Рішення № 140702260, 12.10.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/6510/26

Н/п 2/638/6924/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. ХарківШевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Заварзи Т. В.,

за участі секретаря судового засідання Одинця А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» звернулося до Шевченківського районного суду міста Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 33-110-000-2-21-Г від 02 березня 2021 року у розмірі 13 457,50 грн, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 8 584,03 грн, заборгованість зі сплати відсотків 952,63 грн, заборгованість зі сплати комісії 3 920,84 грн, а також стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11 200,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02 березня 2021 року між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 33-110-000-2-21-Г (з ануїтетними платежами). Відповідно до умов укладеного договору банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі шляхом видачі готівкових коштів через касу банку в сумі 14 740,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 10,00 % річних та комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1,90 % від суми кредиту щомісячно. Відповідач належним чином не виконувала взятих на себе зобов`язань, допустила прострочення внесення платежів, у зв`язку з чим утворилася зазначена заборгованість.

03 вересня 2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09 липня 2024 року, між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» укладено Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги. 27 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК «Єврокредит» укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги. Відповідно до умов вказаних договорів ТОВ «ФК «Єврокредит» набуло право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за Кредитним договором № 33-110-000-2-21-Г від 02 березня 2021 року, укладеним із ОСОБА_1 .

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав суду заяву, у якій просив розглядати справу за його відсутності та зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку відповідно до вимог статті 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву чи будь-яких заяв по суті спору до суду не подала.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. З огляду на викладене, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Всебічно, повно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 02 березня 2021 року між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 33-110-000-2-21-Г (з ануїтетними платежами). Договір складається з Правил обслуговування клієнтів в АТ «Мегабанк», розміщених на офіційному сайті банку, та індивідуальної частини договору.

Згідно з розділом 1 Кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредитні кошти в сумі та на умовах, визначених договором, які позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з додатками до цього договору. Кредит надавався на споживчі цілі шляхом видачі грошових коштів з каси банку готівкою (пункт 1.2 договору).

Відповідно до розділу 2 Кредитного договору «Умови та порядок надання кредиту» сторони погодили, що кредит надається на строк з 02 березня 2021 року до 01 березня 2023 року включно (пункт 2.2 договору); загальний розмір кредиту становить 14 740,00 грн (пункт 2.3 договору); процентна ставка за користування кредитом, що нараховується на суму заборгованості (фіксована), становить 10,00 % річних (пункт 2.4 договору); розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, в % від суми кредиту сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця та становить 1,900000000 % (пункт 2.8 договору); розмір щомісячного платежу, який включає суму ануїтетного платежу та суму щомісячної комісійної винагороди, становить 990,89 грн (пункт 2.9 договору).

Відповідно до пункту 7.1 Кредитного договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 01 березня 2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за ним. Закінчення строку договору не звільняє позичальника від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії кредитного договору (пункт 7.2 договору).

03 вересня 2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09 липня 2024 року, між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» було укладено Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги. На підтвердження розрахунків за вказаним договором надано платіжну інструкцію № 66895 від 31 липня 2024 року.

27 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК «Єврокредит» укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги. Відповідно до умов договору та витягу з Додатка № 1 до нього ТОВ «ФК «Єврокредит» набуло права вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 33-110-000-2-21-Г від 02 березня 2021 року.

Відповідно до частини третьої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Суд визнає загальновідомим той факт, що відповідно до рішення Правління НБУ від 21 липня 2022 року № 362-рш відкликано банківську ліцензію АТ «Мегабанк» та прийнято рішення про ліквідацію останнього. Водночас віднесення банку до категорії неплатоспроможних, запровадження процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку не припиняють дію кредитних договорів, а позичальник зобов`язаний повернути суму боргу та сплатити належні відсотки відповідно до умов укладеного договору.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості та банківськими виписками за особовим рахунком боржника, складеними станом на дату відступлення права вимоги (03 вересня 2024 року), заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 33-110-000-2-21-Г становить 13 457,50 грн, з яких: 8 584,03 грн сума заборгованості за кредитом, 952,63 грн сума заборгованості за відсотками, 3 920,84 грн заборгованість зі сплати комісії.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі.

Згідно зі статтями 526, 629 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Дослідивши надані письмові докази, суд дійшов висновку, що факт отримання відповідачем кредитних коштів, а також наявність заборгованості за основним боргом (кредитом) у розмірі 8 584,03 грн та за відсотками за користування кредитом у розмірі 952,63 грн знайшли своє повне документальне підтвердження, визначені відповідно до погоджених істотних умов договору та закону, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на загальну суму 9 536,66 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за комісією у розмірі 3 920,84 грн суд зазначає наступне.

Пунктом 2.8 розділу 2 Кредитного договору № 33-110-000-2-21-Г від 02 березня 2021 року сторонами було визначено сплату щомісячної комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1,90 % від суми кредиту щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит. Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Водночас у кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки і суми належних платежів. Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум, а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач має право отримувати безоплатно один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Відповідні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) та від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21).

Встановивши у пункті 2.8 Кредитного договору щомісячну комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,90 % від суми кредиту, кредитодавець не роз`яснив, за які конкретні розрахунково-касові дії чи консультаційні послуги з відповідача стягується вказана комісія. З умов договору та наданих доказів не вбачається, які саме додаткові фактичні послуги надавались відповідачу, як часто вони надавались та чи вимагав їх споживач частіше одного разу на місяць. Позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів надання відповідачу будь-яких додаткових послуг, за які нараховував комісію у розмірі 3 920,84 грн.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Покладення на позичальника сплати щомісячної комісії за обслуговування кредиту без надання йому будь-яких окремих, не пов`язаних зі стандартним виконанням договору банківських послуг, вносить очевидний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, що свідчить про несправедливість зазначених умов кредитного договору. Аналогічного правового висновку щодо дисбалансу прав і обов`язків дійшов Верховний Суд у постанові від 01 лютого 2023 року у справі № 199/7014/20 (провадження № 61-17825св21).

Оскільки умова пункту 2.8 Кредитного договору № 33-110-000-2-21-Г від 02 березня 2021 року про щомісячне нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною з огляду на приписи Закону України «Про споживче кредитування», позовні вимоги ТОВ «ФК Єврокредит» про стягнення заборгованості за комісією в розмірі 3 920,84 грн задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню на загальну суму 9 536,66 грн, яка включає 8 584,03 грн заборгованості за кредитом та 952,63 грн заборгованості за відсотками.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви через підсистему «Електронний суд» сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено на загальну суму 9 536,66 грн із заявлених 13 457,50 грн (що становить 70,87 % від ціни позову), з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1 886,84грн.

Також позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 200,00 грн.

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано Договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01 липня 2025 року, укладений між ТОВ «ФК «Єврокредит» та АО «Альянс ДЛС», Реєстр боржників від 01 грудня 2025 року та Акт приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги № 12080976 від 05 січня 2026 року, згідно з яким адвокатом наведено перелік наданих послуг та їх вартість на загальну суму 11 200,00 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

При визначенні розміру компенсації позивачу витрат на правничу допомогу суд враховує, що ціна даного позову становить 13 457,50 грн, справа є незначної складності, спір виник з типових кредитних правовідносин та не потребував вивчення значного обсягу матеріалів, нормативної бази чи складної судової практики. Заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу в розмірі 11 200,00 грн складає понад 83 % від загальної ціни позову, що свідчить про явну неспівмірність розміру витрат зі складністю справи, характером та реальним обсягом виконаних робіт.

З огляду на закріплені у статті 3 ЦК України засади розумності та справедливості суд вважає за необхідне зменшити загальний розмір обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу до 2 000,00 грн.

Разом з тим, відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено на 70,87 %, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеній частині вимог у розмірі 1 417,40 грн (70,87 % від 2 000,00 грн).

Керуючись статтями 524, 525, 526, 611, 651 ч. 2, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» заборгованість за Кредитним договором № 33-110-000-2-21-Г від 02 березня 2021 року у розмірі 9 536,66 грн (дев`ять тисяч п`ятсот тридцять шість гривень 66 копійок), з яких: 8 584,03 грн сума заборгованості за кредитом, 952,63 грн сума заборгованості за відсотками.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 886,84 грн (одна тисяча вісімсот вісімдесят шість гривень 84 копійки) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 417,40 грн (одна тисяча чотириста сімнадцять гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», ідентифікаційний код юридичної особи: 40932411, місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська область, місто Дніпро, провулок Ушинського, будинок 1, офіс 105.

Відповідач: ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП:: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 16.10.2026.

Суддя Тетяна ЗАВАРЗА