Рішення № 140702229, 15.10.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/2982/26

Провадження № 2/638/5547/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Подус Г.С.,

за участю секретаря Двойних А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м.Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: перша ХМДНК про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

встановив:

Представник ОСОБА_1 адвокат Ломага Антон Альбертович звернувся до Шевченківського районного суду м.Харкова із позовом до Харківської міської ради, третя особа: перша ХМДНК, в якому просить суд встановити додатковий строк в два місяці для подачі ним заяви нотаріусу про прийняття спадщини після смерті його рідного брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_1 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідним братом ОСОБА_2 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вказані обставини підтверджуються копією свідоцтва про народження позивача та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_2 від 23.12.2025 №00055511412, зокрема інформацією про батьків братів, якими є: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . 27.03.2024 російська федерації вчергове атакувала місто Харків. Начальник Слідчого управління ГУ НП в Харківській області Сергій Болвінов повідомив, що рф 27.03.2024 застосувала аналог крилатої ракети це УМПБ Д-30 СН, що виготовлений на базі ФАБ-250 для удару по Шевченківському району міста Харкова. Цього дня, 27.03.2024, ОСОБА_2 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 , загинув від названого ворожого засобу ураження, про що 30.05.2024 Першим відділом ДРАЦС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено актовий запис №6852. Копія свідоцтва про смерть від 23.12.2025 серії НОМЕР_1 додається. Через особисті та сімейні поважні причини, про обставини смерті брата позивач дізнався лише у грудні 2025 року та почав вживати дії щодо встановлення відомостей його загибелі. Через представника позивач звернувся до Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області з метою ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Листом №316692026 від 21.01.2026 (882655) Харківське районне управління поліції №3 ГУ НП в Харківській області повідомило, що згідно даних інформаційно комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» встановлено, що 27.03.2024 близько 15:53 год. до Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області надходило повідомлення щодо обстрілу території Шевченківського району м. Харкова з застосуванням попередньо КАБ, а саме влучання у земельну ділянку поблизу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та в той же день дане повідомлення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221200000716 від 27.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 438 КК України. 10.05.2024 вищезазначене кримінальне провадження на підставі ст.216 КПК України було направлено для подальшого досудового розслідування до Управлінням Служби безпеки України в Харківській області. Оскільки, інших членів сім`ї та друзів у померлого не було, позивачу не було відомо про обставини смерті та місце поховання ОСОБА_2 , а також наявне у нього нерухоме майно у місті Харкові. У відповідь на адвокатський запит, листом від 26.01.2026 №30 Комунальне підприємство «Ритуал» повідомило, що відповідно до даних Книги реєстрації поховань та перепоховань померлих, ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , поховано на міському кладовищі №18 розташованому за адресою: м. Харків, просп. Аерокосмічний, 362, у кварталі № НОМЕР_2 , ряді №18, місці № НОМЕР_3 за рахунок коштів бюджету Харківської міської територіальної громади відповідно до ст. 16 Закону України «Про поховання та похоронну справу». За запитом станом на 22.01.2026 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була відсутня інформація про наявні на праві власності об`єкти нерухомості на ім`я ОСОБА_2 . Оскільки, до 2013 року реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна проводилась на паперових носіях за конкретними адресами об`єктів нерухомого майна, представником було направлено адвокатський запит до Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації». КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» листом від 30.01.2026 №1482/044/26 повідомило, що згідно з наявними матеріалами обліку, станом на 31.12.2012 на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстровано право власності на 15/100 часток комунальної квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 16.10.2008 Відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради, р. №1-08-303207 Ц2. З метою прийняття спадщини, ОСОБА_1 09.02.2026 звернувся до Першої Харківської міської державної нотаріальної контори для прийняття спадщини. Постановою від 09.02.2026 №148/02-14, яка винесена державним нотаріусом Першої Харківської міської державної нотаріальної контори Цуркановою Оленою Василівною, відмовлено ОСОБА_1 в отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який на час смерті проживав за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 . Підставою для відмови вказано, що на момент звернення ОСОБА_1 стосовно видачі свідоцтва про право на спадщину, а саме 09 лютого 2026 року, строк, встановлений статтею 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , вичерпаний. Оскільки спадкоємець ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин та бажає спадкувати за померлим братом, він вимушений звернутись до суду з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою судді від 18.02.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження.

01.04.2026 року від представника Харківської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній категорично заперечував проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 08.04.2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у справі, а саме копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 28.05.2026 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач та його представник не з`явились, від представника надійшла заява, в якій він просив розглянути справу за їх відсутності, позовну заяву просив задовольнити з підстав, зазначених у ній.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, у відзиві просив справу розглянути за його відсутністю.

У відповідності до ч.1, 3, 4 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність нез`явившихся осіб за наявними матеріалами справи.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх кожний окремо та у сукупності й взаємозв`язку, дійшов наступного.

Згідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.»

Відповідно до частин 2 та 3 статті 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина.

Позивач у даній справі ОСОБА_1 є рідним братом померлого, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_2 від 23.12.2025 №00055511412, зокрема інформацією про батьків братів, якими є: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до статей 1261-1265 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п`яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім`ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім`ї спадкодавця, але не менш як п`ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (стаття 1269, частина перша статті 1270 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).

Зважаючи на наведене, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Позивач є рідним братом померлого та спадкоємцем другої черги.

Згідно із ч. 1 ст. 252, ч. 1 ст. 253, ч. 3, 5 ст. 254 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок; строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З огляду на викладене, шестимісячний строк на подачу позивачем заяви про прийняття спадщини почав свій перебіг 27.03.2024 року та закінчився 27.09.2024 року.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Позивач зазначає, що не зміг звернутись із заявою до нотаріуса через збройну агресію російської федерації проти України, безпекову ситуацію, що існувала на той момент у м. Харкові а також той факт, що обставиною, яка обтяжила можливість з`ясовувати відсутність зв`язку із братом стало отримання дочкою ОСОБА_1 травми під час проходження військової служби.

Так, ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_5 , д.н. 20.04.2006, яка є курсанткою Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба. 13.05.2024 ОСОБА_6 на військових навчаннях отримала травму великогомілкового нерва у ділянці гомілки, закритого пошкодження капсульно зв`язкового апарату лівого гомілково-стопного суглоба з пошкодженням лівого великогомілкового нерва.

У період з 13.05.2024 вона постійно проходить курс оперативного та реабілітаційного лікування. Оскільки ОСОБА_6 втратила здатність самостійно пересуватись, постійно з нею перебував позивач.

На фоні тривалих фізичних навантажень соматичний стан ОСОБА_7 погіршився - з`явилися скарги на біль та обмеження рухів у лівій нижній кінцівці. У зв`язку з цим восени 2024 року лікована оперативно у КНП «ВОКЛ ім. М.І. Пирогова»- реліз тарзального каналу (09.09.2024).

Надалі із метою подальшої реабілітації, лікування та визначення доцільності оперативного втручання переведена у військову частину НОМЕР_5 . У період з 01.10.2024 по 08.11.2024 перебувала у відділенні реабілітації та відновлювального лікування, надалі, із метою покращення психічного самопочуття, переведена до відділення перебування у стаціонарі військової частини НОМЕР_5 , двічі оглядалася лікарем-нейрохірургом Військово-медичного клінічного центру центрального регіону (06.11.2024, 15.11.2024).

07.11.2024 виконувалася блокада великогомілкового нерву в ділянці підколінної ямки, у зв`язку з чим больовий синдром зменшився з 5 до 0-1 бала за ВАШ, в ділянці післяопераційного рубця - з 8 балів до 3 по шкалі ВАШ. 19.11.2024 виконувалася блокада сідничного нерву в ділянці підколінної ямки ліворуч, у зв`язку з чим больовий синдром зменшився незначно. 26.11.2024 переведена у Військово-медичний клінічний центр центрального регіону, госпіталізована до нейрохірургічного відділення для оперативного лікування. 28.11.2024 мобілізація периферичного нерва з рубця. 11.12.2024 переведена на реабілітацію в відділення реабілітації КРТП. Пройшла курс відновного лікування. Оглядалась повторно травматологом, нейрохірургом, невропатологом, рекомендовано продовжити лікування у в/ч НОМЕР_5 . Проведено ВЛК (08.04.2025) з рішенням - на підставі статті 76б, 30в, 71в графи II розкладу хвороб Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Проведено ВЛК (28.03.2025) з рішенням - Потребує лікування у Багатопрофільній клінічній лікарні інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги на строк не менше 21 календарних днів. 02.05.2025 - госпіталізована в неврологічне відділення ВП "Лікарня Святого Пантелеймона". 19.05.2025 - госпіталізована в РЦ "Незламні", де 13.06.2025 відбулось засідання консиліуму, для вирішення подальшої тактики лікування та плану оперативних втручань. Після огляду спеціалістів було прийнято рішення про переведення пацієнтки для подальшого лікування та проведення оперативних втручань (усунення контрактури у гомілково-ступневому суглобі із можливим подовженням ахілового сухожилля, невроліз) у профільне відділення - Центр хірургії та онкохірургії, відділення №1. Госпіталізована для проведення операційного втручання. Після дообстежень (УЗД нервів і сухожилків гомілки і стопи(заключення на руках)) пацієнтка прооперована. 26.06.2025 проведено спільно з травматологом: Невроліз великогомілкового нерва в тарзальному каналі, ахілотомія. Накладено гіпсову лонгету для іммобілізації. Отримувала антибіотикопрофілактику, анальгетики, габапентин, НПЗП, перев`язки з антисептиками. Поступово стан хворої покращився. Рани загоїлись первинним натягом. Знято всі шви. 09.07.2025 ОСОБА_6 виписалась у реабілітаційний центр "Незламні" для подальшого лікування. ОСОБА_7 проведено ВЛК (29.08.2025) з рішенням - потребує тривалого лікування протягом 120 календарних днів. Проведено ВЛК (31.08.2025) з рішенням потребує відпустки для лікування після поранення терміном на тридцять календарних днів. За направленням з Начальника медичної служби Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба №176/176/102/1055/В-557 від 31.08.2025, госпіталізована 01.09.2025 в КНП «1 ТМО м.Львова», ВП «Лікарня Святого Пантелеймона», госпіталізована в РЦ "Незамні", де лікувалась по 29.10.2025. 17.11.2025 та 24.11.2025 ОСОБА_6 обстежувалась в ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», рекомендовано консультацію нейрохірурга ДУ "Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України. Консультативний висновок нейрохірурга від 19.11.2025 ДУ «Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України», рекомендовано оперативне лікування в об`ємі: невроліз великогомілкового нерву, литкового нерву, транспозиція м`язів лівої гомілки, дата госпіталізації 27.11.2025. З приводу погодження скерована в ДУ "Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України", 28.11.2025 скерована на консультацію нейрохірурга Військово-медичного клінічного центру центрального регіону. З 01.12.2025 по 27.01.2026 перебувала на стаціонарному лікуванні ДУ «Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України». Копії медичних документів, які підтверджують наведені обставини та шлях лікування дочки позивача додаються до позову.

Наразі ОСОБА_6 має порушення функцій ходи та батько повністю залучений у процес її відновлення.

Вищевказане підтверджується наданою до позовної заяви медичною документацією.

Крім того, через представника позивач звернувся до Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області з метою ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Листом №316692026 від 21.01.2026 (882655) Харківське районне управління поліції №3 ГУ НП в Харківській області повідомило, що згідно даних інформаційно комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» встановлено, що 27.03.2024 близько 15:53 год. до Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області надходило повідомлення щодо обстрілу території Шевченківського району м. Харкова з застосуванням попередньо КАБ, а саме влучання у земельну ділянку поблизу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та в той же день дане повідомлення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221200000716 від 27.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 438 КК України. 10.05.2024 вищезазначене кримінальне провадження на підставі ст.216 КПК України було направлено для подальшого досудового розслідування до Управлінням Служби безпеки України в Харківській області. Оскільки, інших членів сім`ї та друзів у померлого не було, позивачу не було відомо про обставини смерті та місце поховання ОСОБА_2 , а також наявне у нього нерухоме майно у місті Харкові. У відповідь на адвокатський запит, листом від 26.01.2026 №30 Комунальне підприємство «Ритуал» повідомило, що відповідно до даних Книги реєстрації поховань та перепоховань померлих, ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , поховано на міському кладовищі №18 розташованому за адресою: м. Харків, просп. Аерокосмічний, 362, у кварталі № НОМЕР_2 , ряді №18, місці № НОМЕР_3 за рахунок коштів бюджету Харківської міської територіальної громади відповідно до ст. 16 Закону України «Про поховання та похоронну справу»

Під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими сторони обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення, або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями ст.89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позивачем наведено причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини після смерті рідного брата. Суд вважає достатнім строк терміном два місці для подання позивачем заяви до нотаріальної контори для прийняття спадщини.

Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.3-5, 11-13,76-81, 83, 89, 264, 265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: перша ХМДНК про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , додатковий строк тривалістю в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті рідного брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Головуючий суддя: