Рішення № 140707430, 19.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 жовтня 2026 р. Справа № 120/15787/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за заявою Головного управління ДПС у Вінницькій області до Приватного акціонерного товариства "МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" про стягнення коштів за податковим боргом,-

ВСТАНОВИВ:

15.10.2026 року о 09:53 год. до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС у Вінницькій області до Приватного акціонерного товариства "МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" про стягнення коштів за податковим боргом.

В обґрунтування поданої заяви контролюючий орган зазначив, що згідно картки особового рахунку платника податків за відповідачем рахується податкова заборгованість в сумі 322256,01 грн., яка в добровільному порядку не погашена.

Ухвалою від 15.10.2026 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами, визначеними статтею 283 КАС України. Призначено її до розгляду в судовому засіданні на 15:00 год. 16 жовтня 2026 року.

Відповідачу встановлено строк до 13:00 години 16 жовтня 2026 року для подачі до суду відзиву на заяву.

Згідно довідки від 16.10.2026, складеної секретарем судового засідання, адміністративна справа №120/15787/26 знята з розгляду у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги.

Наступне судове засідання призначено на 19.10.2026 року о 15:00 год.

19.10.2026 року представником відповідача подано клопотання в яких вказано на порушення вимог частини 5 статті 162 КАС України, частини 3 статті 126 КАС України та частини 2 статті 195 КАС України. Також зазначено, що відповідачем частково погашено суму заборгованості.

19.10.2026 року від представника Приватного акціонерного товариства "МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" надійшли додаткові пояснення, в яких звернуто увагу на пропуск заявником 24-годинного строку звернення до суду, встановленого статтею 283 КАС України.

На переконання відповідача, 30-денний строк слід обчислювати з 02.09.2026 року, а не з 14.09.2026 року, тому заяву про стягнення податкового боргу належить залишити без розгляду.

19.10.2026 року представником Головного управління ДПС у Вінницькій області подано додаткові пояснення, в яких підтверджено часткову сплату відповідачем податкового боргу із земельного податку в сумі 90000,00 грн., у зв`язку з чим залишок заборгованості станом на 19.10.2026 року становить 232256,01 грн.

У судове засідання 19.10.2026 року представник позивача не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі (вх.№71655/26).

Представник відповідача у судове засідання також не з`явився.

Згідно з частиною першою статті 205 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на приписи статей 205 КАС України розгляд заяви здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство "МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД", як суб`єкт підприємницької діяльності зареєстровано 12.09.1994 року.

Згідно картки особового рахунку платника податків за відповідачем станом на час звернення до суду рахувалась податкова заборгованість з земельного податку з юридичних осіб в сумі 322256,01 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем податкового боргу Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулося до суду із заявою про стягнення податкового боргу.

Визначаючись щодо вимог заяви, поданої в порядку визначеному статтею 283 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Обов`язок сплати податків платником передбачений підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), відповідно до якого, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст.1 ПК України).

Положеннями підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України встановлено, що контролюючими органами є - податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно з підпунктом 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 193 ПК України, зокрема: контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Головними завданнями контролюючих органів є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильність обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов`язкових платежів), а також неподаткових встановлених законодавством доходів (далі - податки, інші платежі).

Так, статтею 15 ПК України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПК України).

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Положеннями пункту 31.1 статті 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з пунктом 42.1 статті 42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкової контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Податкове повідомлення-рішення №0262970406 від 02.09.2026 року доставлено до електронного кабінету відповідача 02.09.2026 року, що підтверджується квитанцією про доставку документів /а.с.17/.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкову вимогу №0017760-1307-0232 від 14.09.2026 року було доставлено відповідачу до електронного кабінету 14.09.2026 року о 09:48 год., що підтверджується квитанцією про доставку документів /а.с. 11/.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що за відповідачем обліковувався податковий борг із земельного податку з юридичних осіб у сумі 322256,01 грн., підтверджений карткою особового рахунку, податковою декларацією та податковим повідомленням-рішенням №0262970406 від 02.09.2026 року.

Відповідач правильності визначеної суми не заперечує.

Як уже зазначалось судом, податкову вимогу №0017760-1307-0232 від 14.09.2026 року доставлено до електронного кабінету відповідача 14.09.2026 року о 09:48 год.

Відомостей про її оскарження або повне погашення податкового боргу матеріали справи не містять.

Часткова сплата боргу після вручення вимоги не зумовлює необхідності її повторного надсилання, що відповідає пункту 59.5 статті 59 ПК України.

Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Положеннями підпункту 14.1.137 пункту14.1 статті 14 ПК України встановлено, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Так, пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.04.2025 у справі № 280/111/25, саме з дня направлення (вручення особисто) податкової вимоги розпочинається відлік тридцятиденного терміну, передбаченого пунктом 95.2 статті 95 ПК України.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Водночас, згідно з пунктом 5 частини 1 статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Відповідно до частини 2 статті 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

У цій справі тридцятий календарний день після вручення податкової вимоги припав на 14.10.2026 року.

Отже, передумови для звернення із заявою про стягнення коштів виникли 15.10.2026 року, а заява надійшла до суду цього ж дня о 09:53, тобто в межах 24-годинного строку.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що підстав для застосування наслідків пропуску строку звернення до суду немає.

Посилання відповідача на необхідність обчислення тридцятиденного строку з 02.09.2026 року є необґрунтованим, оскільки цією датою вручено податкове повідомлення-рішення, тоді як пункт 95.2 статті 95 ПК України пов`язує початок зазначеного строку з надісланням (врученням) податкової вимоги.

Під час судового розгляду судом досліджено долучені відповідачем платіжні інструкції №615 від 15.10.2026 року на суму 30000,00 грн. та №616 від 16.10.2026 року на суму 60000,00 грн., які підтверджують часткове погашення податкового боргу на загальну суму 90000,00 грн.

Згідно з додатковими поясненнями представника Головного управління ДПС у Вінницькій області залишок податкового боргу станом на 19.10.2026 року становить 232256,01 грн.

Зазначена обставина підтверджується заявником, а відповідачем заперечень щодо суми залишку податкового боргу не наведено.

Оцінивши наявні у справі докази та доводи сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви та стягнення з відповідача непогашеного податкового боргу в сумі 232256,01 грн.

У частині стягнення податкового боргу в сумі 90000,00 грн. підстави для задоволення заяви відсутні, оскільки зазначену суму відповідач сплатив.

Надаючи оцінку твердженням представника відповідача щодо порушення судом положень частини п`ятої статті 162, частини третьої статті 126 та частини другої статті 195 КАС України, суд виходить із того, що дана справа розглядається в порядку, визначеному статтею 283 КАС України, яка встановлює особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів.

Відповідно до частини 7 статті 283 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.

Отже, розгляд цієї категорії справ є терміновим, а строки вчинення процесуальних дій мають визначатися з урахуванням установленого законом граничного строку вирішення справи.

Надання відповідачу п`ятнадцятиденного строку для подання відзиву виходить за межі цього строку та суперечить особливостям провадження, визначеним статтею 283 КАС України.

Тому посилання представника відповідача на частину 5 статті 162 КАС України без урахування особливостей провадження у справах, передбачених статтею 283 КАС України, суд вважає необґрунтованими.

Щодо посилання представника відповідача на порушення строку вручення повістки суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 126 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

Водночас у справах, що розглядаються в порядку статті 283 КАС України, повідомлення учасників справи здійснюється за спеціальними правилами статті 268 КАС України, які мають пріоритет перед загальними положеннями частини третьої статті 126 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 268 КАС України визначено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Частиною 2 статті 268 КАС України передбачено, що учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Таким чином, передбачений частиною 3 статті 126 КАС України п`ятиденний строк вручення повістки до розгляду цієї справи не застосовується, оскільки його дотримання було б несумісним із визначеним частиною 7 статті 283 КАС України граничним строком вирішення справи.

Відтак, повідомлення відповідача про судове засідання менш ніж за п`ять днів до його проведення відповідає особливостям провадження у справах, передбачених статтею 283 КАС України, та не порушує порядок його повідомлення.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (частина 3 статті 268 КАС України).

Доводи представника відповідача щодо порушення частини 2 статті 195 КАС України самі собою не свідчать про недотримання судом процесуального порядку розгляду справи з огляду на особливості провадження, визначені статтею 283 КАС України.

Отже, наведені представником відповідача доводи ґрунтуються на загальних положеннях процесуального закону без урахування особливостей розгляду цієї категорії справ.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та ним не понесено витрат, пов`язаних з розглядом справи, тому судові витрати у даній справі не розподіляються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд-

в и р і ш и в :

Заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області задовольнити частково.

Стягнути з рахунків/електронних гаманців у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, що обслуговують Приватне акціонерне товариство "МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД", кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 232256,01 грн. (двісті тридцять дві тисячі двісті п`ятдесят шість гривень одна копійка).

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статті 255 КАС України.

Відповідно до частини 8 статті 283 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Василенка Костянтина, 21, м. Вінниця, 21027, ЄДРПОУ ВП 44069150);

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" (вул. Вокзальна, 4/67, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000, ЄДРПОУ 14313398).

Суддя Свентух Віталій Михайлович