Рішення № 140700972, 09.10.2026, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІСправа № 483/1704/25

Провадження № 2/483/182/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

01 жовтня 2026 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Рак Л.М.,

за участю секретаря Гречки С.Є.,

представника відповідача адвоката Бабія В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції з використанням представником відповідача комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon» цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» про стягнення заборгованості за договором оренди землі, -

В С Т А Н О В И В :

18 грудня 2025 року адвокат Михайленко Н.М., яка є представником позивачки ОСОБА_1 , звернулася до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» (далі ТОВ «Південь Агро Інвест»), предметом якого є: стягнення з ТОВ «Південь Агро Інвест» на користь ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати за період з 2023-2024 роки в сумі 7529 грн. 89 коп., а також стягнення судових витрат. Свої вимоги представник позивачки обґрунтовує тим, що 01 січня 2009 року ОСОБА_1 уклала з СТОВ «Робуста Агро Інвест» правонаступником якого є ТОВ «Райз-Південь» договір оренди землі, загальною площею 3,24 га, з них: 2,40 га рілля богарна, кадастровий номер 4825181200:02:000:0627; 0,68 га рілля зрошена, кадастровий номер 4825181200:02:000:1342; 0,16 га пасовища, кадастровий номер 4825181200:02:000:0993, зареєстрований 16 грудня 2008 року у Очаківському реєстраційному окрузі за № 040902100177. Відповідно до п.6 Договір укладено строком на 15 років. Згідно з п. 8 Договору оренди річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки. 03 липня 2017 року ОСОБА_1 уклала додаткову угоду з ТОВ «Райз- Південь» та ТОВ «Південь Агро Інвест» до договору оренди землі від 01 січня 2009 року, зареєстрованому у Державному реєстрі земель за № 040902100177, відповідно до якого відбулося відступлення прав та обов`язків орендаря від ТОВ «Райз-Південь» на користь ТОВ «Південь Агро Інвест». Сторони домовились викласти договір оренди у новій редакції. Відповідно орендарем земельних ділянок є саме ТОВ «Південь Агро Інвест». Згідно з п. 4.1. Договору оренди землі річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 7% від нормативної грошової оцінки, що складає: 7529 грн. 89 коп. Відповідно до п.4.5. Договору орендна плата вноситься один раз на рік, але не пізніше 31 грудня кожного року. За користування земельними ділянками відповідачем не сплачено орендну плату за землю за період з 2023 року по 2024 рік в розмірі 7529 грн. 89 коп. Згідно з відповідю головного управління ДПС у Миколаївській області позивачка нібито отримала від ТОВ «Південь Агро Інвест» кошти, а саме: в грудні 2022 року нараховано 7529 грн. 89 коп., а виплачено в лютому 2023 року 6061 грн. 54 коп.; в жовтні 2023 року нараховано та виплачено 7529 грн. 89 коп.; у вересні 2024 року нараховано та виплачено 7529 грн. 89 коп., в листопаді 2024 року виплачено 6061 грн. 54 коп., тобто ТОВ «Південь Агро Інвест» при здачі звітів до податкової зазначено, що ОСОБА_1 отримала орендну плату в повному обсязі, хоча насправді позивачка не отримала орендну плату за землю за 2023-2024 роки. Телефоном позивачку було повідомлено, що орендну плату за землю за 2023-2024 роки вона не отримає, бо не продовжила термін дії договору оренди землі. З вищевикладеного вбачається, що у відповідача виникла заборгованість по сплаті орендної плати перед позивачкою в сумі 7259 грн. 89 коп. Посилаючись на викладене, представник позивачки просила стягнути з відповідача на користь позивачки ОСОБА_1 орендну плату за 2023, 2024 роки в сумі в сумі 7529 грн. 89 коп. та судові витрати.

