Рішення № 140701866, 15.10.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2026 р. Справа № 924/441/26

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Крупської В.В., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Спецтрейд", м. Дніпро

про стягнення 58 647,59 грн штрафних санкцій,

представники сторін:

позивача: Мазур В.І. (в режимі ВКЗ);

відповідача: адвокат Шеметенко А.С. (в режимі ВКЗ);

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача 32 157,44 грн. штрафних санкцій та зобов`язати поставити товар на суму 300 091,56 грн. Вимоги мотивує неналежним виконанням ТОВ "М-Спецтрейд" своїх зобов`язань з своєчасної поставки товару згідно договору №52-124-01-27133 від 31.10.2025.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 01.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 924/441/26. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалою від 26.06.2026 суд перейшов до розгляду справи №924/411/26 за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 04 серпня 2026 року. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 04.08.2026 закрито провадження в частині щодо зобов`язання ТОВ «М-СПЕЦТРЕЙД» поставити та передати у власність для філії «ВП «Хмельницька АЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом» в порядку, передбаченому умовами Договору, товару, поставленого за видатковою накладною від 03.07.2026 №РН-0307-1. Прийнято заяву позивача від 23.07.2026 про збільшення позовних вимог, а саме, збільшення пені до 58 647,59 грн. Повернуто акціонерному товариству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» з Державного бюджету України 259,67 грн судового збору. Також відкладено підготовче засідання на 23.09.2026.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 23.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.10.2026.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 13.10.2026 закрито провадження в частині зобов`язання ТОВ М-СПЕЦТРЕЙД поставити та передати у власність для філії ВП Хмельницька АЕС АТ НАЕК Енергоатом в порядку, передбаченому умовами Договору, товар вартістю 251 962,68 грн з ПДВ. Повернуто акціонерному товариству Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі філії Відокремлений підрозділ Хмельницька атомна електрична станція з Державного бюджету України 3 023,60 грн. судового збору. Окрім того, ухвалою суду від 13.10.2026 оголошено перерву в судовому засіданні до 16.10.2026.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав, просить суд стягнути з відповідача 58 647,59 грн. штрафних санкцій.

Представник відповідача під час судового розгляду спору та у відзиві вважає необґрунтованим нарахування пені в розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару, позаяк вважає, що таке нарахування має обмежуватись подвійною обліковою ставкою НБУ, з чого загальний розмір пені повинен складати 48 252,14 грн., а не 58 647,59 грн.

Окрім того, просить врахувати, що розмір пені становить 23,28% від загальної вартості непоставленого товару, що, на переконання відповідача, покладає на нього надмірний фінансовий тягар. Звертає увагу, що позивачем не доведено наявності у нього збитків, спричинених недопоставкою товару, та їх розміру. Відтак, враховуючи те, що відповідач не ухиляється від обов`язку поставити товар та пропонує позивачу альтернативні варіанти товару, а об`єктивні обставини, які унеможливлюють поставку саме спірного товару знаходяться поза межами волі відповідача, вважає, заявлений позивачем до стягнення з відповідача пені підлягає зменшенню на 90%.

Позивач у додаткових поясненнях наголошує, що пеня в розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару складає менший розмір, ніж та, яка нараховується в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Не погоджується також із твердженнями відповідача про зменшення пені на 90%, позаяк ТОВ "М-Спецтрейд" не надано жодного доказу на підтвердження існування необхідних для зменшення штрафних санкцій обставин.

Відповідач у запереченнях вважає доводи позивача в частині розміру пені арифметично необґрунтованими та наголошує на наявності підстав для зменшення розміру штрафних санкцій. Зауважує, що відповідач направляв позивачу лист №№260626-1 від 26.06.2026, яким повідомляв останнього про об`єктивну неможливість поставки деякого товару у зв`язку з ситуацією, що склалася в Ормузькій протоці, внаслідок чого необхідний товар відсутній у імпортерів.

Крім того, про добросовісність відповідача, а також про відсутність у нього наміру ухилятися від виконання взятих на себе зобов`язань та відповідальності за їх порушення, на переконання ТОВ "М-Спецтрейд", свідчить, зокрема, те, що відповідачем вже було добровільно сплачено нарахований позивачем штраф у розмірі 41 887, 12 грн. та пеню в розмірі 25 132, 27 грн. за період з 16.12.2025 по 26.01.2026. Обставини добровільної сплати штрафних санкцій за зазначений період підтверджуються, зокрема, самим позивачем у позовній заяві від 28.04.2026. Таким чином відповідач виснує, що недопоставка ним товару пов`язана виключно з об`єктивними обставинами, незалежними від його волі. Водночас, відповідач вживав заходів щодо пошуку імпортерів зазначеного товару та продовжує вживати всіх залежних від нього заходів задля усунення допущених порушень.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

31.10.2025 між АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" (Покупець) та ТОВ "М-Спецтрейд" (Постачальник) укладено договір поставки №53-124-01-25-27133, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався поставити і передати у власність Покупцю в передбачені цим Договором строки товар, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити вказаний товар згідно з найменування, асортиментом, виробником, кількістю, ціною, та з кодом згідно УКТ ЗЕД товару, які зазначаються в специфікації №1 (Додаток №1 до Договору), та є невід`ємною частиною Договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 Договору предметом поставки по даному Договору є товар: Труби в асортименті (код 44160000-9 ДК 021:2015 - Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби). Місцем виконання цього Договору є місто Нетішин Хмельницької області.

Згідно з пунктом 3.1 Договору, строк поставки товару до 15.12.2025.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що поставка товару згідно зі специфікації здійснюється транспортом і за рахунок Постачальника на умовах DDP згідно з ІНКОТЕРМС 2020 на склад Вантажоодержувача у м. Нетішин Хмельницької області.

Пунктом 3.5. Договору визначено, що датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної / товарно-транспортної накладної Вантажоодержувачем.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Договору, ціна товару по Договору становить 1543550,16 грн. з ПДВ. Ціна за одиницю товару, кількість та загальна ціна товару по Договору визначається специфікацією №1 (Додаток №1 до Договору).

У пунктах 8.1, 8.2 Договору сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України.

За порушення строку поставки товару Постачальник сплачує Покупцеві пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого (недопоставленого) в строк товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів Постачальник додаткового сплачує Покупцю штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

Згідно з п. 11.1 Договору, цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності печатки) і діє до 31.12.2026, а в частині виконання гарантійних зобов`язань, що передбачені даним Договором - до спливу гарантійних строків.

Відповідно до п.п. 14.1, 14.2 Договору, додатками до нього є: специфікація №1 (Додаток №1) та технічна специфікація (Додаток №2).

Договір та Додатки до нього підписані представниками сторін та скріплені їхніми печатками.

На виконання умов Договору Постачальник поставив, а Покупець прийняв товар згідно видаткових накладних від 27.11.2025 на суму 935422,80 грн., від 13.02.2026 на суму 287437,68 грн., від 1.04.2026 на суму 4180,68 грн. та від 03.07.2026 на суму 54611,52 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 27.01.2026 щодо допоставки товару на суму 598422,80 грн. та сплати штрафних санкцій в розмірі 67019,39 грн.

Проте, у зв`язку з неповним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Позиція суду.

Статтями 6, 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи слідує, що 31.10.2025 між сторонами у справі укладено договір поставки №53-124-01-25-27133, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов`язання поставити на замовлення позивача товар, а останній зобов`язався прийняти та оплатити такий товар.

Частиною 1 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 статті 172 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 664 ЦК України визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

У пункті 3.1 Договору сторони погодили строк поставки товару - до 15.12.2025.

Проте, відповідачем допущено прострочення поставки частини товару, що не заперечується ТОВ "М-Спецтрейд".

З приводу розгляду заяви позивача щодо можливої поставки відповідачем частини товару неналежної якості, судом звертається увага, що в даній справі провадження щодо зобов`язання з допоставки товару закрито, тому оцінка характеристик поставленого товару не є предметом судового рішення.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання передбачені, зокрема, ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

У пунктах 8.1, 8.2 Договору сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України.

За порушення строку поставки товару Постачальник сплачує Покупцеві пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого (недопоставленого) в строк товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів Постачальник додаткового сплачує Покупцю штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

З приводу доводів відповідача про необхідність обмеження пені подвійною обліковою ставкою, суд зазначає наступне.

Так, грошовим є будь-яке зобов`язання, що складається, зокрема, у правовідносинах, в яких праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, тоді як пункт 8.2. Договору стосується прострочення поставки продукції, що є негрошовим зобов`язанням.

Застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу є можливим, оскільки суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечити виконання господарських зобов`язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання таких зобов`язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного суду від 25.06.2018 у справі №912/2483/18, від 23.04.2019 у справі №904/3565/18, від 29.05.2018 у справі №910/23003/16, від 19.09.2019 №904/5770/18.

Відповідно до позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №922/2220/19, чинним законодавством обмежень щодо розміру стягнення неустойки (пені) за порушення стороною негрошового зобов`язання не встановлено.

В свою чергу, положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та ст. 549 ЦК України стосуються відповідальності за порушення грошових зобов`язань.

Відтак, з огляду на принцип свободу договору, можливість передбачення договірної санкції за порушення негрошового зобов`язання (напр., поставки товару), суд доходить висновку про можливість нарахування пені в даному випадку за порушення строків поставки товару в розмірі 0,1 % від вартості не поставленого товару.

Судом перевірено проведений позивачем перерахунок пені та встановлено його правомірність.

Відповідач просить суд зменшити розмір пені на 90%.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 546 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов`язань.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених ст. 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

При цьому, довести наявність обставин, які можуть бути підставою для відповідного зменшення, має заінтересована особа, яка заявила пов`язане з цим клопотання (відповідач).

Неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Господарський суд повинен надати оцінку як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення.

Закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення.

Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно ст. 86 ГПК, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд не зобов`язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення пені; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення пені. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення пені, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (ст. ст. 86, 236-238 ГПК).

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст. 551 Цивільного кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст. 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (п. 88 постанови Верховного Суду від 02.03.2023 року у справі № 905/1409/21).

Суд в даному випадку враховує, що розмір пені був погоджений відповідачем при укладенні договору, а, оскільки ТОВ "М-Спецтрейд" здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, тому має враховувати зазначені ним в клопотанні обставини при плануванні обсягів поставки продукції своїм контрагентам, щоб уникати прострочення зобов`язання (зокрема, ускладнення з поставками погодженого у договорі товару).

Крім того, суд зважає на те, що неналежне виконання постачальником зобов`язань вплинуло й на інтереси покупця, що полягало у справедливому сподіванні позивача на належне виконання відповідачем договору під час воєнного стану, а також досягнення мети неустойки - стимулювання відповідача до належного виконання зобов`язання.

Також судом приймається до уваги тривалість невиконання договору, позаяк прострочення з поставки розпочалося ще 16.12.2025, та зобов`язання були виконані належним чином лише під час розгляду даної судової справи.

З приводу доводів відповідача про значний розмір неустойки в порівнянні з вартістю непоставленого товару, суд зазначає, що загалом розмір пені не є значним, та з огляду на вищевикладені обставини, не носить характер каральної санкції та не призводить до безпідставного збагачення позивача.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач не довів поважності причин неналежного виконання своїх зобов`язань з урахуванням інтересів обох сторін, наявності виняткових обставин для зменшення штрафних санкцій. Відтак, клопотання ТОВ "М-Спецтрейд" про зменшення розміру пені відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України не підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Враховуючи вищезазначені положення законодавства та встановлені обставини справи у їх сукупності, позов у справі суд задовольняє в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України решта судового збору, яка не повернута судом позивачу, покладається на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «М-СПЕЦТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44981551, місцезнаходження: вул. Михайла Грушевського, буд.4Д, м. Дніпро, 49001) на користь акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661, місцезнаходження: вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» (код ВП 21313677) місцезнаходження: вул. Енергетиків, 20, м. Нетішин, Хмельницька область, 30100) 58 647,59 грн. (п`ятдесят вісім тисяч шістсот сорок сім грн. 59 коп.) пені, 703,72 грн. (сімсот три грн. 72 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 19.10.2026

Суддя М.В. Музика

Віддрук. у 1 прим.: 1 - до справи, сторонам в ел. кабінети