Ухвала суду № 140709194, 19.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 жовтня 2026 рокуСправа № 280/10048/26 Провадження № м. Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22.09.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.07.2026 року за № 325/с;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2023 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за № 325/с від 24.07.2026, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.06.2026 року по справі № 280/2768/26, а саме: посадовий оклад ТР 23- 7520,00 грн.; оклад за військовим званням майор - 2040 грн.; надбавка за вислугу років - 50% - 4780,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби - 65% - 9321,00 грн.; премія - 140% - 10528,00 грн.; Всього: 34189,00 грн.

Ухвалою суду від 28 вересня 2026 року позовну заяву було залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору відповідно до вимог Закону України Про судовий збір.

14.10.2026 року на виконання вимог ухвали суду від 28.09.2026 року, Позивачем було надано заяву про усунення недоліків. Вказана заява обґрунтована зокрема тим, що Верховний Суд у постанові від 21 листопада 2023 року у справі № 520/10453/23 розглядав питання звільнення учасника бойових дій від сплати судового збору у спорі щодо перерахунку пенсії та дійшов висновку про наявність підстав для такого звільнення. У зазначеній справі Верховний Суд виходив із того, що спір щодо перерахунку пенсії особи, яка має статус учасника бойових дій, стосується її соціальних прав, а тому на такого позивача поширюються положення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» та частини другої статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Аналогічний підхід викладений Верховним Судом у постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 200/1654/21-а, предметом якої також був спір щодо пенсійного забезпечення особи, яка має статус учасника бойових дій. Крім того, у постанові від 12 грудня 2023 року у справі № 600/1927/23-а Верховний Суд зазначив, що положення частини другої статті 22 Закону № 3551-XII пов`язують звільнення від судових витрат із питаннями соціального захисту ветеранів війни. Посилання в ухвалі суду на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 саме по собі не спростовує наведеного висновку, оскільки Верховний Суд у подальшій практиці конкретизував застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» саме до спорів щодо пенсійного забезпечення учасників бойових дій, зокрема у справі № 520/10453/23. Отже, з огляду на предмет та підстави заявленого позову, мій статус учасника бойових дій та положення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і частини другої статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», вважаю, що я звільнений від сплати судового збору у цій справі.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Щодо посилання позивача на висновки зроблені у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2023 року у справі № 520/10453/23, від 01 лютого 2022 року у справі №200/1654/21-а, суд зазначає.

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Таким чином судом враховується саме правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №9901/258/20, в якій зокрема зазначено:

«Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлено Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначено у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі. Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом з приводу оскарження розпоряджень та указів відповідача, які не зачіпають порядку, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту ветеранів війни.».

В ухвалі від 11.09.2024 року по справі №567/79/23 Велика Палата Верховного Суду зазначила «з огляду на недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду через наявність висновку щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому нею рішенні, Велика Палата Верховного Суду вважає, що справа підлягає поверненню на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з таких підстав» (п.60). Велика Палата Верховного Суду може відступати від своїх попередніх висновків лише за наявності для цього належних підстав. Такі підстави мають бути належно мотивовані не лише в постанові Великої Палати Верховного Суду за наслідками вирішення спору по суті, а й в ухвалі відповідного касаційного суду у складі Верховного Суду про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду (п.77).

Велика Палата Верховного Суду вказала в ухвалі від 11.09.2024 року, що у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України). До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України «Про судовий збір» в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав».

Проте, Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).

Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду не встановила об`єктивних причин відступу від правового висновку, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду не відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Так само, які і суд касаційної інстанції не звертався в порядку ч.1 ст.346 КАС України для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.

Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 та від 20 січня 2021 року у справі №9901/258/20.

Слід зазначити, що серед переліку пільг відсутні вирішення питань щодо пенсійного забезпечення.

Суд зазначає, що застосування норми права у подібних правовідносинах вже вирішено Великою Палатою Верховного Суду і відступлення від вказаних висновків не відбулось.

Суд погоджується, що спір стосується соціальних прав позивача. Втім у цій справі позивач не оскаржує установлення доплати як УБД та/або виплату до 5 травня чи до Дня Незалежності щодо реалізації статусу з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII чи виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 р. № 656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ. Відтак, спір не стосується соціальних прав позивача саме як учасника бойових дій.

Отже, судовий збір має бути сплачено на загальних засадах у розмірах визначених судом в ухвалі від 28 вересня 2026 року.

Станом на 19.10.2026 року вимоги ухвали суду від 28.09.2026 року Позивачем виконано не було.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України), встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

За наведених обставин, з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за необхідне продовжити Позивачу строк установлений судом в ухвалі від 28.09.2026 року.

Керуючись статтями121, 243, 248, 256 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Процесуальний строк, встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви згідно з ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2026 року у справі №280/10048/26 продовжити.

Надати позивачу строк 5 днів, які відліковуються з моменту отримання даної ухвали на усунення недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою суду від 28 вересня 2026 року.

Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 ст. 256 КАСУ набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя А.Б. Христофоров