Рішення № 140703625, 19.10.2026, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/955/26

Провадження № 2/499/716/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 жовтня 2026 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі судді Кравчука Олександра Олександровича, з участю секретаря судового засідання Кирилової Світлани Федорівни, розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків,

У С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача такий

1.1. 23 червня 2026 року Донченко Андрій Михайлович (далі також представник) в інтересах Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області (далі також позивач) подав позовну заяву до ОСОБА_1 (далі також відповідач) про відшкодування матеріальних збитків, в якій просить стягнути з відповідача майнову шкоду заподіяну унаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 56889 гривень 01 копійка та судові витрати в розмірі 2622 гривні 40 копійок (далі також позовна заява).

25 вересня 2026 року представник позивача Тишкевич Наталія Миколаївна (далі також представник) подала заяву про збільшення розміру позовних вимог та просила стягнути з відповідача відшкодування майнової шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 60993 гривні 60 копійок та судові витрати.

1.2. Відповідач не подав відзив проти позову.

2. Суд щодо неприбуття в судове засідання сторін зазначає таке

Позивач, представник позивача в судове засідання не з`явилася, представник позивача подала заяву, в якій зазначила, що позовну заяву підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та просила розгляд справи проводити за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини свого неприбуття не повідомив, заяв та клопотань не подавав, повідомлений про час, дату і місце судового розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням.

3. Процесуальні рішення та дії у справі такі

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 25 червня 2026 року прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а учасникам справи роз`яснив право подати відзив, відповіді на відзив, заперечення та обов`язок подати докази.

Іванівський районний суд Одеської області 28 липня 2026 року відклав розгляд справи, надав представнику позивача час для подачі додаткових доказів.

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 27 серпня 2026 року відклав розгляд справи, через перебування представника позивача у відпустці.

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 28 вересня 2026 року відклав розгляд справи, надав представнику позивача час для подачі додаткових доказів.

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 19 жовтня 2026 року постановив розглянути справу заочно.

4. Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин такі

Іванівський районний суд Одеської області постановою від 11 листопада 2025 року, визнав відповідача винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених статтею 124, частиною 3 статті 126, частиною 1 статті 130 КупАП (том 1, а.с. 29-30).

Бухгалтерська довідка від 11 грудня 2025 року свідчить, що станом на 11 грудня 2025 року на балансі позивача перебуває автомобільна дорога М-05 Київ-Одеса, загальною протяжністю 229,7 кілометрів ( а.с. 7).

Дефектний акт на виконання робіт з експлуатаційного утримання автомобільної дороги загального користування державного значення М-05 Київ-Одеса на ділянці км 390+00 (розподільча смуга) свідчить, що для забезпечення безпеки дорожнього руху пошкоджене бар`єрне огородження підлягає відновленню за рахунок експлуатаційного утримання та в подальшому вживання заходів щодо відшкодування збитків з винної особи в порядку передбаченому законом (а.с. 9).

Кошторис збитків станом на 19 серпня 2025 року свідчить, що загальний розмір заподіяної шкоди становить 56889 гривень 01 копійка (далі кошторис збитків, а.с. 10).

31 березня 2026 року позивач направив відповідачу претензію про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та просив здійснити виплату матеріальних збитків у розмірі 56889 гривень 01 копійка (а.с.27-28).

Вартість відновлення бар`єрного огородження довжиною 48 метрів становить 60993 гривні 60 копійок (48 х 1270,70=60993,60), що підтверджується актом приймання виконаних дорожніх робіт/або послуг №1 за грудень 2025 року.

Відповідач не мав чинного полісу цивільно-правової відповідальність на дату вчинення ДТП.

5. Норми права, які застосував суд такі

5.1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22 ЦК).

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини 2 статті 22 ЦК).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 ЦК).

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (частина 1 статті 1187 ЦК).

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 ЦК).

Якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі (частина 1 статті 1192 ЦК).

5.2. Складовими автомобільної дороги загального користування у межах смуги відведення є: земляне полотно; проїзна частина; дорожнє покриття; смуга руху; споруди дорожнього водовідводу та водоочисні споруди; споруди шумозахисні; штучні споруди; засоби технологічного зв`язку; інженерне облаштування: спеціальні споруди та засоби, призначені для забезпечення безпечних та зручних умов руху (освітлення, стаціонарні комплекси вимірювання вагових і габаритних параметрів транспортних засобів, примусового зниження швидкості руху); архітектурне облаштування: архітектурні споруди та декоративні насадження, призначені для забезпечення естетичного вигляду автомобільних доріг; технічні засоби організації дорожнього руху, автопавільйони, лінійні споруди і комплекси, що забезпечують функціонування і збереження доріг; елементи санітарного облаштування; зелені насадження; спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів (частина 1 статті 9 Закону України «Про автомобільні дороги»).

Власники доріг, органи, що здійснюють управління автомобільними дорогами, та користувачі автомобільних доріг, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність згідно із законом (частина 1 статті 49 Закону України «Про автомобільні дороги»).

5.3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3, 4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, далі ЦПК).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 1, 5, 6 статті 81 ЦПК).

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (частина 6 статті 82 ЦПК).

6. Мотиви застосування норм права такі

6.1 Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків внаслідок порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме собою є основною підставою для їх відшкодування.

Під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала, через знищення або пошкодження речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. Зокрема такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Водночас такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

6.2. Системний аналіз норм зазначених у пункті 6 мотивувальної частини цього рішення свідчить, що майнова шкода завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд зазначає, що під час розгляду справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено судове рішення, яке набрало законної сили, обов`язкове для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тож вина відповідача 1 в ДТП доказуванню не підлягає.

Тому суд не обговорює вину відповідача, а вирішує лише питання про розмір відшкодування.

6.3. Суд зауважує, що відповідач на момент вчинення ДТП не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відсутність у відповідача діючого поліса цивільно-правової відповідальності не звільняє його від обов`язку відшкодувати завдану шкоду.

6.4. Суд зауважує, що загальна вартість відновлення пошкодженого майна внаслідок ДТП становить 60993 гривні 60 копійок, які суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача.

7. Висновок такий

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що позовну заяву належить задовольнити повністю.

8. Розподіл між сторонами судових витрат такий

8.1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 ЦПК).

8.2. Позивач під час звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662 гривні 40 копійок, які суд стягує з відповідача на користь позивача, оскільки позовна заява задоволена повністю.

Керуючись статтями 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК, суд,

У Х В А Л И В:

Задовольнити позовну заяву Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області (місцезнаходження: будинок 49, на вулиці М. Грушевського, міста Одеса, ЄДРПОУ 25829550) до ОСОБА_1 (зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області майнову шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у загальному розмірі 60993 (шістдесят тисяч дев`ятсот дев`яносто три) гривні 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області судові витрати в загальному розмірі 2662 гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою до Іванівського районного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду, відповідачем у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, а позивачем у загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення.

Повний текст заочного рішення складений 19 жовтня 2026 року.

СуддяОлександр КРАВЧУК