Ухвала суду № 140701391, 16.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"16" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/4332/25

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

за участю секретаря судового засідання: Драганової А.І.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Лях Р.М. - ордер ВТ №1084241 від 09.10.2026,

розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю САНА КО+ від 29.09.2026 за вх. № 2-1901/26 про розстрочення виконання рішення по справі №916/4332/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К." (03110, м. Київ, вул. М. Амосова, 10, код ЄДРПОУ 21633086) до Приватного підприємства САНА КО (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 3, код ЄДРПОУ 31117042) про стягнення 7362869,85грн, доповненої та уточненої заявами від 06.10.2026 за вх.№34054/26, від 12.10.2026 за вх.№34748/26, від 15.10.2026 за вх.№35330/26

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.02.2026 задоволено повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К." (03110, м. Київ, вул. М. Амосова, 10, код ЄДРПОУ 21633086) до Приватного підприємства САНА КО (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 3, код ЄДРПОУ 31117042) про стягнення 7 362 869,85грн; стягнуто з Приватного підприємства САНА КО (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 3, код ЄДРПОУ 31117042) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К." (03110, м. Київ, вул. М. Амосова, 10, код ЄДРПОУ 21633086) 7 362 869 (сім мільйонів триста шістдесят дві тисячі вісімсот шістдесят дев`ять) грн 85 коп заборгованості, 110 443 (сто десять тисяч чотириста сорок три) грн 05 коп судового збору.

05.05.2026 Господарським судом Одеської області видано наказ на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 23.02.2026 по справі №916/4332/25, яке набрало законної сили 29.04.2026.

29.09.2026 за вх. № 2-1901/26 до Господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю САНА КО+ надійшла заява про розстрочення рішення ГСОО від 23.02.2026 у справі №916/4332/2, відповідно до доповнень та уточнень до якої за заявами від 06.10.2026 за вх.№34054/26, від 12.10.2026 за вх.№34748/26, від 15.10.2026 за вх.№35330/26, ТОВ САНА КО+ просить здійснити за наступним графіком: 610 000,00 грн щомісяця протягом перших 4 місяців з дня ухвалення такої ухвали: жовтень 2026р. - 610 000,00 гривень; листопад 2026р. - 610 000,00 гривень; грудень 2026р. - 610 000,00 гривень; січень 2027р. - 610 000,00 гривень; лютий 2027р. 4 922 869, 85 гривень.

Обґрунтовуючи подану заяву, з врахуванням її доповнень та уточнень, ТОВ САНА КО+ зазначає наступне. Рішенням Адмінколегії Південного міжобласного територіального відділення АМКУ № 65/15-р/к від 08.04.2025р., залишеним в силі рішенням АМКУ № 621-р від 09.10.2025 року, було притягнуто до відповідальності Приватне підприємство «САНА КО» та стягнуто з підприємства відповідний штраф. У зв`язку із вищевказаними обставинами Відповідач потрапив до так званого «чорного списку» АМКУ, що позбавило його можливості брати участь в публічних закупівлях та позбавило основного ринку збуту фармацевтичної продукції. Станом на даний час відповідач по мірі можливостей здійснює свою господарську діяльність. Окрім того, 10 вересня 2026 року внаслідок влучання ударного БпЛА по території складського приміщення, яке орендується ТОВ «САНА КО+» протягом тривалого час та в якому зберігало фармацевтичні товари, виникла масштабна пожежа, яка знищила все майно Товариства. На підтвердження даного факту до заяви додається договір оренди вказаного складського приміщення а також акт про пожежу. Негайне виконання рішення суду першої інстанції в повному обсязі фактично позбавить підприємства будь-яких обігових коштів, що унеможливить будь-яку діяльність підприємства, в тому числі спроби відновитись після обстрілу. Таким чином, підприємство буде, по суті, паралізоване та потребуватиме залучення сторонніх коштів для здійснення своєї господарської діяльності.

