Ухвала суду № 140707960, 19.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 жовтня 2026 рокуСправа № 160/30110/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Кривошеї Катерини Олександрівни про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЬВІЯ-ЦЕНТР» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

22.09.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЬВІЯ-ЦЕНТР» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13966246/42943205 від 15.09.2026 року та №13966247/42943205 від 15.09.2026 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛЬВІЯ-ЦЕНТР» податкові накладні №1 від 21.05.2026 та №2 від 24.05.2026 року, датою їх подання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛЬВІЯ-ЦЕНТР» є юридичною особою, зареєстрованою 09.04.2019 року, платником податку на додану вартість та єдиного податку четвертої групи, основним видом господарської діяльності якого є вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур. Позивач зазначає, що для здійснення сільськогосподарського виробництва товариство орендує земельні ділянки загальною площею 775,42 га, має у своєму розпорядженні сільськогосподарську техніку, транспортні засоби, виробничі потужності, офісні та складські приміщення. Вартість необоротних активів товариства станом на 01.01.2025 року становила 63 002 706,26 грн. Наявність відповідних матеріально-технічних ресурсів, на переконання позивача, підтверджує можливість самостійного вирощування, зберігання, транспортування та реалізації сільськогосподарської продукції. 20.05.2026 року між ТОВ «ОЛЬВІЯ-ЦЕНТР» як постачальником та ТОВ «СОЛЕО» як покупцем укладено договір поставки №С/БВ/20/05-4, предметом якого є постачання насіння соняшнику врожаю 2025 року українського походження. На виконання умов зазначеного договору покупцем здійснено оплату товару відповідно до платіжного доручення №7744 від 21.05.2026 року, що підтверджується банківською випискою. Фактичне постачання продукції, за твердженням позивача, підтверджується видатковими накладними №9 від 23.05.2026 року та №10 від 24.05.2026 року, товарно-транспортними накладними від 23.05.2026 року №23/05-1 - №23/05-8 та від 24.05.2026 року №24/05-1 - №24/05-5, а також відповідними документами бухгалтерського обліку. За результатами здійснених господарських операцій позивачем складено податкові накладні №1 від 21.05.2026 року та №2 від 24.05.2026 року, які 15.06.2026 року направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте відповідно до отриманих квитанцій реєстрацію зазначених податкових накладних зупинено у зв`язку з відповідністю платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених додатком 1 до Порядку №1165. 04.09.2026 року позивачем подано до контролюючого органу письмові пояснення та копії первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій, зокрема договір поставки, рахунок на оплату, видаткові та товарно-транспортні накладні, банківську виписку, оборотно-сальдові відомості й статистичну звітність щодо сільськогосподарського виробництва. 08.09.2026 року контролюючим органом направлено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів. На виконання зазначених повідомлень позивачем 11.09.2026 року подано додаткові пояснення та документи щодо придбання насіння, добрив, засобів захисту рослин, дизельного палива, запасних частин, наявності орендованих приміщень, сільськогосподарської техніки та трудових ресурсів. Незважаючи на надані пояснення та документи, комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення від 15.09.2026 року №13966246/42943205 та №13966247/42943205 про відмову в реєстрації податкових накладних №1 від 21.05.2026 року та №2 від 24.05.2026 року відповідно. Підставою прийняття оскаржуваних рішень визначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У додатковій інформації контролюючим органом зазначено про постачання товарів за рахунок сформованого реєстраційного ліміту у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних із господарською діяльністю платника податку, а також про відсутність документів якості посадкового матеріалу та картки аналізу зерна соняшнику. Позивач вважає зазначені рішення протиправними та необґрунтованими, оскільки контролюючим органом не конкретизовано, які саме подані документи складено з порушенням законодавства, у чому полягають відповідні порушення та які норми законодавства не дотримано під час їх оформлення. На переконання позивача, надані первинні документи підтверджують здійснення господарських операцій, настання подій, з якими пункт 187.1 статті 187 Податкового кодексу України пов`язує виникнення податкових зобов`язань, а також наявність передбачених законом підстав для складання та реєстрації податкових накладних. Крім того, позивач наголошує, що можливість надання платником податків належного пакета документів безпосередньо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Відсутність належної конкретизації таких вимог створює стан правової невизначеності та порушує принципи обґрунтованості й пропорційності рішень суб`єкта владних повноважень. Також позивач зазначає, що процедура зупинення реєстрації податкових накладних не повинна підміняти проведення податкових перевірок, оскільки сумніви контролюючого органу щодо реальності господарських операцій підлягають дослідженню в межах відповідних контрольних заходів, передбачених Податковим кодексом України. Посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18, від 04.12.2018 року у справі №821/1173/17 та від 22.07.2019 року у справі №815/2985/18, позивач стверджує, що рішення контролюючого органу як акти індивідуальної дії повинні містити конкретні фактичні та юридичні підстави їх прийняття, а також зрозумілі й переконливі мотиви. З огляду на викладене позивач вважає, що оскаржувані рішення не відповідають критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, установленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушують його права та законні інтереси, у зв`язку з чим просить суд визнати їх протиправними та скасувати, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №1 від 21.05.2026 року та №2 від 24.05.2026 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання, а також стягнути на його користь понесені судові витрати.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 23.09.2026 року передана судді Пруднику С.В

