Рішення № 140705132, 14.10.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/2352/26

провадження № 2/753/6121/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Лужецька О.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Унікум-14» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості зі сплати внесків,

В С Т А Н О В И В :

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Унікум-14» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості зі сплати внесків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСББ «Унікум-14» забезпечує належне утримання будинку та прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 . Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 . Позивач посилається на те, що відповідачі своєчасно та у повному обсязі не сплачували обов`язкових внесків на утримання будинку та прибудинкової території вказаного будинку, внаслідок чого за ними утворилась заборгованість, що стало підставою для звернення до суду з даним позов, в якому позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в розмірі 43 557,40 грн. та судові витрати.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 26.02.2026 року відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та у встановлений судом строк не подав відзиву на позовну заяву, у зв`язку з чим суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно із частинами 1, 8 ст.279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2017 року зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Унікум-14», місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Ахматової, 14-Б.

З матеріалів справи вбачається, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Унікум-14» забезпечує належне утримання будинку та прибудинкової території багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа-відповіді КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» №062/14-2812 (И-2021) від 04.03.2021 р., квартира АДРЕСА_2 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в рівних долях (а.с.18-21).

Як вбачається із відомостей електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» від 23.02.2026 р., відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , зареєстровані у квартирі АДРЕСА_2 .

Згідно з п.1 розділу 1 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Унікум-14», затвердженого установчими зборами ОСББ «Унікум-14» (протокол №1 від 19.11.2017 р.), Об`єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до п.2.2 розділу 2 Статуту, завданням та предметом діяльності Об`єднання, зокрема, є належне утримання будинку та прибудинкової території.

Згідно з п.6.2 розділу 6 Статуту, співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі: внески на утримання будинку та прибудинкової території , цільові внески до фондів та інші, які визначаються органами управління Об`єднання.

Таким чином, вказана квартира знаходиться в багатоквартирному житловому будинку, утримання та експлуатацію якого здійснює ОСББ «Унікум-14», що підтверджується Статутом С та прийнятими відповідно до цього статуту рішеннями Загальних зборів співвласників та Правління ОСББ «Унікум-14».

Відповідно до ч.3 ст.13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Статтею 151 Житлового кодексу України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує (ч.ч.1, 4 ст.319 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» №417-VIII управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно з ст. 4 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», власник квартири зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ст. 13 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 22 лютого 2018 року №910/13182/17 та від 22 лютого 2018 року №910/11312/17 при розгляді справ за позовами ОСББ про стягнення заборгованості по сплаті внесків, Верховний Суд зазначив про те, що обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку, витрати на оплату комунальних послуг (централізованого опалення) щодо нього входять до окладу витрат на управління багатоквартирним будинком та, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об`єднання за рішенням загальних зборів має право, зокрема, задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення.

Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів (ч. 3ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Відповідно ст. 7 до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники багатоквартирного будинку, зокрема, зобов`язані: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

У постанові від 11 листопада 2015 року по справі №3-945гс15 Верховний Суд України дійшов висновку про те, що особа, яка є власником приміщення і у свою чергу співвласником будинку, в якому створено ОСББ, однак не є членом цього об`єднання, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів. При цьому ні Законом про ОСББ, ні іншими законодавчими актами України не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування розмірів внесків і платежів, визначених загальними зборами ОСББ.

Верховний Суд у постанові від 24 січня 2020 року по справі №910/1395/19 вказав, що за Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» на члена ОСББ, покладено обов`язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ, якими зокрема є загальні збори учасників та правління ОСББ, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» №2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно з диспозицією зазначеної статті цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. За таких обставин, вбачається, що відповідач зобов`язаний сплачувати внески на утримання будинку, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Отже, відповідачі як співвласники багатоквартирного будинку, мали обов`язок щомісяця оплачувати затверджені органами управління ОСББ внески на утримання будинку та прибудинкової території.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі своєчасно та в повному обсязі не сплачувала внески на утримання будинку та прибудинкової території, у зв`язку з чим, згідно з розрахунком наданим позивачем, правильність якого перевірена судом, за ними утворилась заборгованість, яка складає 43 557,40 грн., з яких: заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.02.2018 по 30.11.2025 - 36 575,25 грн., інфляційні втрати - 5 298,34 грн., 3 % річних - 1 683,81 грн. (а.с.18-19).

Будь-яких доказів на спростування наданих позивачем розрахунків заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Статтею 541 ЦК України визначено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Відповідно до статті 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що гуртуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Будь-яких заперечень по суті позовних вимог Відповідачами суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 43 557,40 грн. є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до наступного.

Як вбачається із матеріалів позову, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити в стягненні з нього витрат на професійну правничу допомогу, оскільки справа є малозначною.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копію Договору про надання правничої допомоги №12/25-У від 18.12.2025 р., укладеного між адвокатом Верещак І.Т. та ОСББ «Унікум-14», копію додаткової угоди №82 до Договору про надання правничої допомоги №12/25-У від 18.12.2025, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю щодо Верещак І.Т., копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги, копію акту №82 здачі-прийняття робіт на суму 5 000 грн. до Договору про надання правничої допомоги №12/25-У від 18.12.2025, копію платіжної інструкції №1752 від 26.12.2025 про сплату 5000 грн. за актом №82.

За вказаних вище обставин, враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, які підтверджені належними доказами суд вважає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу - 5 000 грн, доведений, документально обґрунтований та відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Отже, наявні підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись, ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. ст.ст. 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Унікум-14» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості зі сплати внесків - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про РНОКПП відсутні, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про РНОКПП відсутні, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Унікум-14» (код ЄДРПОУ 41781136, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ахматової, 14-Б) заборгованість у розмірі 43 557,40 грн., з яких: заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території - 36 575,25 грн., інфляційні втрати - 5 298,34 грн., 3 % річних - 1 683,81 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про РНОКПП відсутні, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Унікум-14» (код ЄДРПОУ 41781136, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ахматової, 14-Б) судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 1 514 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про РНОКПП відсутні, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Унікум-14» (код ЄДРПОУ 41781136, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ахматової, 14-Б) судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 1 514 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА