Ухвала суду № 140709211, 19.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

19 жовтня 2026 рокуСправа № 280/10894/26 м.ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коциняна Меружана Оганесовича (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 12,офіс 33; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

до Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕКСПО СТРАХУВАННЯ» (02002, м. Київ, вул. Митрополита Андрея Шептицького, буд. 14, офіс 81, код ЄДРПОУ 35392562)

про визнання протиправними дій та стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коциняна Меружана Оганесовича (далі відповідач 1), Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕКСПО СТРАХУВАННЯ» (далі - відповідач 2) в якому просить:

визнати протиправними та незаконними дії відповідача 1 щодо примусового вилучення, опису, заниження вартості та реалізації автомобіля Skoda Octavia (державний номер НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 ), що належав ТОВ «Аптека №165», в межах виконавчого провадження № 72541738, за наявності підстав для обов`язкового зупинення виконавчих дій;

стягнути з відповідача 2 на користь позивача на рахунок IBAN НОМЕР_5 суму 210802,00 грн в рахунок повного покриття матеріальної шкоди;

у разі наявності франшизи за договором страхування, стягнути суму франшизи безпосередньо з приватного виконавця Коциняна М.О. на користь позивача;

стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати.

Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивач оскаржує дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коциняна Меружана Оганесовича щодо примусового вилучення, опису, заниження вартості та реалізації автомобіля Skoda Octavia (державний номер НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 ), що належав ТОВ «Аптека №165», в межах виконавчого провадження № 72541738 за наявності підстав для обов`язкового зупинення виконавчих дій.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст. 122 КАС України).

Водночас ст.287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Так, згідно з п. 1 ч. 2 вказаної статті позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Відтак для звернення до суду з позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, крім оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій, ст. 287 КАС України визначено спеціальний строк, що становить 10 днів, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що позивач 12 жовтня 2026 року (дата формування документа в системі «Електронний суд») звернувся до суду із позовом щодо визнання протиправними дій приватного виконавця, тобто із пропуском 10-денного строку.

Заяву про поновлення строку звернення, позивач мотивував тим, що строк звернення до суду було пропущено виключно з поважних та об`єктивних причин через тривалий 10-місячний «процесуальний футбол» з вини самих судових інстанцій України. Позивач своєчасно звернулася до Запорізького ОАС у грудні 2025 року, проте ухвалою суду їй було помилково відмовлено та роз`яснено право йти в цивільний суд. Про остаточне та безповоротне визначення адміністративної юрисдикції Позивач дізналася лише 15 вересня 2026 року з ухвали Шевченківського райсуду м. Львова у справі № 2/466/4872/26. Позов подано негайно.

Разом із цим, зі змісту ухвали Господарського суду Запорізької області від 24.03.2025 по справі №908/434/23 вбачається, що відповідно до акту Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коциняна М.О. про проведення електронного аукціону (торгів) від 10.12.2024 ВП №72541738 автомобіль боржника відповідно до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» було передано на реалізацію.

Згідно з протоколом №625763 від 02.12.2024 проведення електронного аукціону (торгів) Державним підприємством «СЕТАМ» проведено електронний аукціон з реалізації арештованого рухомого майна боржника (автомобілю), за результатами якого автомобіль реалізовано за ціною 80550,00 грн. переможцю торгів ОСОБА_2 . Сума сплаченого гарантійного внеску на користь організатора торгів Державного підприємства «СЕТАМ» складає 3587,78 грн., сума сплаченої додаткової винагороди на рахунок організатора торгів Державного підприємства «СЕТАМ» складає 439,72 грн, в т.ч. ПДВ 20%, сума сплаченої додаткової винагороди на рахунок з обліку депозитних сум Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_3 - 76522,50 грн.

Платіжною інструкцією №11ТР-352С-536Р-С0З7 від 10.12.2024 переможець торгів ОСОБА_2 сплатив кошти за придбання цього лоту в сумі 76522,50 грн. на рахунок Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коциняна М.О., який підтвердив оплату листом про сплату №1733861921 від 10.12.2024.

Отже, реалізація автомобіля Skoda Octavia приватним виконавцем здійснена ще у грудні 2024 року, натомість як зазначає позивач у клопотанні вперше звернувся до суду лише у грудні 2025 року.

Тобто, звернення позивача до адміністративного до суду за захистом своїх прав вперше відбулось із пропуском строку, встановленого ст. 287 КАС України, майже через рік.

Водночас, позивач не обґрунтував існування обставин об`єктивного характеру, які б доводили існування поважних причин зволікання з учиненням юридично значимих дій, зокрема отримання інформації, потрібної для звернення до суду із цим позовом, від моменту ознайомлення з реалізації спірного автомобіля (грудень 2024 року) до (щонайменше) грудня 2025 року.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, заявник зобов`язаний демонструвати свою готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи та утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у її розгляді, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури судового розгляду.

З урахуванням наведеного, суд зазначає про те, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.

За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

В матеріалах справи відсутні докази наявності обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом або унеможливлювали позивачу вчасно дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів стосовно нарахування разової грошової допомоги.

Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, позивачу слід надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із доказами на підтвердження таких обставин.

Згідно з ч. 1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Крім того, у відповідності до п. 4, 5 ч. 5 цієї статті Кодексу у позовній заяві зазначається, зокрема зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивачем, зокрема заявлена вимога про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕКСПО СТРАХУВАННЯ» суму 210802,00 грн в рахунок повного покриття матеріальної шкоди.

Проте, в позовній заяві відсутній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача 2, а також не наведені докази, що підтверджують вказані обставини.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Приписами пп. 1 п. 3 ч. 2 ст.4 Закону № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову:

- немайнового характеру фізичною особою встановлена ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

- майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3328,00 грн.

Отже, позивачу за звернення до суду з вищевказаною позовної заявою належало сплатити судовий збір 2751,38 грн: 1064,96 грн (немайнова частина) + 1686,42 грн (за позовну вимогу майнового характеру про стягнення матеріальної шкоди).

Позивачем доказів сплати судового збору до позовної заяви не надано.

Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, у зв`язку з тим, що позов подається та підписується представником позивача (Дмитрієвим І.С.), який є особою з інвалідністю II групи, то суд у задоволенні такого клопотання відмовляє з огляду на те, що ст. 5 Закону № 3674-VI передбачені пільги щодо сплати судового збору саме для позивачів.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коциняна Меружана Оганесовича, до Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕКСПО СТРАХУВАННЯ» про визнання протиправними дій та стягнення матеріальної шкоди алишити без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання позивачем суду:

обґрунтованого пояснення щодо причин пропуску строку звернення до суду або заяви про поновлення цього строку; належним чином завірені копії документів, що підтверджують поважність пропуску строку на звернення до суду з позовом;

позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України із уточненням обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача 2; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також доказів направлення уточненої позовної заяви на адреси відповідачів;

документу про сплату судового збору в розмірі 2751,38 грн, оформленого відповідно до вимог законодавства шляхом перерахування коштів через установи банків чи відділення зв`язку на наступний розрахунковий рахунок: отримувач коштів ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), Рахунок отримувача UA538999980313131206084008512, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу «*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)».

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.В.Батрак