Рішення № 140705553, 19.10.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/20265/24

Провадження №: 2/755/12992/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2026 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого - судді Коваленко І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (код ЄДРПОУ: 37739041, адреса місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 20) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

Процесуальний рух справи

15.11.2024 року до Дніпровського районного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція», від імені та в інтересах якого діє уповноважений представник Гречан Марина Василівна, з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024 року вказана позовна заява була передана в провадження судді Коваленко І.В.

З метою виконання вимог частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України, судом після отримання позовної заяви було вжито заходів щодо перевірки інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичних осіб - відповідачів у справі.

На запити суду, сформовані засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», отримано наступні офіційні відомості:

Відповідно до Інформації Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації № 123037652 від 02.12.2024 року, відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , починаючи з 06.11.2020 року по теперішній час.

Відповідно до Інформації Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації № 123037687 від 02.12.2024 року, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , починаючи з 01.08.2016 року по теперішній час.

Відповідно до відповіді № 949489 від 06.12.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 03.11.1992 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 10.12.2024 року відкрито провадження у цій цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Учасникам справи було роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та визначено відповідні процесуальні строки.

11.02.2025 року (вх..№8033) від представника позивача - адвоката Гречан Марини Василівни до суду надійшли письмові пояснення вих. № 20.2/УПНюр/1106 від 04.02.2025 року разом із Довідкою про розмір наявної заборгованості, підписаною заступником директора департаменту енергозбуту ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» ОСОБА_4.

Оскільки розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання не проводилось та особи, які беруть участь у справі, не викликались. Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Доводи позовної заяви

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води до будинку АДРЕСА_3 , зокрема й до квартири АДРЕСА_4 . Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є споживачами вказаних комунальних послуг за цією адресою.

Позивач вказує, що 13.10.2016 року між ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» та власником квартири ОСОБА_1 було укладено Договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є споживачами вказаних комунальних послуг за цією адресою.

Позивач належним чином виконував свої зобов`язання за Договором щодо надання послуг. Натомість відповідачі в порушення умов укладеного Договору та приписів чинного законодавства України обов`язок щодо оплати отриманих послуг належним чином не виконували. Внаслідок цього станом на 01.10.2024 року утворилась заборгованість, яка склала 31 560,25 грн, з яких: основний борг за спожиту теплову енергію - 26 831,11 грн, за спожиту гарячу воду - 3 042,47 грн, а також плата за абонентське обслуговування - 1 686,67 грн.

У зв`язку з порушенням грошового зобов`язання та тривалим накопиченням боргу, позивачем на підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України також нараховано інфляційну складову боргу в розмірі 4 226,32 грн та 3% річних від простроченої суми в розмірі 1 013,59 грн (нараховані відповідно до розрахунку ціни вимог до 23.02.2022 року). Загальна сума, заявлена до стягнення, становить 36 800,16 грн. Позивач зазначає, що вказані нарахування є невід`ємною частиною грошового зобов`язання, оскільки відповідачі не вживали заходів для врегулювання спору до моменту звернення до суду.

Оскільки в добровільному порядку заборгованість на момент подання позову погашена не була, позивач звернувся до суду.

Пояснення позивача після відкриття провадження у справі

Після відкриття провадження у справі № 755/20265/24 від представника позивача - адвоката Гречан Марини Василівни - до суду надійшли письмові пояснення вих. № 20.2/УПНюр/1106 від 04.02.2025 року разом із Довідкою про розмір наявної заборгованості, підписаною заступником директора департаменту енергозбуту ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» ОСОБА_4.

У вказаних поясненнях позивач зазначив, що після звернення ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» з даним позовом до суду та відкриття провадження у справі (ухвала від 10.12.2024 року), а саме 16.01.2025 року, до товариства надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про відкликання позовних вимог у зв`язку з добровільним погашенням заборгованості.

Позивач підтвердив, що споживачі повністю сплатили суму основного боргу за надані житлово-комунальні послуги в загальному розмірі 31 560,25 грн, з яких: 26 831,11 грн - в рахунок погашення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії; 3 042,47 грн - в рахунок погашення заборгованості за послуги з постачання гарячої води; 1 686,67 грн - в рахунок погашення заборгованості з плати за абонентське обслуговування.