25 лютого 2026 року від представника позивачки адвоката Михайленко Н.М. надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій представник зазначила, що згідно з п.4.1. додаткової угоди, укладеної між ОСОБА_1 з ТОВ «Райз-Південь» та ТОВ «Південь Агро Інвест» до договору оренди землі від 01 січня 2009 року зареєстрованого у Державному реєстрі земель за №040902100177, річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 7% від нормативної грошової оцінки, що складає 7529 грн. 89 коп. Відповідно до п. 4.5. Договору орендна плата вноситься один раз на рік, але не пізніше 31 грудня кожного року. Із цієї суми орендарем як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України. У пункті 4.4 сторони визначили, що обчислення орендної плати здійснюється з урахуванням індексації. При цьому, коефіцієнт індексації для орендної плати застосовується станом на 01 січня року виплати/нарахування (в залежності від того, яка з подій сталася раніше). Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. За умовами додаткової угоди від 03 липня 2017 року зазначено, що орендна плата підлягає індексації, сторони самостійно визначили в договорі бажаний для них механізм індексації. Отже сторони при укладанні договору оренди домовилися, що орендна плата підлягає індексації, що свідчить про те, що орендна плата обов`язково повинна бути проіндексована із застосуванням коефіцієнту індексації для орендної плати на 01 січня року виплати/нарахування (в залежності від того, яка подія настане раніше). Пунктом 4.7 додаткової угоди від 03 липня 2017 року сторони узгодили, що у разі невнесення орендної плати у строки визначені договором, сплачується пеня у розмірі 0,001 % від несплаченої суми за кожний день прострочення. До вимог про стягнення пені застосовується спеціальний строк позовної давності один рік (ст. 258 ЦК України). За офіційними даними Державної служби статистики України індекс інфляції за рік становив: у 2024 - 111,980%. Орендна плата за договором, за відрахуванням податків та зборів становить: 6061 грн. 56 коп. (7529 грн. 89 коп. * 19,5 : 100 = 1468 грн. 33 коп.; 7529 грн. 89 коп. 1468 грн. 33 коп. = 6061 грн. 56 коп.). Отже, орендна плата з урахуванням індексів інфляції становить: за 2024 рік 6787 грн. 73 коп. (6061 грн. 56 коп. х 111,980% індекс інфляції), розмір пені за несвоєчасну виплату орендної плати становить 2212 грн. 47 коп. (6061 грн. 56 коп.*0,001*365дні), тобто відповідач повинен нарахувати та виплатити позивачці за 2024 рік проіндексовану орендну плату в розмірі 6787 грн. 73 коп. та 2212 грн. 47 коп. пені за несвоєчасну виплату орендної плати. На підставі вищенаведеного, загальна заборгованість відповідача становить 9000 грн. 20 коп., з них орендна плата за 2024 рік, враховуючи індексацію 6787 грн. 73 коп. та пеня за несвоєчасний розрахунок по орендній платі за 2024 рік 2212 грн. 47 коп. Посилаючись на викладене представник позивачки просила прийняти заяву про збільшення позовних вимог та стягнути з ТОВ «Південь Агро Інвест» на користь ОСОБА_1 проіндексовану орендну плату за землю за 2024 рік в сумі 6787 грн. 73 коп., пеню за несвоєчасну сплату орендної плати за 2024 рік в сумі 2212 грн. 47 коп.

27 лютого 2026 року від представника відповідача адвоката Ряснянської І.С. через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник зазначила, що дійсно у користуванні ТОВ «Південь Агро Інвест» на підставі Договору оренди землі № 040902100177 від 01 січня 2009 року, з урахуванням змін внесених Додатковою угодою б/н від 03 липня 2017 року, якою Договір оренди землі викладений у новій редакції, перебуває три земельні ділянки, кадастрові номери 4825181200:02:000:0627, 4825181200:02:000:1342 та 4825181200:02:000:0993, які знаходяться на території Кам`янської сільської ради Очаківського району Миколаївської області. Договір укладено строком на 15 років (п. 6.Договору). Відповідно до п. 4.1 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошові формі в розмірі 7% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає: 7529 грн. 89 коп. Згідно з п. 4.5. Договору, орендна плата вноситься орендарем у такі строки до 31 грудня поточного року. Відповідно до положень діючого законодавства, із цієї суми 7529 грн. 89 коп., орендарем, як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України. У позовній заяві сторона позивача порушує питання про стягнення з ТОВ «Південь Агро Інвест» заборгованість за Договором оренди землі у розмірі 7529 грн. 89 коп., однак із суми орендної плати з урахуванням індексу інфляції орендарем утримується податок з доходів фізичних осіб та військовий збір, що разом становить 19,5 %. З врахуванням викладеного сума, що підлягає до виплати позивачці у якості орендної плати за рік користування після вирахування податку та військового збору становить 6061 грн. 56 коп. Згідно з платіжною інструкцією № 6874 від 12 жовтня 2023 року, ТОВ «Південь Агро Інвест» на користь позивачки було сплачено орендну плату у сумі 6061 грн. 54 коп., що спростовує твердження сторони Позивача про неотримання орендної плати. Щодо заявленої суми витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн., то на глибоке переконання відповідача витрати на правову допомогу у даній справі не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлена до стягнення сума не співмірна з характером та обсягом виконаної адвокатом роботи (наданих послуг). Представником позивача не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту понесення позивачем витрат на правничу допомогу, не надано до суду доказу на підтвердження факту існування правових відносин з позивачем, не надано доказів на підтвердження факту наявності у представника позивача права здійснювати адвокатську діяльність. Посилаючись на викладене, представник відповідача просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, у випадку задоволення позовних вимог зменшити розмір витрат на правничу допомогу та стягнути з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Ухвалою від 03 березня 2026 року клопотання представника позивачки адвоката Михайленко Н.М. про збільшення позовних вимог задоволено.

