Постанова № 140703185, 15.10.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/8997/25

Провадження № 3/635/532/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року сел. Покотилівка Харківського району

Суддя Харківського районного суду Харківської області Бондаренко І.Е., розглянувши матеріали, які надійшли від Департаменту Патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Харківського районного суду Харківської області надійшов протокол про адміністративні правопорушення ЕПР 1 № 484857 від 16.10.2025 для розгляду.

Склад адміністративного правопорушення: 16.10.2025 10:50:00 СМТ ВИСОКИЙ, ТРАСА М18 19КМ КМ. 16.10.2025, о 10:50 год, в Харківській області, смт Високий, траса М19, 19 км гр-ка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 керувала ТЗ Seat Ibiza д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовилась, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на нагрудну бодікамеру 472521. Водій відсторонена від керування ТЗ, ТЗ залишено на місці зупинки без порушень ПДР України чим порушив п.2.5 ПДР Відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк. чи ін. сп`яніння або щодо вживання лікарських.

Пункт 8 протоколу: «Відповідальність передбачена: СТ.130 Ч.1 КУпАП».

Розглянувши клопотання захисника ОСОБА_2 адвоката Дудій Альони Ігорівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом.

Отже, зазначена норма не встановлює самостійного процесуального порядку проведення відеоконференції, а передбачає необхідність його законодавчого визначення.

Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення визначається КУпАП, положення якого не передбачають проведення судового розгляду в режимі відеоконференції, зокрема поза межами приміщення суду з використанням учасниками власних технічних засобів.

Посилання захисника на статтю 336 КПК України не може бути прийняте судом як належне правове обґрунтування клопотання, оскільки зазначена норма регулює проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час кримінального провадження. Її застосування до провадження у справі про адміністративне правопорушення означало б поширення процесуальних положень одного виду судочинства на інший за аналогією закону без відповідної законодавчої підстави.

Суд не наділений повноваженнями самостійно встановлювати не передбачений КУпАП порядок судового розгляду шляхом запозичення процесуальних норм КПК України.

Крім того, клопотання не містить конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджають особистій участі захисника у судовому засіданні, та обґрунтування необхідності саме дистанційної форми участі для забезпечення права особи на захист.

Передбачене статтею 59 Конституції України право на професійну правничу допомогу та встановлене статтею 268 КУпАП право користуватися юридичною допомогою захисника не означають безумовного права на обрання будь-якого способу участі захисника у судовому розгляді незалежно від установленого процесуального порядку.

Відмова у проведенні судового засідання в режимі відеоконференції не обмежує права ОСОБА_2 на захист, оскільки не перешкоджає особистій участі її захисника у судовому засіданні та здійсненню передбачених законом процесуальних прав.

За таких обставин клопотання адвоката Дудій Альони Ігорівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволенню не підлягає.

Суд розглянув заяву ОСОБА_2 від 28 жовтня 2025 року в частині надання доступу до електронної судової справи.

Відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, подавати докази, заявляти клопотання та користуватися юридичною допомогою захисника.

Водночас положення КУпАП не передбачають формування та ведення судової справи про адміністративне правопорушення в електронній формі, а також процесуального порядку надання учасникам провадження дистанційного доступу до матеріалів такої справи через підсистему «Електронний суд».

Наявність відомостей про справу в автоматизованій системі документообігу суду не є тотожною формуванню електронної судової справи та не створює самостійної процесуальної підстави для надання дистанційного доступу до всіх її матеріалів.

Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи не замінює процесуального регулювання, встановленого КУпАП, і не покладає на суд обов`язку створювати електронні копії матеріалів паперової справи для забезпечення дистанційного ознайомлення з ними.

При цьому відсутність передбаченого законом механізму надання доступу до електронної судової справи не обмежує права ОСОБА_2 та її захисника на ознайомлення з матеріалами справи відповідно до статті 268 КУпАП, зокрема безпосередньо в приміщенні суду.

За таких обставин підстави для задоволення заяви в частині надання доступу до електронної судової справи відсутні.

Відповідно до статті 271 КУпАП захисник бере участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення на підставі документів, що підтверджують його повноваження, тому постановлення окремої ухвали про допуск адвоката до участі у справі законом не передбачено. Водночас участь захисника не є процесуальною заміною особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки їхній процесуальний статус та обсяг прав визначаються окремо статтями 268 і 271 КУпАП. Залучення захисника не звільняє особу від особистої участі у провадженні у випадках, коли така участь є обов`язковою відповідно до закону або визнана судом необхідною. Суд забезпечує реалізацію передбаченого законом права на захист, не перешкоджає особистій участі адвоката в судовому засіданні та здійсненню ним процесуальних повноважень. Разом із тим право на професійну правничу допомогу не покладає на суд обов`язку створювати для захисника особливі, преференційні чи додаткові умови участі у провадженні, не передбачені процесуальним законом, зокрема змінювати встановлений порядок судового розгляду з міркувань зручності адвоката.

Суд розглянув клопотання захисника ОСОБА_2 адвоката Дудій А. І. від 29 січня та 12 березня 2026 року про долучення доказів до матеріалів справи.

Враховуючи положення статей 251, 252, 268, 271 КУпАП, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення зазначених клопотань, оскільки подані документи стосуються обставин, на які посилається сторона захисту, обґрунтовуючи заперечення проти адміністративного обвинувачення.

При цьому долучення документів до матеріалів справи не означає визнання достовірними викладених у них відомостей або підтвердження доводів захисту. Належність, допустимість, достовірність та доказове значення цих документів суд оцінює під час вирішення справи по суті в сукупності з іншими дослідженими доказами.

Дослідивши матеріали які додані до протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності, письмові пояснення та додані до справи докази, суд встановив:

Дослідження відеозаписів та оцінка судом дій поліцейських.

Суд дослідив відеозаписи з нагрудної відеокамери поліцейського, які містяться у двох відеофайлах та відображають обставини виявлення адміністративного правопорушення, спілкування поліцейських із ОСОБА_2 , пропозицію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, її відповідь, а також подальше оформлення адміністративних матеріалів.

За результатами дослідження відеозаписів суд встановив такі обставини.

На відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_2 керує автомобілем, не будучи пристебнутою паском безпеки, що видно через відчинене вікно транспортного засобу.

Після зупинки автомобіля поліцейський повідомив ОСОБА_2 про виявлене порушення правил користування пасками безпеки та роз`яснив їй права, передбачені статтею 268 КУпАП.

На запитання поліцейського щодо причини керування автомобілем без пристебнутого паска безпеки ОСОБА_2 пояснила, що щойно виходила з автомобіля. Водночас вона вимагала від поліцейських надати докази вчинення зазначеного порушення та неодноразово повторно пред`явити службові посвідчення. Поліцейські повідомили їй про можливість ознайомитися з відеозаписом.

Суд також встановив, що під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_2 вживала на їхню адресу грубі нецензурні висловлювання, намагалася залишити блокпост на автомобілі, створивши небезпеку наїзду на поліцейського, та здійснювала відеозйомку подій на власний мобільний телефон, не реагуючи на неодноразові зауваження щодо неможливості проведення відеозйомки на блокпосту.

Наведені обставини суд враховує для встановлення фактичної послідовності подій та оцінки поведінки учасників. Водночас сама по собі конфліктна поведінка особи, використання нецензурних висловлювань або здійснення відеозйомки не є доказами перебування у стані наркотичного сп`яніння та не становлять об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Надалі поліцейський повідомив ОСОБА_2 про наявність у неї ознак наркотичного сп`яніння у виді неприродної блідості обличчя, виражене тремтіння пальців рук та запропонував пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я.

На прямо поставлене поліцейським запитання про згоду пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я ОСОБА_2 відповіла: «Я відмовляюся».

Зміст запитання поліцейського та відповіді ОСОБА_2 чітко зафіксовано на відеозаписі. Суд встановив, що пропозиція стосувалася саме проходження огляду в закладі охорони здоров`я, а відповідь ОСОБА_2 була безпосередньою та однозначною.

Одразу після отримання зазначеної відповіді поліцейський повідомив ОСОБА_2 про складання щодо неї протоколу за частиною першою статті 130 КУпАП у зв`язку з порушенням пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.

Поліцейський також повторно назвав виявлені у ОСОБА_2 ознаки наркотичного сп`яніння, а саме виражену блідість шкірних покривів і тремтіння пальців рук.

Суд враховує, що відповідно до пунктів 3, 4 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, неприродна блідість обличчя та виражене тремтіння пальців рук належать до передбачених нормативним актом ознак наркотичного чи іншого сп`яніння.

Отже, поліцейський не обмежився загальним припущенням про можливе сп`яніння ОСОБА_2 , а зазначив конкретні ознаки, які стали підставою для пропозиції пройти огляд у закладі охорони здоров`я.

При цьому предметом доказування у цій справі є не факт перебування ОСОБА_2 у стані наркотичного сп`яніння, а факт її відмови від проходження огляду відповідно до встановленого порядку за наявності законних підстав для його проведення.

Досліджений відеозапис підтверджує, що ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд саме в закладі охорони здоров`я, проте вона прямо відмовилася від його проходження.

Зафіксована відповідь «Я відмовляюся» не містить умов, застережень або прохання провести огляд іншим передбаченим законом способом. Тому суд не вбачає підстав тлумачити її як згоду на проходження огляду чи виключно як незгоду з окремими діями поліцейських.

Суд також перевірив дотримання поліцейськими процесуальних вимог під час оформлення адміністративного правопорушення.

На відеозаписі зафіксовано, що перед оформленням протоколу за частиною першою статті 130 КУпАП поліцейський повторно роз`яснив ОСОБА_2 права, передбачені статтею 268 КУпАП, повідомив про правову кваліфікацію її дій та запропонував ознайомитися зі змістом протоколу.

Надалі поліцейський уголос зачитав ОСОБА_2 зміст складеного протоколу.

Поліцейські неодноразово запитували ОСОБА_2 , чи бажає вона отримати примірник протоколу, та повідомляли, що відсутність відповіді буде розцінена як відмова від його отримання. На зазначені пропозиції ОСОБА_2 не відповідала.

Відеозапис закінчується фіксацією того, як поліцейський вносить до протоколу відомості про відмову ОСОБА_2 від отримання його примірника.

Оцінюючи зазначені обставини, суд виходить із того, що обов`язок поліцейського забезпечити особі можливість ознайомитися з протоколом та отримати його примірник не означає обов`язку забезпечити фактичне прийняття документа всупереч волевиявленню особи.

Неодноразові пропозиції отримати протокол, роз`яснення наслідків відсутності відповіді та подальше внесення відповідних відомостей до протоколу, зафіксовані на відеозаписі, свідчать про вжиття поліцейськими заходів для забезпечення реалізації ОСОБА_2 її процесуальних прав.

Суд не встановив, що поліцейські перешкоджали ОСОБА_2 ознайомитися з протоколом, надати пояснення або отримати його примірник.

Також на відеозаписі зафіксовано повідомлення поліцейського про відсторонення ОСОБА_2 від керування транспортним засобом, залишення автомобіля на місці зупинки та подальший виклик її до суду для розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Окремо суд оцінює відсутність свідків під час документування відмови від огляду.

Відповідно до частини другої статті 266 КУпАП під час проведення огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості їх застосування огляд проводиться у присутності двох свідків.

У цій справі пропозиція пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння та відмова ОСОБА_2 від його проходження зафіксовані технічним засобом відеозапису.

Отже, відсутність свідків за встановлених обставин не свідчить про порушення порядку документування відмови від огляду.

Суд також враховує, що досліджений відеозапис складається з двох окремих відеофайлів.

Сам по собі поділ відеозапису на два файли не свідчить про зміну його змісту, недостовірність зафіксованих відомостей або недопустимість доказу.

Сукупний зміст обох відеофайлів дозволяє встановити юридично значущі обставини події, зокрема факт керування транспортним засобом, обставини зупинки, спілкування з поліцейськими, повідомлення про ознаки наркотичного сп`яніння, пропозицію пройти огляд у закладі охорони здоров`я, безпосередню відмову від нього, роз`яснення процесуальних прав, складання протоколу та дії щодо вручення його примірника.

Суд не встановив таких прогалин у відеофіксації, які перешкоджали б з`ясуванню зазначених обставин або ставили під обґрунтований сумнів зафіксований факт відмови від проходження огляду.

Таким чином, за результатами безпосереднього дослідження відеозаписів суд встановив, що поліцейські мали підстави для зупинки транспортного засобу, виявили та назвали передбачені нормативними актами ознаки наркотичного сп`яніння, запропонували ОСОБА_2 пройти огляд у закладі охорони здоров`я, зафіксували її пряму відмову від проходження такого огляду, роз`яснили процесуальні права та здійснили оформлення адміністративних матеріалів із застосуванням технічних засобів відеозапису.

Наведені обставини спростовують доводи захисту про те, що ОСОБА_2 не відмовлялася від огляду, а лише заперечувала порядок його проведення, а також про відсутність належної відеофіксації юридично значущих обставин.

Суд дійшов висновку, що описані дії поліцейських відповідали вимогам статей 256, 266, 268 КУпАП, пункту 2.5 Правил дорожнього руху України та встановленому порядку документування відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Досліджені відеозаписи є належними доказами, оскільки безпосередньо стосуються обставин, які підлягають установленню у справі, та підтверджують факт висловленої ОСОБА_2 відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Оцінка доводів захисника та поданих ним письмових доказів.

Суд перевірив доводи захисника ОСОБА_2 адвоката Дудій А. І., викладені у письмових запереченнях проти притягнення до адміністративної відповідальності, та зіставив їх із фактичними обставинами, встановленими під час дослідження відеозаписів події 16 жовтня 2025 року.

Захисник, заперечуючи наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, посилається на незаконність зупинки транспортного засобу, відсутність достатніх підстав для направлення на огляд на стан наркотичного сп`яніння, недотримання поліцейськими встановленого порядку оформлення адміністративних матеріалів, порушення процесуальних прав ОСОБА_2 та недоведеність її відмови від проходження огляду.

Проте наведені твердження в істотній частині не узгоджуються зі змістом досліджених судом відеозаписів.

Зокрема, твердження про безпідставність зупинки автомобіля спростовується відеозаписом, на якому зафіксовано керування ОСОБА_2 транспортним засобом без пристебнутого паска безпеки. Отже, поліцейський мав передбачену пунктом 1 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» підставу для зупинки транспортного засобу.

Доводи захисника про неналежне роз`яснення процесуальних прав також не підтверджуються відеозаписами. Суд встановив, що поліцейський роз`яснював ОСОБА_2 права, передбачені статтею 268 КУпАП, повідомляв про підстави оформлення адміністративних матеріалів та правову кваліфікацію її дій.

При цьому ОСОБА_2 мала можливість спілкуватися з поліцейськими, висловлювати заперечення, вимагати надання доказів, ставити запитання та повідомляти власну позицію щодо події.

Найістотнішим доводом захисту є твердження про те, що ОСОБА_2 не відмовлялася від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а лише заперечувала порядок дій поліцейських.

Однак зазначений довід безпосередньо спростовується дослідженим відеозаписом.

Суд встановив, що поліцейський повідомив ОСОБА_2 про виявлені ознаки наркотичного сп`яніння та прямо запропонував пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я. На цю пропозицію ОСОБА_2 однозначно відповіла: «Я відмовляюся».

Відповідь була надана безпосередньо на запитання про проходження медичного огляду та не містила умов, застережень або висловлення згоди пройти огляд в іншому передбаченому законом порядку.

За таких обставин суд відхиляє твердження захисника про відсутність відмови від проходження огляду, оскільки воно суперечить безпосередньо зафіксованому на відеозаписі волевиявленню ОСОБА_2 .

Не підтверджуються відеозаписами й доводи про позбавлення ОСОБА_2 можливості ознайомитися з протоколом та отримати його примірник.

Суд встановив, що поліцейський запропонував ОСОБА_2 ознайомитися з протоколом, зачитав його зміст уголос та неодноразово запитував, чи бажає вона отримати примірник документа. На ці запитання ОСОБА_2 не відповідала, попри роз`яснення, що відсутність відповіді буде розцінена як відмова від отримання протоколу.

Відеозапис закінчується фіксацією внесення поліцейським до протоколу відомостей про відмову ОСОБА_2 від отримання його примірника.

Отже, суд встановив, що поліцейські вжили заходів для забезпечення реалізації процесуальних прав ОСОБА_2 , а її поведінка під час оформлення матеріалів не свідчить про створення поліцейськими перешкод для ознайомлення з протоколом або отримання його примірника.

Посилання захисника на відсутність понятих також не свідчить про порушення встановленого порядку, оскільки пропозиція пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння та відмова від нього зафіксовані технічними засобами відеозапису. За таких обставин участь понятих не була обов`язковою.

Суд враховує, що відеозапис складається з двох окремих файлів, проте їх сукупний зміст дозволяє встановити послідовність юридично значущих подій, зокрема факт керування транспортним засобом, підстави зупинки, повідомлення про ознаки наркотичного сп`яніння, пропозицію пройти огляд у закладі охорони здоров`я, безпосередню відмову від нього та подальше оформлення адміністративних матеріалів.

Сам факт наявності двох відеофайлів не свідчить про недостовірність зафіксованих відомостей або порушення встановленого порядку відеофіксації.

Оцінка письмових доказів захисту.

Суд також дослідив письмові докази, подані захисником за клопотанням від 12 березня 2026 року та долучені до матеріалів справи, зокрема медичну виписку від 11 березня 2026 року, виписку лікаря-нарколога від 12 березня 2026 року та відповідь медичного закладу від 12 березня 2026 року.

Захисник посилається на зазначені документи як на підтвердження того, що ОСОБА_2 не перебувала у стані наркотичного сп`яніння під час події 16 жовтня 2025 року.

Оцінюючи ці докази, суд насамперед враховує їх часову належність.

Подія, яка стала підставою для складання протоколу, відбулася 16 жовтня 2025 року, тоді як подані медичні документи датовані 11 та 12 березня 2026 року, тобто складені майже через п`ять місяців після зазначеної події.

За відсутності в цих документах результатів дослідження стану ОСОБА_2 безпосередньо на час події вони не можуть достовірно встановлювати наявність або відсутність у неї наркотичного сп`яніння 16 жовтня 2025 року.

Окремої оцінки потребує довід захисника про те, що відсутність ОСОБА_2 на обліку в лікаря-нарколога виключає можливість перебування її у стані наркотичного сп`яніння.

Суд вважає такий висновок логічно та фактично необґрунтованим.

Перебування особи на наркологічному обліку та перебування у стані наркотичного сп`яніння є різними за змістом обставинами.

Відомості про перебування або неперебування особи на відповідному медичному обліку характеризують наявність чи відсутність визначених облікових даних у закладі охорони здоров`я, але самі по собі не встановлюють її фізіологічного стану в конкретний момент часу.

Особа, яка ніколи не перебувала на наркологічному обліку, не позбавлена фізичної можливості перебувати у стані наркотичного сп`яніння. Так само сам факт перебування особи на такому обліку не доводить її сп`яніння в конкретний час.

Отже, між відсутністю відомостей про перебування ОСОБА_2 на наркологічному обліку та висновком захисника про неможливість її перебування у стані наркотичного сп`яніння 16 жовтня 2025 року відсутній необхідний причинно-наслідковий і доказовий зв`язок.

Крім того, захисник фактично ототожнює дві різні обставини: перебування особи у стані наркотичного сп`яніння та відмову водія від проходження огляду на такий стан.

Частина перша статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Для встановлення цього правопорушення не вимагається доведення фактичного перебування водія у стані сп`яніння. Натомість підлягають установленню факт керування транспортним засобом, наявність законних підстав для проведення огляду, дотримання встановленого порядку його проведення та факт відмови водія від проходження такого огляду.

Таким чином, навіть підтверджена відсутність ОСОБА_2 на наркологічному обліку не спростовує факту її відмови від проходження огляду, безпосередньо зафіксованого на відеозаписі.

Суд не відкидає подані захисником медичні документи лише з підстав їх складення після події, а оцінює їх з урахуванням змісту, часу оформлення та обставин, для підтвердження яких вони подані.

Водночас зазначені документи не містять відомостей, які б спростовували зафіксовані на відеозаписі пропозицію поліцейського пройти огляд у закладі охорони здоров`я та пряму відмову ОСОБА_2 від його проходження.

Тому суд не вбачає підстав надавати цим документам доказового значення, яке їм приписує захисник.

Загальний висновок суду щодо заперечень захисту.

Оцінивши доводи захисника та подані ним письмові докази у сукупності з дослідженими відеозаписами, суд встановив, що заперечення проти адміністративного обвинувачення в істотній частині ґрунтуються на тлумаченні подій, яке не відповідає їх безпосередній відеофіксації.

Зокрема, відеозаписи підтверджують наявність підстав для зупинки транспортного засобу, повідомлення поліцейським про конкретні ознаки наркотичного сп`яніння, пропозицію пройти огляд у закладі охорони здоров`я, пряму відмову ОСОБА_2 від такого огляду, роз`яснення їй процесуальних прав та вжиття заходів для забезпечення ознайомлення з протоколом і отримання його примірника.

Наведені захисником процедурні заперечення не спростовують установлених судом обставин та не підтверджують такого порушення порядку оформлення адміністративних матеріалів, яке ставило б під сумнів достовірність зафіксованої відмови від проходження огляду.

Подані захисником медичні документи не спростовують факту відмови від огляду, а довід про неможливість перебування у стані наркотичного сп`яніння через відсутність особи на наркологічному обліку не має належного фактичного та правового обґрунтування.

За таких обставин суд відхиляє заперечення захисника в частині недоведеності відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та порушення поліцейськими встановленого порядку документування цієї відмови.

Загальний підсумок оцінки доказів.

Оцінивши досліджені докази відповідно до статті 252 КУпАП, суд дійшов висновку, що їх сукупність є належною, допустимою, достовірною та достатньою для встановлення обставин адміністративного правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення узгоджується з дослідженими відеозаписами, які безпосередньо підтверджують факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом, наявність у поліцейського підстав для пропозиції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, висловлення такої пропозиції та пряму відмову ОСОБА_2 від проходження огляду в закладі охорони здоров`я.

Встановлені судом обставини підтверджують дотримання поліцейськими передбаченого законом порядку документування відмови від огляду. Роз`яснення процесуальних прав, пропозиції ознайомитися з протоколом та отримати його примірник також зафіксовані на відеозаписах.

Заперечення захисника щодо незаконності дій поліцейських та недоведеності відмови від огляду не знайшли підтвердження під час судового розгляду. Подані захисником медичні документи підтверджують виключно відсутність ОСОБА_2 на наркологічному обліку та не містять відомостей про її стан на час події 16 жовтня 2025 року. Вони не спростовують установленого факту відмови від проходження огляду.

Суд не покладає на ОСОБА_2 обов`язку доводити свою невинуватість, а виходить із того, що її вина підтверджується доказами, дослідженими під час судового розгляду. Сумнівів у доведеності юридично значущих обставин, які належало б тлумачити на користь особи, суд не встановив.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом, відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, чим порушила пункт 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

Вирішуючи питання про адміністративне стягнення, суд враховує, що санкція частини першої статті 130 КУпАП передбачає для водіїв штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Зазначена санкція є безальтернативною та не передбачає можливості визначення судом іншого розміру штрафу або іншого строку позбавлення права керування транспортними засобами.

За таких обставин ОСОБА_2 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст.40-1, ч.7 ст.283 КУпАП, Закону України "Про судовий збір" судовий збір у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 34-35, 40-1, ч.1 ст.130, 245, 251, 252, 256,266, 291, 294, 307,308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік

Реквізити для сплати адміністративного штрафу:

Отримувач коштів: ГУК Харківськ обл./Харківобл/21081300

Код класифікації доходів бюджету 21081300

Код ЄДРПОУ 37874947

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача UA168999980313020149000020001

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави (адреса: вул.Липська, 18/5, м.Київ, 01601; код ЄДРПОУ 26255795); отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 "Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)".

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

На постанову суду протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області.

Роз`яснити особі,яка притягається до адміністративної відповідальності,що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, має бути наданий (надісланий) правопорушником до суду.

У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Згідно ст.308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Суддя І.Е.Бондаренко