Рішення № 140700094, 19.10.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 125/1872/25

Провадження № 2/127/1682/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Сичука М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 18.08.2023-100001850 від 18 серпня 2023 року в розмірі 16 216 грн 03 коп. та судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 18.08.2023-100001850, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 11 000 грн строком на 140 днів.

Позивач вказує, що кредитний договір укладено в електронній формі шляхом прийняття відповідачем пропозиції про укладення кредитного договору, підписання заявки на отримання кредиту та підтвердження укладення договору за допомогою одноразового ідентифікатора. За твердженням позивача, відповідач пройшов ідентифікацію із використанням системи BankID Національного банку України, після чого кредитні кошти були перераховані на зазначений ним платіжний засіб.

За умовами кредитного договору процентна ставка становить 1 % за кожен день користування кредитом, а строк кредитування 140 днів із дня надання коштів. Договором також передбачено комісію, пов`язану з наданням кредиту, в розмірі 1 650 грн та порядок внесення платежів відповідно до погодженого графіка.

Як зазначає позивач, свої зобов`язання за договором він виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти, тоді як відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Згідно з наданою позивачем довідкою-розрахунком заборгованість за кредитним договором № 18.08.2023-100001850 від 18 серпня 2023 року становить 16 216 грн 03 коп., з яких 9 213 грн 74 коп. - заборгованість за основною сумою кредиту та 7 002 грн 29 коп. - заборгованість за процентами за період із 18 серпня 2023 року до 04 січня 2024 року.

Посилаючись на положення цивільного законодавства, що регулюють виникнення та виконання договірних зобов`язань, а також на норми законодавства щодо укладення електронних правочинів і споживчого кредитування, позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість і понесені судові витрати.

Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 23 січня 2026 року цивільну справу передано за підсудністю до Вінницького міського суду Вінницької області.

Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 25 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу за адресою його зареєстрованого місця проживання, однак поштове відправлення повернулося до суду без вручення адресату із відміткою оператора поштового зв`язку про закінчення строку зберігання.

У встановлений судом строк відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив, клопотань про розгляд справи з викликом сторін не заявлено, у зв`язку з чим справа вирішується за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 8 ст. 178, ст. 279 ЦПК України.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

Фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.113 Розділу V Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.

Відповідно до наказу ДСА «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» від 20.08.2019 № 814, у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, складання внутрішнього опису здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. 526, 527, 530, 536, 610, 611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України § 23).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

За змістом статей 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а достовірними - докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Недодержання письмової форми кредитного договору має наслідком його нікчемність.

Як убачається з матеріалів справи, 18 серпня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 18.08.2023-100001850 в електронній формі.

Згідно з умовами договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 11 000 грн 00 коп. строком на 140 днів. Договором передбачено фіксовану процентну ставку в розмірі 1 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом погодженого строку кредитування. Проценти підлягають розрахунку шляхом множення суми кредиту або її залишку на кількість днів користування відповідними коштами та погоджену процентну ставку.

Умовами договору також передбачено комісію, пов`язану з наданням кредиту, в розмірі 1 650 грн 00 коп. Водночас позивач заявив до стягнення заборгованість за тілом кредиту та процентами, а окремої вимоги про стягнення зазначеної комісії не заявляв, у зв`язку із чим питання про її стягнення судом не вирішується.

Закон України «Про електронну комерцію» допускає укладення електронного договору шляхом оферти та її акцепту, а стаття 12 цього Закону передбачає можливість підписання електронного правочину, зокрема, одноразовим ідентифікатором у визначеному законом порядку.

Надані позивачем документи містять підтвердження укладення кредитного договору, паспорт споживчого кредиту та відомості про підтвердження відповідачем ознайомлення з умовами кредитування шляхом введення коду, надісланого на номер телефону НОМЕР_1 . У документах зазначено одноразовий ідентифікатор Т329 та дату його використання 18 серпня 2023 року.

Сам по собі факт укладення договору в електронній формі не свідчить про недійсність правочину. За умови дотримання передбаченого законом порядку електронний договір породжує для його сторін права та обов`язки, визначені його умовами.

Факт перерахування відповідачу кредитних коштів підтверджується наданою позивачем платіжною квитанцією АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якої 18 серпня 2023 року здійснено переказ коштів у розмірі 11 000 грн 00 коп. із призначенням платежу «Видача за договором № 18.08.2023-100001850».

Отже, матеріалами справи підтверджується факт укладення між сторонами кредитного договору та надання відповідачу кредитних коштів у погодженому розмірі.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на визначену кредитором дату за відповідачем обліковується заборгованість за кредитним договором № 18.08.2023-100001850 у загальному розмірі 16 216 грн 03 коп., з яких 9 213 грн 74 коп. - заборгованість за тілом кредиту та 7 002 грн 29 коп. - заборгованість за процентами за період з 18 серпня 2023 року по 4 січня 2024 року.

Зазначені суми відображені у наданій позивачем довідці про заборгованість. Визначений позивачем період нарахування процентів відповідає зазначеному в матеріалах справи строку кредитування, який становить 140 днів з дати надання кредиту.

Суд перевірив заявлений розмір заборгованості в межах позовних вимог та наданих доказів. При цьому позивач не заявляє вимог про стягнення неустойки, а тому питання про її стягнення судом не вирішується.

Відповідач доказів на спростування обставин, на які посилається позивач, іншого розрахунку заборгованості або доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором до суду не подав.

Водночас неподання відповідачем відзиву саме по собі не звільняє позивача від обов`язку довести обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Суд оцінює подані докази в їх сукупності та виходить із того, що надані позивачем документи підтверджують укладення договору, перерахування кредитних коштів та визначений позивачем розмір заборгованості.

З огляду на встановлені обставини, умови укладеного між сторонами кредитного договору та положення статей 526, 530, 629, 1048, 1054 ЦК України суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9 213 грн 74 коп. та заборгованості за процентами в розмірі 7 002 грн 29 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 17 вересня 2025 року.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному розмірі.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що їх розподіл здійснюється з урахуванням положень статей 133, 137, 141 ЦПК України за наявності належних доказів складу та розміру понесених витрат. Оскільки наданими на час ухвалення рішення матеріалами не підтверджено остаточного розміру витрат на професійну правничу допомогу та їх фактичного понесення, підстав для стягнення таких витрат у цьому рішенні немає. Це не позбавляє позивача права подати відповідні докази у строки та порядку, передбачені ЦПК України, за умови дотримання встановлених законом процесуальних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, статтями 526, 530, 610, 629, 1048, 1054, 1055 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 18.08.2023-100001850 від 18 серпня 2023 року в розмірі 16 216 (шістнадцять тисяч двісті шістнадцять) гривень 03 копійки, з яких заборгованість за тілом кредиту 9 213 (дев`ять тисяч двісті тринадцять) гривень 74 копійки; заборгованість за процентами 7 002 (сім тисяч дві) гривні 29 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Суддя: