Ухвала суду № 140704096, 19.10.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/36680/26

Провадження № 2/947/8055/26

УХВАЛА

19.10.2026 року

Суддя Київського районного суду м.Одеси Луняченко В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства «Українська залізниця» ( код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії «Пасажирська компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 41022900) третя особа «Одеська дорожня організація профспілки залізничників і транспортних будівельників України (код ЄДРПОУ 02659507) про стягнення одноразової грошової допомоги в зав`язку з звільненням померлого працівника (працюючого пенсіонера) ,

В С Т А Н О В И В:

До Київського районного суду м.Одеси з посиланням на наявність трудового спору та правила альтернативної підсудності, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» за участі третьої особи «Одеська дорожня організація профспілки залізничників і транспортних будівельників України про стягнення одноразової грошової допомоги, яка належала ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі п`яти середньомісячних заробітків у сумі 96293,25 гривень.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Відповідно до ст.1 ЦПК України вбачається, що цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Відповідно ч. 2 ст.27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з частиною 1 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) це така підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох вказаних у законі судів. Разом із тим правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України.

На виконання вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України, судом подано запит щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) позивача, у відповідь на який отримано листа ВОМІРМП УУПРЕ ГУДМС в Одеській області № 5188/38503

адресою відповідача є АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що у трудових відносинах з відповідачем перебувала ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . на підставі Наказу (Розпорядження) №936/ОС від 14.11.2024 про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_2 звільнено 10.11.2024 у зв`язку зі смертю працівника за ст. 36 п.8-2 КЗпП України (підстава свідоцтво про смерть сері НОМЕР_2 видане 11.11.2024), згідно вказаного наказу, наказано компенсувати за невикористані 59 днів відпустки, в тому числі 37 днів за період 03.06.2020-31.12.2023, 7 днів за період з 01.01.2024-02.06.2024, 15 днів за період 03.06.2024-14.11.2024, виплатити передбачені колективним договором згідно п. 4.16 та додатку №8 Колективного договору у розмірі 5,0 середньомісячних заробітків з урахуванням рішення правління від 24.10.2022 (витяг з протоколу №Ц-54/90 Ком.т.), виплату матеріальної допомоги провести відповідно до рішення правління АТ « Укрзалізниця» від 14.10.2024 (витяг з протоколу №Ц-82/63 Ком.т.).

Трудовий спір це неврегульовані розбіжності між працівником (або колективом) і роботодавцем щодо застосування норм трудового законодавства, колективного договору чи умов праці.

Позивач у справі не перебуває з відповідачем у трудових відносинах, а як чоловік померлої ОСОБА_2 , є спадкоємцем першої черги, та реалізовує своє право на спадкування, про що ним зазначено у позові, тобто спір, що означений позивачем не виникає з трудових правовідносин.

Положення ст. 1216 ЦК України наголошує на те, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1227 ЦК України, регламентується право на одержання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві. Так згідно положення вказаної статті суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Це означає, що суд відмовляє у застосуванні норм Кодексу законів про працю України (КЗпП) та спеціальних процесуальних пільг чи правил, передбачених для трудових справ. Замість цього позов має розглядатися за загальними правилами тієї юрисдикції, до якої він насправді належить.

Згідно положень частини 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Частиною 2 статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом.

Пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 року у справі №904/5726/19 роз`яснила принцип «суд знає закони», зазначивши, що у процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, зважаючи на предмет позову, юридичну адресу відповідача та враховуючи принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), суд доходить висновку, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 та ч. 3 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Наведені обставини дають підстави для висновку, що у разі відкриття провадження у справі Київським районним судом м. Одеси, буде мати місце порушення правил підсудності.

Таким чином, оскільки позовна заява не підсудна Київському районному суду м.Одеси, вона підлягає направленню за підсудністю на розгляд до Печерського районного суду м.Києва , за місцем реєстрації ( юридична адреса) відповідача.

Щодо судового збору, суд зазначає наступне.

При зверненні до Київського районного суду м.Одеси з дійсним позовом позивачем надано до матеріалів справи платіжну інструкцію розміром 1331,20 грн. від 27.08.2026 №1, відомості щодо зарахування вказаних коштів до спеціального фонду державного бюджету України від 27.08.26, ідентифікатор документу в Казначействі 1109788354.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 32, 261 ЦПК України

Керуючись ст. ст. 27, 31,32, 354 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства «Українська залізниця» ( код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії «Пасажирська компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 41022900) третя особа «Одеська дорожня організація профспілки залізничників і транспортних будівельників України (код ЄДРПОУ 02659507) про стягнення одноразової грошової допомоги в зав`язку з звільненням померлого працівника (працюючого пенсіонера), передати на розгляд до Печерського районного суду м.Києва.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з отримання копії ухвали.

У відповідності до вимог ч.1,2 с. 261 ЦПК України ухвали суду, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя Луняченко В. О.