Ухвала суду № 140707922, 19.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 жовтня 2026 рокуСправа № 160/30015/26Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Турлакової Н.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовом Дніпропетровського обласного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Адвокатського об`єднання "ДЕ-ФАКТО" про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровський обласний фонд соціального захисту осіб з інвалідністю звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Адвокатського об`єднання "ДЕ-ФАКТО" в якій просить:

- стягнути з Адвокатського об`єднання «ДЕ-ФАКТО» на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік у розмірі 42 584,70 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження). Зобов`язано Адвокатське об`єднання "ДЕ-ФАКТО" подати до суду, протягом 15 календарних днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі такі докази: докази сплати адміністративно-господарських санкцій та пені, які є предметом стягнення у цій справі (у разі їх сплати); докази здійснення заходів для забезпечення середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу у 2025 році (докази створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю; докази подання до державної служби зайнятості передбаченої законодавством звітності із зазначенням потреби у працевлаштуванні осіб з інвалідністю; докази працевлаштування осіб з інвалідністю тощо).

Від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем тримісячного строку звернення до суду, який визначений частиною 2 статті 122 КАС України.

Вивчивши доводи, що викладені у клопотанні, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 239 суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно із приписами частини 3, 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини 1 - 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

При цьому, предметом позову є стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік.

Спеціальним строком для звернення до суду у спірних правовідносинах є визначений частиною 4 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.91 N 875-XII (далі - Закон N 875-XII, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) шестимісячний строк звернення до суду для стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Норми спеціального законодавства мають пріоритет перед загальними нормами в певних сферах правовідносин, оскільки вони створені для врегулювання конкретних, специфічних ситуацій. Загальне законодавство застосовується лише тоді, коли спеціальним законом не передбачено врегулювання певних правових питань.

Суд враховує, що Законом України від 15.01.2025 №4219-IX, який введено в дію з 01.01.2026, статтю 20 Закону України №875-XII виключено.

Водночас пунктом 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4219-IX законодавцем спеціально врегульовано правовідносини щодо адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць у періодах, що передували введенню цього Закону в дію, встановивши, що нарахування і сплата таких санкцій здійснюються у порядку, який діяв до дати введення Закону №4219-IX в дію.

Спірні адміністративно-господарські санкції нараховані відповідачу за невиконання нормативу робочих місць протягом 2025 року, тобто за період до 01.01.2026, у зв`язку з чим до спірних правовідносин підлягає застосуванню правове регулювання, яке діяло станом на 31.12.2025.

На зазначену дату частиною 4 статті 20 Закону №875-XII, з урахуванням змін, внесених Законом України від 21.08.2024 №3911-IX, було прямо встановлено спеціальний строк пред`явлення позовів про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені протягом шести місяців після закінчення строку для їх самостійної сплати.

Отже, виключення з 01.01.2026 статті 20 Закону №875-XII саме по собі не свідчить про необхідність застосування до правовідносин щодо санкцій за 2025 рік загального тримісячного строку, встановленого абзацом другим частини другої статті 122 КАС України, оскільки пунктом 5 розділу II Закону №4219-IX законодавець передбачив спеціальне темпоральне правило щодо правовідносин, які виникли за попередні звітні періоди.

Суд вважає, що інше тлумачення призводило б до непослідовного застосування одного й того самого правового режиму: для визначення обов`язку відповідача щодо сплати адміністративно-господарських санкцій за 2025 рік та граничного строку їх самостійної сплати суд мав би застосовувати положення статті 20 Закону №875-XII у редакції, чинній до 01.01.2026, однак установлене тією самою нормою спеціальне правило щодо строку судового стягнення таких санкцій не застосовувати. Пункт 5 розділу II Закону №4219-IX не містить положень, які б прямо передбачали таке вибіркове застосування попереднього правового регулювання.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на положення статті 20-1 Закону №875-XII у чинній редакції, відповідно до яких строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені взагалі не застосовується.

Наведене положення хоча й регулює правовідносини, що виникають у межах запровадженого з 01 січня 2026 року нового механізму забезпечення виконання роботодавцями обов`язку щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, та безпосередньо не поширюється на спірні правовідносини щодо адміністративно-господарських санкцій за 2025 рік, однак, змінюючи з 01 січня 2026 року правове регулювання відповідних правовідносин, законодавець окремо врегулював питання строку давності щодо нарахування, застосування та стягнення передбачених новим механізмом сум, установивши, що такий строк не застосовується.

Посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.11.2020 у справі № 160/8707/19, від 06.02.2018 у справі №П/811/2242/15, від 05.07.2018 у справі № 809/1933/16 та від 08.08.2019 у справі № 809/1931/16 суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

Наведені судові рішення ухвалені до внесення Законом України №3911-IX змін до частини четвертої статті 20 Закону України №875-XII, якими вперше було прямо встановлено спеціальний шестимісячний строк пред`явлення позовів про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені.

Отже, зазначені висновки Верховного Суду сформовано за іншого нормативно-правового регулювання, коли спеціальний строк звернення Фонду до адміністративного суду законом не був установлений.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позову Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.122, 123, 239, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Адвокатського об`єднання "ДЕ-ФАКТО" про залишення без розгляду позовної заяви Дніпропетровського обласного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Адвокатського об`єднання "ДЕ-ФАКТО" про стягнення адміністративно-господарських санкцій, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Турлакова