Таким чином, станом на 04.02.2025 року заборгованість відповідачів за основними зобов`язаннями з оплати комунальних послуг (теплова енергія, гаряча вода, абонентська плата) становить 0 грн.

Разом з тим, позивач наголосив, що факт оплати основного боргу після відкриття провадження у справі є фактичним визнанням позову відповідачами. Оскільки грошові кошти були повернуті із суттєвим запізненням, дана обставина жодним чином не впливає на правомірність та обґрунтованість нарахування інфляційної складової боргу та 3% річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки ці суми є невід`ємною частиною грошового зобов`язання, що залишалася непогашеною на момент звернення до суду.

З урахуванням здійснених платежів, ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» просить суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь залишок невиконаних грошових вимог (ціну позову) в розмірі 5 239,91 грн, що складається з інфляційної складової боргу в розмірі 4 226,32 грн та 3% річних у розмірі 1 013,59 грн, а також покласти на відповідачів витрати по сплаті судового збору в повному обсязі в розмірі 3 028,00 грн.

Заперечення відповідачів та процесуальні підстави розгляду справи за наявними матеріалами

У встановлений судом процесуальний строк відзиву на позовну заяву від відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на адресу суду не надходило, своїм процесуальним правом на надання письмових заперечень, заяв по суті справи чи спростування помісячного розрахунку заборгованості вони не скористалися.

Оцінюючи можливість розгляду даної цивільної справи за відсутності відзиву відповідачів та належність їхнього повідомлення про судове провадження, суд виходить із такого.

Судом в порядку частини шостої статті 187 ЦПК України направлялись відповідні запити до органів реєстрації та Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичних осіб - відповідачів.

Згідно з отриманими відповідями, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_5 , а відповідач-власник ОСОБА_1 має офіційно зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_6 .

Суд належним чином направляв копії ухвали про відкриття провадження у справі від 10.12.2024 року та копії позовної заяви з додатками на адреси офіційно зареєстрованого місця проживання відповідачів, а також за адресою нерухомого майна, до якого надаються комунальні послуги.

Матеріалами справи підтверджується, що копію ухвали про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками було вручено особисто відповідачу ОСОБА_2 - 14.01.2025 року та відповідачу ОСОБА_1 - 20.01.2025 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення судової кореспонденції.

Таким чином, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були обізнані про наявність судового провадження у встановлений законом спосіб, проте правом подання відзиву на позов не скористались.

Водночас направлена судом офіційна судова кореспонденція на адресу відповідача ОСОБА_3 повернулася на адресу Дніпровського районного суду міста Києва з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частини сьомої статті 128 ЦПК України, судова повістка надсилається фізичним особам за адресою їхнього місця проживання чи перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Оскільки судом було забезпечено направлення процесуальних документів за офіційними адресами реєстрації відповідачів, отриманими з демографічного реєстру, а також за адресою нерухомого майна, до якого надаються комунальні послуги, суд повністю і належним чином виконав покладений на нього процесуальний обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд за всіма відомими суду адресами.

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до статті 55 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Поведінка відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яка полягає в неотриманні поштової кореспонденції, не може ставати на заваді обов`язку суду розглянути цивільний спір.

Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, у справах «Пономарьов проти України», «Union Alimentaria Sanders S.A. проти Іспанії»), сторони в розумних інтервалах часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 зазначено, що повернення поштового відправлення з відміткою «за закінченням терміну зберігання» не перешкоджає розгляду справи і вважається належним повідомленням сторони, якщо судом було відправлено листа за належною адресою.

Крім того, наявність у матеріалах справи письмових пояснень позивача свідчить про те, що 16.01.2025 року до товариства надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про відкликання вимог у зв`язку з добровільною оплатою, що беззаперечно підтверджує факт обізнаності відповідачів про наявність цього судового спору та свідчить про їхнє волевиявлення щодо погашення боргу без надання відзиву до суду.

Зважаючи на те, що відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було повідомлено особисто, а відповідача ОСОБА_3 - належним чином відповідно до вимог процесуального закону, суд вважає, що гарантії статті 6 Конвенції щодо сторін процесу повністю дотримано.

Справу може бути розглянуто по суті за наявними матеріалами на підставі частини восьмої статті 178 та частини п`ятої статті 279 ЦПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та мотиви суду

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, керуючись внутрішнім переконанням, дійшов таких висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (код ЄДРПОУ 37739041) є теплопостачальною організацією та виконавцем послуг з постачання теплової енергії (централізованого опалення) та постачання гарячої води до будинку АДРЕСА_7 на підставі відповідної ліцензії на право провадження господарської діяльності.

Судом встановлено, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 52488688 від 02.02.2016 року, відповідач ОСОБА_1 є власником житлового приміщення - квартири АДРЕСА_8 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 22.08.2014 року.

Крім того, на підставі довідок Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації судом достеменно встановлено, що повнолітні фізичні особи - відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані у вказаній квартирі АДРЕСА_4 та безперервно проживають у ній, а отже, разом із власником майна є кінцевими користувачами та споживачами комунальних послуг, що постачаються за цією адресою.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між виконавцем та споживачами за вказаною адресою мають договірний характер.

Так, 13 жовтня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» та власником житла ОСОБА_1 укладено Договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Позивач, будучи ліцензованим постачальником теплової енергії та виконавцем комунальних послуг у Дніпровському районі міста Києва, належним чином та безперебійно виконував свої договірні та законодавчі зобов`язання, забезпечуючи подачу теплоносія для потреб опалення та гарячого водопостачання до будинку АДРЕСА_3 та безпосередньо до квартири АДРЕСА_4 .

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що відповідачі грошові зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг належним чином не виконували.

У зв`язку з тривалим незабезпеченням розрахунків з боку споживачів, за вказаним особовим рахунком станом на 01.10.2024 року утворилась заборгованість в загальному розмірі 31 560,25 грн, яка складається з: боргу за послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення) - 26 831,11 грн; боргу за послуги з постачання гарячої води - 3 042,47 грн; плати за абонентське обслуговування - 1 686,67 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи питання щодо законності й обґрунтованості вимог, суд виходить із таких норм матеріального та процесуального права.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Права та обов`язки сторін також прямо врегульовані імперативними нормами цивільного та житлового законодавства України.

Так, відповідно до статті 322 ЦК України, на власника покладається обов`язок утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вказана норма кореспондує з приписами статті 151 Житлового кодексу України, яка покладає на громадян, що мають у приватній власності квартиру, обов`язок брати участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території та своєчасно оплачувати комунальні послуги.

Правові засади функціонування ринку житлово-комунальних послуг визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон).

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 7 цього Закону, індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 9 Закону чітко закріплено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені договором. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісяця відповідно до умов договору та тарифів, затверджених в установленому законом порядку.

Суд окремо наголошує, що наявність підписаного 13.10.2016 року Договору з власником квартири ОСОБА_1 накладає обов`язки по оплаті отриманого тепла та води на всіх осіб, які користуються цим благами.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, висловлених у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про ненадання позивачем послуг, надання їх неналежної якості або оформлених актів-претензій у порядку статті 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідачі суду не надали, а наявні матеріали справи вказані обставини повністю спростовують.

Щодо правомірності стягнення плати за абонентське обслуговування у розмірі 1 686,67 грн, суд зазначає, що за змістом статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за абонентське обслуговування є обов`язковим платежем за індивідуальними договорами, який споживач сплачує виконавцю для відшкодування витрат, пов`язаних із веденням обліку, розподілом обсягу послуг та адмініструванням особового рахунку, а тому ці вимоги є законними.

Стосовно солідарного характеру майнової відповідальності відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд керується частиною третьою статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою встановлено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Дана норма кореспондує зі статтею 64 Житлового кодексу України щодо повнолітніх членів сім`ї.

Такий підхід повністю узгоджується із правовим висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 серпня 2020 року у справі № 703/2200/15-ц, де зазначено, що повнолітні особи, які зареєстровані в квартирі, є фактичними споживачами послуг, а тому несуть солідарний обов`язок перед виконавцем щодо погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Аналізуючи вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18 наголошено, що зобов`язання з оплати житлово-комунальних послуг за своєю правовою природою є грошовим зобов`язанням, а тому у разі його порушення застосуванню підлягають правові наслідки, передбачені статтею 625 ЦК України. Нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних не є штрафною санкцією, а виступає специфічною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов`язання та способом захисту майнових інтересів кредитора шляхом компенсації знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Судом враховано положення Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в періоді воєнного стану».

