Ухвала суду № 140703943, 16.10.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/33675/23

Провадження № 1-о/947/4/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2026 року суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , розглянувши заяву ОСОБА_2 діючого в інтересах ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Київського районного суду м. Одеси від 12.12.2025 року, та ухвали Кропивницького апеляційного суду від 28.09.2026 року по кримінальному провадженню, внесеного до ЄРДР за № 22023160000000317 від 14.08.2023 року, відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 109, ч.ч. 2, 3 ст. 436-2, ч. 1 ст. 161 КК України.

ВСТАНОВИВ:

Вироком Київського районного суду м. Одеси від 12.12.2025 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 109, ч.ч. 2, 3 ст. 436-2, ч. 1 ст. 161 КК України, та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, строком на 3 (три) роки, з конфіскацією всього належного йому майна на користь держави.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 28.09.2026 року залишено без змін, вирок Київського районного суду м. Одеси від 12.12.2025 року відносно ОСОБА_3 , у зв`язку із чим вирок набрав законної сили.

До суду надійшла заява від ОСОБА_2 діючого в інтересах ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Київського районного суду м. Одеси від 12.12.2025 року, та ухвали Кропивницького апеляційного суду від 28.09.2026 року по кримінальному провадженню, внесеного до ЄРДР за № 22023160000000317 від 14.08.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 109, ч.ч. 2, 3 ст. 436-2, ч. 1 ст. 161 КК України, обґрунтування та підстави викладені в письмовому вигляді.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами, суд виходить із такого.

Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульований главою 34 КПК України, у якій наведений вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.

Згідно з вимогами ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими, зокрема, є штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Тобто, обставини, що не були відомі суду на час судового розгляду, повинні бути настільки суттєвими та неспростовними, щоб мати можливість вплинути на законність прийнятого судом рішення по суті.

У той же час відповідно до пунктів 4, 5 ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.

Крім того, тлумачення термінів «нововиявлені обставини», «обставини», що вживаються у ст.459 КПК України, має здійснюватися в системному зв`язку і з іншими положеннями КПК України, у першу чергу, ст. 91 цього Кодексу, яка визначає обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Таким чином, системне тлумачення положень ст. 459, пунктів 4, 5 ст.462, ст. 91 КПК України вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки:

1) вони об`єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення;

2)вони знаходяться в органічному зв`язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;

3)вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Желтяков проти України», який вимагає щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їх рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

Процедура перегляду судових рішень за нововиявленим обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження та усунення суперечностей у доказах. У цьому випадку суд лише перевіряє наявність передбачених у ч. 2 ст. 459 КПК України обставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені, та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини, що не були відомі суду на час розгляду справи, вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути.

За змістом зазначеної норми нововиявленими можуть визнаватися фактичні обставини, які об`єктивно існували на час ухвалення судового рішення, однак не були відомі суду та мають істотне значення для правильного вирішення кримінального провадження.

Водночас незгода заявника з оцінкою доказів, установленими судом обставинами, застосуванням норм матеріального чи процесуального права, а також повторне наведення доводів, які були предметом судового розгляду судом першої та апеляційної інстанції, самі по собі не становлять нововиявлених обставин у розумінні ст. 459 КПК України.

Так, доводи захисника ОСОБА_2 зводяться до тверджень про закінчення строків досудового розслідування, незаконність об`єднання та виділення матеріалів кримінальних проваджень, недопустимість зібраних доказів і наявність підстав для закриття кримінального провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Зі змісту вироку Київського районного суду м. Одеси від 12.12.2025 року та ухвали Кропивницького апеляційного суду від 28.09.2026 року вбачається, що складом суду надавалась оцінка строкам досудового розслідування, та належність отриманих доказів в межах кримінальних проваджень, в текстах судових рішень викладені мотиви, обґрунтування про відсутність порушень строків досудового розслідування, та законність процесуальних рішень.

Суд також враховує, що вирок Київського районного суду м. Одеси від 12.12.2025 року був предметом апеляційного перегляду та ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 28.09.2026 року залишений без змін. Під час апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції також надав оцінку доводам щодо дотримання строків досудового розслідування, законності відповідних процесуальних рішень та допустимості доказів.

Отже, порушені захисником питання не є такими, що вперше виникли або стали відомими після ухвалення обвинувального вироку, а стосуються обставин, які були відомі під час первісного судового провадження та становили предмет судової перевірки. При цьому ОСОБА_2 не зазначає конкретних раніше невідомих суду фактичних обставин, які були встановлені після ухвалення вироку та могли б свідчити про наявність підстав для його перегляду за нововиявленими обставинами.

Також, за змістом підпункту 5 п. 7 § 1 розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі Закон №2147-VIII) у КПК України статтю 35 викладено у відповідній редакцій. Зокрема, згідно з положеннями ч. 11 ст. 35 КПК України у редакції Закону №2147-VIII розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною третьою цієї статті.

Враховуючі положення ч.11 ст. 35 КПК України, розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, тому перегляд ухвали Кропивницького апеляційного суду від 28.09.2026 року, не відноситься до компетенції суду першої інстанції, тому доводи захисника ОСОБА_2 викладені в письмовій заяві, які стосуються незгоди з оцінкою доказів по справі, яку надала колегія судді Кропивницького апеляційного суду залишаються без розгляду, з підстав відсутності правових підстав для їх розгляду судом першої інстанції.

Таким чином, зі змісту поданої заяви вбачається, що заявник ОСОБА_2 фактично порушує питання про повторну перевірку законності та обґрунтованості обвинувального вироку, та ухвали апеляційної інстанції, правильності застосування норм кримінального процесуального закону та оцінки доказів, які вже були предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанцій.

Разом із тим процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не є додатковою формою апеляційного чи касаційного оскарження та не призначена для повторного вирішення питань, щодо яких заявник висловлює незгоду з висновками суду.

Суд наголошує, що на цій стадії не здійснює повторного обчислення строків досудового розслідування, не перевіряє заново законність постанов прокурора, ухвал слідчих суддів, та не переоцінює допустимість доказів, оскільки зазначені питання виходять за межі вирішення питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами.

Саме по собі повторне наведення доводів, які вже були предметом судової оцінки, а також незгода з результатами їх вирішення не свідчать про наявність нововиявлених обставин та не можуть бути самостійною підставою для застосування особливої процедури перегляду судового рішення, яке набрало законної сили.

З огляду на викладене, враховуючи положення ст.ст. 459, 462, 464 КПК України та вищезазначену релевантну практику Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 110, 370, 369-372, 392-395, 429, 459, 462,464 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У відкритті кримінального провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 про перегляд вироку Київського районного суду м. Одеси від 12.12.2025 року та ухвали Кропивницького апеляційного суду від 28.09.2026 року по кримінальному провадженню, внесеного до ЄРДР за № 22023160000000317 від 14.08.2023 року, відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 109, ч.ч. 2, 3 ст. 436-2, ч. 1 ст. 161 КК України, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, протягом семи днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1