Ухвала суду № 140705478, 12.10.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/17599/21

Провадження №: 1-кс/755/4229/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі Суд) у складі слідчої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2020 року за № 12020110200002204 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.28 ч.3 ст.206-2 Кримінального кодексу (далі КК), встановив:

старший слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернулися до слідчого судді з цим клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно підозрюваної, яке умотивували дійсністю у провадженні обставин визначених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 177, 184 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «АКМ1», ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ - 39245985, зареєстровано 05.06.2014, місцезнаходження юридичної особи: 08137, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 82, розмір статутного капіталу - 990,00 грн., дата закінчення його формування відбулось 05.06.2015.

Вказане Товариство має у власності нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 654337232224, а саме: 1/2 нежитлового приміщення, яке є автомийним комплексом загальною площею 860,2 м.кв., розташованого за адресою: 08137, Київська область, Києво-Святошинський район., с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 82.

25.04.2017 року ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 за договором купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі ТОВ «АКМ1» придбав у ОСОБА_9 100% статутного капіталу ТОВ «АКМ1». Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 .

Відповідно до умов зазначеного договору частка статутного капіталу, яка відчужувалась ОСОБА_9 внесена ним у повному обсязі і 25.04.2017 року ОСОБА_8 став повноцінним власником ТОВ «АКМ1».

25.04.2017 року відповідно до протоколу № 25/04/2017 загальних зборів учасників ТОВ «АКМ1» припинена участь ОСОБА_9 у Товаристві у зв`язку із відчуженням належних йому корпоративних прав (статутного капіталу) на користь ОСОБА_8 , затверджено новий розподіл часток учасників ТОВ «АКМ1», де 100% статутного капіталу стало належати ОСОБА_8 , а також призначено директором ТОВ «АКМ1» ОСОБА_7 , який приступив до своїх обов`язків з 26.04.2017 року.

30.08.2017 року рішенням власника ТОВ «АКМ1» ОСОБА_11 директором Товариства призначено ОСОБА_12 , що посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_10 .

У подальшому, АТ КІФ «Гувер», в інтересах якого діяло ТОВ «Інвестиційні партнери», в особі виконавчого директора ОСОБА_4 , відповідно до договору № 20/02/2019-1 ТУ від 20.02.2019 купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ «АКМ1», де АТ КІФ «Гувер» придбало у ОСОБА_8 частку у статутному капіталі ТОВ «АКМ1» у розмірі 50%, що складає в грошовому еквіваленті 495,00 грн.

Як встановлено досудовим розслідуванням, 09.12.2019 року невстановлена особа, діючи як уповноважена особа ТОВ «АКМ1» ніби-то за допомогою кур`єрської служби «Express mail» направила на адресу ОСОБА_8 повідомлення про надання додаткового строку на внесення 50% частки до статутного капіталу товариства (накладна № 7808387). При цьому, накладної з номером 7808387 поштового зв`язку «Express mail» не існувало, а відповідний лист ОСОБА_8 ніколи не надходив.

10.04.2020 року відбулося засідання наглядової ради АТ «КІФ «Гувер», що є співвласником ТОВ «АКМ1» та володіє 50% статутного капіталу товариства. За результатами засідання складено протокол № 01-04/2020 від 10.04.2020 АТ «КІФ «Гувер», де член наглядової ради ОСОБА_7 запропонував виключити ОСОБА_8 зі складу учасників ТОВ «АКМ1», перерозподілити частки Товариства та виключити інформацію про кінцевого бенефіціарного власника відносно ОСОБА_8 , оскільки ОСОБА_8 не вніс частку до статутного капіталу ТОВ «АКМ1».

15.04.2020 року за місцем реєстрації ТОВ «АКМ1» проведено збори учасників Товариства, на яких був присутній виконавчий директор ТОВ «КУА «Інвестиційні партнери» ОСОБА_4 , яка діяла від імені учасника ТОВ «АКМ1» - АТ «КІФ «Гувер» на підставі Договору про управління активами корпоративного інвестиційного фонду № 25/07-2017/1 від 25.07.2017.

