Рішення № 140702203, 09.10.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/5314/26

провадження № 2/619/2908/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

9 жовтня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Вишневської О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, встановив -

Короткий зміст позовних вимог.

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 15.08.2024-100001186 від 15.08.2024 у розмірі 33 410,00 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що 15.08.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладений кредитний договір № 15.08.2024-100001186. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 17000,00 грн, строком на 70 днів. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір денна процентна ставка та її розрахунок: 1.12% (денна процентна ставка) = (13274.47 / 17000)/70 ? 100%. Проценти розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку. Комісія, пов`язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту та дорівнює 3400,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Неустойка: 170 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконано в повному обсязі. Відповідач своїх зобов`язань за договором не виконала, у зв`язку з чим станом на дату позовної заяви утворилася заборгованість у розмірі 33 410,00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту 12 160,00 грн; процентам 11 900,00 грн, комісії (пов`язана з наданням кредиту) 3400,00 грн, неустойки 5950,00 грн.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, матеріали справи містять заяву, у якій він просить здійснити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, про причини своєї неявки суд не повідомив. Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

15.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Споживчий центр» з метою отримання кредиту, у зв`язку з чим підписав електронним цифровим підписом заявку, у якій погодився із умовами кредитного договору (оферти), підтвердив, що приймає (акцептує) пропозицію про укладання договору (оферту), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору 15.08.2024-100001186 від 15.08.2024, з якими попередньо ознайомився.

ОСОБА_1 під час укладання кредитного договору № 15.08.2024-100001186 від 15.08.2024 пройшов ідентифікацію шляхом використання системи BankiD Національного банку.

15.08.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір (оферта) № 15.08.2024-100001186.

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит 15.08.2024, сума кредиту 17 000,00 грн, строком на 70 днів. Дата повернення кредиту 23.10.2024. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 1.12% = (13274,47/ 1700)/70*100%. Проценти розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку. Комісія, пов`язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту та дорівнює 3400,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Неустойка: 170,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з п. 3.1. Договору - кредитор зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 4.1 Договору кредитор надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74ХХ-ХХХХ-1810.

Згідно п. 4.3. договору: днем надання кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту день надходження коштів на поточний рахунок кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодпвця. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитодавця, позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу.

Вказаний договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е474.

Відповідно до договору №15.08.2024-100001186 від 15.08.2024 позичальнику було перераховано 17 000,00 грн, що підтверджується квитанцією ТОВ «УПР» з якої вбачається, що перераховано 17 00,00 грн 15.08.2024 12:53:21 на картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 481596556, за договором кредиту № 15.08.2024-100001186.

Згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором №15.08.2024-100001186 від 15.08.2024, заборгованість ОСОБА_1 за період з 15.08.2024 по 04.01.2025 складає: 33 410,00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту 12 160,00 грн; процентам 11 900,00 грн, комісії (пов`язана з наданням кредиту) 3400,00 грн, неустойки 5950,00 грн.

Застосовані норми права, мотиви та висновки суду.

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 ЦК України). Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (частина 1 статті 526 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК України). Правочин, вчинений в електронній формі, вважається вчиненим у письмовій формі за умови, що його зміст зафіксовано в електронному документі, підписаному у спосіб, встановлений законом (частини 1, 2 статті 207 ЦК України).

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідно до статті 12 цього Закону, якщо електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний договір, підписаний у такому порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Суд встановив, що перед укладенням договору відповідач пройшов ідентифікацію через систему BankID Національного банку України. Заявку, відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) і договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Е474». Договір містить прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП та інші персональні дані відповідача, а також реквізити його платіжної картки НОМЕР_2 як способу отримання кредиту (пункт 4.1 договору). Кредитні кошти перераховано саме на цю картку. Згідно з розрахунком заборгованості в рахунок погашення кредиту надійшли кошти в сумі 4 840,00 грн.

Сукупність цих обставин свідчить, що договір укладено саме відповідачем і кредитні кошти отримано ним. Отже, суд вважає доведеним факт укладення між сторонами кредитного договору № 15.08.2024-100001186 від 15.08.2024 в електронній формі.

На виконання умов договору 15.08.2024 о 12:53:21 позичальнику перераховано 17 000,00 грн на картку НОМЕР_2 , що підтверджується квитанцією ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (номер транзакції в системі iPay.ua 481596556). Перерахування коштів через ТОВ «Універсальні платіжні рішення» обумовлено договором про переказ коштів № ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, укладеним між ним і позивачем.

Щодо тіла кредиту і процентів.

За умовами договору кредит надано на 70 днів, дата повернення 23.10.2024, процентна ставка фіксована, 1 % за кожен день користування кредитом.

Згідно з довідкою-розрахунком позивач нарахував проценти лише в межах строку кредитування: 17 000,00 грн ? 1 % ? 70 днів = 11 900,00 грн. Після 23.10.2024 проценти не нараховувались, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Відповідач не виконав зобов`язання з повернення кредиту і сплати процентів у строк, встановлений договором. Тому заборгованість за тілом кредиту в сумі 12 160,00 грн і за процентами в сумі 11 900,00 грн, а всього 24 060,00 грн, підлягає стягненню.

Щодо комісії, пов`язаної з наданням кредиту.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (комісія за обслуговування кредиту) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Також Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10 червня 2026 року у справі № 579/1552/23 зазначив, що Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати комісію за обслуговування кредиту. Водночас до послуг, за які стягується така комісія, не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 цього Закону.

Судом встановлено, що умовами кредитного договору №100001186 від 15.08.2024 передбачено сплату позичальником комісії за обслуговування кредиту, яка складає 3 400 грн.

При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

З огляду на викладене, суд вважає що ТОВ «Споживчий центр» не надав доказів наявності, переліку таких послуг, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, комісія за надання кредиту у сумі 3 400,00 грн стягненню з ОСОБА_2 на користь позивача не підлягає.

Щодо неустойки.

Вимоги ТОВ «Споживчий центр» у частині стягнення неустойки задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Кредитний договір № 100001186 між сторонами укладено 15.08.2024.

Відповідно до п 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу.

Враховуючи вказані вимоги закону, суд не вбачає підстав для стягнення нарахованої ТОВ «Споживчий центр» неустойки у розмірі 5 950 грн.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що за договорами, укладеними з 24.01.2024, нарахування неустойки є правомірним у зв`язку з виключенням Законом № 3498-IX пункту 6-1 і новою редакцією пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування». По-перше, Закон № 3498-IX не змінював і не виключав пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який є чинним. По-друге, дія цієї норми пов`язана з періодом прострочення, а не з датою укладення договору. По-третє, згідно з частиною 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства є ЦК України.

Оскільки прострочення виконання зобов`язань за договором, строк повернення кредиту за яким настав 23.10.2024, мало місце в період дії воєнного стану, у задоволенні вимоги про стягнення неустойки в сумі 5 950,00 грн слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 ЦПК України). Інші судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини 2 статті 141 ЦПК України).

Позовні вимоги задоволено на суму 24 060,00 грн із заявлених 33 410,00 грн, тобто на 72,01 %. При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 917,31 грн (2 662,40 ? 24 060,00 / 33 410,00).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій або необхідні для проведення розгляду справи (пункт 4 частини 3 статті 133 ЦПК України).

Представником позивача зазначено, що понесені позивачем судові витрати складаються також із суми витрат пов`язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви в паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 150 грн 00 коп.

На виконання вимог частини 1 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України позивачем на адресу відповідача було направлено копію позовної заяви з додатками. Факт понесених поштових витрат підтверджується квитанцією № 2176413 від 28.07.2026 поштової служби "Е-Пост" у розмірі 120 грн 18 коп.

Оскільки позов задоволено частково, ці витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог. З відповідача на користь позивача підлягають стягненню поштові витрати в сумі 86,55 грн (120,18 ? 24 060,00 / 33 410,00).

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в загальній сумі 2 003,86 грн, з яких 1 917,31 грн судовий збір і 86,55 грн витрати на поштові послуги. В іншій частині вимог про відшкодування судових витрат слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 82, 141, 247, 258-260, 263-265, 280-282,354 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 530, 610, 611, 625, 628, 638, 639, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 15.08.2024-100001186 від 15.08.2024 у розмірі 24 060 (двадцять чотири тисячі шістдесят) гривень 00 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 12 160,00 грн та заборгованості за процентами в сумі 11 900,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» судові витрати в сумі 2 003,86 грн, з яких судовий збір 1 917,31 грн, витрати на поштові послуги 86,55 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А:

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О. В. Пруднікова