Ухвала суду № 140708195, 19.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 жовтня 2026 рокуСправа №160/20599/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ремез К. І., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у справі № 160/20599/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 у справі № 160/20599/24 скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 та прийнято постанову, якою позов задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо переведення виплати пенсії ОСОБА_1 через відділення поштового зв`язку, протиправною бездіяльність щодо непоновлення виплати пенсії, невиплати компенсації втрати частини доходу та невиплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про поновлення пенсії (за його наявності) з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні; в іншій частині позовних вимог відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 грн та 1453,44 грн. Постанова набрала законної сили 03.12.2024.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2026 задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач) подати письмовий звіт про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 протягом 20 календарних днів з дня отримання ухвали. Цією ухвалою визначено, що у звіті, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), слід зазначити та підтвердити доказами: рішення, прийняте за наслідками повторного розгляду заяви про поновлення пенсії; дату, з якої поновлено виплату пенсії, та спосіб її виплати, зокрема чи здійснюється виплата на визначений пенсіонером банківський рахунок; розрахунок сум пенсії, нарахованих і виплачених за період її невиплати, з поясненням різниці між нарахованою та виплаченою сумами та зазначенням, чи утримувалися з неї будь-які кошти і на якій підставі; розрахунок компенсації втрати частини доходів; відомості про виплату присуджених судових витрат. Разом зі звітом відповідача зобов`язано надати відомості про його керівника.

16.10.2026 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов звіт, у якому зазначено, що на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 ОСОБА_1 поновлено виплату пенсії з 01.10.2017 в постійному розмірі, доплату пенсії за період з 01.10.2017 по 31.03.2026 у сумі 108 423,74 грн виплачено у квітні 2026 року на особистий рахунок позивачки в АТ «Ощадбанк», компенсацію втрати частини доходів, нараховану на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 у справі № 0440/5209/18, у сумі 3042,47 грн виплачено в червні 2026 року; для виплати судових витрат позивачці необхідно звернутися до органу Казначейства. Відповідач просить прийняти звіт, а у разі відмови у прийнятті звіту - звільнити керівника від сплати штрафу.

Надаючи оцінку звіту, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження.

Згідно з пунктами 5, 6 частини другої статті 382-2 КАС України звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання, а у разі невиконання судового рішення - орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення.

За приписами частини першої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення (абзац перший частини другої статті 382-3 КАС України).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.07.2026 у справі № 990/282/24 зазначила, що оцінка питання виконання судового рішення (причин невиконання чи повноти виконання), складності процедури його реалізації, а також перевірка обставин, які ускладнюють (унеможливлюють) його виконання, є виключним предметом дослідження на стадії розгляду поданого суб`єктом владних повноважень звіту про виконання судового рішення.

Зі звіту та доданих до нього документів убачається, що виплату пенсії позивачці відновлено з квітня 2026 року шляхом зарахування на рахунок в АТ «Ощадбанк», а у квітні 2026 року виплачено доплату в сумі 108 423,74 грн. Отже, частину покладеного постановою від 03.12.2024 обов`язку відповідач виконав.

Водночас звіт не містить відомостей, визначених ухвалою суду від 29.09.2026, щодо низки обставин, які мають значення для оцінки повноти виконання судового рішення.

По-перше, звіт не містить рішення, прийнятого за наслідками повторного розгляду заяви позивачки про поновлення пенсії. Додане до звіту рішення від 26.03.2026 № 912390194276 є рішенням про перерахунок пенсії (вид перерахунку - «макетна обробка»), яким визначено розмір пенсії з 01.10.2017, і не містить висновку про поновлення її виплати та дати такого поновлення. Зазначена у звіті дата поновлення виплати пенсії - 01.10.2017 - не узгоджується з доданою до звіту довідкою про розмір нарахованої і виплаченої пенсії, згідно з якою пенсія позивачці виплачувалася до березня 2021 року включно, а з квітня 2021 року по березень 2026 року виплата не здійснювалася.

