Рішення № 140700965, 28.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 Справа № 914/1108/26

Господарський суд Львівської області в складі:

головуючої судді: Бургарт Т. І.,

за участі секретаря судового засідання: Свистуна П. О.,

представників учасників справи:

позивача не з`явився ;

відповідача: не з`явився ;

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Флексорес», с. Чишки, Львівська обл., (надалі позивач, ТОВ «Флексорес» )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестнол» м. Городок, Львівська обл., (далі відповідач, ТОВ «Вестнол»)

про: стягнення коштів в сумі 980 966,59 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Флексорес» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестнол» про (із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) стягнення коштів в сумі 980 966,59 грн.

Детальний процесуальний рух справи відображений у відповідних ухвалах суду і протоколах судових засідань.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Аргументи позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару за договором поставки від 19.08.2024 № 19/08-24, зокрема порушенням умов пункту 4.3 цього договору, внаслідок чого, за твердженням позивача, утворилася заборгованість у розмірі 1 257 443,60 грн.

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивач також просив стягнути з відповідача 131 359,79 грн пені, 62 872,18 грн штрафу, 24 022,38 грн інфляційних втрат та 12 712,24 грн трьох процентів річних.

Під час розгляду справи відповідач сплатив 507 443,60 грн основного боргу, у зв`язку з чим позивач подав заяву про зменшення позовних вимог у частині стягнення основного боргу з 1 257 443,60 грн до 750 000,00 грн.

Отже, з урахуванням зазначеної заяви позивач просить стягнути з відповідача 750 000,00 грн основного боргу, 131 359,79 грн пені, 62 872,18 грн штрафу, 24 022,38 грн інфляційних втрат та 12 712,24 грн трьох процентів річних, що загалом становить 980 966,59 грн.

Аргументи відповідача

Відповідач факту отримання товару та наявності боргу не заперечив. У поданих поясненнях повідомив, що сторони перебувають у процесі переговорів щодо графіка погашення заборгованості. На підтвердження добросовісності власних намірів надав акт звірки взаєморозрахунків станом на 18.05.2026 та підтвердження здійснення оплати на суму 250 000,00 грн., яку здійснив 21.05.2026. Окремих заперечень щодо розміру чи методики нарахування пені, 3% річних, інфляційних втрат або штрафу суду не надав.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

19.08.2024 ТОВ «Флексорес» (як постачальник) уклало із ТОВ «Вестнол» (як покупцем) Договір поставки №19/08-24 (надалі Договір) (а.с. 11-15).

За п. 1.1 Договору постачальник поставляє товар/партії товару на підставі заявок покупця, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар.

Поставка здійснюється окремими партіями відповідно до погоджених заявок; асортимент, кількість та строки кожної партії сторони погоджують окремо (п. 3.1 Договору). Датою поставки/отримання партії товару є дата підписання відповідної накладної уповноваженим представником Покупця (п. 3.4 Договору). Ціна товару погоджується сторонами окремо щодо кожної партії та зазначається у видаткових накладних. Ціна товару, а також сума до оплати формується на дату відвантаження товару в національній валюті України гривні, в день складання видаткової накладної (п. 4.1 Договору).

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2 212 412,04 грн., про що склав наступні видаткові накладні:

1) №6033 від 08.10.2024 на суму 206 631,84 грн;

2) № 6385 від 24.10.2024 на суму 126 393,60 грн;

3) № 6960 від 11.11.2024 на суму 216 096,60 грн;

4) № 7018 від 12.11.2024 на суму 189 590,40 грн;

5) № 7271 від 21.11.2024 на суму 33 000,00 грн;

6) № 7517 від 03.12.2024 на суму 126 393,60 грн;

7) № 7678 від 10.12.2024 на суму 572 284,80 грн;

8) № 7893 від 18.12.2024 на суму 105 600,00 грн;

9) № 8158 від 31.12.2024 на суму 613 171,20 грн;

10) № 1323 від 05.03.2025 на суму 23 250,00 грн;

За п. 4.3 Договору розрахунки здійснюються Покупцем протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту виписки видаткової накладної на підставі виставленого рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця в національній валюті України гривні. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів оплачених Покупцем на рахунок Продавця.

Відповідач частково сплатив за поставлений товар в сумі 954 968,44 грн., що підтверджується наступними платіжними інструкціями в національній валюті:

1) № 187 від 09.10.2024 на суму 205 521,60 грн.;

2) № 458 від 27.11.2024 на суму 126 393,60 грн.;

3) № 585 від 13.12.2024 на суму 94 795,20 грн.;

4) № 778 від 23.12.2024 на суму 150 000,00 грн.;

5) № 805 від 26.12.2024 на суму 100 000,00 грн;

6) № 80 від 09.01.2025 на суму 28 258,04 грн;

7) № 922 від 25.02.2025 на суму 75 000,00 грн;

8) № 1031 від 05.03.2025 на суму 50 000,00 грн;

9) № 1117 від 11.03.2025 на суму 50 000,00 грн;

10) № 1354 від 20.03.2025 на суму 75 000,00 грн;

Наведені обставини вбачаються також із Акту звірки взаєморозрахунків між ТОВ «Флексорес» та ТОВ «Вестнол» за період від січня 2024 по листопад 2025 року (а.с. 32), а також Акту звірки взаєморозрахунків №389 від 19.05.2026 між ТОВ «Вестнол» та ТОВ «Флексорес».

За прострочення оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період за який сплачується пеня), відповідно до розміру неоплаченої суми, за кожен день прострочення до повного розрахунку (п. 6.3 Договору).

Не зважаючи на будь-які інші штрафні санкції у разі порушення строку оплати замовленої та погодженої партії товару Покупцем на 90 календарних днів, Покупець зобов`язується сплатити продавцеві штраф у розмірі 5 % вартості поставленого/ неоплаченого товару. Датою, яка береться за основу відліку розрахунків по даному договору, є дата виписки видаткової накладної (п. 6.7 Договору).

28.07.2025 позивач звернувся до відповідача із вимогою за вих. № 28/07-2025, в якій просив сплатити основну суму заборгованості в розмірі 1 257 443,60 грн (а.с. 33-34). Цю заяву позивач надіслав на адресу відповідача поштовим відправленням 27.08.2025, що підтверджується копію опису рекомендованого листа із відтиском штемпеля АТ «Укрпошта» та копією накладної №7949500045391 (а.с. 35-36).

Після пред`явлення позову ТОВ «Вестнол» сплатило на користь ТОВ «Флексорес»:

1) 257 443,60 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №5993 від 10.04.2026;

2) 250 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №6855 від 21.05.2026;

ОЦІНКА СУДУ

Спір у цій справі стосується стягнення заборгованості за договором поставки, зокрема неустойки (штрафу та пені), а також інфляційних втрат і 3% річних. При вирішенні спору суд виходить з такого.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Суд встановив, що 19.08.2024 сторони уклали договір поставки товару.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Положення п. 1.1 Договору узгоджуються із ч. 1 ст. 712 ЦК України та встановлюють обсяг обов`язків сторін, де позивач як постачальник зобов`язаний поставити узгоджену партію товару, а відповідач як покупець зобов`язаний її оплатити у строк і в порядку, встановленому договором.

У п. 3.1 та 3.4 Договору сторони погодили, що поставка товару відбуватиметься партіями, підтвердженням поставки партії товару вважатиметься дата підписання відповідної накладної. Ціна кожної партії товару також відображатиметься у видаткових накладних за п. 4.1 Договору.

Суд встановив, що за період від 08.10.2024 по 05.03.2025 позивач здійснив поставку 10 партій товару, що підтверджується відповідними видатковими накладними (№6033, № 6385, № 6960, № 7018, № 7271, № 7517, № 7678, № 7893, № 8158 та № 1323). В матеріалах справи наявні видаткові накладні № 7271, № 7517, № 7678, № 7893, № 8158 та № 1323, які містять підписи представників позивача та відповідача. На інші видаткові накладні (№6033, № 6385, № 6960, № 7018) містяться посилання у Актах звірки взаєморозрахунків, які підписані позивачем та відповідачем. Крім цього, відповідач не заперечує отримання товару відповідно до цих накладних.

Таким чином, позивач в силу приписів п. п. 3.1 та 3.4 Договору належним чином виконав свої зобов`язання та здійснив поставку партій товару на загальну суму 2 212 412,04 грн.

У п. 4.3 Договору сторони погодили обов`язок відповідача здійснювати оплату партії товару протягом 30 календарних днів з моменту виписки видаткової накладної на підставі виставленого рахунку.

Як стверджує позивач, відповідач частково оплатив поставлені партії товару на суму 954 68,44 грн., натомість до пред`явлена позову несплаченими залишились 1 257 443,60 грн.

Суд встановив, що за період з 09.10.2024 по 20.03.2025 відповідач здійснив на користь позивача 10 платежів на загальну суму 954 968,44 грн. Суд також з`ясував, що окремі платіжні інструкції у гр. «призначення платежу наявне» містять посилання на видаткові накладні. Наведене стосується платіжних інструкцій:

1) № 187 від 09.10.2024 на суму 205 521,60 грн., наявне посилання на накладну №6033 від 01.10.2024;

2) № 458 від 27.11.2024 на суму 126 393,60 грн., наявне посилання на накладну №6385 від 22.10.2024;

3) № 585 від 13.12.2024 на суму 94 795,20 грн., наявне посилання на накладну №7018 від 11.11.2024;

4) № 778 від 23.12.2024 на суму 150 000,00 грн., наявне посилання на накладну №6960 від 08.11.2024;

В контексті цього суд зазначає, що почергове зарахування кожного наступного платежу до оплати конкретної партії товару згідно видаткової накладної в хронологічному порядку відповідає приписам ст. 534 ЦК України, відповідно до яких у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу. Відтак, суд погоджується із твердженнями позивача про те, що згадані платежі позивач зараховував як оплату за видатковими накладними №6033, № 6385, № 6960, № 7018.

Суд встановив, що за іншими платіжними інструкціями, які не містять посилання на конкретну видаткову накладну відповідач сплатив на користь позивача 378 258,04 грн. Отже разом за період від з 09.10.2024 по 20.03.2025 позивач сплатив на користь відповідача 954 968,44 грн. (576 710,40 грн. + 378 258,04 грн.).

Сума основної заборгованості на момент пред`явлення позову становить 1 257 443,60 грн. (2 212 412,04 грн. загальної вартості усіх партій товару - 954 968,44 грн., які сплатив відповідач).

Суд також встановив, що після пред`явлення позову відповідач частково оплатив основну суму заборгованості в розмірі 507 443,60 грн., внаслідок чого така зменшилась до 750 000,00 грн (1 257443,60 грн - 507 443,60 грн.), яку позивач і просить стягнути з відповідача.

Таким чином суд з`ясував, що відповідач сплатив на користь позивача 1 462 412,04 грн (954 968,44 грн. + 507 443,60 грн.), а отже несплаченими залишились 750 000,00 грн. (2 212 412,04 грн. - 1 462 412,04).

Враховуючи викладене вище, суд погоджується із аргументами позивача в частині необхідності стягнення основної заборгованості. Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 750000,00 грн. основної заборгованості за договором поставки товару.

Відповідно до пункту 4.3 Договору, відповідач зобов`язаний здійснити оплату товару протягом 30 календарних днів з моменту виписки видаткової накладної на підставі виставленого рахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Невиконання зобов`язання в строк в силу приписів ч. 1 ст. 612 ЦК України вважатиметься простроченням боржника, оскільки боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника є одним із видів порушення зобов`язання, що має наслідком, зокрема, сплату неустойки у вигляді пені та штрафу (п. 3 ч. 2 ст. 611 ЦК України). Окрім цього, наслідки порушення грошового зобов`язання передбачені у ст. 625 ЦК України, згідно з ч. 2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі досліджених платіжних інструкцій суд вище встановив, що Відповідач в період з 09.10.2024 по 20.03.2025 здійснював оплату поставлених партій товару, однак надалі попри наявну заборгованість припинив сплачувати кошти на рахунок позивача. Отже відповідач порушив своє грошове зобов`язання з оплати поставленого товару у встановлений строк, правовим наслідком чого закон визначає виникнення у кредитора права нарахувати неустойку у вигляді пені та/або штрафу.

Суд встановив, що положення п. 6.3 та п. 6.7 Договору передбачають відповідальність покупця за прострочення оплати партії товару у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення та штраф у розмірі 5% вартості поставленого/ неоплаченого товару у разі прострочення оплати більше ніж на 90 календарних днів.

Згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки (тобто одного виду відповідальності: цивільної), а відтак не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України (див. п. 7.39 постанови Великої Палати Верховного суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19).

У цій справі остання поставка товару відбулась 05.03.2026, впродовж 90 днів відповідач повністю не оплатив вартість поставленого товару. Виходячи з наведеного суд вважає обґрунтованими доводи позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у формі пені та штрафу згідно п. 6.3 та п. 6.7 Договору. Враховуючи обґрунтованість аргументів позивача про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості, суд також вважає обґрунтованими аргументи позивача про необхідність стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Судом встановлено, що позивач обчислює штрафні санкції на усю суму основної заборгованості станом на 30.11.2025, за період від 01.12.2025 по 01.04.2026, при цьому, період прострочення оплати видаткових накладних, що виник до 30.11.2025, позивач в розрахунок строку нарахування штрафних санкцій не включає.

Суд звертається до засади диспозитивності, що закріплена у ч. 1-2 ст. 14 ГПК України, відповідно до якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відтак, суд перевірятиме наявність підстав для нарахування штрафних санкцій та правильність обрахованих числових значень не виходячи за межі визначеного періоду часу, що узгоджується із сталою практикою Верховного Суду (див., до прикладу, постанови ОП КГС ВС від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15, від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 (п. 33), від 03.11.2023 у cправі № 925/872/21(п. 76)).

Перевіряючи правильність розрахунків позивача (пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат) в межах визначеного періоду суд зазначає наступне.

Щодо пені

Договір укладений 19.08.2024, а прострочення виконання зобов`язання з оплати, зокрема, останньої партії товару мало місце 10.01.2025, тобто під час дії Господарського кодексу України (надалі ГК України), відповідно до ч. 6 ст. 232 якого встановлене загальне правило, за яким нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. За сталою практикою Верховного Суду, якщо у договорі міститься формулювання із вказівкою на термін (тобто на календарну дату, або на подію, яка має неминуче настати) на кшталт "до повного виконання зобов`язання", "до дати фактичного виконання", "до повної сплати заборгованості / погашення боргу", "протягом року / усього періоду існування заборгованості" тощо отже сторони визначили інший період, за який відбуватиметься нарахування неустойки ( постанови ВП ВС від 16.10.2024 у справі № 911/952/22 (п. 80-91), ОП КГС ВС від 19.06.2026 у справі № 910/22/24 (п. 8.12) та ін.).

У цій справі п. 6.3 Договору передбачає, що за прострочення оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період за який сплачується пеня), відповідно до розміру неоплаченої суми, за кожен день прострочення до повного розрахунку. Таким чином, формулювання у Договорі «до повного розрахунку» є вказівкою на термін, що відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України означає, що сторони відступити від загального правила та погодили нарахування неустойки не в межах шестимісячного періоду. Отже, за період від 30.11.2025 по 01.04.2026 у позивача існували підстави для нарахування пені.

Стосовно основи для нарахування пені суд встановив, що станом на 20.03.2026 відповідач сплатив на користь 954 968,44 грн., що повністю покриває вартість партій товару за видатковими накладними:

- №6033 від 08.10.2024 (на суму 206 631,84 грн.);

- № 6385 від 24.10.2024 (на суму 126 393,60 грн.);

- № 6960 від 11.11.2024 (на суму 216 096,60 грн.);

- № 7018 від 12.11.2024 (на суму 189 590,40 грн.);

- № 7271 від 21.11.2024 (на суму 33 000,00 грн.);

- № 7517 від 03.12.2024 (на суму 126 393,60 грн.);

Разом 898 106,04 грн. Решта 56 862,40 грн. були зараховані до видаткової накладної № 7678 від 10.12.2024 на суму 572 284,80 грн., що зменшило заборгованість за цією накладною станом на 30.11.2025 до 515 422,40 грн. (572 284,80 грн. - 56 862,40 грн.).

Суд також встановив, що позивач надалі здійснив поставку партій товару за видатковими накладними № 7893 від 18.12.2024 (на суму 105 600,00 грн.), № 8158 від 31.12.2024 (на суму 613 171,20 грн.) та № 1323 від 05.03.2025 (на суму 23 250,00 грн.), які на момент пред`явлення позову не були оплачені навіть частково.

Станом на 30.11.2025 за кожною із згаданих видаткових накладних існувало прострочення виконання грошового зобов`язання відповідача. Перевіряючи числові значення пені за кожною із цих видаткових накладних (за період від 30.11.2025 по 01.04.2026) суд зазначає, що:

- за видатковою накладною № 7678 від 10.12.2024 пеня становить 52 968,48 грн. (на суму заборгованості 572 284,80 грн., яка виникла 20.03.2025 та існувала станом на 30.11.2025);

- за видатковою накладною № 7678 від 10.12.2024 на суму 105 600,00 грн. пеня становить 10 852,21 грн.;

- за видатковою накладною № 8158 від 31.12.2024 (на суму 613 171,20 грн.) пеня становить 63 013,84 грн.;

- за видатковою накладною № 1323 від 05.03.2025 (на суму 23 250,00 грн.) пеня становить 2 389,34 грн.;

Разом 129 223,87 грн. пені (52 968,48 грн. + 10 852,21 грн. + 63 013,84 + 2 389,34 грн.), що не співпадає із розрахунками позивача (131 359,79 грн.). Отже позовні вимоги в цій частині необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 129 223,87 грн. пені.

Щодо штрафу

Суд установив, що відповідно до п. 6.7 Договору не зважаючи на будь-які інші штрафні санкції у разі порушення строку оплати замовленої та погодженої партії товару Покупцем на 90 календарних днів, Покупець зобов`язується сплатити продавцеві штраф у розмірі 5 % вартості поставленого/ неоплаченого товару. Датою, яка береться за основу відліку розрахунків по даному договору, є дата виписки видаткової накладної.

Таким чином, перевіривши за усіма видатковими накладними 90-то денний строк на виконання грошового зобов`язання з повної оплати поставленої партії товару, та порівнявши його із датами сплати вартості за відповідними партіями товару суд встановив наступне:

- партії товару за видатковими накладними № 6033 від 08.10.2024 (на суму 206 631,84 грн.), № 6385 від 24.10.2024 (на суму 126 393,60 грн.), № 6960 від 11.11.2024 (на суму 216 096,60 грн.) були повністю оплачені в межах 90-то денного строку;

- партія товару за видатковою накладною № 7018 від 12.11.2024 (на суму 189 590,40 грн.) мала бути повністю оплачена до 18.02.2025. До цієї видаткової накладної зараховувалися платежі за платіжними інструкціями № 585 від 13.12.2024 (на суму 94 795,20 грн., містить посилання на видаткову накладну), № 805 від 26.12.2024 (на суму 32 793,16 грн., не містить посилання, сума зараховувалась в порядку черговості) та № 80 від 09.01.2025 (на суму 28 258,04 грн., не містить посилання, сума зараховувалась в порядку черговості). Разом станом на 09.02.2025 сплачено 155 846,40 грн., несплаченими залишились 33 744,00 грн. (189 590,40 грн. - 155 846,40 грн.). Штраф у розмірі 5% від наведеної суми становить 1 687,20 грн. (33 744,00 грн. * 5%);

- партія товару за видатковою накладною № 7271 від 21.11.2024 (на суму 33 000,00 грн.) мала бути повністю оплачена до 09.02.2025. Станом на цю дату вартість партії товару не була оплачена навіть частково. Штраф у розмірі 5% від вартості партії товару становить 1 650,00 грн. (33 000,00 грн. * 5%);

- партія товару за видатковою накладною № 7517 від 03.12.2024 (на суму 126 393,60 грн.) мала бути повністю оплачена до 02.03.2025. До цієї видаткової накладної зараховувався платіж за платіжною інструкцією № 922 від 25.02.2025 в частині суми 8 256,00 грн. Загальна сума за вказаною платіжною інструкцією 75 000,00 грн була зарахована до видаткової накладної № 7018 від 12.11.2024 на суму 33 744,00 грн. та до видаткової накладної № 7271 від 21.11.2024 на суму 33 000,00 грн. в порядку черговості погашення заборгованості. Станом на 02.03.2025 неоплаченими залишалися 118 137,60 грн. (126 393,60 грн. - 8 256,00 грн.). Штраф у розмірі 5% від наведеної суми становить 5 906,88 грн. (118 137,60 грн. * 5%);

- партії товару за видатковими накладними № 7678 від 10.12.2024 (на суму 572 284,80 грн.), № 7893 від 18.12.2024 (на суму 105 600,00 грн.), № 8158 від 31.12.2024 (на суму 613 171,20 грн.) та № 1323 від 05.03.2025 (на суму 23 250,00 грн.) мали бути повністю оплачені до 09.03.2025, 17.03.2025, 30.03.2025 та 02.06.2025 відповідно. Станом на ці дати вартість партій товару не була оплачена навіть частково. Штраф у розмірі 5% від вартості кожної партії товару становить 28 614,24 грн. (572 284,80 * 5%), 5 280,00 (105 600,00 грн. * 5%) 30 658,56 (613 171,20 грн. * 5%) та 1 162,50 (23 250,00 грн. * 5%) відповідно;

Разом сума штрафу становить 74 959,38 грн. (1 687,20 грн. + 1 650,00 грн. + 5 906,88 грн. + 28 614,24 грн. + 5 280,00 грн. + 30 658,56 грн. + 1 162,50 грн.), що не збігається із розрахунками позивача (62 872,18 грн.). Позивач нараховує штраф на загальну суму заборгованості станом на 30.11.2025. Водночас, позивач не враховує прострочення оплати за тими податковими накладними, які оплачені відповідачем в повному обсязі, однак з простроченням в певній частині на строк більше, ніж 90 днів.

Оскільки в силу положень ст. 14 ГПК України суд розглядає справи лише в межах заявлених вимог особи, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 62 872,18 грн. штрафу.

Щодо інфляційних втрат та 3% річних.

Розмір інфляційних втрат, становить 45 807,30 грн., в той час як позивач заявив 24 022,38 грн. Оскільки в силу положень ст. 14 ГПК України суд розглядає справи лише в межах заявлених вимог особи, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в заявленому розмірі, а саме 24 022,38 грн;

Розмір 3% річних становить 12 712,24 грн., які необхідно стягнути з відповідача на користь позивача;

Таким чином позовні вимоги необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 978 830,66 грн., з яких 750 000,00 грн. основного боргу, 129 223,86 грн. пені, 62 872,18 грн. штрафу, 24 022,38 грн. інфляційних втрат, 12 712,24 грн. три відсотки річних

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У цій справі за подання позовної заяви позивач сплатив 22 326,15 грн. судового збору, що відповідає встановленій законом ставці судового збору за подання позовної заяви майнового характеру в паперовому вигляді. Разом з тим, позивач в подальшому звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог, а саме до 980 966,59 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Отже, у зв`язку зі зменшенням позовних вимог належний до сплати судовий збір за подання позовної заяви в цій частині становить 14 714,50 грн. (980966,59 * 1,5%). Таким чином, різниця між сплаченою сумою судового збору та сумою збору, яка відповідає остаточному розміру позовних вимог, становить 7 611,65 грн. (22 326,15 грн. 14 714,50 грн.).

Наведена сума судового збору може бути повернута позивачу за ухвалою суду, прийнятою на підставі відповідного клопотання.

Суд задовольнив лише частину позовних вимог, що складає 99,8 % від ціни позову. Таким чином, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволеної ціни позову, а саме 14 682,46 грн.

Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 2, 4, 73, 74, 76-80, 123, 124, 126, 129, 222, 236-242 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестнол» (вул. Володимира Івасюка, буд. 2Г, м. Городок, Львівська обл., 81500; код ЄДРПОУ 44706355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Флексорес» (вул. Лесі Українки, буд. 53, с. Чишки, Львівський р-н, Львівська обл.., 81144; код ЄДРПОУ 38953610) 978 830,66 грн., з яких 750 000,00 грн. основного боргу, 129223,86 грн. пені, 62872,18 грн. штрафу, 24 022,38 грн. інфляційних втрат, 12 712,24 грн. три відсотки річних та 14 682,46 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. В решті судовий збір залишити за позивачем.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

7. Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

8. Повний текст судового рішення складений та підписаний 19 жовтня 2026 року (з урахуванням періоду перебування судді на навчанні в Національній школі суддів України).

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Флексорес» (вул. Лесі Українки, буд. 53, с. Чишки, Львівський р-н, Львівська обл.., 81144; код ЄДРПОУ 38953610);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вестнол» (вул. Володимира Івасюка, буд. 2Г, м. Городок, Львівська обл. , 81500; код ЄДРПОУ 44706355).

Суддя Бургарт Т.І.