Рішення № 140701305, 14.10.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

нп 2/490/1457/2026 Справа № 490/10537/25

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м.Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Романової К.Т.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_3 , про визнання батьківства,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила встановити факт батьківства між ОСОБА_4 , який є померлою особою, та ОСОБА_1 , а саме, що вони батько та донька.

Зобов?язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса):

- внести зміни до актового запису про народження №493393 складеного 23.06.1988 р., щодо ОСОБА_1 , а саме вказати в графі «Батько» відомості про ОСОБА_4 (П.І.Б., дата народження, громадянство). видати нове Свідоцтво про народження ОСОБА_1 на підставі зміненого актового запису.

В обгрунтування позву зазначено наступне.

Так сторона позивачки зазнача, що ОСОБА_5 (1942 року народження) та ОСОБА_6 (1936 року народження) були батьками двох синів. Старший син ОСОБА_7 (народився у 1962 році), а молодший ОСОБА_8 (народився у 1967 році). У ОСОБА_8 та його дружини народився син ОСОБА_9 . Після укладення шлюбу з першою дружиною ОСОБА_7 Ніякий змінив своє прізвище на ОСОБА_10 . ОСОБА_7 ОСОБА_10 проживав однією сім`єю без ресстрації шлюбу з ОСОБА_11 , де в них народилася донька позивачка ОСОБА_12 .

Позивачка зазначє, що оскільки ОСОБА_4 є сином померлої ОСОБА_5 , встановлення факту його батьківства щодо позивачки автоматично підтверджує факт родинних відносин (онука-бабуся) між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Зазначає, що встановлення факту родинних відносин є необхідним для усунення юридичної перешкоди в органах нотаріату та реалізації її права на прийняття спадщини за заповітом, відкритої після смерті ОСОБА_5 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також позивачка стведжує, що справжнім її біологічним батьком є ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), який є рідним сином ОСОБА_5 . Головна юридична проблема полягає у помилці, допущеній при реєстрації народження позивачки: у свідоцтві про народження ОСОБА_1 № НОМЕР_1 від 23.06.1988 р., у графі, призначеній для відомостей про батька, було помилково вказано ОСОБА_13 , замість ОСОБА_4 . Ця розбіжність призвела до того, що офіційно, згідно з документами органів РАЦС, батьком позивачки є інша особа.

Позивачка зазначає, що ця технічна помилка в юридичному полі спотворює дійсний родинний зв`язок і вимагає судового втручання для встановлення факту батьківства. Також вказує що встановлення факту батьківства є необхідною умовою для відновлення юридичного ланцюга споріднення і, як наслідок, для встановлення факту родинних відносин між нею та її бабусею, ОСОБА_5 . Спадкодавиця за життя визнавала родинний зв`язок із позивачкою, що підтверджується складанням нею Заповіту від 05 грудня 2023 року, у якому вона здійснила заповідальне розпорядження на користь ОСОБА_1 , але в самому заповіті не вказано саме слово «онука».

Таким чином, встановлення факту батьківства є необхідним для повного та достовірного відображення родинних зв`язків позивачки у юридичному полі, одним із правових наслідків чого буде реалізація її права на спадкування.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2025 року дану справу передано на розгляд судді Гуденко О.А.

Ухвалою судді Гуденко О.А. від 18.12.2025 року дану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк на усуснення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

25.12.2025 року від представника позивача адвоката Скотникова О.М. надійшла заява про усунення недоліків, з уточненою позовною заявою, в якій просив:

- встановити факт батьківства між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , а саме, що вони є батько та донька;

- зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса): внести зміни до актового запису про народження №493393 складеного 23.06.1988 р., щодо ОСОБА_1 , а саме вказати в графі «Батько» відомості про ОСОБА_4 (П.І.Б., дата народження, громадянство);

- видати нове Свідоцтво про народження ОСОБА_1 на підставі зміненого актового запису.

Ухвалою судді Гуденко О.А. від 29.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

Також даною ухвалою витребувано: у Першої Миколаївської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та/або витяг зі Спадкового реєстру щодо заведення спадкової справи у приватного нотаріуса - в строк до 02 лютого 2026 року; від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо зміни прізвища ОСОБА_14 на ОСОБА_4 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_4 дата смерті), зміненного під час укладення шлюбу в 1984 році, а також за наявності архівну копію свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 23.03.1984 року, під час реєстрації якого ним було змінено прізвище; від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) належним чином засвідчений витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

02.03.2026 року від Першої Миколаївської державної нотаріальної контори, на виконання вимог ухвали, надійшла витребувана судом інформація, згідно якої спадкові справи після смерті померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в Першій МДНК не заводились. Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру спадкова справа № 49/2025, відкрита після смерті ОСОБА_5 , перебуває у провадженні приватного нотаріуса Берднікової А. Ю.

Ухвалою суду від 11.02.2026 року постановлено витребувати у приватного нотаріуса Берднікової Алли Юріївни належним чином засвідчену копію спадкової справи № 49/2025, заведеної після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також ухвалою суду від 11.02.2026 року постановлено: витребувати повторно у Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо зміни прізвища ОСОБА_14 на ОСОБА_4 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_4 дата смерті), зміненного під час укладення шлюбу в 1984 році, а також за наявності архівну копію свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 23.03.1984 року, під час реєстрації якого ним було змінено прізвище; витребувати від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) належним чином засвідчений витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

26.02.2026 року від приватного нотаріуса Берднікової А.Ю., на виконання вимог ухвали суду, надійшла копія спадкової справи №49/2025, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 .

Протокольнолю ухвалою суду від 11 травня 2026 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті.

13.05.2026 року від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), на виконання вимог ухвали суду, надійшли витребувані судом витяги.

У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, підтвердили викладені в позові обставини.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засідані позовні вимоги визнав в повному обсязі, підтвердила факт батьківства рідного сина ОСОБА_5 ОСОБА_4 , відносно її доньки - позивачки по справі.

Представник Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, клопотання чи заяви по суті спору до суду не надав.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_15 , та ОСОБА_16 , які є безпосередніми сусідами ОСОБА_5 , суду пояснили, що знають ОСОБА_17 з народження, вона є рідною онукою ОСОБА_18 ,І та рідною донькою її сина ОСОБА_4 . Вся родина визнавала ОСОБА_19 за рідну, дитина фактично зростала у бабаусі і до самої смерті спілкувалася із батьком, і з бабусею. Саме позивачка доглядала бабусю, ховала її. наразі після смерті бабусі постійно проживає в її будинку.

Вислухавши пояснення сторні, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги зпідлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_14 , батьками якого зазначені: ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Як вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, 23.03.1984 року зареєстрований шлюб між ОСОБА_14 та ОСОБА_20 (актовий запис 297). Після укладення даного шлюбу прізвище чоловіка змінено з « ОСОБА_21 » на « ОСОБА_10 ».

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (складеного російською мовою) та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 , її батьками зазначено: ОСОБА_13 та ОСОБА_3 . Реєстрація народження позивача проведена у відповідності до ст. 135 СК України.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 .

Згідно квитанцій до прибуткового ордеру від 21.07.2009 року ритуальні послуги з поховання ОСОБА_4 були оплачені ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_5 , яка є матір`ю ОСОБА_4 .

Як вбачається зі спадкової справи №49/2025, заведеної до майна померлої ОСОБА_5 , спадкоємцями після її смерті за заповітом є ОСОБА_1 та ОСОБА_22 .

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 року.

У пунктах 3,7 та 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що, оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст.128 СК України, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст.53 КпШС України, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини. У пункті 9 цієї Постанови роз`яснюється, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Згідно з п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст.135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч.2 ст.55 СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

При розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС України, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Оскільки позивачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 , спірні правовідносини регулюються нормами КпШС України.

Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо в свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, відповідно до частини другої статті 55 КпШС України запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній), і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини або самою дитиною після досягнення повноліття.

Частиною другою та третьою статті 53 КпШС України встановлено, що в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Частина третя статті 53 КпШС України передбачала чотири юридично значимі обставини, які суд бере до уваги при встановленні батьківства: а) спільне проживання та ведення спільного господарства батьками дитини до її народження; б) спільне виховання батьками дитини; в) спільне утримання батьками дитини; г) визнання батьківства відповідачем.

Частина третя статті 53 КпШС України не обмежує коло доказів, які можуть бути взяті судом до уваги, що з достовірністю підтверджують батьківство.

Рішення щодо визнання/встановлення батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

Тобто при вирішенні спору про встановлення батьківства мають враховуватись усі докази в сукупності.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмета доказування у цій категорії справ. Доказами у справі про визнання батьківства можуть бути будь-які фактичні відомості, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. За загальним правилом визнання батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливе за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Підставою для категоричного висновку для визначення батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Так, в судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 , яка є матір`ю позивачки визнала позовні вимоги та підтвердила, що батьком позивакчи є ОСОБА_4 , а також допитані судом в якості свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , повністю підтвердили викладені в позові обставини та зазначили, що дійсно позивачка є рідною донькою ОСОБА_4 та онукою ОСОБА_5 , вся родина яких і вони самі за життя вважали ОСОБА_1 рідною донькою та онукою.

Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану (постанови Верховного Суду від 13 вересня 2023 року в справі № 552/4291/22 (провадження № 61-6451св23), від 31 січня 2024 року в справі № 752/13549/22 (провадження № 61-10510св23)).

Згідно із статтею 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 СК України, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

З урахуванням зазначеного, позов про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження підлягає задоволенню.

Відповідно ст. 141 ЦПК України, судові витарти сплачені при подачі позову.

Керуючись ст.ст. 12, 79-81, 141, 258, 259, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_3 , про визнання батьківства - задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_4 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьком ОСОБА_1 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вчиненого Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис №3045 від 23 червня 1988 року, зазначивши у графі «Батько» - ОСОБА_4 , громадянин України.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено 19.10.2026 року

Суддя О.А. Гуденко