Рішенням цих зборів ОСОБА_8 було виключено з числа власників ТОВ «АКМ1» шляхом внесення до протоколу загальних зборів № 1/2020 інформації про те, що ОСОБА_8 не вніс свою частку до статутного капіталу товариства, про що отримав повідомлення про необхідність внесення такої частки у встановлений строк.

Протокол складено та підписано ОСОБА_4 , посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_13 , та передано до реєстратора Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_14 , яка і провела реєстраційні дії.

16.04.2020 року виконавчим директором ТОВ «КУА «Інвестиційні партнери» ОСОБА_4 , що діяла в інтересах АТ КІФ «Гувер» на підставі Договору про управління активами корпоративного інвестиційного фонду № 25/07-2017/1 від 25.07.2017 року, здійснила продаж 100% частки в статутному капіталі ТОВ «АКМ1».

Про підозру ОСОБА_4 повідомлено поштовим відправленням на її адресу, та отримано.

Протягом досудового розслідування громадянка ОСОБА_4 уникає явки до Дніпровського управління поліції для проведення слідчих дій, на теперішній час місце її знаходження не відоме.

В органу досудового слідства є достатньо підстав вважати, що підозрювана ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування, та може продовжувати злочинну діяльність.

Прокурор групи прокурорів - прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, з підстав викладених у його мотивувальній частині, у т.ч. з урахуванням того, що обставини визначені у п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 177, 184 КПК є дійсними.

Адвокат ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення даного клопотання. Вказують, що підозра є необґрунтованою, та ґрунтується виключно на припущеннях, ризики зазначені в клопотанні жодним чином не підтверджені, а також звернув увагу суду на тому, що строк досудового розслідування завершився 11.02.2022 року, а тому просив повністю відмовити в задоволенні клопотання.

Підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію захисника та просила відмовити у задоволенні клопотанні прокурора.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України), та останній (порядок) визначає, що

- запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України);

- застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України), відповідно останні застосовуються тільки при дійсності цих даних;

- клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу, згідно ст. 184 КПК України, повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України;

- під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, зобов`язаний, згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;

- метою застосування запобіжного заходу, згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується;

- підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 передбачених цим Кодексом;

- при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний, згідно ст. 178 КПК України , оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступних висновків.

Порядок встановлений КПК України (процесуальний порядок, форма, процедура), як певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій (Верховний суд України постанова від 16.03.2017 у справі № 671/463/15-к) та з порушеного питання регламентує, що застосування запобіжного заходу здійснюється у конкретному кримінальному провадженні та вимагає досить детального аналізу не тільки фактичних обставин вчинення правопорушення, але й врахування особи, яка є ймовірним суб`єктом його вчинення.

Перелік обставин, які б свідчили «за» або «проти» обрання запобіжного заходу, може бути лише приблизним і не є вичерпним. З огляду на це, у кожному випадку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини з числа передбачених ст. 178 вказаного Кодексу.

В цій ситуації відносно підозрюваної установлено такі дані, як-то:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Яготин, Київської області, громадянка України, не заміжня, із вищою освітою, працевлаштована в ТОВ «КУА «Інвест-тандем» на посаді керівника, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима;

- за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, має задовільні соціальні зв`язки, для особи його віку та статусу, прийнятну репутацію;

- у цьому провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч.3 ст. 206-2 КК України.

В розрізі наведеного, вирішуючи по суті поставлене питання, слідчий суддя має з`ясувати наявність ряду обставин, на які вказують слідчий та прокурор.

Винятково законами України визначаються діяння, які є кримінальними правопорушеннями (п. 22 ст. 92 Конституції України), зокрема ним (злочином) є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину (ч. 1 ст. 11 КК України).

Таким чином, застосуванню запобіжного заходу має передувати підозра у вчиненні кримінального правопорушення, тобто діяння, яке підпадає під ознаки діянь, передбачених Особливою частиною КК, оскільки Верховний Суд України у пункті 10 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25 квітня 2003 року № 4 зауважив, що розглядаючи питання щодо запобіжного заходу, суддя з`ясовує, чи є підозра у вчиненні особою злочину обґрунтованою, тобто чи є встановлені у визначеному законом порядку достатні дані, що свідчать про наявність ознак злочину, вчиненого саме цією особою (ними можуть бути заяви й повідомлення про злочин, документи, складені за результатами оперативно-розшукової діяльності, протоколи слідчих дій, висновки експертиз тощо).

При цьому, саме поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 5 ст. 9 КПК України), а відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, п. 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30 серпня 1990 року (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86, ІНФОРМАЦІЯ_2) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, ІНФОРМАЦІЯ_3).

Тлумачення поняття «обґрунтованості» буде залежати від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, § 32). Під поняттям «обґрунтованої підозри» у скоєнні кримінального правопорушення розуміється «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин» («Ilgar Mammadov v. Azerbaijan», заява № 15172/13, від 29 травня 2019 року, § 88, ІНФОРМАЦІЯ_6).

Вирішення питання про наявність «обґрунтованої підозри» потребує встановлення: (і) фактичної складової, що включає наявність фактичних обставин, що вказують на причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення; (іі) матеріально-правової складової, що включає наявність у діянні особи складу певного правопорушення за національним кримінальним законом.

Для дотримання фактичної складової підозри щодо причетності особи до вчинення кримінального правопорушення необхідна наявність певних об`єктивних підстав (фактів або інформації), на основі яких можна небезпідставно стверджувати, що відповідна особа могла вчинити злочин. Наявність таких «об`єктивних підстав» має підтверджуватися певними відомостями чи доказами, які повинні відповідати вимогам належності та допустимості, при цьому бути достатніми для висновку про причетність певної особи до вчинення конкретного кримінального правопорушення.

Слідчий суддя виходить з того, що:

(1) докази - це єдність фактичних даних (даних про факти) та їх процесуальних джерел. Фактичні дані - це не факти об`єктивної дійсності, а відомості про них, що утворюють зміст доказів, за допомогою яких встановлюються факти і обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (див. постанову ККС ВС від 28 березня 2019 року у справі № 154/3213/16), у той час, як процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч. 2 ст. 84 КПК України),

(2) слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу з урахуванням того, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для обґрунтування засудження чи для навіть пред`явлення обвинувачення; це досягається на наступній стадії кримінального розслідування (див. рішення «Murray v. the United Kingdom», заява № 18731/91, від 08 лютого 1996 року, §55, ІНФОРМАЦІЯ_5; «K.-F. v. GERMANY», заяви № 144/1996/765/962, від 27 листопада 1997 року, § 57, ІНФОРМАЦІЯ_4).

Під час розгляду клопотання в судовому засіданні прокурором не було доведено ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначених в клопотанні слідчого. Крім того, слідчому судді не надано жодних доказів на спростування доводів сторни захисту щодо завершення строку досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.

Згідно ст. 219 КПК України та практики Верховного Суду, будь-які заходи забезпечення кримінального провадження, включаючи запобіжні заходи, можуть застосовуватися та діяти виключно в межах строку досудового розслідування. Після закінчення цього строку застосування нових або продовження дії чинних заходів забезпечення є незаконним, оскільки поза межами строку досудового розслідування жодні слідчі (розшукові) або процесуальні дії не допускаються.

Враховуючи зазначене раніше, органом досудового розслідування не доведено наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також того, що на даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020110200002204 від 01.05.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.3 ст.206-2 КК України продовжено.

Обов`язок доведення обставин, на які посилається прокурор, наявність обґрунтованої підозри, потреби досудового розслідування у застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і запобіжного заходу, покладається на прокурора.

Частина 2 ст.194 КПК України, передбачає, що слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Суд звертає увагу, що прокурором як у клопотанні, так і в судовому засіданні, не доведено підстав звернення з таким заходом забезпечення кримінального провадження, а також не додано доказів на його обґрунтування, що дає підстави вважати, що в задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтею 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд постановив:

у задоволенні клопотання - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 15:25 год. 16 жовтня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1