Рішення № 140704229, 13.10.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/25111/26

Провадження № 2/947/5919/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 року

Київський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Калініченко Л.В.

при секретарі Швидкій В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою

Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

до ОСОБА_1

про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» 19.06.2026 року звернулось до Київського районного суду міста Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в порядку регрессу, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 18028 гривень 48 копійок та судові витрати.

В обґрунтування позову, позивач посилається на те, що між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс ЕР.213384735, строком дії з 16.02.2023 року по 15.02.2024 року, відповідно до якого забезпечений транспортний засіб «Mitsubishi Galant», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за умовами якого, страхова сума за шкоду заподіяну майну - 160000,00 грн., франшиза 0 грн.

04.08.2023 року в м. Одесі сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу засіб «Mitsubishi Galant», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Ssang Yong KORANDO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодисення.

Як зазначає представник позивача у позові, відповідно до «Європротоколу» складеного учасниками пригоди у відповідності до вимог ст. 33.2. ЗУ «ОСЦПВВНТЗ», вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, та внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. За взаємною згодою водії транспортних засобів склали повідомлення про ДТП (Європротокол). Назване повідомлення про ДТП (Європротокол) складене обома учасниками ДТП у частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб Б, не містить виправлень, у відповідних пунктах зазначено дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема ДТП, визначені обставини ДТП для пояснення цієї схеми, а також відсутні будь-які відмітки про наявність з боку сторін зауважень стосовно відомостей, які зазначені уданому Європротоколі. П 11 Європротоколу видимі пошкодження транспортного засобу А: «отлетело переднее правое колесо».

Як зазначає представник позивача, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було завдано майнової шкоди власнику транспортного засобу «Ssang Yong KORANDO», реєстраційний номер НОМЕР_2 . У відповідності до звіту № 28-D/13/57 про оцінку вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу транспортного засобу «Ssang Yong K.ORANDO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням зносу з урахуванням ПДВ склала 19966,18грн..

Надалі, позивачем, як зазначає представник, на підставі звернення потерпілої особи, у відповідності до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР.213384735 та вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ПрАТ СК «ПЗУ Україна» складено страховий акт № 31027/1 та визначено розмір страхового відшкодування в сумі - 18028,48грн., яка була сплачена потерпілій особі на підставі платіжної інструкції № 00102214 від 22.09.2023 року. Представник позивача зазначив, що розрахунок виплаченого страхового відшкодування здійснено виходячи зі встановленої суми вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу, яка склала 19966,18 грн., з вирахуванням суми ПДВ в сумі 1937,70 грн., що становить 18028,48 грн.

Однак, позивач зазначає, що оскільки дорожньо-транспортна пригода сталась з вини відповідача, за наслідком невідповідності технічного стану транспортного засобу яким керував відповідач, позивач зазначає, що у відповідності до приписів підпункту «г» підпункту 38.1.1. пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» набуло право на стягнення з відповідача суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаним позовом було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 06.07.2026 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено дату, час і місце проведення судового засідання з повідомленням сторін по справі.

У судове засідання призначене на 13.10.2026 року сторони по справі не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином.

Від представника позивача 04.09.2026 року та 05.10.2026 року до суду надійшли заяви про підтримання заявлених вимог та розгляд справи за його відсутності.

Згідно з п.2 ч.7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з відповіддю №2922307 від 23.06.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Приймаючи наявне зареєстроване місце проживання відповідача по справі, оскільки останній не має зареєстрованого Електронного кабінету в ЄСІТС, судом здійснювалось повідомлення останнього про дату, час і місце проведення судового засідання шляхом скерування судової повістки, разом з копією ухвали про відкриття провадження по справі, копією позовної заяви з додатками до неї, засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» разом з рекомендованим повідомленням про вручення, на вказану адресу місця проживання відповідачки, однак поштове повідомлення було повернуто до суду без вручення з підстав відсутності адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також, у відповідності до правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Таким чином, відповідач про дату, час і місце проведення розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до положень статті 128 ЦПК України, однак, у встановлений судом строк не скористався процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, не було надано заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, про причини неявки до судового засідання суд не повідомив.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При викладених підставах, судом було ухвалено провести розгляд справи за відсутності сторін по справі.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Статтею 281 ЦПК України передбачено, що про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.

Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням викладеного, судом було ухвалено провести розгляд справи в судовому засіданні за відсутності сторін по справі, на підставі наявних документів в матеріалах справи та у відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підлягаючим задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).

У відповідності до положень ч.1-3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з ч.1, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1-3 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи вищевикладене, судом встановлено, що 04.08.2023 року в м. Одесі сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу марки «Mitsubishi Galant», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу марки «Ssang Yong KORANDO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків.