Ухвалою від 14 квітня 2026 року клопотання представника позивачки адвоката Михайленко Н.М. про витребування доказів задоволено та витребувано у ТОВ «Південь Агро Інвест» інформацію, щодо нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 орендної плати за землю за 2024 рік, за договором оренди землі загальною площею 3,24 га (з них 2,40 га рілля богарна кадастровий номер 4825181200:02:000:0627; 0,68 га рілля зрошена кадастровий номер 4825181200:02:000:1342; 0,16 га пасовища кадастровий номер 4825181200:02:000:0993), укладеним між ОСОБА_1 та СТОВ «Робуста Агро Інвест» правонаступником якого є ТОВ «РАЙЗ-ПІВДЕНЬ» та останнє відступило права і обов`язки ТОВ «Південь Агро Інвест».

Ухвалу суду виконано 19 травня 2026 року.

18 травня 2026 року від представника позивачки адвоката Михайленко Н.М. надійшла заява про зменшення позовних вимог, яку представник обґрунтувала тим, що станом на 17 травня 2026 року відповідачем сплачено позивачці в березні 2026 року частково заборгованість з орендної плати за землю за 2024 рік в сумі 6020 грн. 78 коп., тому представник позивачки просить зменшити позовні вимоги та стягнути з ТОВ «Південь Агро Інвест» на користь ОСОБА_1 проіндексовану орендну плату за землю за 2024 рік в сумі 766 грн. 95 коп., пеню за несвоєчасну сплату орендної плати за 2024 рік в сумі 2212 грн. 47 коп. а також судові витрати.

20 травня 2026 року від відповідача ТОВ «Південь Агро Інвест», надійшли заперечення проти заяви про зменшення позовних вимог, у яких відповідач зазначив, що позивачка вносить зміни до своїх позовних вимог та просить стягнути з ТОВ «Південь Агро Інвест» на її користь, проіндексовану орендну плату за землю за 2024 рік в сумі 766 грн. 95 коп., пеню за несвоєчасну сплату орендної плати за 2024 рік в сумі 2212 грн. 47 коп. Однак з вимогою про стягнення пені за несвоєчасну виплату орендної плати за 2024 рік відповідач не погоджується з підстав пропуску позивачем строку позовної давності на стягнення неустойки. Відповідно ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до п.4.5. Договору оренди землі в редакції згідно додаткової угоди від 03 липня 2017 року, орендна плата вноситься один раз на рік, але не пізніше 31 грудня кожного року. Із цієї суми орендарем як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України. Тобто, прострочення зобов`язання з невиплати орендної плати відбулось 01 січня 2025 року з цієї ж дати розпочався відлік строку на звернення позивачем щодо стягнення неустойки. Вимога про стягнення пені за несвоєчасну сплату орендної плати за 2024 рік в сумі 2212 грн. 47 коп., позивачем заявлена (подана) 18 травня 2026 року. Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України, передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України передбачена спеціальна позовна давність, а саме визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Можливість стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається у межах позовної давності за основною вимогою з дня (місяця), з якого вона нараховується (постанова ВСУ від 6 листопада 2013 року у справі N 6-116цс13). Посилаючись на викладене, відповідач просив застосувати позовну давність до позовної вимоги про стягнення пені за несвоєчасну виплату орендної плати з 2024 рік в сумі 2212 грн. 47 коп. та відмовити у задоволенні позовних вимог позивачці.

07 липня 2026 року від представника відповідача адвоката Бабія В.М. через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про надання додаткових пояснень у якому представник зазначив, що в заяві про зменшення/збільшення розміру позовних вимог, яка подана в системі «Електронний суд» 18 травня 2026 року, позивачка просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату орендної плати за 2024 рік в сумі 2212 грн. 47 коп., однак наведений позивачкою розрахунок пені перевищує встановлений строк на її нарахування. Позивачка в заяві зазначила, що розмір пені за несвоєчасну виплату орендної плати становить 2212 грн. 47 коп. (6061,56*0,001*365), тобто пеню нараховано за 365 днів (1 рік). Проте ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.10.2024 року (по справі № 911/952/22) зазначила наступне: «Період, за який нараховується пеня, має визначені часові межі початок та кінець періоду (граничні строки) її нарахування, який, зазвичай, може бути пов`язаний з певною календарною датою або подією, що неминуче має настати. Наприклад, такий момент може бути визначений шляхом відображення, зазначення (погодження сторонами) в договорі умови про нарахування пені, зокрема, «до повного виконання зобов`язання», «до дати фактичного виконання», «до повної сплати заборгованості / погашення боргу», «протягом року / усього періоду існування заборгованості» тощо (п. 88). Якщо умовами укладеного договору сторони передбачили більш тривалий, ніж визначений ч. 6 ст. 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій (зазначили про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо), то їх нарахування не припиняється за період прострочення зобов`язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано, а застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором (постанова Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у справі № 910/6379/14 (провадження № 3-53гс15), в якій умовами договору сторонами було погоджено нарахування пені по день фактичної оплати боргу) (п. 91). У разі відсутності подібних умов у договорі (використання / зазначення в договорі лише формулювання про нарахування пені «за кожен день прострочення») нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені) припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини шостої» (п. 92). Отже, розрахунок пені зазначений в заяві ОСОБА_1 по даній справі, обмежений 6-ма місяцями (182 дні). Посилаючись на викладене, представник відповідача просив відмовити позивачці в стягненні пені в заявленому розмірі.

Ухвалою від 08 липня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

23 липня 2026 року від представника відповідача адвоката Бабія В.М. через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про надання додаткових пояснень у якому представник відповідача не погодився з нарахованою позивачкою сумою пені за несвоєчасну сплату орендної плати за 2024 рік в сумі 2212 грн. 47 коп. та надав свій розрахунок розміру пені, який становить 24 грн. 77 коп. (розмір пені 0,001% від 6787 грн. 73 коп. (за 1 день) становить 0,0678773 грн. * 365 днів). Посилаючись на викладене, просив відмовити позивачці в стягненні пені в заявленому розмірі.

Представник позивачки адвокат Михайленко Н.М. надала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивачки та представника, в якому крім то, зазначила, що позовні вимоги підтримють в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «Південь Агро Інвест» адвокат Бабій В.М. в судовому засіданні зазначив, що орендна плата за землю за 2024 рік в розмірі 6061 грн. 66 коп. виплачена позивачці, розмір пені представником позивача зроблено невірно, пеня за 2024 рік становить 24 грн. 77 коп. та заперечував щодо стягнення судових витрат в заявленому позивачем розмірі, вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним, а саме 1000 грн.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні обс тавини та відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що 01 січня 2009 року ОСОБА_1 уклала з СТОВ «Робуста Агро Інвест» договір оренди землі на земельну ділянку сільськогосподарських угідь 3,24 га, у тому числі: 2,40 га ріллі богарної, 0,68 га ріллі зрошеної, 0,16 га пасовища, що зареєстрований 18 травня 2009 року у Очаківському реєстраційному окрузі за № 040902100177, строком на 15 років (звор. бік а.с.7, а.с. 8-9).

03 липня 2017 року ОСОБА_1 уклала додаткову угоду з ТОВ «Райз-Південь» та ТОВ «Південь Агро Інвест» до договору оренди землі від 01 січня 2009 року, відповідно до якої відбулося відступлення прав та обов`язків орендаря від ТОВ «Райз-Південь» на користь ТОВ «Південь Агро Інвест».

Згідно з п. 4.1. додаткової угоди до Договору оренди землі № 040902100177 від 18 травня 2009 року, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 7% нормативної грошової оцінки, що складає: рілля богарна 2,40 га 3922 грн. 72 коп., рілля зрошена 0,68 га 1894 грн. 46 коп., пасовища 0,16 га 39 грн. 39 коп., за рік оренди.

Пунктом 4.2 вказаної додаткової угоди до Договору оренди землі передбачено, що із цієї суми орендарем, як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до п. 4.5. Додаткової угоди, орендна плата вноситься орендарем у такі строки до 31 грудня поточного року.

Строк дії договору оренди землі до 31 грудня 2024 року (п. 3.1 Договору) (а.с. 145-149).

Отже, судом встановлено, що орендна плата, яка підлягала нарахуванню позивачці ОСОБА_2 становить 7529 грн. 89 коп. з якої утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України.

Однак, на час звернення до суду, відповідачем не було здійснено виплату орендної плати за 2024 рік за вищевказаним договором, у зв`язку з чим позивачка звернулася до суду з позовом.

В процесі розгляду справи судом, відповідачем на користь позивачки було здійснено оплату орендної плати в загальній сумі 6020 грн. 78 коп., що підтверджується відповідними платіжними інструкціями від 23 березня 2026 року № 2121 на суму 4060 грн. 01 коп. та № 2122 на суму 1960 грн. 77 коп. (а.с. 85).

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, що визначено п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до змісту ст.ст. 629, 526, 530 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами і зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у встановлений договором строк.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», Договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Положеннями ст. 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Договором або законом може бути встановлений періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном (ч. 3 ст. 762 ЦК України).

Аналіз ч. 3 ст. 762 ЦК України дозволяє стверджувати, що договором найму або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Це правило розраховано на те, щоб на майбутнє можна було змінювати або навіть забезпечити автоматичну зміну розміру плати за користування.

Індексація проводиться наймачем шляхом множення розміру орендної плати на коефіцієнт індексації, що розраховується як добуток індексів інфляції за 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому виплачується плата за користування.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 540/544/18, від 02 липня 2025 року у справі 0613/1081/21.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі № 925/457/23 зазначено, що за загальним правилом, індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки. Якщо обов`язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про оренду» (індексується лише орендна плата).

Отже, індексацію з урахуванням індексів інфляції не слід плутати з індексацією нормативно грошової оцінки. Хоча природа як індексації нормативно грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, проте механізм їх застосування є різними.

Верховний Суд у постанові від 16 березня 2020 року у справі №922/1658/19 зазначив, що зміна нормативно грошової оцінки внаслідок індексації є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки.

За умовами додаткової угоди від 03 липня 2017 року, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування (в залежності від того, яка з подій настане раніше). При цьому коефіцієнт індексації для орендної плати застосовується станом на 01 січня року виплати/нарахування (в залежності від того, яка з подій настане раніше) (п. 4.4).

Отже сторони при укладанні договорів оренди домовилися, що орендна плата підлягає індексації, що свідчить про те, що орендна плата обов`язково повинна бути проіндексована із застосуванням коефіцієнту індексації для орендної плати на 01 січня року виплати/ нарахування (в залежності від того, яка подія настане раніше).

Тобто сторони передбачили саме індексацію орендної плати, а не індексацію нормативно грошової оцінки землі для визначення орендної плати.

За офіційними даними Державної служби статистики України, індекс інфляції за 2024 рік становив 111,980%.

Таким чином, орендна плата з урахуванням індексу інфляції, яка підлягала до виплати позивачці за 2024 рік становить 6787 грн. 73 коп. (6601,56 х 111,980%).