Разом з цим заявник зазначає, що ОСОБА_1 , яка є засновником ТОВ САНА КО+ , одночасно є засновником і іншої юридичної особи, яка станом на сьогодні активно здійснює господарську діяльність та має дохід, за рахунок якого можливо здійснювати погашення боргу перед позивачем. З метою підтвердження вказаного наміру між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАРМ МАКСИМУМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНА КО+» було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги, згідно якого ТОВ «ФАРМ МАКСИМУМ» готове надавати відповідачу поворотну фінансову допомогу для погашення заборгованості у вказаній справі регулярними платежами протягом 12 місяців.

06.10.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К." надійшли заперечення щодо заяви про розстрочення виконання рішення, в яких позивач відмічає те, що акт про пожежу не стосується майна заявника і не є належним доказом у розумінні ст. 76 ГПК України, оскільки складений не у відношенні до відповідача, а щодо іншого орендаря складського приміщення релігійної організації «ПХЦПЄ «Благодать Ісуса Христа». Крім того, позивач вказує на те, що ТОВ «ФАРМ МАКСИМУМ» це окрема юридична особа з власною правосуб`єктністю, відокремленим майном та самостійним балансом. Спільність засновника не є підставою для покладення на цю особу боргу заявника ні в добровільному порядку (без згоди кредитора), ні тим паче в примусовому. Поряд з цим позивач відмічає, що ще до подання позову до суду неодноразово звертався до відповідача з пропозиціями досудового врегулювання заборгованості, однак постійно отримував негативну відповідь або відмову від конструктивного діалогу з боку відповідача. Таким чином, небажання відповідача погашати заборгованість має системний і тривалий характер, а тому підстав для вжиття розстрочки виконання судового рішення позивач не вбачає.

06.10.2026 до суду від ТОВ САНА КО+ надійшли письмові пояснення разом із актом про пожежу, яка мала місце 10 вересня 2026 року на території складського приміщення за адресою м. Одеса, Балтська дорога, 51. Заявник зазначає, що власником орендованого приміщення є ТОВ «ЄВКО», яке також є орендодавцем частини приміщення для ТОВ «САНА КО+». Окрім Заявника вказані складські приміщення орендують й інші особи. Як вбачається із Акту про пожежу, такий акт був складений в присутності одного із орендарів РО «ПХЦПЄ «Благодать Ісуса Христа» - саме його представники першими прибули на місце пожежі та були присутні при складенні Акту, у зв`язку із чим вказаний орендар і зазначений в Акті про пожежу від 10.09.2026. З метою додаткового підтвердження здійснення оренди зазначеного приміщення до заяви додається договір оренди від 12 січня 2026 року з додатковими угодами.

Ухвалою суду від 30.09.2026 прийнято до розгляду заяву ТОВ САНА КО+ від 29.09.2026 за вх. № 2-1901/26 про розстрочення виконання рішення по справі №916/4332/25, призначено судове засідання на "07" жовтня 2026 р. о 10:30.

06.10.2026 до суду від ТОВ САНА КО+ надійшли письмові пояснення, згідно яких заявник повідомляє, що наразі вживає додаткових заходів з отримання Акту про пожежу, адресованого саме на ім`я ТОВ «САНА КО+», однак у зв`язку із величезною завантаженістю ГУ ДСНС в Одеській області, отримати такий Акт є проблематично. Представником ТОВ «САНА КО+» 23 вересня було надіслано адвокатський запит до ГУ ДСНС в Одеській області, однак відповідь досі не отримано.

Судове засідання, призначене на 07.10.2026 о 10:30, не відбулося у зв`язку із оголошенням засобами цивільного зв`язку повітряної тривоги у м. Одесі.

Ухвалою суду від 07.10.2026 призначено судове засідання для розгляду заяви ТОВ САНА КО+ від 29.09.2026 за вх. № 2-1901/26 про розстрочення виконання рішення по справі №916/4332/25 на "13" жовтня 2026 р. об 11:40.