28.09.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

12.10.2026 року від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Кривошеї К.О. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача-1 заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача-1 зазначив наступне. ТОВ «ОЛЬВІЯ-ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 42943205) перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, основним видом господарської діяльності товариства є вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур. Відповідно до відомостей Єдиного реєстру податкових накладних позивачем складено та направлено для реєстрації податкові накладні на адресу ТОВ «СОЛЕО» (код ЄДРПОУ 44254085) за операціями з постачання насіння соняшнику врожаю 2025 року, а саме: податкову накладну №1 від 21.05.2026 року на загальну суму 9 782 500,00 грн, у тому числі ПДВ 1 201 359,65 грн, та податкову накладну №2 від 24.05.2026 року на загальну суму 1 147 899,99 грн, у тому числі ПДВ 140 970,17 грн. Представник відповідача-1 посилається на положення пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до яких на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений законодавством строк. Водночас представник відповідача-1 наголошує, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Зазначає, що механізм зупинення реєстрації податкових накладних регламентовано Порядком №1165, а процедура прийняття рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних визначена Порядком №520. Представник відповідача-1 вказує, що за результатами автоматизованого моніторингу реєстрацію спірних податкових накладних було зупинено у зв`язку з відповідністю позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. 04.09.2026 року позивачем подано до контролюючого органу повідомлення №1 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, до якого долучено 16 документів. За результатами розгляду зазначених пояснень і документів комісією регіонального рівня сформовано повідомлення від 08.09.2026 року №13955974/42943205 щодо податкової накладної №1 від 21.05.2026 року та №13955975/42943205 щодо податкової накладної №2 від 24.05.2026 року про необхідність надання додаткових пояснень та документів. На думку представника відповідача-1, зазначені повідомлення відповідали вимогам Порядку №520, оскільки містили відмітки у відповідних графах щодо категорій документів, які платнику податку необхідно було надати для підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних. Представник відповідача-1 також посилається на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.03.2025 року у справі №140/32696/23, щодо обов`язку контролюючого органу конкретизувати в повідомленні перелік додаткових документів та інформації, необхідних для вирішення питання про реєстрацію податкової накладної. Представник відповідача-1 зазначає, що відповідно до договору поставки №С/БВ/20/05-4 від 20.05.2026 року товар повинен відповідати показникам якості, погодженим сторонами у відповідному додатку до договору. Водночас, на переконання контролюючого органу, позивачем не надано документів якості посадкового матеріалу, зокрема сертифіката якості, а також картки аналізу зерна соняшнику, хоча необхідність відповідних документів обґрунтовується умовами пункту 3.3 договору поставки. Представник відповідача-1 вважає, що відсутність зазначених документів має істотне значення для підтвердження обставин здійснення господарських операцій, оскільки не дозволяє належним чином перевірити відповідність поставленої продукції погодженим сторонами характеристикам та умовам договору. Крім того, представник відповідача-1 посилається на положення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», наголошуючи на необхідності належного документального підтвердження господарських операцій первинними документами, складеними відповідно до вимог законодавства. На переконання представника відповідача-1, подання платником податків певного переліку первинних документів саме по собі не свідчить про достатність таких документів для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, оскільки контролюючий орган повинен оцінити їх зміст, належність та відповідність інформації, зазначеній у податкових накладних. З огляду на викладене представник відповідача-1 вважає, що комісією регіонального рівня дотримано встановлену законодавством процедуру розгляду пояснень та документів позивача, а рішення від 15.09.2026 року №13966246/42943205 та №13966247/42943205 прийнято в межах наданих повноважень і за наявності передбачених законодавством підстав. Відтак представник відповідача-1 стверджує, що оскаржувані рішення є правомірними, обґрунтованими та такими, що не підлягають скасуванню, у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ «ОЛЬВІЯ-ЦЕНТР» у повному обсязі.

12.10.2026 року від представника Державної податкової служби України Кривошеї К.О. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача-2 заперечив проти задоволення позовних вимог. В мотивування вказаного представник відповідача-2 зазначив про те, що оскаржувані рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкових накладних прийняті відповідно до вимог Податкового кодексу України, Порядку №1165 та Порядку №520, а тому правові підстави для їх скасування та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати спірні податкові накладні відсутні. Представник відповідача-2 зазначив, що ТОВ «ОЛЬВІЯ-ЦЕНТР» направило на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 21.05.2026 року на загальну суму 9 782 500,00 грн, у тому числі ПДВ 1 201 359,65 грн, та №2 від 24.05.2026 року на загальну суму 1 147 899,99 грн, у тому числі ПДВ 140 970,17 грн, складені за операціями з постачання насіння соняшнику врожаю 2025 року на адресу ТОВ «СОЛЕО». Реєстрацію зазначених податкових накладних зупинено за результатами автоматизованого моніторингу відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, передбачених додатком 1 до Порядку №1165. Представник відповідача-2 наголосив, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. При цьому механізм автоматизованого моніторингу податкових накладних спрямований на запобігання безпідставному формуванню податкового кредиту та забезпечення належного адміністрування податку на додану вартість. Зазначив, що 04.09.2026 року позивачем подано повідомлення №1 про надання пояснень та копій документів щодо спірних податкових накладних, до якого долучено 16 документів. За результатами розгляду поданих документів комісією регіонального рівня сформовано повідомлення від 08.09.2026 року №13955974/42943205 та №13955975/42943205 про необхідність надання додаткових пояснень та документів. На переконання представника відповідача-2, контролюючим органом було належним чином конкретизовано перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, шляхом проставлення відповідних відміток у передбачених Порядком №520 графах повідомлень. Представник відповідача-2 посилається на постанову Верховного Суду від 24.03.2025 року у справі №140/32696/23, в якій сформульовано правовий висновок щодо необхідності конкретизації контролюючим органом переліку додаткових документів та інформації, які платник податку повинен надати після зупинення реєстрації податкової накладної. Представник відповідача-2 зазначив, що за результатами розгляду поданих позивачем пояснень та документів комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення від 15.09.2026 року №13966246/42943205 та №13966247/42943205 про відмову в реєстрації спірних податкових накладних у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі «Додаткова інформація» оскаржуваних рішень зазначено про постачання товарів за рахунок сформованого реєстраційного ліміту внаслідок придбання товарів, не пов`язаних із господарською діяльністю платника податку, а також про відсутність документів якості посадкового матеріалу та картки аналізу зерна соняшнику. Посилаючись на положення статті 200-1 Податкового кодексу України та Порядку №569, представник відповідача-2 звернув увагу на особливості функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість і порядок визначення реєстраційного ліміту, в межах якого платник податку має право здійснювати реєстрацію податкових накладних. Крім того, представник відповідача-2 зазначив, що відповідно до умов договору поставки №С/БВ/20/05-4 від 20.05.2026 року товар повинен відповідати погодженим сторонами показникам якості. Водночас позивачем, на думку відповідача-2, не надано передбачених умовами договору документів якості посадкового матеріалу та картки аналізу зерна соняшнику, що ставить під сумнів належність документального підтвердження відповідних господарських операцій. На обґрунтування своєї позиції представник відповідача-2 також посилається на положення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», наголошуючи, що первинні документи повинні відповідати вимогам законодавства та підтверджувати фактичне здійснення господарських операцій. Окремо представник відповідача-2 заперечив проти задоволення позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначивши, що така вимога є похідною від вимоги про визнання протиправними та скасування рішень комісії регіонального рівня. На переконання представника відповідача-2, оскільки оскаржувані рішення є законними та обґрунтованими, відсутні правові підстави як для їх скасування, так і для покладення на Державну податкову службу України обов`язку щодо реєстрації відповідних податкових накладних. З огляду на викладене представник відповідача-2 вважає позовні вимоги ТОВ «ОЛЬВІЯ-ЦЕНТР» необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

12.10.2026 року до суду надійшла заява представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Кривошеї К.О. про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в якій заявлено клопотання щодо здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Аргументи такого клопотання зводяться до того, що справа має істотне значення для відповідача-1, характеризується значним суспільним інтересом та потребує розгляду за участю представників сторін з огляду на характер спірних правовідносин, предмет доказування та суму господарських операцій, щодо яких виник спір. Представник відповідача-1 зазначає, що предметом судового розгляду є правомірність рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних на загальну суму 10 930 399,99 грн, а тому результати вирішення спору можуть мати істотне значення для забезпечення належного адміністрування податку на додану вартість та запобігання безпідставному формуванню податкового кредиту. На думку представника відповідача-1, реєстрація податкових накладних без дотримання вимог пункту 187.1 статті 187 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України може призвести до безпідставного формування податкового кредиту та, відповідно, негативних наслідків для державного бюджету. Крім того, представник відповідача-1 посилається на положення пунктів 1, 3, 7 частини третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких під час вирішення питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує значення справи для сторін, категорію та складність справи, а також думку учасників справи щодо необхідності її розгляду за відповідними правилами судочинства. Окремо представник відповідача-1 наголошує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження може обмежити можливість касаційного оскарження судових рішень. Посилаючись на частину другу статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, представник відповідача-1 висловлює побоювання щодо неможливості касаційного перегляду судових рішень у разі їх ухвалення на користь позивача. Також представник відповідача-1 вважає, що розгляд справи за правилами загального позовного провадження за участю сторін сприятиме всебічному дослідженню обставин справи, забезпеченню можливості представника контролюючого органу безпосередньо висловити свою правову позицію та формуванню єдиної правозастосовної практики щодо реєстрації податкових накладних. З огляду на викладене представник відповідача-1 просить суд здійснювати розгляд справи №160/30110/26 за правилами загального позовного провадження, а в разі відмови у задоволенні зазначеного клопотання - проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Вирішуючи дане клопотання, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тож, відповідно до ч. 6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.

Представник відповідача-1 не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.

Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Проаналізувавши матеріали позовної заяви, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд не вбачає необхідності надання пояснень представниками сторін у зазначеній справі, а тому дійшов висновку, що підстави для її розгляду за участю сторін відсутні. У зв`язку з чим відсутні і підстави для задоволення клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Кривошеї Катерини Олександрівни про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Кривошеї Катерини Олександрівни про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін - відмовити.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя С. В. Прудник