Єдиний державний реєстр судових рішень Єдиний унікальний номер 205/12202/26
Номер провадження 2/205/6657/26
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
23 вересня 2026 року м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дорошенко Г.В., ознайомившись із матеріалами позовної заяви адвоката Губи Валерії Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання незаконною та скасування відмови у приватизації квартири та зобов`язання провести приватизацію,
В С Т А Н О В И В:
11.09.2026 року позивач адвокат Губа В.В. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, про визнання незаконною та скасування відмови від 03.06.2026 року № 3/16-9507 у приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язання провести приватизацію.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2026 року, цивільну справу №205/12202/26, провадження №2/205/6657/26, було розподілено головуючому судді Дорошенко Г.В., та передано судді канцелярією суду 14.09.2026 року.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за вказаним позовом, суддя дійшов висновку, що таку позовну заяву слід залишити без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 4 статті 175 ЦПК України передбачено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір»).
Разом з тим, до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору. Водночас додано клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
На підставіч.ч.1,3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строку порядку, передбаченому законом, але небільше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
На підставі положень частини 2 цієї ж статті визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч.3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилалась на наступні документи: копія довідки про доходи ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №6068060741332040 від 16.06.2026 року.
Законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення, як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 09 вересня 2019 (справа №215/5482/17), є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість якого пов`язується з майновим станом особи.
Для звільнення від сплати судового збору позивач має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
У постановах від 20 лютого 2020 року у справі №420/1582/19, від 17 вересня 2020 року у справі № 460/3138/19 та інш. Верховний Суд констатував, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Суд звертає увагу, що Законом № 3674-VI чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, обов`язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд враховує, що Законом № 3674-VI не містить вичерпного й чіткого визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку. Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).
Суд звертає увагу, що надана позивачем довідка про доходи не містить інформації про розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, а також не дає підстав вважати, що зазначені суми є єдиним джерелом доходу позивача, оскільки не містить відомостей про її майновий стан, який може мати інші джерела доходу на момент подання даного позову.
Крім того, слід зазначити, що сама по собі відсутність доходів, які підлягають оподаткуванню і обліковуються органами ДПС, не свідчить про скрутне матеріальне становище. Доказів про відсутність інших джерел доходів суду не надано.
Відповідно до положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Слід зазначити, що в рішенні у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням доступу до суду.
Водночас саме лише посилання на скрутне матеріальне становище без надання належних доказів, які б підтверджували відповідні обставини, не є достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати.
Враховуючи вищезазначене, в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Таким чином, вимоги заявлені позивачем у даній позовній заяві підлягають оплаті судовим збором.
Зі змісту прохальної частини позовної заяви видно, що позивачем зазначені дві окремі вимоги немайнового характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціну позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 року становить 3328 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1331,20 грн.
Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивачем має бути сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн за реквізитами Новокодацького районного суду міста Дніпра, а саме: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Нов.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA898999980313111206000004633, код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу 101 __(реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр)); Судовий збір, за заявою ___ (ПІБ), Новокодацький районний суд міста Дніпра, та надати суду докази сплати судового збору, або надати докази звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати незаконною та скасувати відмову в наданні адміністративної послуги, підставою якої зазначено ненадання необхідних документів в повному обсязі. З огляду на зазначене, з врахуванням строку подання доказів необхідно зазначити чи звертались заявники до органу приватизації повторно, усунувши зазначені в оскаржуваній відповіді недоліки.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Частиною 1 статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.ст.175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
З огляду на зазначене, суддя дійшов висновку про необхідність залишення без руху даної позовної заяви з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків заяви.
Керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України, суддя
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання представника позивача адвоката Губи Валерії Валеріївни про звільнення від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви адвоката Губи Валерії Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання незаконною та скасування відмови у приватизації квартири та зобов`язання провести приватизацію, відмовити.
Позовну заяву адвоката Губи Валерії Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання незаконною та скасування відмови у приватизації квартири та зобов`язання провести приватизацію залишити без руху.
Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.
Роз`яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Г.В. Дорошенко
.
Судове рішення № 140707038, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 23.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 205/12202/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: