Ухвала суду № 140700439, 19.10.2026, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 488/5518/26

Провадження № 2-н/488/2347/26

УХВАЛА

Іменем України

19.10.2026 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши матеріали заяви Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» на видачу судового наказу про стягнення боргу за послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

06.10.2026 року представник Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» звернувся до Корабельного районного суду м. Миколаєва із заявою про видачу судового наказу, в якій просив стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на свою користь суму боргу за послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення у загальному розмірі 9 845,54, а також судові витрати пропорційно у розмірі 266,24 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до частин 1, 2 ст.47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст.33 ЦК України неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону. Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник.

Статтею 34 ЦК України встановлено, що повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» дитина - особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.

Згідно ч. 2 ст. 6 СК України неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Відповідно до ч. 5 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.

Як вбачається з матеріалів заяви про видачу судового наказу та відповідно до відповіді Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради один з солідарних боржників - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 у період з 01.04.2025 року по 18.03.2026 року був неповнолітньою особою.

Водночас, як убачається зі змісту заяви про видачу судового наказу, заявник просить стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01.04.2025 року по 30.09.2026 року в розмірі 3 896,58 грн, а також судовий збір у розмірі 266,24 грн.

Отже, заявлена вимога про солідарне стягнення заборгованості охоплює період, протягом якого один із зазначених боржників - ОСОБА_3 був неповнолітньою особою.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно з частинами 1, 4 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Частинами 1, 2 ст. 544 ЦК України встановлено, що боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов`язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.

Відповідно до ст. 33 ЦК України неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону або за згодою батьків (усиновлювачів) чи піклувальника. Отже, вирішуючи питання про видачу судового наказу, суд має враховувати правові підстави виникнення зобов`язання у неповнолітньої особи та передбачені законом умови її відповідальності.

Солідарний обов`язок боржників передбачає, що кредитор має право вимагати виконання зобов`язання як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, однак у межах одного зобов`язання. Водночас у наказному провадженні суд розглядає заявлену вимогу виключно в тому обсязі та щодо тих осіб, які визначені заявником.

З урахуванням того, що період стягнення заборгованості по оплаті за послуги з централізованого водопостачання та нарахованої абонентської плати з боржників (01.04.2025 року по 30.09.2026 року), охоплює період коли один з солідарних боржників ОСОБА_3 , 19.03.2008 року був неповнолітньою особою (01.04.2025 року до 18.03.2026 року), тобто не набув повної цивільної дієздатності, заявлена вимога не може бути розглянута в заявленому складі боржників.

При цьому, суд роз`яснює стягувачу наслідки відмови у видачі судового наказу. А саме, згідно з ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Тому, відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, внесена сума судового збору стягувачу/заявнику не повертається.

Керуючись ст. ст. 163- 166, 258-261, 352-354 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

У видачі судового наказу за заявою Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» у частині вимоги про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01.04.2025 року по 30.09.2026 року в розмірі 3 896,58 грн та судового збору в розмірі 266,24 грн - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена учасниками справи в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її винесення.

Суддя Я.А. Чернявська