Відповідно до цього нормативного акта, забороняється нарахування та стягнення інфляційних втрат та 3% річних виключно на територіях активних бойових дій або тимчасово окупаваних відповідно до Переліку Мінреінтеграції. Оскільки місто Київ наразі не віднесено до таких територій, нарахування позивачем інфляційної складової (4 226,32 грн) та 3% річних (1 013,59 грн) є нормативно обґрунтованим.

Разом з тим, у ході розгляду справи судом встановлено, що після відкриття провадження (ухвала суду від 10.12.2024 року), а саме 16.01.2025 року, відповідачі добровільно та повністю сплатили на рахунок ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» суму основного боргу, плати за гарячу воду та абонентського обслуговування у загальному розмірі 31 560,25 грн, що підтверджується поясненнями позивача вих. № 20.2/УПНюр/1106 від 04.02.2025 року з доданою довідкою департаменту енергозбуту.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Закриття провадження у справі з цієї підстави можливе у випадку, коли предмет спору існував на момент звернення до суду з позовом, але припинив існування (був ліквідований шляхом добровільного виконання) вже після відкриття судом провадження.

Оскільки факт повного погашення тіла заборгованості в сумі 31 560,25 грн відбувся після відкриття провадження та підтверджений сторонами, в цій частині позовних вимог предмет спору відпав, у зв`язку з чим провадження у справі в частині стягнення основного боргу підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Водночас, добровільне погашення тіла боргу після відкриття провадження у справі не припиняє обов`язку боржників сплатити компенсаційні нарахування, передбачені статтею 625 ЦК України, за весь час фактичного прострочення, що передував такій сплаті. Даний правовий висновок є незмінним та викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 14-448цс19, а також у постанові Київського апеляційного суду від 11 січня 2024 року у справі № 755/3072/23. Сплата основного боргу не позбавляє кредитора права на отримання сум інфляційних втрат та 3% річних, оскільки ці вимоги є самостійними складовими грошового зобов`язання, які залишалися непогашеними відповідачами на момент звернення до суду.

Суд детально перевірив наданий позивачем помісячний розрахунок інфляційних втрат у розмірі 4 226,32 грн та 3% річних у розмірі 1 013,59 грн за періоди прострочення по 23.02.2022 року, визнав його математично точним, обґрунтованим та таким, що повністю відповідає вимогам закону.

Оскільки вказані суми компенсаційного характеру на момент розгляду справи залишаються непогашеними, вони підлягають стягненню з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача.

Розподіл судових витрат

Зважаючи на те, що заборгованість в сумі 31 560,25 грн була сплачена відповідачами лише після звернення позивача до суду, відповідно до приписів ст. 141, 142 ЦПК України, витрати позивача по сплаті судового збору в повній сумі 3 028,00 грн підлягають покладенню на відповідачів та стягуються з них на користь позивача в рівних частинах - по 1 009,33 грн з кожного.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 11, 322, 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст. 64, 151 ЖК України, ст. 1, 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 142, 178, 247, 255, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги - задовольнити частково.

Провадження у справі № 755/20265/24 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу за послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води та плати за абонентське обслуговування в загальному розмірі 31 560,25 грн (тридцять одна тисяча п`ятсот шістдесят гривень 25 коп.) - закрити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (код ЄДРПОУ 37739041) інфляційну складову боргу в розмірі 4 226,32 грн (чотири тисячі двісті двадцять шість гривень 32 коп.) та 3% річних від простроченої суми в розмірі 1 013,59 грн (одна тисяча тринадцять гривень 59 коп.), а всього - 5 239,91 грн (п`ять тисяч двісті тридцять дев`ять гривень 91 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» судовий збір у розмірі 1 009,33 грн (одна тисяча дев`ять гривень 33 коп.) з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний текст рішення складений 19 жовтня 2026 року.

Суддя: І.В. Коваленко