Рішення № 140707505, 19.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 жовтня 2026 р. Справа № 120/3467/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гастон Клімат" до Вінницької митниці про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гастон Клімат" до Вінницької митниці про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Вінницькою митницею протиправно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 12.02.2026 за № UA 401000/2026/000028/2.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.03.2026 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

06.04.2026 Вінницькою митницею подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позову. Митниця вказує на наявність розбіжностей у поданих документах, неналежний формат коносамента від 26.11.2025 №QN25110297, відмінність умов поставки у прайс-листі (FOB Xiaolan) та товаросупровідних документах (FOB Nansha), відсутність додатків з джерелами інформації до висновку ДП «Держзовнішінформ» від 03.02.2026 №03-2/2262, а також ненадання витребуваних додаткових документів. Відповідач вважає правомірним застосування резервного методу визначення митної вартості на підставі даних митної декларації від 27.03.2025 №UA100330/2025/0105245.

Разом з тим, представником відповідача подано клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

09.04.2026 представником позивача подано відповідь на відзив, у якій зазначено, що коносамент містить достатні відомості для ідентифікації поставки, прайс-лист має допоміжний характер, висновок ДП «Держзовнішінформ» подавався як додатковий документ, а подані з митною декларацією документи в сукупності дають змогу встановити фактично сплачену ціну та складові митної вартості.

Ухвалою суду від 19.10.2026 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАСТОН КЛІМАТ» здійснює, зокрема, господарську діяльність з оптової торгівлі залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього.

29.08.2025 між ТОВ «ГАСТОН КЛІМАТ» (покупець) та Zhongshan Glee Electricals Manufacturing Co., Ltd (Китай, продавець) укладено зовнішньоекономічний договір №2025-UA0829, за умовами якого виробник продає, а покупець придбаває товари в асортименті, кількості та за ціною, визначеними в інвойсах. Умовами договору передбачено розрахунки в доларах США шляхом внесення передоплати в розмірі 30% вартості товару та сплати решти 70% перед відправленням товару; пунктом 3 договору визначено місце відвантаження Nansha Port, China.

Рахунком-проформою №UA6M250829T від 29.08.2025 сторони погодили поставку електричних знищувачів комах, запасних ламп та клейових пасток на загальну суму 57 106,00 доларів США на умовах FOB Nansha, China. Передоплата в розмірі 17 131,80 доларів США здійснена платіжною інструкцією (MUR) 15 від 03.09.2025, остаточний платіж у розмірі 39 974,20 доларів США - платіжною інструкцією (MUR) 16 від 14.11.2025. Загальна сума зазначених платежів становить 57 106,00 доларів США.

26.11.2025 продавцем виставлено комерційний інвойс №UA6M250829T та пакувальний лист. Загальна фактурна вартість партії становить 57 106,00 доларів США, з яких 50 379,00 доларів США припадає на товар №1 - електричні знищувачі комах торговельної марки MasterKiller, 5 377,00 доларів США - на товар №2 (ультрафіолетові лампи), 1 350,00 доларів США - на товар №3 (клейові пастки для комах).

Відповідно до інвойсу та митної декларації товар №1 охоплює 4 280 одиниць електричних знищувачів комах моделей WP-22, PRO-16, PRO-30, PRO-40, PROF-60, PROF-30, PRO-36 та GS08, вага брутто - 8 810,27 кг, вага нетто - 7 137,4 кг, код УКТ ЗЕД 8543709000.

Транспортування морським шляхом з порту Nansha до порту Gdansk здійснювалося згідно з коносаментом №QN25110297 від 26.11.2025 у контейнері №MSMU6496147, після чого товар перевезено автомобільним транспортом згідно з CMR №6147 від 03.02.2026.

Згідно з довідкою ТОВ «Клевер Тім» про транспортні витрати №02022026/01 від 02.02.2026 витрати на морське перевезення становили 85 979,65 грн, локальні витрати за межами України - 15 838,18 грн, додаткові послуги з контейнерами і вантажами за межами України - 6 421,70 грн, автомобільне перевезення від Гданська до пункту пропуску Ягодин - 68 128,80 грн, страхування - 8 322,95 грн. Сукупний розмір зазначених витрат - 184 691,28 грн.

10.02.2026 уповноваженою особою позивача подано до Вінницької митниці митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ» №26UA401020004717U0, в якій митна вартість товару заявлена за основним методом - за ціною договору. На підтвердження її числового значення декларантом подано контракт №2025-UA0829 від 29.08.2025, рахунок-проформу від 29.08.2025, комерційний інвойс від 26.11.2025, платіжні інструкції (MUR) 15 та (MUR) 16, пакувальний лист, коносамент, CMR, довідку експедитора про транспортні витрати. Також подано прайс-лист виробника №UA6M250731 від 31.07.2025 та висновок ДП «Держзовнішінформ» від 03.02.2026 №03-2/2262.

У первісній митній декларації митна вартість товару №1 зазначена у сумі 2 344 162,61 грн (відповідно до відомостей графи 45), з урахуванням ціни товару 50 379,00 доларів США та віднесених на цей товар витрат, що додаються до ціни договору. В оскаржуваному рішенні зазначено, що за результатами коригування митна вартість товару №1 визначається на рівні 15,02 долара США за 1 кг нетто, або 107 203,75 долара США за 7 137,4 кг.

11.02.2026 митниця надіслала декларанту електронне повідомлення про необхідність подання додаткових документів на підставі частини третьої статті 53 МК України. У відповіді від цієї ж дати декларант зазначив, що договори з третіми особами, платежі третім особам, комісійні та виписка з бухгалтерських документів у запитуваному контексті відсутні, тоді як прайс-лист та висновок спеціалізованої організації вже подавалися разом з митною декларацією.

12.02.2026 Вінницькою митницею прийнято рішення №UA401000/2026/000028/2 про коригування митної вартості товару №1 за резервним методом на підставі митної декларації від 27.03.2025 №UA100330/2025/0105245. У графі 33 цього рішення митниця навела три основні зауваження до поданих документів: неналежний формат коносамента, відмінність умов FOB Xiaolan та FOB Nansha, відсутність додатків з джерелами інформації до висновку ДП «Держзовнішінформ»; окремо зазначила про ненадання додаткових документів і послалася на договір від 12.11.2025 №04785.

Відповідно до митної декларації №26UA401020005070U6 від 12.02.2026 товар випущено у вільний обіг із застосуванням гарантійного механізму; розмір забезпечення, пов`язаний із коригуванням митної вартості, зазначений у сумі 453 750,14 грн.

Не погоджуючись з рішенням Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401000/2026/000028/2 від 12.02.2026, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 34-1 ч. 1 ст. 4 МК України митні органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митниці та митні пости.

Так, положеннями Митного кодексу України регулюються відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта (ч. 1 ст. 257 МК України).

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (ч. 2-3 ст. 58 МК України).

Так, стаття 57 Митного кодексу України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої-восьмої та десятої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати, понесені покупцем; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Як вимагає частина друга статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, що визначає обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: - неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); - невірно проведений розрахунок митної вартості; - невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі №813/1229/16.

При цьому, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Тобто, наведені приписи зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, не наведення відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 року № 826/997/16, від 20.02.2015 року №826/8799/16, від 17.04.2018 року №815/329/17, від 14.09.2018 року №821/1617/17.

Аналізуючи вищезазначені положення Митного кодексу України, слід відмітити, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної і вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №826/18258/13-а.

Суд зазначає, що відповідно до вимог пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Повертаючись до фактичних обставин справи, суд зважає на те, що основними мотивами, покладеними в основу прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2026/000028/2 від 12.02.2026, стали неналежний, на думку митного органу, формат коносамента №QN25110297, зазначення в прайс-листі від 31.07.2025 умов FOB Xiaolan замість FOB Nansha, відсутність додатків до висновку ДП «Держзовнішінформ» від 03.02.2026 №03-2/2262, а також ненадання витребуваних додаткових документів. Окремо графа 33 рішення містить посилання на договір від 12.11.2025 №04785. Митна вартість товару №1 визначена за резервним методом із використанням митної декларації від 27.03.2025 №UA100330/2025/0105245 на рівні 15,02 долара США за 1 кг нетто.

Надаючи оцінку твердженням відповідача щодо неналежного формату коносамента від 26.11.2025 №QN25110297, суд зазначає наступне.

З наданої до матеріалів справи копії коносамента вбачається, що він містить найменування вантажовідправника Zhongshan Glee Electricals Manufacturing Co., Ltd, вантажоодержувача ТОВ «ГАСТОН КЛІМАТ», номер контейнера MSMU6496147, порт завантаження Nansha, порт розвантаження Gdansk, найменування вантажу, його загальну вагу 9 222,3 кг, загальну кількість вантажних місць - 736 картонних коробок. Зазначені відомості узгоджуються з іншими товаросупровідними документами, зокрема пакувальним листом та CMR №6147 від 03.02.2026.

Саме лише посилання митного органу на «неналежний формат» документа без конкретизації того, які його реквізити не можуть бути прочитані, перевірені чи співвіднесені з оцінюваною партією товару, не підтверджує наявності розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Митним органом не обґрунтовано, які саме числові значення ціни товару або витрат на його транспортування залишилися непідтвердженими внаслідок формату коносамента. За таких обставин цей довід не свідчить про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Щодо твердження митниці про те, що у прайс-листі виробника від 31.07.2025 №UA6M250731 зазначено умови поставки FOB Xiaolan, тоді як фактична поставка товару відбулася на умовах FOB Nansha, суд зазначає наступне.

