Рішення № 140707633, 19.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 жовтня 2026 р. Справа № 120/12088/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005)

про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо непоновлення виплати пенсії по інвалідності з 01.09.2025 та неповернення позивачеві вилучених коштів в розмірі 45 894, 24 грн; зобов`язання відповідача поновити позивачеві нарахування та виплату пенсії по інвалідності ІІІ групи з 01.09.2025 з усієї заборгованості з пенсії, яка утворилась з моменту її припинення, з урахуванням усіх проведених індексацій, підвищень та інших доплат, передбачених законодавством; зобов`язання відповідача вилучити з інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України та електронної пенсійної справи позивача відомості про наявність, облік та нарахування переплати пенсії по інвалідності за період з 21.11.2023 по 31.08.2025 в сумі 64 898 грн та повернути позивачеві вилучені кошти в розмірі 45 897, 24 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що є особою з інвалідністю III групи та отримує пенсію по інвалідності. Водночас позивач зауважує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області протиправно припинено виплату пенсії та в односторонньому порядку стягнуто з його банківського рахунку 45 894 грн 24 коп. переплати на підставі рішення експертної команди, яке згодом рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.02.2026 у справі № 120/16402/25 визнано протиправним та скасовано. Крім того, позивач вказує, що після набрання зазначеним рішенням суду законної сили відповідач відмовився поновити виплату пенсії, виплатити заборгованість і повернути незаконно стягнуті кошти без надходження нового витягу з рішення експертної команди. Наведене в сукупності зумовило позивача звернутися до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 10.08.206 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків.

12.08.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 17.08.2026 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

31.08.2026 за вх.№59870/26 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач вказує, що діє на підставі та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, оскільки на виконання рішення експертної команди припинено виплату пенсії, а після звернення позивача із заявою про поновлення виплат з`ясувалося, що рішенням суду у справі № 120/16402/25 на відповідача не було покладено конкретних зобов`язань щодо його виконання.

18.09.2026 за вх.№64317/26 до суду від представника позивача надійшла заява, в якій повідомлено про те, що докази понесення витрат на правничу допомогу будуть надані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №685091, позивач є особою з інвалідністю ІІІ групи з 21.11.2023.

У зв`язку з встановленням інвалідності позивачеві призначено відповідну пенсію. З 21.11.2023.

Згідно з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 03.03.2025 № ЦО1932/2 рішення МСЕК про встановлення позивачеві ІІІ групи інвалідності скасовано, з 21.11.2023 групу інвалідності не встановлено.

28.08.2025 до відповідача надіслано витяг з рішення експертної команди та після проведеного перерахунку пенсії позивача відповідачем виявлено переплату за період з 21.11.2023 по 31.08.2025 в сумі 64 898 грн.

У зв`язку з наведеним відповідачем надіслано до АТ КБ «Приват Банк» лист від 13.11.2025 №0200-0501-8/131193 про повернення пенсії, перерахованої на рахунок пенсіонера, та банком повернено частину пенсії в розмірі 45 894, 24 грн. Наведене підтверджується платіжною інструкцією від 13.11.2025.

Водночас рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.02.2026 у справі №120/16402/25, що набрало законної сили 13.04.2026, визнано протиправним та скасовано рішення №ЦО-1932/2 від 03.03.2025 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії Центру оцінювання функціонального стану особи при Державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», яким визначено невстановлення ОСОБА_1 групи інвалідності з 21.11.2023.

01.06.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо поновлення виплати пенсії та повернення стягнутих коштів в розмірі 45 894, 24 грн.

Листом від 26.06.2026 відповідач повідомив позивача про те, що на органи Пенсійного фонду судовим рішенням у справі №120/16402/25 не покладено жодних зобов`язань щодо його виконання. У разі надходження витягу з рішення експертної команди з центру оцінювання функціонального стану особи до Пенсійного фонду України виплату пенсії буде поновлено.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Положеннями ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

За змістом ст. 1 Закону №1058-IV пенсія це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 30 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Частиною першою ст. 31 Закону №1058-IV визначено, що група інвалідності, її причина, час настання та строк встановлюються за результатами медико-соціальної експертизи або оцінювання повсякденного функціонування особи - для повнолітніх осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 33 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності (ч. ст. 34 Закону №1058-IV).

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном;

3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку;

3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин";

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Частиною другою ст. 49 Закону № 1058-ІV передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Згідно із ч. 3 ст. 49 Закону № 1058-ІV у разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до цього Закону без урахування таких даних.

Приписами ст. 50 Закону № 1058-ІV унормовано утримання надміру виплачених сум пенсій та відрахування з пенсій.

Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.

В ході розгляду справи судом встановлено, що на підставі рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №ЦО-1932/2 від 03.03.2025 про невстановлення позивачу групи інвалідності з 21.11.2023 відповідач припинив виплату позивачеві пенсії по інвалідності з 01.09.2025, а також стягнув з його банківського рахунку кошти в розмірі 45 894,24 грн, віднесені до переплати пенсії за період з 21.11.2023 по 31.08.2025.

При цьому припинення виплати пенсії та повернення коштів відбулися без прийняття територіальним органом Пенсійного фонду України будь-яких формальних рішень. Принаймні жодних рішень з цього приводу відповідач суду не надав, а у відзиві про їх прийняття не стверджував.

