Ухвала суду № 140707529, 19.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

19 жовтня 2026 р. Справа № 120/3409/25

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши звіт про виконання судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 року позов задоволено частково, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 20.03.2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

На адресу суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 16.09.2025 року у справі 120/3409/25 мотивована тим що, відповідач повторно застосовує обмеження максимальним розміром.

Так, ухвалою суду від 14.09.2026 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 року у справі № 120/3409/25 протягом 1 (одного) місяця з дня отримання цієї ухвали.

Від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов звіт, в якому зазначено, що на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснено з 20.03.2024 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

Розмір пенсії заявника на виконання рішення суду з 20.03.2024 року після перерахунку склав - 56426,71 грн, що підтверджується рішенням 905040145904 від 20.04.2026 року, та за результатами даного перерахунку донараховано заявнику кошти в сумі 325005,38 грн, що підтверджується протоколом індивідуального перерахунку.

Суми коштів на виконання рішення суду було включено до переліку, та здійснювались в межах виділених бюджетних призначень, зокрема: травень 2026 - 100,00 грн, червень 2026- 132,00 грн.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За змістом ч. 1 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами ч. 5 ст. 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 року у справі №320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 року визнано протиправною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень".

Суд наголошує, що обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність (23610 грн), слугувало підставою для звернення до суду із цим адміністративним позовом.

Протоколи перерахунку пенсії позивача позбавлені відомостей про її повторне обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.

Що стосується доводів Головного управління про те, що подальше виконання рішення суду у справі № 120/3409/25 покладено на органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та відбуватиметься шляхом безспірного списання коштів з рахунків відповідача, а отже у спосіб та порядок, що перебувають поза межами контролю відповідача-суб`єкта владних повноважень та від його дій або бездіяльності не залежать.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (далі - Порядок № 845).

На підставі абз. 3 п. 2 Порядку № 845 боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Відповідно до абз. 1 п. 24 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

За змістом п. 25 Порядку № 845 безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку (абзац перший).

У разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою.

На підставі п. 4 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетна програма - сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

Пунктом 40 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України визначено, що паспорт бюджетної програми - документ, що визначає мету, завдання, напрями використання бюджетних коштів, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми відповідно до бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), та цілей державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник бюджетних коштів.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що судове рішення про стягнення з державного органу коштів виконується органами Державної казначейської служби України шляхом безспірного списання коштів з рахунків боржника. Судове рішення про стягнення коштів, в даному випадку, не покладає на відповідача (боржника) зобов`язань, а тому відповідач (боржник) не має про що звітувати суду в частині виплати.

Виконання рішення суду про стягнення з боржника коштів відбувається шляхом безспірного списання коштів з його рахунків органами Державної казначейської служби України.

Зазначене виключає підстави для зобов`язання відповідача подавати новий звіт щодо виконання рішення суду в частині стягнення на користь позивача коштів, адже у процедурі виконання рішення суду про стягнення коштів відсутні будь-які дії боржника, про вчинення яких він міг би звітувати.

В частині виплати заборгованості ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.09.2026 року у справі №120/3409/25 змінено порядок виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 року у справі № 120/3409/25 із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 20.03.2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії в сумі 325005,38 грн.

Тобто, виконання рішення в межах справи №120/3409/25 в частині виплати пенсії в сумі 325005,38 грн (за період з 01.03.2024 року по 28.02.2026 року) врегульовано приписами Закону № 4901-VI та Порядку № 845 та покладено на органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та відбуватиметься шляхом безспірного списання коштів з рахунків відповідача, а отже у спосіб та порядок, що перебувають поза межами контролю відповідача та від його дій або бездіяльності не залежать.

Враховуючи, що органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів не є органами примусового виконання рішень, контроль за виконанням рішення суду, яке покладено на органи ДКСУ, у такому випадку не регулюється приписами ст. 382 КАС України.

Разом з цим, матеріали справи щодо виплати пенсії на виконання рішення у справі № 120/3409/25 вказують на те, що відповідач продовжує виплачувати пенсію позивача у меншому розмірі (зокрема - у травні 2026 року лише 100 грн, у червні 2026 року 132 грн) у зв`язку з чим (з 01.03.2026 року) фактично рішення суду не виконується, а зобов`язальна частина рішення в частині виплати пенсії (з 01.03.2026 року) не змінила свій спосіб і порядок виконання.

Подібні висновки викладено у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2026 року у справі № 120/7067/25.

Відтак, враховуючи поданий звіт та додані до нього докази, судом встановлено, що пенсійним органом на виконання рішення суду здійснено перерахунок пенсії позивача без обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, проте здійснюється лише часткова виплата нарахованих сум за період з 01.03.2026 року.

Верховний Суд при розгляді звіту про виконання судового рішення, що стосується виплати заборгованості з пенсії (ухвала від 13.03.2025 року у справі № 640/16655/21), висловив позицію про те, що не можна вважати фактично виконаною постанову Верховного Суду від 27.11.2023 року у справі № 640/16655/21 шляхом здійснення виключно перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та внесення заборгованості до реєстру судових рішень, адже порядок та спосіб у який таке судове рішення мало бути виконано, встановлений у його резолютивній частині.

Отже, невиконання остаточного рішення суду з підстав відсутності коштів не є поважною причиною, за якою боржник звільняється від такого обов`язку, та відповідно не може підтверджувати фактичне виконання рішення суду.

Тобто, відсутність фінансування бюджету не свідчить про виконання рішення у повному обсязі, а лише підтверджує, що таке невиконання судового рішення обумовлено об`єктивними обставинами, незалежними від відповідача.

Так, невиконання рішення суду в частині здійснення виплати пов`язане з об`єктивними причинами, які повною мірою не залежать від волі відповідача, оскільки виділення коштів відбувається за відповідними бюджетними асигнуваннями з Пенсійного фонду України.

На даний час затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік Постановою Кабінету Міністрів України № 127 від 05.02.2026 року Деякі питання бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік.

У бюджеті Пенсійного фонду України на 2026 рік, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 року № 127 Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік, передбачено кошти на фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень на 2026 рік затвердженні в розмірі 500000 тис. грн.

Відповідно до пп. 4 п. 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 року № 280, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики, сім`ї та єдності для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до закону, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат і соціальних послуг, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України.

Відтак, саме на Пенсійний фонд України, в не на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, покладено обов`язок розробки проект бюджету Пенсійного фонду України та здійснення ефективного розподілу фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, тому суд погоджується з доводами Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яке є територіальним органом Пенсійного фонду України та у яке у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду, що невиконання рішення суду в частині здійснення виплати пов`язане з об`єктивними причинами, які не залежать від волі відповідача, оскільки виділення коштів відбувається за відповідними бюджетними асигнуваннями з Пенсійного фонду України.

Обрахована відповідачем на виконання рішення суду у цій справі сума залишку невиплачених позивачу коштів суми доплати пенсії внесена відповідачем до Автоматизованої бази даних обробки пенсійної документації. А отже, Пенсійному фонду України достовірно відомо про наявність заборгованості з виплати пенсії у цій справі та необхідність виділення додаткових коштів для погашення заборгованості з виплати пенсії позивачу, що виникла під час виконання рішення суду у цій справі.

За змістом норм ч. 5 ст. 382-3 КАС України суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Такі висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 07.09.2026 року у справі №640/16655/21.

У постанові від 09.09.2026 року у справі № 420/31439/24 Верховним Судом викладено такі висновки щодо застосування норм права: чинне законодавче регулювання підкреслює індивідуальний характер відповідальності керівника, оскільки ч. 5 ст. 382-3 цього Кодексу прямо передбачає можливість зменшення штрафу або звільнення від його сплати залежно від дій, здійснених саме керівником суб`єкта владних повноважень з метою виконання судового рішення. У справах щодо здійснення пенсійних, соціальних та інших виплат закон окремо зобов`язує оцінити відсутність бюджетних асигнувань та вжиття керівником усіх необхідних заходів для встановлення таких асигнувань. Водночас Суд зауважує, що положення ст. 382-3 КАС України не визначають встановлення умислу керівника суб`єкта владних повноважень самостійною та обов`язковою передумовою застосування штрафу. Вирішальне значення для застосування частини п`ятої цієї статті має оцінка конкретних дій керівника, спрямованих на виконання судового рішення, їх достатності та вичерпності, а у справах щодо здійснення бюджетних виплат - також наявності бюджетних асигнувань та вжиття всіх необхідних заходів для їх встановлення. Відсутність ознак умисного ухилення від виконання судового рішення може враховуватися судом у сукупності з такими обставинами при оцінці поведінки відповідного керівника.

Отже, накладення штрафу за ст. 382-3 КАС України не може бути автоматичним наслідком неповного виконання судового рішення. З огляду на персональний, примусовий та істотно обтяжливий характер такого заходу суд має надати належну оцінку поведінці конкретного керівника, обсягу його повноважень, наявності об`єктивної можливості забезпечити виконання судового рішення, достатності та вичерпності вжитих ним заходів, а у справах про бюджетні виплати - також фактичній наявності відповідних бюджетних асигнувань та можливості керівника впливати на їх встановлення. Водночас звільнення від сплати штрафу не є безстроковим: під час розгляду кожного наступного звіту суд оцінює правомірність дій керівника, а не лише факт відсутності бюджетних асигнувань.

Відтак, підстави для застосування штрафу відсутні, оскільки неповне виконання судового рішення обумовлене причинами, які не залежать від волевиявлення відповідача. Також відсутні підстави для визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Принагідно суд зауважує, що оцінка правомірності застосування до пенсії позивача обмеження в індексації з 01.03.2023 року (-8712.66 грн) та обмеження в індексації з 01.03.2024 року (-3439.44 грн) виходить за межі судового контролю цієї справи.

Згідно з ч. 11 ст. 382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для прийняття звіту про виконання рішення суду та необхідність у встановленні нового строку для виконання судового рішення в частині виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.03.2026 року.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -

УХВАЛИВ

Прийняти звіт Головного управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 року у справі № 120/3409/25.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 року у справі № 120/3409/25 в частині виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.03.2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надати Вінницькому окружному адміністративному суду звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 року у справі № 120/3409/25 в частині виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.03.2026 року, протягом 3 (трьох) місяців з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення..

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Альчук Максим Петрович