По-друге, звіт не містить пояснення розбіжності між нарахованою та виплаченою за період невиплати сумами пенсії, хоча саме це питання ухвалою суду від 29.09.2026 визначено обов`язковим предметом звіту.

Згідно з доданою до звіту довідкою за квітень 2021 року позивачці нараховано 5258,55 грн, а за травень 2021 року - березень 2026 року - по 2216,08 грн щомісяця, тобто за період невиплати нараховано 136 007,27 грн. У рахунок цього періоду відповідач виплатив у квітні 2026 року 108 423,74 грн і в червні 2026 року 3042,47 грн, разом 111 466,21 грн. Різниця становить 24 541,06 грн.

З тієї ж довідки вбачається, що за лютий 2019 року - березень 2021 року позивачці фактично виплачувалася пенсія в розмірах від 2363,23 грн до 3813,00 грн на місяць, тоді як у графі «призначений розмір пенсії» за ці місяці зазначено 2216,08 грн, а в графі «різниця» відображено від`ємні значення на загальну суму 22 217,86 грн. Крім того, у січні 2019 року позивачці виплачено 144 519,16 грн, що на 2323,20 грн перевищує суму, яку довідка визначає належною за період з 07.10.2009 по 31.01.2019. Сума цих двох величин (22 217,86 грн + 2323,20 грн) дорівнює 24 541,06 грн, тобто різниці між нарахованою і виплаченою за період невиплати пенсією, а підсумкова графа «різниця» довідки становить 0,00 грн.

Отже, з наданих відповідачем документів убачається, що частину нарахованої за квітень 2021 року - березень 2026 року пенсії позивачці не виплачено з огляду на суми, які відповідач розглядає як надміру виплачені у 2019-2021 роках. Водночас звіт не містить ні відомостей про утримання чи зарахування цих сум, ні рішення про це, ні його правової підстави. За відсутності таких відомостей суд позбавлений можливості встановити, чи виконано постанову від 03.12.2024 в частині поновлення виплати пенсії та виплати її за період невиплати у повному обсязі.

По-третє, звіт не містить розрахунку компенсації втрати частини доходів за період невиплати пенсії. Постановою від 03.12.2024 протиправною визнано, зокрема, бездіяльність відповідача щодо невиплати компенсації втрати частини доходу. Виплачена в червні 2026 року сума 3042,47 грн, як зазначає сам відповідач, є компенсацією, нарахованою на виконання іншого судового рішення - рішення від 14.08.2018 у справі № 0440/5209/18, і відображена в довідці як частина нарахування за квітень 2021 року. Відомостей про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за квітень 2021 року - березень 2026 року, виплаченої лише у квітні 2026 року, звіт не містить.

По-четверте, хоча з доданого витягу зі списків убачається, що з квітня 2026 року пенсію зараховано на рахунок в АТ «Ощадбанк», звіт не містить відомостей про те, що цей рахунок є саме рахунком, визначеним позивачкою (її представником) у заяві про виплату пенсії, з якою пов`язано висновок постанови від 03.12.2024 про протиправність невиплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок.

По-п`яте, всупереч вимогам ухвали суду від 29.09.2026 відповідач не надав відомостей про свого керівника.

Щодо виплати присуджених постановою від 03.12.2024 судових витрат суд враховує пояснення відповідача про те, що рішення про стягнення коштів за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень виконуються органами Казначейства в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, та не вбачає у цій частині підстав для висновку про невиконання рішення з вини відповідача.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що заходи, вжиті відповідачем, є недостатніми для повного виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024, а обставин, які ускладнюють її виконання, відповідач не навів. Тому в прийнятті звіту слід відмовити на підставі абзацу першого частини другої статті 382-3 КАС України.

Щодо клопотання відповідача про звільнення його керівника від сплати штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Згідно з абзацом першим частини п`ятої статті 382-3 КАС України суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Верховний Суд у постанові від 09.09.2026 у справі № 420/31439/24 зазначив, що процесуальний закон чітко розмежовує питання про прийняття звіту та питання про застосування до керівника суб`єкта владних повноважень штрафу; сам факт відмови у прийнятті звіту не виключає можливості застосування частини п`ятої статті 382-3 КАС України, оскільки протилежне тлумачення фактично позбавляло б цю норму самостійного змісту (пункти 81, 82). Накладення штрафу за статтею 382-3 КАС України не може бути автоматичним наслідком неповного виконання судового рішення; з огляду на персональний, примусовий та істотно обтяжливий характер такого заходу суд має надати належну оцінку поведінці конкретного керівника, обсягу його повноважень, наявності об`єктивної можливості забезпечити виконання судового рішення, достатності та вичерпності вжитих ним заходів. Водночас звільнення від сплати штрафу не є безстроковим: під час розгляду кожного наступного звіту суд оцінює правомірність дій керівника (пункт 117). Звільнення керівника від сплати штрафу не означає звільнення суб`єкта владних повноважень від виконання рішення суду, а подальший судовий контроль забезпечується встановленням нового строку для подання звіту (пункти 106, 107). У цій же постанові Верховний Суд зазначив, що положення статті 382-3 КАС України не визначають встановлення умислу керівника самостійною та обов`язковою передумовою застосування штрафу (пункт 116), тому посилання відповідача на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 560/523/19, ухваленій до набрання чинності статтею 382-3 КАС України, суд не враховує.

Суд ураховує, що відповідач подав звіт у встановлений строк, до звіту додано докази того, що у квітні 2026 року виплату пенсії позивачці відновлено шляхом зарахування на банківський рахунок і виплачено доплату в сумі 108 423,74 грн, тобто основну частину покладеного постановою від 03.12.2024 обов`язку виконано. Невиконаною залишається частина рішення, яка потребує пояснення розрахунку сум за період невиплати, підстав невиплати 24 541,06 грн та розрахунку компенсації втрати частини доходів. Матеріали звіту не містять даних про те, що керівник відповідача особисто ухилявся від виконання судового рішення.

З огляду на це суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та звільнити його керівника від сплати штрафу, передбаченого частиною третьою статті 382-3 КАС України. При цьому суд наголошує, що під час розгляду наступного звіту оцінюватиме дії керівника відповідача, вчинені для виконання судового рішення в частині, зазначеній у цій ухвалі.

Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту має бути достатнім для його підготовки: не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не більше трьох місяців.

Ураховуючи обсяг невиконаної частини судового рішення, суд встановлює відповідачеві новий строк для подання звіту - три місяці з дня отримання цієї ухвали.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 294, 295, 297, 370, 381-1, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у справі № 160/20599/24.

Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про звільнення керівника від сплати штрафу задовольнити.

Звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від сплати штрафу, передбаченого частиною третьою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області новий строк для подання звіту про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у справі № 160/20599/24 - три місяці з дня отримання цієї ухвали.

У звіті, крім відомостей, визначених частиною другою статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначити та підтвердити доказами: рішення, прийняте за наслідками повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про поновлення пенсії, і дату, з якої поновлено виплату пенсії; відомості про те, що рахунок, на який з квітня 2026 року зараховується пенсія, є рахунком, визначеним пенсіонеркою (її представником) у заяві про виплату пенсії; розрахунок пенсії, нарахованої та виплаченої за період з квітня 2021 року по березень 2026 року, з поясненням різниці в сумі 24 541,06 грн, зазначенням, чи утримувалися (зараховувалися) з неї суми пенсії, виплачені у січні 2019 року - березні 2021 року, рішення про таке утримання (зарахування) та його правової підстави, а за відсутності такої підстави - відомості про виплату зазначеної суми; розрахунок та відомості про виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з квітня 2021 року по березень 2026 року.

Разом зі звітом надати відомості про керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, зареєстроване місце проживання (перебування).

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез