Ухвала суду № 140701799, 19.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"19" жовтня 2026 р.м ХарківСправа № 922/3573/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

розглянувши матеріали

позовної заявиТовариства з обмеженою відповідальністю фірма "Аліста" (місцезнаходження: 61052, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд.41; код ЄДРПОУ: 23323740)доГоловного управління Національної поліції в Харківській області(місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 13; код ЄДРПОУ: 10108599)проскасування арешту майнаВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Аліста"(позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області із позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області(відповідач) в якому просить суд скасувати арешт (обтяження), накладений постановою старшого слідчого СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області (в теперішній час ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області) Мельника І.В. від 24 вересня 2010 року у кримінальній справі №65100579, з усього майна ТОВ ФІРМА «АЛІСТА», в тому числі, з нежитлових приміщень першого поверху №4, 4-а, 5, 6 літ. «А-2» та нежитлових приміщень першого поверху №4, 5, 5-а, 6, 6-а, 6-б літ. «Г-1», розташованих за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 41; скасувати арешт (обтяження) зареєстрований 24 січня 2011 року із всього нерухомого майна ТОВ ФІРМА «АЛІСТА», в тому числі розташованого за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 41, як такі, що не мають правових підстав для подальшого існування.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви (вх. № 3573/26), дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд скасувати арешт (обтяження), накладений постановою старшого слідчого СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області (в теперішній час ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області) Мельника І.В. від 24 вересня 2010 року у кримінальній справі №65100579, з усього майна ТОВ ФІРМА «АЛІСТА», в тому числі, з нежитлових приміщень першого поверху №4, 4-а, 5, 6 літ. «А-2» та нежитлових приміщень першого поверху №4, 5, 5-а, 6, 6-а, 6-б літ. «Г-1», розташованих за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 41; скасувати арешт (обтяження) зареєстрований 24 січня 2011 року із всього нерухомого майна ТОВ ФІРМА «АЛІСТА», в тому числі розташованого за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 41, як такі, що не мають правових підстав для подальшого існування.

Разом з цим, із позову вбачається, що кримінальну справу №65100579 припинено 30.11.2010, тоді як зазначену постанову датовано 24.01.2011. Позивач не обґрунтував, у межах якого провадження вона винесена і яким чином це співвідноситься з обставинами припинення справи, а також не надав її до матеріалів справи. Крім того, із позову вбачається, що кримінальну справу №65100579 припинено 30.11.2010, тоді як зазначену постанову датовано 24.01.2011. Позивач не обґрунтував, у межах якого провадження вона винесена і яким чином це співвідноситься з обставинами припинення справи. До того ж, до матеріалів поову не надано і постанови від 30.11.2010, відповідно до якої кримінальну справу №65100579 припинено, як зазначено у позовній заяві.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн (платіжна інструкція №22 від 09.10.2026) за подання позовної заяви немайнового характеру в електронній формі, із застосуванням коефіцієнта 0,8 (3328 грн х 0,8 = 2662,40 грн). Разом із тим у прохальній частині позовної заяви позивач просить скасувати два окремі арешти (обтяження), накладені різними постановами слідчого: постановою від 24.09.2010 у кримінальній справі №65100579 та постановою від 24.01.2011. Кожна з цих постанов є самостійним процесуальним рішенням, на підставі якого внесено окремий запис про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а підстави та обставини скасування кожного арешту можуть оцінюватися незалежно один від одного. Відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за кожну позовну вимогу немайнового характеру окремо. Таким чином, у разі уточнення позивачем позовних вимог із виокремленням вимоги про скасування арешту за постановою від 24.01.2011 позовна заява міститиме дві самостійні вимоги немайнового характеру, а загальний розмір судового збору становитиме 5324,80 грн (2 х 2662,40 грн). Оскільки позивачем сплачено судовий збір лише за одну вимогу, доплаті підлягає 2662,40 грн.

Судом встановлено, що позивачем до позовної заяви додано копії документів, які викладені іноземною мовою (російською), без відповідного їх перекладу українською мовою та належного засвідчення (зокрема наказ №2 від 23.01.2002, постанову про накладення арешту від 24.09.2010).

Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 року у справі № 10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).

Відповідно до статті 10 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про судоустрій та статус судів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

Згідно з частин 1, 2, 4, 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

При цьому до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012 року, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.

Таким чином докази, не перекладені з російської мови на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат» не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 року у справі №910/4473/17.

З аналізу вищевикладеного слідує, що відсутність належним чином засвідченого перекладу на українську мову документу, складеного іноземною мовою, унеможливлює встановлення судом змісту такого документу, дії, яка вчинена на підставі вказаного документу, особи, якою вона була вчинена, на користь кого тощо. Більш того, суд позбавлений можливості дослідити такий документ та надати йому оцінку, що унеможливлює вирішення спору по суті.

Отже позивачу слід подати до суду здійснений в установленому законом порядку переклад українською мовою усіх документів, викладених іноземною мовою, копії яких долучено до позовної заяви (матеріалів справи).

Крім того, у вступній частині позовної заяви позивачем зазначено третю особу - Харківське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області.

Згідно статті 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Проаналізувавши наведену норму, суд зазначає, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору має знаходитись з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін. Разом з цим, предмет спору повинен бути за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Відтак, не є можливим покладення на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, будь-яких матеріально-правових обов`язків, а також установлення чи захист їхніх прав. Тобто є неможливим винесення рішення або ухвали суду про права чи обов`язки цих третіх осіб.

З огляду на наведенні положення вбачається, що необхідною умовою для залучення третьої особи до участі у справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, є наявність юридичного інтересу до предмету спору у такої особи.

При цьому у позовній заяві всупереч вимог ст. 50 ГПК України не зазначено на яких підставах належить залучити до участі у справі третю особу, та як рішення господарського суду у даній справі може вплинути на права та обов`язки третьої особи.

Також, суд вказує на те, що зазначення певних осіб як третіх осіб безпосередньо у тексті позовної заяви не є процесуальним приводом для залучення третьої особи з ініціативи позивача.

Крім того, позивач визначив відповідачем ГУНП в Харківській області, зазначивши, що арешт накладено слідчим Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, нині ВП №1 ХРУП №3 ГУНП. У позовній заяві не викладено обставин, які обґрунтовують пред`явлення вимог саме до цього відповідача: не зазначено, на якій підставі ГУНП є правонаступником органу, який наклав арешт, і до чиєї компетенції належить вирішення питання про його скасування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовну заяву у відповідності до положень ст. 174 ГПК України слід залишити без руху, надати позивачу строк для усунення вище перелічених недоліків.

Суд звертає увагу позивача, що за умовами ч. 3, ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 50,162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Аліста" (вх.№3573/26) без руху та встановити заявнику строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Визначити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:

-уточненої позовної вимоги щодо арешту від 24.01.2011 (орган, номер і дата постанови, провадження, обсяг майна, реєстраційні дані обтяження);

- копії постанови від 24.01.2011 ;

- копії постанови від 30.11.2010;

- належним чином засвідченого (нотаріальноого) перекладу на українську мову наказу №2 від 23.01.2002, постанови про накладення арешту від 24.09.2010);

- письмового правового обгрунтування щодо залучення до участі у справі третьої особи - Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (із зазначенням на яких підставах належить залучити до участі у справі третю особу та як рішення господарського суду у даній справі може вплинути на права та обов`язки третьої особи);

- письмових пояснень щодо викладння обставин, які обґрунтовують пред`явлення вимог саме до ГУНП в Харківській області, та підтвердити їх доказами;

- доказів доплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

2. Окремо попередити заявника про те, що частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України визначено: якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвалу підписано 19.10.2026

СуддяВ.В. РильоваСправа №922/3573/26