Як вже зазначалося, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.02.2026 у справі №120/16402/25, яке набрало законної сили 13.04.2026, визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди №ЦО-1932/2 від 03.03.2025, яким позивачеві не було встановлено групу інвалідності з 21.11.2023.

Внаслідок набрання законної сили цим судовим рішенням правове становище позивача повернуто до попереднього стану. Чинною є довідка до акта огляду МСЕК серії 12ААГ №685091, якою позивачу встановлено групу інвалідності з 21.11.2023 і на підставі якої йому й призначено пенсію по інвалідності.

Тому формальна підстава для припинення виплати пенсії у вигляді зазначеного рішення експертної команди відпала.

Рішення експертної команди, що було предметом розгляду у справі №120/16402/25, є адміністративним актом індивідуальної дії. Визнання такого акта протиправним та його скасування судом означає втрату ним юридичної сили з моменту прийняття. Отже, такий акт не міг і не може породжувати жодних правових наслідків, зокрема бути належною підставою для припинення виплати пенсії, перерахунку пенсії, визначення переплати та її стягнення. Втрата чинності актом, який слугував єдиною підставою для прийняття похідних рішень (дій) суб`єкта владних повноважень, свідчить про відсутність у таких рішень (дій) належного правового підґрунтя.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що рішенням суду у справі №120/16402/25 на нього не покладено жодних зобов`язань, а виплата пенсії може бути поновлена лише після надходження нового витягу з рішення експертної команди.

Відповідно до ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади, їх посадових осіб та підлягають виконанню на всій території України. Це стосується не лише сторін справи, а й усіх суб`єктів владних повноважень, права та обов`язки яких залежать від наслідків ухваленого рішення.

Відсутність у резолютивній частині судового рішення прямого зобов`язання щодо відповідача не звільняє його від обов`язку врахувати правові наслідки скасування акта, який був підставою для його власних дій. Відповідач не є сторонньою особою щодо цих правовідносин, адже саме він припинив виплату пенсії і стягнув кошти на підставі скасованого акта.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону №1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

З набранням законної сили рішенням суду у справі №120/16402/25 (13.04.2026) такі обставини з`ясовані, а умови для поновлення виплати пенсії настали.

Очікування надходження нового витягу з рішення експертної команди, яке з правової точки зору не ухвалювалося і необхідність якого не передбачена законом, не може бути підставою для невиконання відповідачем обов`язку щодо поновлення виплати пенсії.

Оскільки позивач є особою з інвалідністю, а рішення про невстановлення групи інвалідності скасоване судом, право позивача на отримання пенсії по інвалідності є безперервним.

Повний захист порушеного права неможливий без повернення всіх правовідносин, пов`язаних зі статусом особи з інвалідністю, до попереднього стану, що існував на момент порушення права, зокрема правовідносин щодо виплати пенсії.

За таких обставин дії відповідача щодо непоновлення виплати пенсії по інвалідності з 01.09.2025 є протиправними, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача поновити нарахування та виплату йому пенсії по інвалідності з 01.09.2025 та виплатити заборгованість, що утворилася з моменту припинення виплати.

Водночас, вимога про поновлення пенсії з урахуванням усіх індексацій, доплат та підвищень є передчасною, адже спору в цій частині ще не існує.

Щодо вимог про вилучення відомостей про переплату та повернення коштів суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 50 Закону №1058-IV суми пенсій, виплачені надміру, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку, і лише у випадках зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.

У цій справі переплата пенсії була визначена відповідачем виключно через рішення експертної команди, яке скасоване судом як протиправне. Доказів зловживань з боку позивача або подання ним недостовірних відомостей відповідач не надав, а матеріали справи таких обставин не містять.

Пенсія по інвалідності призначалася і виплачувалася позивачеві на підставі чинної довідки МСЕК, тому за період з 21.11.2023 по 31.08.2025 вона була виплачена правомірно, а підстав вважати ці суми переплатою немає.

Відомості про наявність переплати за період з 21.11.2023 по 31.08.2025 в сумі 64 898 грн в інтегрованій комплексній інформаційній системі Пенсійного фонду України та електронній пенсійній справі позивача є недостовірними, а їх наявність порушує права позивача.

Тому позовні вимоги про зобов`язання відповідача вилучити з інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України та електронної пенсійної справи позивача відомості про наявність, облік та нарахування переплати пенсії по інвалідності за період з 21.11.2023 по 31.08.2025 в сумі 64 898 грн і повернути позивачеві вилучені кошти в розмірі 45 894, 24 грн підлягають задоволенню.

Аналогічні висновки підтримані Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 22.07.2026 у справі №560/2004/26.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 662 грн 40 коп.

Таким чином, поверненню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області підлягає сума у розмірі 1996 грн 80 коп.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо непоновлення ОСОБА_1 виплати пенсії по інвалідності з 01.09.2025 та неповернення йому вилучених коштів в розмірі 45 894, 24 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії по інвалідності з 01.09.2025 та виплатити заборгованість, що утворилася з моменту припинення виплати.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вилучити з Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України та електронної пенсійної справи ОСОБА_1 відомості про наявність, облік та нарахування переплати пенсії по інвалідності за період з 21.11.2023 по 31.08.2025 в сумі 64 898 грн та повернути ОСОБА_1 вилучені кошти в розмірі 45 894, 24 грн

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 996 грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 19.10.2026 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна