Рішення № 140699067, 16.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.10.2026Справа № 910/9131/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект"

до Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус

про стягнення 1 452 000,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення 1 452 000,00 грн.

У позовній заяві позивач стверджує про наявність у відповідача обов`язку щодо повернення коштів, стягнутих за банківською гарантією від 23.05.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк та спосіб усунення недоліків.

Позивачем 27.07.2026 сформовано у системі "Електронний суд" заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2026 відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус"; визначено учасникам судового процесу строки для подачі своїх заяв по суті спору.

Відповідно до повідомлення про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи відповідачем ухвалу про відкриття провадження у справі отримано 03.08.2026 о 20:19.

Частиною одинадцятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Відповідно до частини 6 вказаної статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, ухвала про відкриття провадження у даній справі належним чином вручена відповідачу 04.08.2026.

До Господарського суду міста Києва 11.08.2026 від третьої особи надійшли пояснення.

Відповідач відзив суду не надав та позовні вимоги не заперечив. Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та відповідачем 28.05.2025 укладено договір поставки № ШГВ 25-464 БС, відповідно до пункту 1 якого, позивач зобов`язався поставити відповідачу товар, визначений у специфікації, а відповідач - прийняти та оплатити його вартість.

Відповідно до пункту 5.1 договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікаціїї до договору.

Згідно з пунктом 5.1 договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації до договору.

Умовами специфікації № 1 до договору встановлено наступне. Найменування товару - блок підготовки вуглеводнів (газу), типу FSH-BG-3-6,3-80 25/80 25-ПС-А в складі: Блок осушки імпульсного газу (БОПГ); Блок сепаратора газу ущільнення та імпульсного газу (БСГУ та ІГ). Загальна вартість товару складає до 29 040 000,00 грн. Строк поставки товару - протягом 210 календарних днів з дати укладання договору про закупівлю. Оплата здійснюється протягом 30 календарних днів з дати підписання акту приймання передачі товару або видаткової накладної та наданого позивачем на підставі рахунку на оплату.

Відповідно до пункту 5.9 договору прийняття товару проводиться шляхом підписання уповноваженими представниками акту / актів приймання-передачі товару або видаткової / видаткових накладної / накладних. У випадку виявлення недоліків товару або товаросупровідної документації, відповідач має право не підписувати акт / акти прийманні-передачі товару або видаткову / видаткові накладну / накладні до усунення виявлених недоліків, а позивач зобов`язаний усунути недоліки та оплатити документально-підтверджені витрати відповідача, спричинені такими недоліками. Поставка товару з недоліками вважається поставкою неякісного товару.

Умовами пункту 10.2 договору встановлено вимоги забезпечення виконання зобов`язань по договору позивачем. Зокрема, забезпечення виконання зобов`язань по договору здійснюється до укладання договору в один із способів:

- у формі грошових коштів. Сума грошових коштів, як забезпечення виконання зобов`язань по даному договору повинна бути перерахована позивачем на окремий рахунок, наданий відповідачем, та повинна бути 5% від загальної вартості (ціни) договору.

- або надання банківської гарантії виконання зобов`язань за договором. Банківська гарантія повинна відповідати вимогам, вказаним у формі банківської гарантії як забезпечення виконання зобов`язань за договором закупівлі, яка є додатком №5 до договору, та її сума повинна бути 5% від загальної вартості (ціни) договору.

Відповідно до пункту 10.1 договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання позивачем забезпечення виконання своїх зобов`язань за договором, які відповідають вимогам, вказаним у пункті 10.2 і діє до 29.04.2026 року (включно).

Позивач (принципал) та третя особа (Банк-гарант) 23.05.2026 уклали договір про надання гарантії № 47822/ЮГ-25, умови якого регулюють правовідносини сторін щодо надання Банком-Гарантом гарантії виконання договору (надалі - гарантія або гарантійне зобов`язання) з метою забезпечення належного виконання принципалом умов договору, що укладається за результатами процедури закупівлі без використання електронної системи закупівель у порядку, визначеному Особливостями " 42510000- 4 - Теплообмінники, кондиціонери повітря, холодильне обладнання та фільтрувальні пристрої (Установка підготовки газу)", згідно з рішенням Уповноваженої особи Східного закупівельно-логістичного центру апарату управління АТ "Укргазвидобування" від 21.05.2025 №464 та згідно з рішенням Уповноваженої особи Бенефіціара від 21.05.2025, протокол № 464, що проводилась Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (далі - відповідач). Гарантійним випадком є невиконання / неналежне виконання позивачем перед відповідачем основного зобов`язання, а саме: невиконання та/або неналежного виконання позивачем взятих на себе договірних зобов`язань згідно договору, що укладається за результатами процедури закупівлі без використання електронної системи закупівель у порядку, визначеному особливостями, назва предмету закупівлі " 42510000 - 4 - Теплообмінники, кондиціонери повітря, холодильне обладнання та фільтрувальні пристрої (Установка підготовки газу)", відповідно до основного зобов`язання. Надана в межах договору гарантія є безумовною, безвідкличною та надається у вигляді електронного документа, підписаного КЕП (Кваліфікований електронний підпис) з накладеною кваліфікованою електронною печаткою Банка-Гаранта через програмний комплекс "М.Е.doc", яким накладено КЕП.

Третя особа у справі 23.05.2025 надала відповідачу банківську гарантію № 27822, якою зобов`язалась сплатити відповідачу суму, яка не перевищує 1 452 000,00 гривень (далі - сума гарантії) протягом п`яти робочих днів з дати одержання письмової вимоги відповідача про сплату коштів за гарантією (далі - вимога), без необхідності для відповідача обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов. Ця гарантія набуває чинності з дати її надання Банком-гарантом. Строк дії гарантії - до 09 серпня 2026 року включно.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з умовами специфікації № 1 строк поставки товару визначено протягом 210 календарних днів з дати укладання договору про закупівлю.

Таким чином, позивач був зобов`язаний здійснити постачання товару у кількості 1 штука загальною вартістю 29 040 000,00 грн. до 24.12.2025.

Позивачем поставлено відповідачу товар за договором загальною вартістю 29 040 000,00 грн., що підтверджується товарно-транспртною накладною від 06.04.2026 № 13 та видатковою накладною від 06.04.2026 № РН-0000013 (копії долучено до матеріалів справи).

Отже, поставка товару була здійснена в повному обсязі, проте з порушенням установлених договором строків.

Поряд з цим, 10.03.2026 відповідач звернувся до гаранта через SWIFT-повідомлення з письмовою вимогою про виплату грошових коштів у розмірі 1 452 000,00 грн. за банківською гарантією від 23.05.2025 № 47822 у зв`язку із невиконанням позивачем умов договору поставки від 28.05.2025 № ШГВ 25-464 БС.

Банк-гарант перерахував на рахунок відповідача 1 452 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 13.03.2026 № 19829.

Позивач, на підставі пункту 3.3 договору від 23.05.2026 про надання гарантії № 47822/ЮГ-25, перерахував третій особі 1 452 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 13.03.2026 № 671.

Враховуючи постачання позивачем товару за договором поставки № ШГВ 25-464 БС у повному обсязі позивач, з посиланням на пункт 10.3 договору та пункт 1 частини 2 статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі", звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 1 452 000,00 грн., сплачених за банківською гарантією.

Згідно з статтею 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

За умовами частини першої та другої статті 561 Цивільного кодексу України, гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше.

Таким чином, у правовідносинах за гарантією беруть участь три суб`єкти - гарант, беніфіціар та принципал. Забезпечувальна функція гарантії полягає у тому, що вона (гарантія) забезпечує належне виконання принципалом його обов`язку перед беніфіціаром.

Гарантія - односторонній правочин, змістом якого є обов`язок гаранта сплатити кредитору-беніфіціару грошову суму відповідно до умов гарантій у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією. Тобто гарантія створює зобов`язання тільки для гаранта.

Як виду забезпечення виконання зобов`язань гарантії властиві такі ознаки: особливий суб`єктний склад, незалежність від основного зобов`язання, безвідкличність, непередаваність прав, відплатність.

Юридичним фактом, який породжує гарантійне зобов`язання між гарантом і бенефіціаром є видача гарантії. Видача гарантії - це передача гарантом належним чином оформленої гарантії принципалу чи бенефіціару. Проте, видачі гарантії передують юридично оформлені відносини між гарантом і принципалом.

Таким чином, у межах операції з видачі гарантії вчиняється два види правочинів: по-перше, каузальна - договір про видачу гарантії; по-друге, абстрактна - власне гарантія. Договір про видачу гарантії є каузальним правочином, який породжує зобов`язання гаранта перед принципалом з видачі гарантії. Гарантія є абстрактним правочином, оскільки зобов`язання гаранта виникає не перед стороною договору про її видачу - принципалом, а перед третьою особою - бенефіціаром.

Отже, для виникнення гарантійних правовідносин необхідне послідовне вчинення двох дій: договір між принципалом і гарантом про видачу гарантії; односторонній правочин - видача гарантії. Проте обов`язок гаранта з виплати гарантійної суми виникає саме з видачі гарантії і не залежить від договору про її видачу.

Забезпечувальна функція банківської гарантії виявляється у відносинах між бенефіціаром та принципалом, а не між бенефіціаром та гарантом. Натомість у відносинах між бенефіціаром та гарантом виникає окреме грошове зобов`язання, незалежне від зобов`язання за участю бенефіціара та принципала. Тому гарант має сплатити грошову суму, якщо виконані саме умови гарантії. Втручатися у відносини між бенефіціаром та принципалом, зокрема вирішувати, чи виконав принципал грошове зобов`язання за договором між бенефіціаром та принципалом, а отже і про те, чи припинене основне зобов`язання виконанням, гарант не вправі.

Законодавчі положення про те, що гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником; гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, слід розуміти таким чином, що звернення бенефіціара до гаранта з вимогою про сплату грошової суми у випадку, коли принципал не порушив основного зобов`язання (наприклад, якщо воно припинене виконанням або з інших підстав, чи є недійсним) є правопорушенням. Водночас, це правопорушення спрямоване проти принципала, а не проти гаранта, і воно не впливає на обов`язок гаранта по сплаті відповідної суми за гарантією.

Положення закону, що кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією (частина третя статті 563 Цивільного кодексу України), слугує меті ідентифікації порушення зобов`язання, а відтак, конкретизації банківської гарантії, і не вказує на обов`язок гаранта перевіряти таке порушення. Адже гарант може видати на користь одного й того ж бенефіціара декілька банківських гарантій за зверненням одного й того ж принципала у зв`язку з одним чи декількома договорами з бенефіціаром з різними умовами, що передбачають сплату за гарантіями у різних випадках.

Отже, кредитор-бенефіціар має право вимоги як за основним зобов`язанням, так і за незалежною від цього зобов`язання гарантією. Якщо він не отримає виконання за основним зобов`язанням, то, пред`явивши вимогу гаранту, отримає виконання.

Якщо ж бенефіціар за відсутності основного зобов`язання (наприклад, якщо воно припинене виконанням з інших підстав, є недійсним) звернеться до гаранта і отримає від нього грошову суму, то таке є набуттям майна (грошей) без достатньої правової підстави за рахунок потерпілого, оскільки за загальним правилом частини першої статті 569 Цивільного кодексу України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, то постраждалим є боржник (принципал). Він вправі звернутись до бенефіціара з вимогою про повернення принципалу коштів, сплачених гарантом, за правилами глави 83 "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" Цивільного кодексу України.

Призначенням інституту гарантії (параграф 4 глави 49 Цивільного кодексу України) є надання упевненості учасникам обороту в тому, що бенефіціар гарантовано і швидко одержить платіж, якщо надасть документи, передбачені гарантією (наприклад, товарно-транспортну накладну, акт приймання-передачі виконаних робіт тощо), причому навіть і в тому випадку, коли між принципалом і бенефіціаром існує спір щодо виконання зобов`язання. Запорукою тому має бути надійність банківської системи.

Тим самим у разі виникнення спору щодо наявності чи відсутності боргу принципала останній та бенефіціар в частині стягнення боргу міняються місцями: не бенефіціар звертається до суду за стягненням боргу (бо він вже одержав від гаранта суму боргу, яку вважав наявною), а принципал позивається до суду про стягнення з бенефіціара суми, яку принципал вважає отриманою за його рахунок без достатньої правової підстави (глава 83 Цивільного кодексу України) з огляду на відсутність боргу принципала.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Об`єднаної палати Верховного суду від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20.

Судом встановлено, що письмова вимога відповідача про виплату грошових коштів у розмірі 1 452 000,00 грн. за банківською гарантією від 23.05.2025 № 47822 у зв`язку з невиконанням позивачем умов договору поставки від 28.05.2025 № ШГВ 25-464 БС відповідала всім умовам Банківської гарантії, що також підтверджується відсутністю вказівки гаранта про залишення такої вимоги без задоволення.

Враховуючи, що обов`язок гаранта є безумовним, останній не повинен здійснювати аналіз відносин, які склались між бенефіціаром (відповідачем) та принципалом (позивачем) та встановлювати з чиєї вини відбулось порушення останнім забезпечуваного зобов`язання, Банк-гарант перерахував на рахунок відповідача 1 452 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 13.03.2026 № 19829.

Зі змісту договору про надання Банківської гарантії від 23.05.2025 № 47822/ЮГ-25 вбачається, що гарантійним випадком за банківською гарантією є невиконання та/або неналежне виконання позивачем зобов`язань за договором.

Нормами частини 2 статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю:

1) після виконання переможцем процедури закупівлі /спрощеної закупівлі договору про закупівлю;

2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі / спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним;

3) у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону;

4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Схожий за змістом порядок повернення забезпечення бенефіціаром принципалу узгоджено сторонами у пункті 10.3 договору, за яким, у випадку надання позивачем забезпечення виконання зобов`язань по договору у формі грошових коштів, банківської гарантії виконання зобов`язань відповідач повертає позивачу таке забезпечення протягом 5 банківських днів з дня настання одного з випадків, зазначених нижче на реквізити позивача вказані в договорі (для забезпечення виконання зобов`язань по договору у формі грошових коштів ) або шляхом направлення відповідної інформації банку (для забезпечення виконання зобов`язань по Договору у формі банківської гарантії виконання зобов`язань) у наступних випадках:

- після виконання позивачем зобов`язань за договором в повному обсязі;

- за рішенням суду, яке набрало законної сили, щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або Договору про закупівлю нікчемним;

- в інших випадках, передбачених чинним законодавством України, що регулює публічні закупівлі.

Суд наголошує, що трактування пункту 10.3 договору не може відбуватись без врахування узгодженого сторонами пункту 10.2 договору.

За умовами пункту 10.2 договору сторони визначили вимоги забезпечення виконання зобов`язань по договору позивачем. Зокрема, забезпечення виконання зобов`язань по договору здійснюється до укладання договору в один із способів:

- у формі грошових коштів. Сума грошових коштів, як забезпечення виконання зобов`язань по даному договору повинна бути перерахована позивачем на окремий рахунок, наданий відповідачем, та повинна бути 5% від загальної вартості (ціни) договору.

- або надання банківської гарантії виконання зобов`язань за договором. Банківська гарантія повинна відповідати вимогам, вказаним у формі банківської гарантії як забезпечення виконання зобов`язань за договором закупівлі, яка є додатком №5 до договору, та її сума повинна бути 5% від загальної вартості (ціни) договору.

Отже, позивачем та відповідачем в умовах договору визначено вичерпний перелік можливого забезпечення зобов`язань позивача перед відповідачем.

До моменту підписання договору поставки позивач, або особисто перераховує на окремий рахунок, визначений відповідачем, грошові кошти (забезпечення гарантії), або банківською установою гарантується виконання зобов`язань позивача, шляхом надання банківської гарантії відповідачу.

Таким чином, обов`язок відповідача, закріплений у пункті 10.3 договору, здійснити повернення грошових коштів або наданої банківської гарантії, стосується виключно обов`язкової дії позивача, здійсненої до моменту укладання договору з метою забезпечення своїх обов`язків.

Разом із тим, дана умова не має відношення до відшкодованих позивачем третій особі у справі грошових коштів, як виплачених банком-гарантом беніфіціару за неналежним чином виконане зобов`язання (з простроченням постачання товару більше трьох місяців) позивача (принципала) за договором поставки.

Суд звертає увагу, що виконання відповідачем свого обов`язку із постачання товару було здійснено після реалізації відповідачем свого права на отримання від банку-гаранту грошових коштів за банківською гарантію, яка і слугувала відповідачу забезпеченням належного виконання позивачем умов договору поставки.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене у сукупності, з огляду на порушення позивачем строків поставки товару за договором (більше ніж на три місяці), суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись статтями 74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 237- 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк