Ухвала суду № 140699305, 09.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.10.2026Справа № 910/12815/26За позовом Київської міської ради

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю « Фірма «Катран-К »

2. Товариства з обмеженою відповідальністю « Бухара Рибалка »

про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна

Суддя В.В.Сівакова

Без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

07.10.2026 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю « Фірма «Катран-К » та Товариства з обмеженою відповідальністю « Бухара Рибалка » про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель (літ. Б, В, Г) - (Ринок «Рибалка») літера «Б» - площею 119,1 кв. м; літера «В» - 56,4 кв. м; літера «Г» - 493,4 кв. м, загальною площею 668,90 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1648833880000, споруди, № 1 - ворота; № 2 - огорожа; № 3 - паркан; № 4 - опірна стіна; № 5 - навіс для торгівлі; № 6 - кіоск торгівельний; № 7 - паркан (дерев`яний модернізований); № 8 - навіс для торгівлі; № 9 - навіс для торгівлі; № 10 - кіоск торгівельний; № 11 - навіс для торгівлі; № 12 - навіс для торгівлі; № 13 - кіоск металевий, що знаходяться за адресою: м. Київ, Набережне шосе, 25 , розташовані на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:82:008:0001, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю « Фірма «Катран-К » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) та акт прийому-передачі нерухомого майна від 18.05.2026 до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю « Бухара Рибалка » (ЄДРПОУ 46388631 ) нежитлових будівель (літ. Б, В, Г) - (Ринок «Рибалка») літера «Б» - площею 119,1 кв. м; літера «В» - 56,4 кв. м; літера «Г» - 493,4 кв. м, загальною площею 668,90 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1648833880000, №1 - ворота; № 2 - огорожа; № 3 - паркан; № 4 - опірна стіна; № 5 - навіс для торгівлі; № 6 - кіоск торгівельний; № 7 - паркан (дерев`яний модернізований); № 8 - навіс для торгівлі; № 9 - навіс для торгівлі; № 10 - кіоск торгівельний; № 11 - навіс для торгівлі; № 12 - навіс для торгівлі; № 13 - кіоск металевий, що знаходяться за адресою: м. Київ, Набережне шосе, 25 , посвідчений 18.05.2026 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мішиною О.М. за реєстровим номерами: 206, 207.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ТОВ « Фірма «Катран-К » є власником нежитлових будівель (літ. Б, В, Г) загальною площею 668,9 кв. м, що розташовані за адресою: Набережне шосе, 25, м. Київ (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1648833880000, дата реєстрації права власності: 18.09.2018, номер відомостей про речове право: 28014257). Належне ТОВ « Фірма «Катран-К » майно розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:82:008:0001 загальною площею 0,3056 га за адресою: Набережне шосе, 25 у Печерському районі міста Києва . Відповідач-1 використовував дану земельну ділянку без правовстановлюючих документів на неї. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2025 у справі № 910/4924/25 (залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2026) стягнуто з ТОВ « Фірма «Катран-К » на користь Київської міської ради 5.172.217,75 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 13.05.2022 по 19.03.2025. Позивачу під примусового виконання зазначеного рішення суду стало відомо, що 29.04.2026 ТОВ « Фірма «Катран-К » відчужило належні йому об`єкти нерухомості на користь ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу вартістю 178.941 грн, а надалі, 18.05.2026, остання передала це майно до статутного капіталу ТОВ « Бухара Рибалка », право власності якого зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.05.2026. Після відчуження нерухомості за ТОВ « Фірма «Катран-К » не залишилося зареєстрованих прав на інше нерухоме майно, на яке можливо було б звернути стягнення за рішенням суду. На думку позивача, зазначені правочини мають ознаки фраудаторності, оскільки вчинені після ухвалення рішення про стягнення заборгованості та за обставин, які, на його переконання, свідчать про обізнаність товариства щодо необхідності виконання судового рішення. Відчуження майна за низькою ціною та його подальша передача до статутного капіталу іншого товариства, за твердженням позивача, були спрямовані на виведення активів боржника, уникнення звернення на них стягнення та унеможливлення реального виконання судових рішень. У зв`язку із цим позивач вважає, що оспорювані правочини порушують його майнові інтереси та підлягають оцінці судом на предмет їх недійсності як вчинені з метою ухилення від виконання зобов`язань.

У позовній заяві міститься заява про забезпечення позову шляхом

- накладання арешту на нежитлові будівлі (літ. Б, В, Г) - (Ринок «Рибалка») літера «Б» - площею 119,1 кв. м; літера «В» - 56,4 кв. м; літера «Г» - 493,4 кв. м, загальною площею 668,9 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1648833880000; споруди: № 1 - ворота; № 2 - огорожа; № 3 - паркан; № 4 - опірна стіна; № 5 - навіс для торгівлі; № 6 - кіоск торгівельний; № 7 - паркан (дерев`яний модернізований); № 8 - навіс для торгівлі; № 9 - навіс для торгівлі; № 10 - кіоск торгівельний; № 11 - навіс для торгівлі; № 12 - навіс для торгівлі; № 13 - кіоск металевий, що знаходяться за адресою: м. Київ, Набережне шосе, 25 ;

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю « Бухара Рибалка » (код ЄДРПОУ 46388631 ) вчиняти будь-які дії пов`язані з відчуженням прав на об`єкти нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:82:008:0001, а саме: нежитлові будівлі (літ. Б, В, Г) - (Ринок «Рибалка») літера «Б» - площею 119,1 кв. м; літера «В» - 56,4 кв. м; літера «Г» - 493,4 кв. м, споруди: №1 - ворота; № 2 - огорожа; № 3 - паркан; № 4 - опірна стіна; № 5 - навіс для торгівлі; № 6 - кіоск торгівельний; № 7 - паркан (дерев`яний модернізований); № 8 - навіс для торгівлі; № 9 - навіс для торгівлі; № 10 - кіоск торгівельний; № 11 - навіс для торгівлі; № 12 - навіс для торгівлі; № 13 - кіоск металевий, загальною площею 668,90 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1648833880000, що знаходяться за адресою: м. Київ, Набережне шосе, 25 ;

- заборони іншим особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з посвідченням будь-яких правочинів, а також вчиняти реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на об`єкти нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:82:008:0001, а саме: нежитлові будівлі (літ. Б, В, Г) - (Ринок «Рибалка») літера «Б» - площею 119,1 кв. м; літера «В» - 56,4 кв. м; літера «Г» - 493,4 кв. м, споруди: №1 - ворота; № 2 - огорожа; № 3 - паркан; № 4 - опірна стіна; № 5 - навіс для торгівлі; № 6 - кіоск торгівельний; № 7 - паркан (дерев`яний модернізований); № 8 - навіс для торгівлі; № 9 - навіс для торгівлі; № 10 - кіоск торгівельний; № 11 - навіс для торгівлі; № 12 - навіс для торгівлі; № 13 - кіоск металевий, загальною площею 668,90 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1648833880000, що знаходяться за адресою: м. Київ, Набережне шосе, 25 .

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву Київської міської ради про забезпечення позову суд відзначає наступне

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Разом із тим, у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (даний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (даний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

При цьому обов`язок доказування необхідності вжиття заходів забезпечення позову покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Однак наведені позивачем доводи не є достатніми для висновку про наявність підстав для вжиття заявлених заходів забезпечення позову, оскільки самі по собі обставини відчуження Товариством з обмеженою відповідальністю « Фірма «Катран-К » спірного нерухомого майна на користь ОСОБА_2 та подальшої передачі останньою його до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю « Бухара Рибалка » не свідчать про неминучість його повторного відчуження або про неможливість ефективного захисту прав позивача без застосування відповідних обмежень.

Крім того, заявником не наведено належних доказів вчинення ТОВ « Бухара Рибалка » конкретних дій, спрямованих на повторне відчуження майна, підготовки до укладення нових правочинів щодо нього або здійснення інших дій, які реально можуть ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього судового рішення. Отже, припущення про можливість подальшого відчуження майна не може бути самостійною та достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову без підтвердження відповідними фактичними обставинами.

Заявником суду не наведено інших підстав які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення майбутнього позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача.

Приймаючи до уваги відсутність жодних доказів в підтвердження викладеного у заяві та будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Згідно з п. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140 ГПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви Київської міської ради про забезпечення позову відмовити повністю.

Ухвала набрала чинності 09.10.2026. Ухвала підлягає оскарженню протягом десяти днів з дня її підписання.

СуддяВ.В.Сівакова