12.10.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю САНА КО+ надійшли письмові пояснення, до яких додано інвентаризаційний опис № 1 із зазначенням повного переліку товару, що перебував на території орендованого складського приміщення під час пожежі.

13.10.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю САНА КО+ надійшло клопотання про відкладення розгляду даної заяви.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що 12.10.2025 до суду по справі №916/4332/25 Товариством з обмеженою відповідальністю САНА КО+ було подану заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні з виконання рішення суду у даній справі - Приватного підприємства САНА КО+ на його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю САНА КО+. Заявник вважає, що першочергове має бути розглянута заява про заміну сторони у виконавчому провадженні, у зв`язку із чим просить суд відкласти розгляд заяви про розстрочення виконання рішення.

В судове засідання 13.10.2026 представники сторін не з`явились.

Ухвалою суду від 13.10.2026 розгляд заяви про розстрочення виконання рішення по справі №916/4332/25 відкладено на "16" жовтня 2026 р. об 11:10.

15.10.2026 до суду від ТОВ САНА КО надійшли уточнення до заяви про розстрочення виконання рішення. У поданих уточненнях заявник просить суд здійснити розстрочення виконання рішення у наступному графіку оплат: жовтень 2026р. - 610 000,00 гривень; листопад 2026р. - 610 000,00 гривень; грудень 2026р. - 610 000,00 гривень; січень 2027р. - 610 000,00 гривень; лютий 2027р. 4 922 869, 85 гривень.

Ухвалою суду від 16.10.2026 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю САНА КО+ від 12.10.2026 за вх.№2-1970/26 про заміну сторони її правонаступником по справі №916/4332/25, здійснено заміну сторони виконавчого провадження (боржника) №80996471 по справі №916/4332/25, а саме Приватне підприємство САНА КО на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю САНА КО+.

В судове засідання 16.10.2026 з`явився представник заявника, який підтримав подану заяву та доповнення і уточнення до неї, та просив суд прийняти судове рішення щодо вжиття розстрочки судового рішення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Так, згідно ч.ч.3, 4 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст.326 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній на теперішній час, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно із ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції з прав людини гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" від 05.07.2012 суд повторює, що п.1 ст.6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (вказаний висновок викладений в постанові КГС ВС від 07.12.2022 у справі № 910/11949/21).

Втім, в будь-якому разі вирішуючи питання відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають дотримуватись балансу інтересів сторін на основі поданих сторонами доказів.

Тобто, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, та докази подані кожною із сторін, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в п. 4.12 постанові КГС ВС від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; обов`язковість судового рішення.

Дослідивши доводи заявника, надані на їх підтвердження докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду з огляду на таке.

З матеріалів заяви, доповненої та уточненої, вбачається, що заявник обґрунтовує необхідність розстрочення виконання рішення суду сукупністю обставин, які, на його переконання, істотно впливають на фінансовий стан підприємства та його спроможність виконати судове рішення в повному обсязі.

Зокрема, заявник посилається на негативні наслідки застосування до підприємства заходів відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що, за його твердженням, призвело до втрати можливості брати участь у публічних закупівлях та істотного обмеження доступу до основного ринку збуту фармацевтичної продукції.

Крім того, заявник зазначає, що 10.09.2026 внаслідок влучання ударного безпілотного літального апарата на територію орендованого складського приміщення виникла масштабна пожежа, внаслідок якої було знищено майно товариства. На підтвердження зазначених обставин заявником надано договір оренди складського приміщення від 12.01.2026 та акт про пожежу від 10.09.2026. Оцінюючи наведені докази в сукупності з іншими матеріалами справи, суд ураховує, що пошкодження або знищення майна внаслідок воєнних дій є обставиною надзвичайного характеру, яка об`єктивно може впливати на можливість суб`єкта господарювання здійснювати свою діяльність, відновлювати матеріальну базу та забезпечувати виконання фінансових зобов`язань.

Оцінюючи заперечення позивача щодо відсутності належних доказів знищення майна заявника внаслідок пожежі, суд відмічає про те, що сам по собі факт складення акта про пожежу від 10.09.2026 за участю представників іншого орендаря не свідчить про відсутність у заявника права посилатися на відповідну подію як на обставину, що ускладнює виконання судового рішення. Як вбачається з матеріалів заяви, ТОВ «САНА КО+» надало договір оренди складського приміщення від 12.01.2026 з додатковою угодою, відповідно до якого товариство користувалося частиною складського приміщення за адресою: м. Одеса, Балтська дорога, 51. Зазначена адреса відповідає місцю виникнення пожежі, зафіксованому в акті про пожежу від 10.09.2026. Крім того, заявником надано докази надіслання адвокатского запиту від 23.09.2026 до ГУ ДСНС для отримання відповідного акту про пожежу у відношенні до ТОВ «САНА КО+». За таких обставин, той факт, що акт про пожежу від 10.09.2026 складено за присутності представників іншого орендаря та в ньому зазначено найменування відповідної релігійної організації, сам по собі не спростовує доводів заявника щодо виникнення пожежі у складському приміщенні, частина якого перебувала в його користуванні.

Щодо заперечень позивача стосовно покладення боргу на іншу юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАРМ МАКСИМУМ». Суд враховує те, що заявник не обґрунтовує необхідність розстрочення виконання рішення покладенням боргу на іншу юридичну особу, а посилається на укладений між товариствами договір про надання поворотної фінансової допомоги, як на підтвердження можливості залучення коштів для поступового погашення заборгованості. Таким чином, суд оцінює не сам факт спільності засновника, а наявність договірних відносин між товариствами та реальну можливість отримання заявником фінансової допомоги на погоджених договором умовах.

При цьому суд виходить із того, що розстрочення виконання рішення суду не звільняє боржника від обов`язку виконати судове рішення, не змінює суті присудженого стягнення та не позбавляє стягувача права на отримання належних йому коштів. Такий процесуальний захід лише визначає порядок і строки виконання судового рішення з урахуванням обставин, які істотно ускладнюють його негайне виконання в повному обсязі.

Отже, беручи до уваги характер обставин, на які посилається заявник, надані докази, наслідки знищення майна внаслідок воєнних дій та необхідність забезпечення реального виконання судового рішення із дотриманням балансу інтересів сторін, суд доходить висновку, що наведені обставини в їх сукупності є достатніми для розстрочення виконання рішення суду відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене суд вважає заяву про розстрочення виконання рішення суду, з урахування поданих уточнень та доповнень, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а отже розстроченню підлягає борг відповідача за наступним графіком виконання рішення: жовтень 2026р. - 610 000,00 гривень; листопад 2026р. - 610 000,00 гривень; грудень 2026р. - 610 000,00 гривень; січень 2027р. - 610 000,00 гривень; лютий 2027р. 4 922 869, 85 гривень.

Керуючись ст.ст.232, 233, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю САНА КО+ від 29.09.2026 за вх. № 2-1901/26 про розстрочення виконання рішення суду по справі №916/4332/25 з урахуванням доповнень і уточнень до неї від 06.10.2026 за вх.№34054/26, від 12.10.2026 за вх.№34748/26, від 15.10.2026 за вх.№35330/26.

2. Розстрочити виконання рішення ГСОО від 23.02.2026 у справі №916/4332/25, яке набрало законної сили 29.04.2026, згідно наступного графіку оплат: жовтень 2026р. - 610 000,00 гривень; листопад 2026р. - 610 000,00 гривень; грудень 2026р. - 610 000,00 гривень; січень 2027р. - 610 000,00 гривень; лютий 2027р. 4 922 869, 85 гривень.

3. У відповідності до ч.1 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 16.10.2026 та згідно ч.7 ст.331, ч.2 ст.254, п.24 ч.1 ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення.

4. Повну ухвалу складено 16.10.2026.

Суддя Малярчук Ірина Анатоліївна