Рішення № 140703356, 13.10.2026, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/5066/24 Провадження 2/636/2365/26РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Буніна Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Андрєєвої В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 210410-005 від 10.04.2021 у сумі 34741,67 гривень, судовий збір в сумі 2422,40 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 7000,00 гривень.

Позовна заява обґрунтована тим, що 10.04.2021 року між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 210410-005. Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, Кредитодавець надає Позичальнику кредит у розмірі 25000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит Кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим Договором. Кредитний договір № 210410-005 від 10.04.2021 року було підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором F23136 (10.04.2021 13:30:52). Згідно з розрахунком вимог у зв`язку із неповерненням заборгованості за кредитним договором № 210410-005 від 10.04.2021 станом на 20.03.2024 заборгованість відповідача перед позивачем становить 34741,67 гривень.

26.03.2025 Чугуївським міським судом Харківської області ухвалено заочне рішення про задоволення позову ТОВ «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

23.04.2025 до суду від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Ременькової І.О. надійшла заява про перегляд зазначеного рішення суду від 26.03.2025.

Ухвалою суду від 24.04.2025 заяву ОСОБА_1 прийнято до провадження та призначено до судового засідання на 14.05.2025.

Ухвалою суду від 14.05.2025 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 26.02.2025 задоволено, рішення скасовано, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

29.05.2025 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Ременькової І.О. надійшов відзив на позовну заяву в якому представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог та зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування зазначила, що згідно розрахунку кредитної заборгованості за Кредитним договором №21.0410-005 від 10.04.2021 станом на 20.03.2024 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Кредитсервіс» становить 34741,67 гривень. Вважає, що позивач незаконно нарахував заборгованість за відсотками до 20.03.2024, оскільки термін нарахування відсотків обмежується терміном кредитування. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша, друга статті 133 ЦПК України). Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень надано договір про надання правової допомоги, однак витрати за надання правової допомоги в такій сумі є неспіврозмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру. При визначенні розміру витрата, які сторона понесла на правову допомогу необхідно враховувати, що вказана категорія справ відноситься до малозначних, а тому заявлена сума у 7000,00 гривень є вочевидь завищеною. Виходячи з вищезазначеного представник відповідача просила у задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредитсервіс» відмовити у повному обсязі, зменшити витрати на правову допомогу, оскільки вони є необґрунтованими, та не доведеними, одночасно посилаючись на судову практику.

06.06.2025 від представника позивача адвоката Ушакевич М.П. надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Представник позивача ТОВ «Кредитсервіс» у судове засідання не з`явилася, разом з позовною заявою надала клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи за її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, причини неявки до суду не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України справу розглянуто за відсутності сторін, які надіслали на адресу суду заяви (клопотання) з проханням справу розглянути за їх відсутності. Судовий розгляд справи здійснювався на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

10 квітня 2021 між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 201218-006. Відповідно до п. 1.1 Договору, Кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 25000,00 гривень на умовах строковість, зворотності, платності (надалі - «Кредит»), а позичальник зобов`язується повернути кредит Кредитодавцю та зробити оплату за користування кредитом на умовах, що передбачені Договором.

Відповідно до Умов Кредитного договору, крім щомісячних процентів, стягується одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 7,5% (сума одноразової комісії складає 1875,00 гривень). Разові проценти стягуються із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківський рахунок Позичальника.

На банківський рахунок Позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 23125,00 гривень, із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, яка визначена Кредитним договором, у розмірі 7,5%, що в грошовому еквіваленті 1875,00 гривень.

ТОВ «Кредитсервіс» свої зобов`язання за договором виконав, надав відповідачу кредитні кошти у передбаченому договором розмірі, підтверджується копію квитанції № 85956472 від 10.04.2021 на перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 .

Згідно з розрахунком кредитної заборгованості за кредитним договором № 210410-005 від 10.04.2021 станом на 20 березня 2024 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем ТОВ «Кредитсервіс» становить 34741,67 гривень, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 19366,67 гривень, простроченої заборгованості за процентами 15375,00 гривень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Банком зобов`язання за договором виконались, а відповідач порушив умови договорів в частині неповернення кредиту та несплати відсотків за його користування та не виконав взяті на себе зобов`язання, тобто в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідачем не виконано зобов`язань, визначених Договором, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування.

Згідно ст.ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 77-78 ЦПК України, на підтвердження погашення заборгованості, відповідачем не надано.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.

Отже, зважаючи на наведене вище, суд вважає, що позов є законним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Щодо посилання у відзиві представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Ременькової І.О. на ч. ч. 1, 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», зокрема щодо того, що максимальний розмір денної процентної ставки, згідно з частиною 4 цієї статті, не може перевищувати 1%, є безпідставним, оскільки вказана ч. 5 ст. 8 була внесена до Закону України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498- IX від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності після укладення та виконання значної частини зобов`язань за спірним договором. Нарахування процентів за кредитним договором здійснювалося відповідно до умов, погоджених сторонами у договорі, у період з 10.04.2021 по 10.04.2022. У зазначений період вимоги оновленої редакції Закону щодо обмеження розміру процентної ставки не діяли, оскільки відповідні зміни в законодавство були внесені пізніше. Станом на 20.03.2024 заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем ТОВ «Кредитсервіс» становить 34741,67 гривень, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 19366,67 гривень, простроченої заборгованості за процентами 15375,00 гривень, тобто заборгованість за процентами нарахована за період з 10.04.2021 по 10.04.2022 у розмірі 22500,00 гривень, з яких відповідачем було сплачено 7125,00 гривень, таким чином залишок заборгованості по нарахованим відсоткам становить 15375,00 гривень.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь понесених судових витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень суд зазначає таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підставі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Плата праці адвоката є результатом відповідних домовленостей між адвокатом та його клієнтом і визначається договором про надання правової допомоги. Регульовані або фіксовані ціни на такі послуги встановлюються Кабінетом Міністрів України лише для тих адвокатів, які працюють на підставі Закону України «Про безоплатну правову допомогу» й отримають оплату за рахунок держбюджету. Усі інші самостійно визначають свій гонорар відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Якихось обмежень розміру оплати тут немає, вказано, зокрема, що «гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час».

Позивачем надано договір № 25-01/2023 від 25.01.2023 року про надання правової допомоги, у відповідності до положень умов Договору про надання правової допомоги (п. 4.1.), сторони визначили, що розмір винагороди становить 7000,00 гривень за підготовку та направлення позовної заяви або апеляційної, або касаційної скарги. Також, у Акті приймання-передачі справ на надання правової допомоги зазначено, що форма правової допомоги це «представництво прав та захист законних інтересів Клієнта в суді».

У постанові Верховного суду від 28.12.2020 р. по справі № 640/18402/19 суд виклав правову позицію щодо того, що у разі встановлення у договорі про надання правової допомоги, фіксованого розміру гонорару (винагороди), детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги, не потребується.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень.

На підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати в розмірі 2422,40 гривень.

Керуючись ст.ст. 4-5, 10-13, 76-81, 141, 258-259, 263-268, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс», (код ЄДРПОУ 41125531, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 36-Д, прим. 65-з.) заборгованість за кредитним договором № 210410-005 від 10 квітня 2021 у розмірі 34741,67 (тридцять чотири тисячі сімсот сорок одна) гривня 67 (шістдесят сім) копійок, що складається з: 19366,67 гривень: - заборгованість за сумою кредиту; 15375,00 гривень - заборгованість за відсотками, витрати на правову допомогу в розмірі 7000,00 (сім тисяч) гривень, та судовий збір в сумі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Є.О. Бунін