У відповідності до положень пункту 2.11 Дорожнього Руху України в редакції діючі станом на час дорожньо-транспортної пригоди передбачено, що якщо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди немає потерпілих та не завдано матеріальної шкоди третім особам, а транспортні засоби можуть безпечно рухатися, водії (за наявності взаємної згоди в оцінці обставин скоєного) можуть прибути до найближчого поста або до органу Національної поліції для оформлення відповідних матеріалів, попередньо склавши схему пригоди та поставивши підписи під нею. Третіми особами вважаються інші учасники дорожнього руху, які через обставини виявились причетними до дорожньо-транспортної пригоди. У разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов`язків, передбачених підпунктами "д" - "є" пункту 2.10 цих Правил.

Станом на час дату вказаної дорожньо-транспортної пригоди, 04.08.2023 року відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, були врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961-ІV від 01.07.2004 року).

Пунктом 33.2 статті 33 вказаного Закону №1961-ІV від 01.07.2004 року врегульовано, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Як вбачається з поданих до суду доказів, водії вказаних транспортних засобів за наслідком настання дорожньо-транспортної пригоди 04.08.2023 року на її місці, у відповідності до положень п. 2.11 Правил дорожнього руху України та п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (№1961-ІV від 01.07.2004 року) спільно склали Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол).

Відповідно до Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) від 04.08.2023 року визначено, що 04.08.2023 року дорожньо-транспортна пригода сталася за участю транспортного засобу А: марки «Mitsubishi Galant», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована за полісом НОМЕР_3 в ПрАТ «СК «ПЗУ», у якого за наслідком дорожньо-транспортної пригоди «відлетіло переднє праве колесо» та транспортного засобу В: марки «Ssang Yong KORANDO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПрАТ «СК «Країна» за номером полісу №АР6685792, у якого за наслідком дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено верхня права стойка даху, вм`ятина, розбито лобове скло.

Згідно з полісом №ЕР.213384735 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховиком ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» застраховано транспортний засіб марки «Mitsubishi Galant», реєстраційний номер НОМЕР_1 , страхувальником якого є ОСОБА_1 , зі строком дії договору з 16.02.2023 року по 15.02.2024 року, страхова сума потерпілого за шкоду заподіяну майну становить в сумі 160000,00 грн.., розмір франшизи 0 грн.

Як вбачається, власником іншого транспортного засобу марки «Ssang Yong KORANDO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , за участі якого відбулась дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 04.08.2023 року, був - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , зареєстрованого 03.09.2013 року.

10.08.2023 року представником власника пошкодженого, у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді, транспортного засобу марки «Ssang Yong KORANDO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 було складено та подано до ПрАТ «СК «ПЗУ України», як страховика іншого транспортного засобу марки «Mitsubishi Galant», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на момент дорожньо-транспортної пригоди 04.08.2023 року керував ОСОБА_1 , повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та заяву про страхове відшкодування.

Тієї ж дати, 10.08.2023 року водієм транспортного засобу марки «Mitsubishi Galant», реєстраційний номер НОМЕР_1 , - ОСОБА_1 складено та надано до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» пояснення до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та заяви про страхове відшкодування, у відповідності до якого ОСОБА_1 повідомив страховика, що 04.08.2023 року близько 19 год. 00 хв. під час його руху по кругу по площі Толбухіна, з вул. Толбухіна в напрямку «Інто-Сана», після переїзду трамвайних рейок його автомобіль нахилився вперед праворуч. Він почув скрегіт металу по асфальту, проїхавши кілька метрів звільняючи проїжджу частину, щоб уникнути дтп з авто, що мчить. Надалі, він зупинився біля бардюра недалеко від тролейбусної зупинки, вийшов з авто і побачив, що в його автомобілі відсутнє переднє правове колесо. Після чого, він пішов шукати його і біля «Макдональдсу» до нього підійшла жінка і сказала, що колесо вдарило у їх автомобіль, пошкодивши стійку автомобіля, пом`яло і розбило лобове скло у верхньому лівому куту, пом`яло дах і покотилось в напрямку «Макдональдсу». Після цього, він викликав поліцію, зателефонував до ПЗУ, та вони як водії транспортних засобів склали європротокол. Зазначено, що поліція протоколу не складала, оскільки водії склали європротокол.

У відповідності до положень пункту 2.3 Правил Дорожнього Руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний зокрема: а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації (пункт 31.1 Правил Дорожнього Руху).

Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам зокрема: є) відсутній болт (гайка) кріплення або є тріщини диска і ободів коліс. (пункт 31.4, п.п. є) п.п.31.4.5. Правил Дорожнього Руху).

Отже, у відповідності до вищезазначеного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) складеного обома водіями дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 04.08.2023 року, а також приймаючи пояснення ОСОБА_1 складені 10.08.2023 року до страховика ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» вбачається, що дорожньо-транспортна пригода 04.08.2023 року сталася за наслідком технічної несправності транспортного засобу марки «Mitsubishi Galant», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , у якого відбулось відрив колеса від транспортного засобу під час його руху, а відтак в результаті порушення Правил дорожнього руху відповідачем ОСОБА_1 .

Судом також встановлено, що у відповідності до звіту №28-D/13/57 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного 14.09.2023 року ФОП ОСОБА_6 , встановлено, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу марки «Ssang Yong KORANDO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди станом на 30.08.2023 року складає 19966,18 грн., включаючи ПДВ на запасні запчастини та матеріали.

Судом встановлено, що на підставі вищезазначеного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) складеного обома водіями дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 04.08.2023 року, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та заяву про страхове відшкодування поданого 14.08.2023 року ОСОБА_5 , як представником власника пошкодженого у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді транспортного засобу, страховиком відповідача ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», у відповідності до полісу №ЕР.213384735 від 16.02.2023 року, складено Страховий акт №31027/1, у відповідності до якого вказану дорожньо-транспортну пригоду визнано страховим випадком, потерпілою особою в якій є власник транспортного засобу марки «Ssang Yong KORANDO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , якій визначено до виплати розмір страхового відшкодування у розмірі 18028,48 грн., розраховане виходячи з розміру встановленої вартості матеріального збитку в сумі 19966,18 грн. зменшено на суму податку на додану вартість, що становить 1937,70 грн. (19966,18 1937,70 = 18028,48).

Вказана сума страхового відшкодування у розмірі 18028,48 грн. була виплачена страховиком відповідача ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» 22.09.2023 року на рахунок ОСОБА_5 , в якості страхового відшкодування за полісом ЕР.213384735 від 15.02.2023 року, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті №00102214 від 22 вересня 2023 року.

Отже, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування за страховим випадком, за зобов`язаннями що виникли за полісом №ЕР.213384735 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зі строком дії з 16.02.2023 року по 15.02.2024 року, укладеного станом на час дії Закону №1961-ІV від 01.07.2004 року.

Пунктом 6 Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 21.05.2024 року № 3720-IX передбачено, що договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами. На договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що укладені після набрання чинності цим Законом та набирають чинності після введення в дію цього Закону, поширюються вимоги цього Закону.

Дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону. Жодне положення цього Закону не може збільшувати будь-які зобов`язання за будь-якими випадками, що мають ознаки страхових випадків за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, укладеними відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 1, ст. 1 із наступними змінами).

Отже, приймаючи, що спірні правовідносини в даній справі виникли на підставі полісу №ЕР.213384735 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зі строком дії з 16.02.2023 року по 15.02.2024 року, який був укладений в період дії Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (№1961-ІV від 01.07.2004 року), до даних правовідносин підлягають застосування положення цього Закону.

Згідно зі ст.3 Закону №1961-IV від 01.07.2004 року, обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У відповідності до статті 5 зазначеного Закону №1961-ІV від 01.07.2004 року, об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (п.22.1 ст.22 Закону №1961-ІV від 01.07.2004 року) .

Відповідно до ст. 29 Закону №1961-ІV від 01.07.2004 року, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У відповідності до положень підпункту 4 пункту 1 постанови Правління Національного Банку України від 30.05.2022 року за №108 «Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції діючій станом на час виникнення спірних правовідносин, затвердити за поданням Моторного (транспортного) страхового бюро України зокрема максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Національної поліції України в розмірі 80000 гривень на потерпілого.

Положеннями підпункту «г» підпункту 38-1.1. пункту 38.1. статті 38-1 Закону №1961-ІV від 01.07.2004 року передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов зокрема у разі якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Приймаючи вищевикладене, враховуючи, що відповідач, будучи водієм забезпеченого транспортного засобу, з вини якого відбулась дорожньо-транспортна пригода яка мала місце 04.08.2023 року, спричинена внаслідок невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху, що було визнано відповідачем під час складання «Європротоколу» та у письмових поясненнях наданих 10.08.2023 року позивачеві, як страховику, яким в свою чергу було виплачено потерпілій особі у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування в сумі 18028,48 грн., суд вважає доведеними доводи позивача, що останній має право у відповідності до приписів підпункту «г» підпункту 38-1.1. пункту 38.1. статті 38-1 Закону №1961-ІV від 01.07.2004 року право на стягнення з відповідача суму виплаченого вказаного страхового відшкодування в порядку регресу.

Одночасно судом враховується, що відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів на підтвердження сплати на користь позивача грошових коштів у розмірі виплаченого останнім суми страхового відшкодування.

Ухвалюючи рішення суду в даній справі, судом враховується, що у відповідності до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Проаналізувавши усі докази наявні в матеріалах справи, надавши їм оцінку, суд доходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, за наслідком чого суд вважає позов підлягаючим задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Задовольняючи позов, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає у відшкодування сплаченого судового збору - 3328 гривень 00 копійок.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. ст.ст. 1-18, 76-89, 141, 263-265, 274-279, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (код ЄДРПОУ 20782312; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, 40) у відшкодування в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування, за наслідком дорожньо-транспортної пригоди яка мала місце 04 серпня 2023 року, грошові кошти в сумі 18028 (вісімнадцять тисяч двадцять вісім) гривень 48 (сорок вісім) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (код ЄДРПОУ 20782312; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, 40) у відшкодування судових витрат зі сплати судового збору 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Л. В. Калініченко