Ухвала суду № 140709180, 19.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

19 жовтня 2026 рокуСправа № 640/32455/20 м. ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051) про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Офісу Генерального прокурора (далі відповідач), у якій позивач просить суд:

стягнути з Офісу Генерального прокурора різницю в середньому заробітку під час вимушеного прогулу у розмірі 862 448,22 грн з вирахуванням при виплаті встановлених податків і зборів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2021 року позову заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

03 лютого 2021 року позивачем надані до суду на виконання ухвали докази копія посвідчення серії НОМЕР_2 , завірена приватним нотаріусом Бугаренко Т.В. 15 березня 2019 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2021 року прийнято адміністративну справу до провадження та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення/виклику учасників справи.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/32455/20 передана на розгляд та вирішення Запорізькому окружному адміністративному суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 березня 2025 року справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Сацькому Р.В.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року прийнято до провадження судді Запорізького окружного адміністративного суду Сацького Р.В. адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про стягнення коштів. Призначено розгляд справи спочатку, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 00 жовтня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального провадження.

16 квітня 2025 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі №640/32455/20. У вказаному клопотанні представником зазначено, що обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що його право на належну оплату праці порушено у зв`язку із незастосуванням Окружним адміністративним судом м. Києва у справі №826/17807 положення п.10 Постанови №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» та неврахуванням коефіцієнту підвищення посадового окладу встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 та від 30.09.2017 №657. При цьому правильність здійснення розрахунків позивачем під сумнів не ставилась, рішення суду у справі №826/17807/14 в частині нарахування розміру стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не оскаржувалось. Відповідачем зазначено, що оскільки стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу вже було предметом розгляду у справі №826/17807/14, то розгляд цієї справи є фактично спробою переглянути рішення суду, що набрало законної сили, що не передбачено процесуальним законодавством. Просить задовольнити клопотання та закрити провадження у справі №640/32455/20.

У поданих до суду 29 травня 2025 року запереченнях позивач заперечує проти задоволення вказаної заяви представника відповідача з огляду на те, що у справі №826/17807/14 була зазначена середньоденна заробітна платня 830,45 грн. Саме ця наведена сума і стала розрахунковою при визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 24 жовтня 2014 року до 28 серпня 2019 року, та відповідно складником предмету доказування в справі №826/17807/14. Натомість предметом позову за цим провадженням є саме розмір середньоденного заробітку, який повинен був застосовуватись при розрахунку суми стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу: з 1 грудня 2015 року та з 6 вересня 2017 року. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, дослідивши матеріали справи та норми чинного законодавства, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, предметом позову у даній справі є стягнення з Офісу Генерального прокурора різниці в середньому заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 862 448,22 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час вирішення спору у справі № 826/17807/14 судом не було застосовано положення пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок № 100), внаслідок чого не враховано коефіцієнти підвищення посадових окладів, що призвело до виплати середнього заробітку не в повному обсязі.

Суд відхиляє посилання позивача у запереченнях на те, що предметом даного позову є окремий розрахунок середньоденної заробітної плати з урахуванням підвищень, оскільки з матеріалів справи вбачається, що питання стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за той самий період вже було предметом повноцінного судового розгляду та остаточно вирішено у справі № 826/17807/14. Судове рішення в цій частині набрало законної сили.

Суд зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 24 вересня 2021 року у справі № 640/7614/20 та від 05 травня 2022 року у справі № 460/2372/21, звернення до суду з позовом про стягнення «різниці» середнього заробітку у зв`язку з незастосуванням під час первинного розрахунку пункту 10 Порядку № 100 та коефіцієнтів підвищення окладів свідчить про незгоду позивача із судовим рішенням у справі № 826/17807/14 в частині нарахованої до стягнення суми. Такий позов фактично є прихованою спробою переглянути судове рішення, що набрало законної сили, в обхід визначеної законом апеляційної чи касаційної процедури, що не допускається процесуальним законом.

Посилання позивача на висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/12623/19 щодо правової природи середнього заробітку як заробітної плати є необґрунтованими у контексті спірних правовідносин. Право позивача на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу ніким не оспорюється, оскільки воно вже реалізоване та захищене рішенням суду по справі №826/17807/14. Предметом же даного спору є виключно перегляд розміру вже стягнутих сум через незгоду з методикою їх обчислення.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до приписів п. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки спір між тими самими сторонами про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за той самий період уже був предметом судового розгляду та вирішений по суті судовим рішенням, що набрало законної сили, провадження у цій справі підлягає закриттю на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.

Керуючись статтями 238, 242, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Офісу Генерального прокурора про закриття провадження у справі задовольнити.

Провадження в адміністративній справі № 640/32455/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про стягнення коштів закрити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 КАС України.

Суддя Р.В. Сацький