Ухвала суду № 140709094, 19.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

19 жовтня 2026 рокуСправа № 280/10993/26 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) представник ОСОБА_2 (м. Тернопіль РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005 м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, ЄДРПОУ: 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

13 жовтня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 13.04.2026 П/С №923090109572 року про відмову у виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) недоотриманої пенсії її матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) недоотриману її матір`ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовну заяву підписано та подано до суду представником Заплітною Іриною Анатоліївною.

На підтвердження повноважень в матеріали справи надано доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги, які визнані пунктами 1 - 2, 9 23, 26 29 частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» від 16.04.2026 № 017/04.1/4244.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, суддя виходить з такого.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Із зазначеною конституційною гарантією узгоджуються положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, згідно з якими кожен має право на розгляд його справи судом.

У рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур), в тому числі, вимог стосовно оформлення позовних заяв, скарг та інших документів, що подаються до суду.

Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

На підставі ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Документи, що підтверджують повноваження представників, визначені у статті 59 КАС України.

Так, відповідно до частини другої та четвертої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» безоплатна вторинна правнича допомога включає такі види правничих послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» суб`єктами надання безоплатної вторинної правничої допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної правничої допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу.

Згідно із пунктами 7, 9 частини першої статті 17 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» центр з надання безоплатної правничої допомоги: забезпечує здійснення представництва інтересів суб`єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; видає доручення для підтвердження повноважень захисника або повноважень адвоката для здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами.

Частинами 2 4 ст. 21 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» встановлено, що повноваження адвоката підтверджуються дорученням центру з надання безоплатної правничої допомоги та/або довіреністю відповідно до вимог процесуального закону.

Для здійснення представництва інтересів осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, у суді у спорах, що виникають з трудових відносин, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також щодо представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або для складання документів процесуального характеру центр з надання безоплатної правничої допомоги може уповноважити свого працівника.

Повноваження працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги як представника суб`єкта права на безоплатну вторинну правничу допомогу підтверджуються рішенням центру з надання безоплатної правничої допомоги та довіреністю відповідно до вимог процесуального закону.

Відповідно до підпункту 7 пункту 8 Положення про центри з надання безоплатної правничої допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 02.07.2012 №967/5, регіональні центри з надання безоплатної правничої допомоги (республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські) (далі - регіональні центри) та міжрегіональні центри з надання безоплатної правничої допомоги, юрисдикція яких поширюється на територію двох областей та більше двох областей, а також Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя (далі - міжрегіональні центри) відповідно до покладених на них завдань: видають доручення адвокатам для надання безоплатної вторинної правничої допомоги суб`єктам відповідного права, визначеним у пунктах 3-9 частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» (далі - Закон), у разі необхідності скасовують їх в установленому порядку.

Згідно з підпунктом 12 пункту 12 вказаного Положення директор регіонального/міжрегіонального центру: уповноважує працівників міжрегіонального центру, юрисдикція якого поширюється на територію більше двох областей, а також Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя, видавати від імені регіонального/міжрегіонального центру доручення черговим адвокатам, а також виконання інших завдань для надання безоплатної вторинної правничої допомоги суб`єктам відповідного права, визначеним пунктами 3-9 частини першої статті 14 Закону.

Правовий аналіз вищезазначених норм дає підстави вважати, що належними доказами на підтвердження повноважень адвоката на надання безоплатної вторинної правової допомоги фізичній особі (в тому числі представництва її інтересів у суді, права підпису та подачі процесуальних документів тощо) є оригінал або засвідчена у визначеному законом порядку копія доручення Центру з надання безоплатної правничої допомоги, який прийняв рішення про надання зазначеній особі безоплатної вторинної правничої допомоги, та оригінал або засвідчена у визначеному законом порядку копія довіреності на представництво інтересів фізичної особи адвокатом, визначеним у дорученні, посвідчена нотаріально або посадовою особою зазначеного Центру.

Варто зауважити, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 КАС України та стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 (справа №9901/847/18).

Як слідує з матеріалів позовної заяви остання подана від імені ОСОБА_1 та підписана представником адвокатом Заплітною Іриною Анатоліївною.

На підтвердження повноважень адвокат Заплітна І.А. надала доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги, які визнані пунктами 1 - 2, 9 23, 26 29 частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» від 16.04.2026 № 017/04.1/4244, видане на представництво інтересів ОСОБА_1 юристом відділу організації надання безоплатної вторинної правничої допомоги у цивільних та адміністративних справах управління організації надання безоплатної вторинної правничої допомоги та проведення медіації Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги Іллічовим Андрієм Андрійовичем, який діє на підставі наказу центру від 15.04.2026 № Н-БВПД/017/04.1-4/376 у справі щодо оскарження відмови ГУ ПФУ у Запорізькій області № 6611/05-16 від 13.04.2026 у виплаті пенсії.

Однак, суд наголошує на тому, що самого наказу від 15.04.2026 № Н-БВПД/017/04.1-4/376, яким уповноважено Іллічова Андря Андрійовича видавати від імені Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги доручення для надання безоплатної правничої допомоги суб`єкта відповідного права, визначеним у пунктах 1-2, 9-29 частини першої та частиною другою статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», до позовної заяви не долучено.

З огляду на наведене суддя вважає, що позовна заява підписана особою, повноваження якої не підтверджені відповідно до вимог статті 59 КАС України.

Враховуючи те, що позовна заява не підписана позивачем особисто, а адвокатом не надано суду належних документів на підтвердження повноважень щодо підписання позовної заяви від імені позивача, тому позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати.

Відповідно до частини п`ятої статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Оскільки до позовної заяви не додано документів, які б підтверджували повноваження особи, якою підписано позовну заяву, як представника позивача у даній справі, суддя дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Підсумовуючи викладене, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву заявнику.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 55, 57, 160, 161, 167, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) представник ОСОБА_2 (м. Тернопіль РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005 м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, ЄДРПОУ: 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви, згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала виготовлена та підписана 19 жовтня 2026 року.

Суддя О.О. Артоуз