Суд враховує, що комерційна пропозиція виробника дійсно містить посилання на FOB Xiaolan, натомість рахунок-проформа від 29.08.2025 №UA6M250829T, комерційний інвойс від 26.11.2025 №UA6M250829T, митна декларація та відомості про перевезення підтверджують поставку за умовами FOB Nansha. Отже, у документах зазначено різні місця поставки, що потребує оцінки в контексті формування митної вартості, однак не свідчить саме по собі про недостовірність фактично сплаченої ціни.

Прайс-лист відображає попередню цінову пропозицію виробника, тоді як ціна конкретної зовнішньоекономічної операції зафіксована у погодженому сторонами інвойсі і підтверджена банківськими платежами. Відповідачем не встановлено та не наведено розрахунку того, які витрати у зв`язку зі зміною місця відвантаження з Xiaolan на Nansha були покладені на покупця, чи такі витрати фактично виникли та чи залишилися не включеними до митної вартості. За наявності у матеріалах справи документів про транспортування та довідки експедитора митниця не зазначила, яка саме обов`язкова складова митної вартості не піддається обчисленню.

Суд також ураховує, що перелік реквізитів та форма прайс-листа виробника не встановлені Митним кодексом України як обов`язкові умови підтвердження вартості операції. Відтак виявлена відмінність у місці поставки між попередньою ціновою пропозицією та інвойсом без встановлення її впливу на ціноутворення не є достатньою підставою для відмови від визначення митної вартості за основним методом.

Надаючи оцінку зауваженням відповідача до висновку ДП «Держзовнішінформ» від 03.02.2026 №03-2/2262, суд виходить з наступного.

Митниця зазначає про відсутність додатків із джерелами інформації та посилається на пункт 54 Національного стандарту №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440. Однак висновок спеціалізованої організації є додатковим документом, який може подаватися декларантом на підтвердження якісних і вартісних характеристик товару за пунктом 8 частини третьої статті 53 МК України, і не підміняє собою контракт, інвойс та платіжні документи, що підтверджують ціну конкретного продажу.

Відсутність у наданому висновку додатків із джерелами інформації може враховуватися під час оцінки доказового значення цього висновку, однак сама по собі не доводить неповноти або недостовірності зазначених у комерційному інвойсі відомостей про ціну товару. Відповідач не обґрунтував, чому зауваження до допоміжного цінового дослідження унеможливлює перевірку фактичних платежів у сумі 57 106,00 доларів США та вартості товару №1 в сумі 50 379,00 доларів США.

Суд також звертає увагу, що у графі 33 оскаржуваного рішення та у відзиві відповідач посилається на положення договору від 12.11.2025 №04785 та невідповідність їм заявленої митної вартості. Разом із тим серед документів, що стосуються спірної поставки, зазначений договір відсутній; відповідачем не визначено його сторін, предмета та конкретних умов, які нібито порушено, і не розкрито зв`язку цього документа з зовнішньоекономічним договором від 29.08.2025 №2025-UA0829. З огляду на це наведене посилання є неконкретизованим і не може слугувати належним обґрунтуванням коригування митної вартості. При цьому суд не робить припущень щодо походження відповідного посилання, а оцінює лише належність наведених митницею мотивів.

Стосовно ненадання декларантом витребуваних додаткових документів суд зазначає, що з повідомлення від 11.02.2026 убачається витребування, зокрема, договорів з третіми особами, документів про платежі третім особам, бухгалтерської документації, прайс-листів, митної декларації країни відправлення та висновків про характеристики товарів. Натомість декларант того ж дня повідомив про відсутність окремих документів, які стосуються третіх осіб, та про попереднє подання прайс-листа і висновку спеціалізованої організації.

Витребування додаткових документів є правом митного органу лише за наявності обставин, визначених частиною третьою статті 53 МК України, і має бути спрямованим на перевірку конкретних непідтверджених відомостей або розбіжностей, що впливають на митну вартість. За наявності документів, які дають змогу перевірити ціну товару та розмір транспортних витрат, саме по собі ненадання всього запитаного переліку не доводить неможливості застосування першого методу. У спірному рішенні не наведено належного пояснення, які відомості про ціну або складові митної вартості залишилися непідтвердженими після оцінки документів, що вже перебували у розпорядженні митного органу.

Окремо суд ураховує, що умови FOB Nansha передбачають необхідність урахування при визначенні митної вартості витрат, не включених до ціни товару, зокрема транспортування до місця ввезення на митну територію України та страхування. У довідці ТОВ «Клевер Тім» від 02.02.2026 №02022026/01 наведено деталізовані складові таких витрат, загальна сума яких становить 184 691,28 грн. Митним органом не наведено конкретних зауважень до числових значень цієї довідки чи розрахунку суми, яка, на думку відповідача, мала бути додатково врахована при визначенні митної вартості товару №1.

Оцінюючи правомірність застосування резервного методу, суд звертає увагу, що відповідно до графи 33 рішення митниця використала митну декларацію від 27.03.2025 №UA100330/2025/0105245, за якою було оформлено товари того самого виробника та торговельної марки. Разом із тим номенклатура оцінюваної партії не є тотожною товарам, наведеним у декларації-джерелі: зокрема, спірна партія містить моделі WP-22, PROF-30, PRO-36 та GS08, відсутні серед перелічених митницею товарів для порівняння, а також відрізняється кількісне співвідношення окремих моделей.

Зокрема, митницею не наведено докладного аналізу впливу відмінностей у технічних характеристиках, кількості товарів, умовах поставки і комерційних умовах операцій на можливість застосування єдиного рівня 15,02 долара США за кілограм нетто до всієї партії оцінюваного товару №1. Наявність у базах митниці інформації про іншу митну декларацію може бути підставою для перевірки заявленої вартості, але не звільняє митний орган від обов`язку аргументовано пояснити застосований розрахунок.

При цьому у самому рішенні зазначено, що за декларацією від 27.03.2025 №UA100330/2025/0105245 митна вартість також визначена резервним методом. Митницею не розкрито, які саме об`єктивні числові дані цієї декларації дозволяють визнати рівень 15,02 долара США за кілограм належною вартісною основою для спірної операції, та чи були необхідні коригування для забезпечення порівнюваності. Таке посилання без додаткового обґрунтування не підтверджує правомірність числового значення скоригованої митної вартості.

Крім того, мотивуючи неможливість застосування методів, передбачених статтями 59 і 60 МК України, відповідач обмежився загальним твердженням про відсутність інформації щодо ідентичних і подібних товарів, а щодо методів за статтями 62 та 63 - про відсутність вартісної основи для розрахунку. Натомість застосування резервного методу потребує належного пояснення як неможливості використання кожного попереднього методу, так і способу формування визначеної митницею вартості.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наведені митницею зауваження не свідчать про відсутність у поданих позивачем документах усіх необхідних відомостей щодо фактично сплаченої ціни або числових значень складових митної вартості, а в оскаржуваному рішенні не наведено достатнього та послідовного обґрунтування неможливості застосування основного методу та переходу до резервного методу.

З матеріалів справи вбачається, що вартість товару за інвойсом від 26.11.2025 №UA6M250829T підтверджена банківськими платіжними інструкціями (MUR) 15 та (MUR) 16 на загальну суму 57 106,00 доларів США, а транспортні витрати, заявлені додатково до фактурної вартості, підтверджуються довідкою експедитора. Відповідачем не наведено належних доказів недостовірності цих даних, не встановлено конкретної непідтвердженої складової, яка унеможливлювала б застосування методу за ціною договору.

Суд зазначає, що ненаведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають обґрунтований сумнів у достовірності відомостей, витребування переліку документів без конкретизації обставин, які вони мають підтвердити, свідчить про необґрунтованість рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості товарів.

За наведених вище підстав суд вважає, що винесене відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2 і 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України. Подані позивачем документи дають змогу перевірити митну вартість оцінюваного товару, а відповідач не надав належного обґрунтування причин їх неврахування та переконливих доказів правомірності застосованого коригування.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В рішенні по справі Щокін проти України (Заяви № 23759/03 та № 37943/06, п.49-51) Європейський Суд вказав, що накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку становило втручання в його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 12.02.2026 №UA401000/2026/000028/2 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд звертає увагу, що предметом позовних вимог є саме рішення про коригування митної вартості товарів. Самостійних вимог про скасування картки відмови або про повернення митних платежів позивачем не заявлено, а тому ці питання судом не вирішуються.

Пунктом 3 частини 2 статті 2 КАС України вказано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведеного та враховуючи встановлені обставини у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401000/2026/000028/2 від 12.02.2026.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гастон Клімат» за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці судові витрати зі сплати судового збору в сумі 5445,00 грн. (п`ять тисяч чотириста сорок п`ять гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гастон Клімат" (вул. Чехова, 11, кв. 88, м. Ірнінь, Київська область, код ЄДРПОУ 44349721 )

Відповідач: Вінницька митниця (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43997544)

Рішення суду сформовано: 19.10.2026.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна