Ухвала суду № 140709620, 16.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 жовтня 2026 року м. Київ № 320/5912/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., здійснюючи розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративної справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Сенітері Кеадо1. Головного управління ДПС у Київській області; 2. Державної податкової служби Українипровизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю Сенітері Кеа звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в ЄРПН від 30.05.2023 року № 8899127/39041715, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 28.04.2023 № 14.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну: від 28.04.2023 № 14, загальна сума коштів, що підлягає сплаті з урахуванням податку на додану вартість - 658 613,70 грн., ПДВ - 109 768,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що були надані всі пояснення та копії документів, що складені під час здійснення відповідних господарських операцій, які стали підставою для формування податкової накладної. Зі змісту рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, прийнятих податковим органом, не вбачається підстав для відмови у здійсненні реєстрації, зважаючи на відсутність зазначення конкретного документа, якого не вистачає або який складено з порушеннями.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року відкрито провадження у справі № 320/5912/24, суд ухвалив розгляд справи здійснювати одноособово за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення (виклику) учасників справи.

07 травня 2024 року через підсистему «Електронний суд» від представника Головного управління ДПС у Київській області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Обґрунтовуючи подане клопотання представник контролюючого органом зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки позов подано 01.02.2024, а строк звернення до суду з даним позовом становить три місяці з дня вручення Позивачу рішення Комісії ДПС України з питань розгляду скарг за результатами розгляду його скарги на оскаржувані рішення.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов до наступного висновку.

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

Частинами першою - другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як вже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі також ПК України).

Так, спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 ПК України. Зі змісту цієї статті вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

За пунктом 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 уже сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Отже, в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 липня 2025 року в справі №500/2276/24.

Предметом цього спору, є правомірність рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.05.2023 року №8899127/39041715, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 28.04.2023 №14.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем застосовувалась процедура адміністративного оскарження. Так, 07.07.2023 ТОВ Сенітері Кеа звернулися до ДПС України із скаргою № 9163360133 на рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.05.2023 року №8899127/39041715.

За результатами розгляду вищезазначеної скарги, Державною податковою службою України прийнято рішення від 17.07.2023 № 57688/39041715/2 про залишення скарги без задоволення, а оскаржуване рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.04.2023 №14 в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Зазначене рішення Державної податкової служби України було отримано ТОВ Сенітері Кеа того ж дня, а саме 17 липня 2023 року о 18:25 годині, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Так, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина 1 статті 120 КАС України).

Отже, 18.07.2023 для ТОВ Сенітері Кеа розпочався відлік тримісячного строку на звернення до суду з цієї позовною заявою, який 17.10.2023 сплив.

Водночас, до суду з цим позовом ТОВ Сенітері Кеа звернулися 23.10.2023 засобами поштового зв`язку, що підтверджується відбитком штемпеля на конверті за допомогою якого було надіслано позовну заяву, у зв`язку з порушили встановлений процесуальним законодавством строк на оскарження спірного рішення Головного управління ДПС у Київській області на 8 календарних днів.

При цьому вмотивованої заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску процесуального строку позивачем до позовної заяви не додано.

Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з частиною 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Аналіз вищезазначених положень Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави визначити, що у разі якщо судом після відкриття провадження в адміністративній справі встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, то суд постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З огляду на те, що позивачем пропущено процесуальний строк звернення до суду з цією позовну заяву, заяви про його поновлення до позовної заяви не додано, а факт пропуску вказаного строку судом встановлено після відкриття провадження у справі, що свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам статей 160, 161 КАС України, суд дійшов до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі.

Разом з тим, суд враховує, що залишення позовної заяви без розгляду на дану етапі є передчасним та матиме наслідком порушення процесуальних вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, тому клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного суд залишає позовну заяву без руху після відкриття провадження у справі та пропонує позивачу усунути недоліки шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо заявлених позовних вимог, вказавши поважні підстави для поновлення строку та додавши докази поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160, 161, частиною 13 статті 171, статтями 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про залишення позову без розгляду відмовити.

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сенітері Кеа залишити без руху після відкриття провадження у справі.

3. Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали суду.

4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде залишена без розгляду у згаданій частині позовних вимог відповідно до частини 15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу до виконання, відповідачам до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Жукова Є.О.