Разом з тим, відповідачем на користь позивачки 23 березня 2026 року було здійснено оплату орендної плати в загальній сумі 6020 грн. 78 коп. (а.с. 85), тобто недоплата з орендної плати становить 766 грн. 95 коп.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем орендна плата за 2024 рік не виплачена у строки, визначені умовами договору, а також виплата орендної плати проведена у розмірі, меншому, ніж визначено договором, тобто без урахування індексу інфляції, що відповідно до наведених норм права є суттєвими порушеннями умов договору.

Пунктом 4.7 додаткової угоди від 03 липня 2017 року сторони узгодили, що у разі невнесення орендної плати у строки визначені договором, сплачується пеня у розмірі 0,001 % від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Щодо пені нарахованої відповідно до п. 4.7 Додаткової угоди, суд не погоджується з сумами нарахованими представником позивача виходячи з наступного.

Так, пеня розраховується за формулою: Пеня = Сума*(Ставка / 100)*(Період / Рік), де

сума - сума заборгованості, ставка - річна ставка пені, яка визначена у договорі, період - кількість днів прострочки, рік - кількість днів у році (365 або 366).

Таким чином, розмір пені за несвоєчасну виплату орендної плати за 2024 рік становить 22 грн. 18 коп. (6061 грн. 56 коп. х 366(високосний рік) х 0,001%).

Обставини нарахування пені представник відповідача визнав частково у свої додаткових поясненнях до позову, але просив суд застосувати строки позовної давності, визначені п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Згідно із ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частиною 1 статті 261 ЦПК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Орендну плату за 2024 рік, в строк передбачений договором оренди землі від 03 липня 2017 року, позивачка не отримала, отже перебіг позовної давності розпочався з 01 січня 2025 року.

Згідно із Законом № 2120-ІХ від 15.03.2022 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнений пунктом 19, згідно із яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, в редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023,у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Отже, перебіг позовної давності до вимог про стягнення пені був зупинений на час дії воєнного стану, тому позовні вимоги про стягнення пені належать задоволенню на суму 22 грн. 18 коп.

Суд відхиляє твердження представника відповідача щодо шестимісячного строку нарахування пені щодо кожного року, оскільки в п.14 договору оренди сторонами узгоджено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,001% несплаченої суми за кожний місяць прострочення, а посилання представника відповідача на правову позицію Верховного Суду від 16.10.2024 року у справі №911/952/22 є недоречним, оскільки виниклі правовідносини не є релевантними даній справі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, дослідивши наявні у справі письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню недоплачена проіндексована орендна плата за землю за 2024 рік в сумі 766 грн. 95 коп. та пеня за несвоєчасну сплату орендної плати за 2024 рік в сумі 22 грн. 18 коп.

Вирішуючи питання, щодо судових витрат, суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Розмір судових витрат на професійну правничу допомогу заявлених представником позивача становить 8000 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано: ордер на надання правничої (правової) допомоги, розрахунок витрат на правову допомогу, квитанцію до прибуткового касового ордера № 8/25 від 15 грудня 2025 року (звор. бік а.с.10, а.с 11, 36).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Визначаючи розмір, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Отже, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

При цьому суд враховує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру тощо.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги співмірність розміру витрат на професійну правничу допомогу за даним позовом, виходячи з предмета спору, складності справи, суті правовідносин та обсягу виконаних робіт (наданих послуг), витраченого часу на їх надання, враховуючи реальний обсяг наданих адвокатських послуг, а також критерій розумності, суд вважає, що з ТОВ «Південь Агро Інвест» в рахунок витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги позивачу слід стягнути 6000 грн.

Крім того, виходячи з принципу пропорційності відшкодування судових витрат до задоволених вимог, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 320 грн. 72 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест», про стягнення заборгованості за договором оренди землі задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» (ЄДРПОУ 41107067) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за договором оренди землі від 01 січня 2009 року, зареєстрованим у книзі записів державної реєстрації договорів оренди від 18 травня 2009 року за № 040902100177 проіндексовану орендну плату за землю за 2024 рік в сумі 766 (сімсот шістдесят шість) гривень 95 копійок, пеню за несвоєчасну сплату орендної плати за 2024 рік в сумі 22 (двадцять дві) гривні 18 копійок.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» (ЄДРПОУ 41107067) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 320 (триста двадцять) гривень 72 копійки в рахунок сплаченого судового збору та 6000 (шість тисяч) гривень в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09 жовтня 2026 року

Головуючий: