Рішення № 140702393, 15.09.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/9123/25

Провадження №2/639/573/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова

в складі: головуючого судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря Скороход Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 і просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №6794010 від 06.02.2023 року у розмірі 12 212,40 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 8 000,00 грн.

Вказана позовна заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 06.02.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений Кредитний договір №6794010 у вигляді електронного документу у відповідності до ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Згідно з умовами кредитного договору відповідач отримав кредит у розмірі 3 000,00 грн. на умовах, визначених кредитним договором, та зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом. ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на вказану суму. Відповідач зі свого боку не виконав умови Кредитного договору. В подальшому 26.06.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір відступлення прав вимог №99-МЛ. Згідно з умовами даного Договору відбулося відступлення права вимоги, в тому числі і за Кредитним договором №6794010 від 06.02.2023 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Відтак, сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 12 212,40 грн., з яких: 2 880,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 8 762,40 грн. заборгованість за процентами, 570,00 грн. прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту.

У зв`язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 04.12.2025 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Призначено судове засідання.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 10.02.2026 року клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про витребування доказів у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Зобов`язано АТ КБ «ПриватБанк» надати суду наступну інформацію: чи належить банківська картка № НОМЕР_1 * ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ); чи була успішною транзакція, здійснена 06.02.2023 в сумі 3 000,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 , отримувач ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією.

Витребувані докази надані на адресу суду.

24.03.2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов, в якому відповідач визнав позовні вимоги частково і вважав за можливе стягнути з нього на користь позивача суму фактично непогашеного залишку тіла кредиту (2 880,00 грн.) та правомірно нараховані відсотки в межах 15-денного строку кредитування (900,00 грн.), а всього стягнути 3 780,00 грн., у задоволенні решти позовних вимог позивача щодо стягнення відсотків поза погодженим строком кредитування (у розмірі 7 862,40 грн.) та стягнення комісії (у розмірі 570,00 грн.) відмовити. Також відповідач вважає за необхідне суттєво зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, відмовивши у стягненні заявлених 8 000,00 грн., розподіл судових витрат здійснити пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У відзиві відповідач в тому числі зазначив, що позивач заявляє до стягнення відсотки за користування кредитом у розмірі 8 762,40 грн. При цьому, згідно з п. 1.3 індивідуальної частини Кредитного договору №6794010 від 06.02.2023 року, погоджений сторонами строк кредитування становить рівно 15 днів (тобто з 06.02.2023 року по 21.02.2023 року включно). Однак, як вбачається з наданої позивачем Виписки з особового рахунку, відсотки за ставкою 2% в день безпідставно продовжували нараховуватися щоденно поза межами погодженого строку (після 21.02.2023 року) аж до кінця травня 2023 року. Доводи позивача про те, що договір діяв до 25.05.2023 року, ґрунтуються виключно на внутрішньому документі - Витягу з Реєстру боржників (додаток до Договору відступлення прав вимоги). Проте, відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння зміна умов зобов`язання не допускається. Сторони не укладали жодних додаткових угод щодо пролонгації строку дії Кредитного договору. Внесення факторинговою компанією в односторонньому порядку будь-яких дат до своїх внутрішніх таблиць та реєстрів не створює для відповідача жодних юридичних наслідків та не змінює умов первісного правочину. Оскільки строк кредитування закінчився 21.02.2023 року, нарахування договірних відсотків після цієї дати є прямим порушенням норм матеріального права. Позивач не заявляв позовних вимог про стягнення сум за ст. 625 ЦК України. Відтак, законним та обґрунтованим є нарахування відсотків виключно за 15 днів фактичної дії договору: 3000 грн. * 2% * 15 днів = 900 грн. Таким чином, позовні вимоги про стягнення відсотків у розмірі 8 762,40 грн. є штучно створеними, незаконними та задоволенню не підлягають. Правомірними є вимоги лише в розмірі 900,00 грн. Крім того позивач вимагає стягнути з відповідача 570 грн комісії, яка передбачена п. 1.5.1 Договору («за підготовку, організацію та надання фінансової послуги»). Зазначена вимога є незаконною та такою, що прямо порушує права відповідача як споживача фінансових послуг. На думку відповідача, позовна вимога про стягнення комісії у розмірі 570,00 грн. - є абсолютно безпідставною і також задоволенню не підлягає.

В судове засідання 15.09.2026 року учасники справи не з`явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача ТОВ ФК «Кредит-Капітал» подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи в його відсутність та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про день і час розгляду справи, виклав свою позицію щодо позовних вимог у відзиві.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06.02.2023 року на підставі Анкети-заяви на кредит від 06.02.2023 року (а.с. 16) між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений Кредитний договір №6794010, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 3 000,00 грн. на умовах, визначених кредитним договором, та зобов`язалася повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (а.с. 7-14).

Зокрема, згідно з п.п.1.1 - 1.4. договору про споживчий кредит № 679410 (індивідуальна частина) сума кредиту становить 3 000,00 грн., кредит надається строком на 105 днів з 06.02.2023 року (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 21.02.2023 р. (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 22.05.2023 р. (дата остаточного погашення заборгованості). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 22.05.2023 року. Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 21.02.2023 р. (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 22.05.2023 р. (останнього дня строку кредитування),

При цьому згідно з п.1.5 орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 4470, 00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк кредитування складає 12570,00 грн. Отже, згідно з п.п. 1.5.2.-1.5.3 договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 900,00 грн. за ставкою 2% від залишку кредиту, а протягом поточного кредиту 8100,00 грн. за ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту.

Крім того пунктом 1.5.1. передбачена комісія за надання кредиту 570,00 грн., яка нараховується за ставкою 19,00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Вказані положення договору відповідають графіку платежів, який є додатком№1 до договору про споживчий кредит №6794010 від 06.02.2023 (а.с.13).

Відповідач ОСОБА_1 підписав Кредитний договір №6794010 від 06.02.2023 року електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора U70361 (час відправки ідентифікатора позичальнику: 06.02.2023 року о 20:57) (а.с. 15).

Також, відповідачем підписано графік сплати кредитних коштів.

Факт укладення і підписання кредитного договору відповідачем не оспорювався.

ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі 3 000,00 грн., що підтверджується даними платіжного доручення №93023618 від 06.02.2023 року (а.с. 17), а також відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 24.02.2026 року про зарахування на банківську карту ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 3000,00 грн. 06.02.2023 року (а.с. 63-64).

Факт отримання кредитних коштів також визнаний відповідачем.

При цьому доказів повернення кредиту та сплати процентів, згідно підписаного графіку, відповідач ОСОБА_1 суду не надав, навпаки, визнав лише часткове повернення ним кредитних коштів, погодившись з позовними вимогами в частині стягнення тіла кредиту в розмірі 2 880,00 грн.

Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем та виписки з особового рахунку, заборгованості відповідача за кредитним договором №6794010 становить 12 212,40 грн., з яких: 2 880,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 8 762,40 грн. заборгованість за процентами, 570,00 грн. прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту Розрахунок проведено в межах строку кредитування, передбаченого кредитним договором (до 22.05.2023 р.), з урахуванням пролонгації лише на 3 дні відповідно до умов п.п.1.6, 2.3.1.2 договору (до 25.05.2023 р.) (а.с.18-19).

Контррозрахунок відповідачем не складався.

26.06.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимог №99-МЛ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги позивачу від первісного кредитора в тому числі і за кредитним договором №93023618 від 06.02.2023 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , що вбачається з витягу з Реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги №99-МЛ (а.с. 20-34).

Новим кредитором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 04.11.2025 року направлялась претензія відповідачу ОСОБА_1 щодо необхідності негайного погашення заборгованості за кредитним договором №93023618 від 06.02.2023 року (а.с.35).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Так, згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

З урахуванням викладеного будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1048 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Оскільки в матеріалах справи на підтвердження укладення кредитного договору наявні докази, які містять всі істотні умови кредитного договору, зокрема суму кредиту, строк користування кредитом, комісію за надання кредиту і процентну ставка за користування кредитом, графік платежів, анкета-заява та підтвердження кредитного договору підписані електронним підписом відповідача, суд вважає, що наявні підстави вважати, що відповідач підписав кредитний договір та був проінформований про всі істотні його умови і графік повернення кредиту.

10.06.2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2 та 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини 1статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» закріплює право позикодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту, як це передбачено в Кредитному договорі №6794010 від 06.02.2023 року, укладеному з ОСОБА_1 , що жодним чином не суперечить Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно з п.п. 1, 2 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва.

Відповідно до ч.1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно з ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

З урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

З огляду на вищевикладене, враховуючи часткове визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 06.02.2023 року уклав з первісним кредитором Кредитний договір №6794010, однак не виконав його умови, що підтверджено дослідженими в судовому засіданні доказами і не заперечувалось відповідачем. При цьому відповідачем визнано як факт укладення договору, так і факт отримання кредитних коштів, які він не повернув у передбачений договором строк. Посилання відповідача ОСОБА_1 на безпідставне нарахування процентів поза межами строку кредитування, а також безпідставне нарахування комісії спростовується змістом підписаного договору та розрахунками позивача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, підлягають задоволенню, а з відповідача на користь позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», до якого перейшло право вимоги за кредитним договором на підставі угоди про відступлення прав вимоги, підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором №6794010 від 06.02.2023 року у розмірі 12 212,40 грн., з яких: 2 880,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 8 762,40 грн. заборгованість за процентами, 570,00 грн. прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В даному випадку, як вбачається з наданих суду письмових доказів 01.07.2025 року між ТОВ «Кредит Капітал» в особі ОСОБА_2 та Адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката, керуючого партнера Усенка М.І., був укладений договір про надання правової правничої допомоги і видано ордер. Сторонами договору визначено розмір правової допомоги в сумі 8 000,00 грн., яка відповідає детальному опису наданих послуг і акту наданих послуг, підписаному клієнтом та адвокатом і наданим суду (а.с.39-42).

Між тим відповідачем Курта О.І. подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення ст.ст. 133, 137 ЦПК України, в тому числі

складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), ціну позову, суд у зв`язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, між тим приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для зменшення витрат на правову допомогу адвоката до суми 3 000,00 грн., яку вважає співмірною з обсягом наданих адвокатом послуг і ціною позову, отже вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача, сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. (а.с. 1).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 141, 166, 256, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 205, 207, 252-259, 261, 514, 525, 526, 549, 599, 610, 611, 626, 629, 639, 1048, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором №6794010 від 06.02.2023 року у розмірі 12 212 (дванадцять тисяч двісті дванадцять) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ:35234236, адреса місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , зареєстрованим за вказаною адресою не значиться.

Повне рішення складено 19.10.2026 року.

Суддя Н.В. Баркова