Рішення № 140698896, 29.09.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/73/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 Справа № 908/1528/26

м.Запоріжжя

За позовом: Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі

позивача: Петро-Михайлівської сільської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОДЕЗІС»

про стягнення несплаченої орендної плати, розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

За участю:

прокурор: Токмаков О.І.;

від позивача: : не з`явився;

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області подана в порядку ст. 53 ГПК України в інтересах держави в особі позивача: Петро-Михайлівської сільської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОДЕЗІС» з вимогами про:

1) стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОДЕЗІС» на користь Петро-Михайлівської сільської ради несплаченої орендної плати за договором оренди землі б/н від 30.07.2009 в розмірі 5396,76 грн;

2) розірвання договору оренди землі б/н від 30.07.2009, кадастровий номер 2321581300:01:003:0076, площею 2,8377 га, укладеного між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕОДЕЗІС»;

3) зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОДЕЗІС» повернути Петро-Михайлівській сільській раді земельну ділянку площею 2,8377 га, кадастровий номер 2321581300:01:003:0076, розташовану на території Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 23.06.2026 присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1528/26, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 30.06.2026 вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1528/26, присвоєно номер провадження справи 9/73/26. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.08.2026. Ухвалою суду від 11.08.2026 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів та відкладено підготовче засідання. Ухвалою суду від 15.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.09.2026.

У підготовче засідання 15.09.2026 та у судове засідання 29.09.2026 з розгляду справи по суті позивач не з`явився, про причини неявки суду не повідомив; письмово викладену позицію щодо заявленого прокурором позову не надав. Заяви/клопотання з процесуальних питань від позивача до суду не надходили.

Позивачу усі ухвали суду у даній справі, в тому числі ухвала від 15.09.2026 про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 29.09.2026, надсилались в електронній формі до зареєстрованого електронного кабінету Петро-Михайлівської сільської ради та своєчасно доставлені до її електронного кабінету, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронних листів.

Відповідач у судові засідання не з`являвся, про причини неявки суду не повідомляв. Своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив не подав. Заяви/клопотання з процесуальних питань від відповідача до суду не надходили.

В частині 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З положень ч. 1 ст. 7 та ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» слідує, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на день відкриття провадження у даній справі, адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОДЕЗІС» (код ЄДРПОУ 35763879) є: 01113, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26.

У зв`язку з відсутністю зареєстрованого електронного кабінету у ТОВ «ГЕОДЕЗІС» ухвали суду у даній справі, в тому числі про відкриття провадження у справі, про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті, направлялись відповідачу на вищезазначену адресу. Ухвали суду від 30.06.2026 та від 11.08.2026 були повернуті підприємством поштового зв`язку до господарського суду без вручення адресату, з відміткою: «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Суд зазначає, що відповідач у даній справі є юридичною особою, на яку відповідно до положень статті 4, частини 1, пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо місцезнаходження юридичної особи та які відповідно до положень статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок» та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270. Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 916/939/15-г.

Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд, здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Верховний Суд у вищевказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21).

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З положень ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами, за відсутністю позивача та відповідача, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судовому засіданні 29.09.2026 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Прокурор підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві, зазначивши, зокрема, про наступне. Запорізькою окружною прокуратурою Запорізької області при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», вивчено стан додержання вимог земельного законодавства на території Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району в частині повноти та своєчасності внесення орендної плати за землю територіальної громади та встановлено, що відповідач системно порушує вимоги чинного законодавства та умови договору оренди земельної ділянки, що призводить до ненадходження коштів до місцевого бюджету. Так, починаючи з 2021 року ТОВ «ГЕОДЕЗІС» не надавалась податкова звітність до контролюючих органів та не сплачувалась орендна плата за користування земельною ділянкою площею 2,8377 га з кадастровим номером 2321581300:01:003:0076 відповідно до умов Договору оренди землі від 30.07.2009, який був укладений між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області та відповідачем. З 20.11.2020 повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 2321581300:01:003:0076 набула Петро-Михайлівська сільська рада, яка є отримувачем коштів за оренду цієї земельної ділянки та володільцем інформації про надходження коштів від ТОВ «ГЕОДЕЗІС» в місцевий бюджет територіальної громади. Відповідачем постійно порушуються умови договору та строки внесення орендної плати за землю, а позивач належних заходів реагування не вживає, з огляду на що окружною прокуратурою встановлені підстави для стягнення несплаченої орендної плати, розірвання договору оренди землі б/н від 30.07.2009 та повернення земельної ділянки з кадастровим номером 2321581300:01:003:0076 у розпорядження територіальної громади. Згідно розрахунку недоотриманої орендної плати за землю від ТОВ «ГЕОДЕЗІС» в рамках Договору оренди землі б/н від 30.07.2009 за період з 2021 по 2025 рік включно, здійсненого Петро-Михайлівською сільською радою, сума несплаченої ТОВ «ГЕОДЕЗІС» орендної плати складає 5 396,76 грн. Систематична несплата орендної плати є підставою для розірвання договору. У зв`язку з чим, договір оренди землі підлягає розірванню на підставі п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, а земельна ділянка поверненню позивачу на підставі п. 20 договору, ст. 34 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 782, 785 ЦК України. Просив позовні вимоги задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, суд

УСТАНОВИВ:

30 липня 2009 року Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області (Орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕОДЕЗІС» (Орендар) уклали Договір оренди землі (далі Договір або Договір оренди землі), за умовами якого Орендодавець відповідно до Розпоряджень № 640 від 21.07.2008, № 1139 від 01.12.2008, № 341 від 02.04.2009, № 485 від 19.05.2009, № 672 від 10.07.2009 Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель невитребуваних земельних часток (паїв), яка знаходиться на території Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. В оренду передається земельна ділянка площею 2,8377 га пасовищ (ділянка № 4). Кадастровий номер: 2321581300:01:003:0076. На земельній ділянці об`єкти нерухомого майна відсутні. Передача земельної ділянки в оренду здійснюється під розроблення проекту відведення (п.п. 1, 2, 3, 17 Договору).

В пунктах 8 та 40 Договору, зокрема, встановлено, що Договір укладено на строк 49 років з моменту набуття чинності Договору після державної реєстрації з урахуванням ротації культур. Договір оренди землі підлягає державній реєстрації та набирає чинності після його державної реєстрації.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п`ятиденний строк після державної реєстрації цього Договору за актом приймання-передачі (п. 19 Договору).

Договір оренди землі 30.07.2009 посвідчений державним нотаріусом Вільнянської державної нотаріальної контори Запорізької області Кравченко О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 200. Договір зареєстрований у ЗРФ Центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.09.2009 за № 040926000042.

За Актом про передачу та прийом земельних ділянок (паїв) і погодження зовнішніх меж, складеним та підписаним представниками Дніпровської сільської ради, ДП «Запорізький інститут землеустрою» та орендаря ТОВ «ГЕОДЕЗІС», останньому передано земельну ділянку загальною площею 2,8377 га.

Згідно з п. 4 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 7426 грн 00 коп., що підтверджується витягом з технічної документації про визначення грошової оцінки земельної ділянки, виданим Відділом Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області 24.04.2009.

Зі змісту пунктів 9, 10, 11 Договору слідує, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 272,64 грн за 1 га на рік. Платежі вносяться на рахунок Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, на території якої знаходиться земельна ділянка, що передається в оренду. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Орендна плата вноситься у такі строки: рівними частинами щомісячно, не пізніше тридцятого числа наступного місяця.

Відповідно до п. 12 Договору розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Як зазначено прокурором у позові та вбачається з інформації, наданої Головним управлінням ДПС у Запорізькій області в листах № 4630/5/08-01-04-01-05 від 02.04.2026, № 6276/5/08-01-04-01-05 від 08.05.2026 (арк.с. 37, 40) щодо подання ТОВ «ГЕОДЕЗІС» (код ЄДРПОУ 35763879) податкової звітності та сплати орендної плати за земельні ділянки, в тому числі за земельну ділянку з кадастровим номером 2321581300:01:003:0076, площею 2,8377 га, починаючи з 2021 року товариством не надавалась податкова звітність до контролюючих органів. Згідно даних ІКС «Податковий блок» станом на 01.04.2026 у твариства наявний податковий борг по орендній платі з юридичних осіб (код платежу 18010600) за земельні ділянки розташовані в Петро-Михайлівській територіальній громаді. Головним управлінням ДПС у Запорізькій області надані копії податкових декларацій відповідача з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) по всім земельним ділянкам за 2013 2020 роки та інформація щодо нарахування та сплати товариством за період з 01.01.2013 по теперішній час (на дату складення листа від 08.05.2026) (арк.с. 41-68).

До позовної заяви додано (в копії) виконаний Петро-Михайлівською сільською радою розрахунок недоотриманої орендної плати за землю від ТОВ «ГЕОДЕЗІС» в рамках Договору оренди землі б/н від 30.07.2009, зареєстрованого у ЗРФ Центр ДЗК 08.09.2009 за № 040926000042, за період з 2021 по 2025 рік включно, загальний розмір якої становить 5396,76 грн (арк.с.94).

В листі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 10-8-0.37.1-2122/2-26 від 14.05.2026 на запит Запорізької окружної прокуратури Запорізької області повідомлено про наявність записів про реєстрацію договорів оренди, укладених між Вільнянською районною державною адміністрацією та ТОВ «ГЕОДЕЗІС», в тому числі, договору оренди землі від 30.07.2009 (кадастровий номер 2321581300:01:003:0076) площею 2,8377 га, та відсутність відомостей про внесення змін, припинення, скасування або інші реєстраційні дії щодо договорів.

ДП «Запорізький інститут землеустрою» листом від 21.05.2026 № 28 надав прокурору інформацію, згідно з якою, зокрема, повідомлено, що згідно картографічних даних до розробленого у 1998 році Проекту роздержавлення та приватизації земель КСП «Жовтневий» Вільнянського району Запорізької області та виготовленої у 2021 році технічної документації по складанню схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї), а також з урахуванням відомостей Державного земельного кадастру, земельні ділянки, з відповідними кадастровими номерами, зокрема земельна ділянка кадастровий номер 2321581300:01:003:0076 належали до категорії земель колективної власності КСП «Жовтневий» Вільнянського району Запорізької області (арк.с. 75).

Як зазначалось вище, за умовами Договору оренди землі від 30.07.2009 в оренду відповідачу передавалась земельна ділянка сільськогосподарського призначення із земель невитребуваних земельних часток (паїв), розташована на території Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. Земельна ділянка надавалась в оренду відповідно до Розпоряджень Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області (Орендодавець за Договором) щодо надання ТОВ «ГЕОДЕЗІС» дозволу на виготовлення проекту землеустрою з відведення земельних ділянок та їх затвердження, в тому числі щодо сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 2321581300:01:003:0076, площею 2,8377 га (об`єкт оренди за Договором).

Згідно з пунктом 12 Постанови Кабінету Міністрів України «Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)» від 04.02.2004 № 122 (у редакції на час укладення Договору оренди землі), нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Статтею 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 № 899-IV (у редакції на час укладення Договору оренди землі), передбачалося, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

01.01.2019 набрав чинності Закон України № 2498-VIII від 10.07.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», яким, зокрема, статтю 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» № 899-IV викладено в новій редакції.

Так, за змістом в частин 1, 2, 3 статті 13 Закону України № 899-IV в редакції Закону №2498-VIII від 10.07.2018, визначено, що нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю). Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості). Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

27.05.2021 також набрав чинності Закон України від 28.04.2021 № 1423-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», яким, в тому числі, доповнено розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України пунктом 24, за змістом якого, зокрема, передбачено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зазначених у підпунктах а-е цього пункту розділу Х.

Встановлено, що земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом. Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору. З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

З вищенаведених правових норм слідує, що Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області, як сторона Договору оренди землі, втратила повноваження щодо розпорядження земельними ділянками, які перейшли до комунальної власності і відповідні повноваження щодо них перейшли до компетенції органів місцевого самоврядування відповідних сільських, селищних та міських рад.

Відповідно до підпунктів 1, 9 пункту 6-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до прийняття закону про адміністративно територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням, зокрема, таких положень:

- у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади)

- юридична особа сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.

19.07.2020 набула чинності Постанова Верховної Ради України № 807-IX від 17.07.2020 «Про утворення та ліквідацію районів».

Згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області» до складу Петро-Михайлівської сільської територіальної громади Запорізького району Запорізької області увійшла, в тому числі, розформована Дніпровська територіальна громада (ліквідованого Вільнянського району).

20.11.2020 Петро-Михайлівською сільською радою прийнято рішення №1 «Про початок повноважень депутатів Петро-Михайлівської сільської ради».

Отже 20.11.2020 Петро-Михайлівська сільська рада (позивач у справі) набула повноважень та з вказаної дати є правонаступником прав та обов`язків розформованої Дніпровської сільської ради, на території якої знаходилась земельна ділянка з кадастровим номером 2321581300:01:003:0076 та, відповідно, реалізує повноваження орендодавця за існуючими договорами.

З положень статті 131-1 Конституції України слідує, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення її інтересів, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).

При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» зазначає про порушення або загрозу порушення «інтересів держави», якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти до висновку що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого «інтересів держави», про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

У постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження №12-194гс19) Верховний Суд зауважив, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

У вказаній постанові Великою Палатою Верховного Суду наведено наступні правові висновки.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 906/982/19.

Позивачем у позовній заяві визначено Петро-Михайлівську сільську раду та наведено у позові відповідне обґрунтування підстав для представництва прокурором в суді законних інтересів держави, захист яких належним чином не здійснює орган місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у спірних правовідносинах.

Згідно з ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охорони держави.

За приписами статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до частини першої статті 10 цього Закону, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

В силу положень ч.ч. 3, 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтями 142 Конституції України та ст. ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Держава бере участь у формуванні доходів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Згідно зі статтею 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету; місцевих бюджетів: бюджету Автономної Республіки Крим; обласних бюджетів; районних бюджетів; бюджетів місцевого самоврядування.

Зі змісту ст. 7 Бюджетного кодексу України слідує, що бюджетна система України ґрунтується, зокрема, на таких принципах як:

- принцип єдності бюджетної системи України єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;

- принцип самостійності Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети;

- принцип повноти до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Відтак, невиконання відповідачем Договору оренди землі щодо сплати орендної плати за землю порушує інтереси Петро-Михайлівської сільської територіальної громади в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, який може бути використаний для задоволення її нагальних потреб; створює перешкоди для реалізації соціально-економічного розвитку громади, оскільки плата за землю є одним з основних джерел доходу місцевого бюджету. Недоотримання коштів зі сплати орендної плати за землю призводить до завдання економічних збитків місцевому бюджету та державі в цілому.

Згідно зі ст. 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Право на звернення прокурора до суду з метою захисту інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування підтверджене у постанові Великої Плати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 32/563 (провадження № 12-172гс18).

У постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 915/20/18, зокрема, вказано, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (п. 7.23 постанови).

В матеріалах справи містяться копія листа Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області від 10.04.2026 № 54-2662ВИХ-26, адресованого Петро-Михайлівській сільській раді (арк.с. 84-87), в якому повідомлялось про виявлені прокуратурою обставини щодо порушень земельного законодавства та прав територіальної громади у зв`язку із систематичною несплатою ТОВ «ГЕОДЕЗІС» орендної плати за землю, зокрема, але не виключно, за Договором оренди землі від 30.07.2009 (кадастровий номер земельної ділянки 2321581300:01:003:0076), з огляду на що, керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор просив надати інформацію та документи, в тому числі повідомити чи вживались Петро-Михайлівською сільською радою заходи, спрямовані на поновлення порушених прав територіальної громади у вигляді звернення до суду з позовами про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договорів оренди та повернення земельних ділянок, та чи планується звернення до суду з відповідними позовами.

У відповідь на вищезазначений запит Петро-Михайлівська сільська рада листом від 01.05.2026 № 02-01-26/676 зокрема, повідомила, що після передачі Вільнянською районною радою договорів оренди до Петро-Михайлівської сільської ради, орендарям було надіслано листи про необхідність укладення додаткових угод на орендовані земельні ділянки; листи, що були надіслані на адресу ТОВ «ГЕОДЕЗІС», повернулись. Остання орендна плата за орендовану землю була здійснена у 2020 році. Також вказано, що представниками сільської ради здійснено обстеження земельних ділянок в тому числі, земельної ділянки з кадастровим номером 2321581300:01:003:0076, та складено відповідні акти обстеження та фото, а також здійснено розрахунки заборгованості з орендної плати. Повідомлено, що заходи, спрямовані на поновлення порушених інтересів, Петро-Михайлівська сільська рада не вживала та з позовами до суду про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договорів оренди та повернення земельних ділянок не зверталась. Вказано, що бюджет сільської територіальної громади на 2026 рік розподілений; розгляд питання про виділення коштів для подання до суду позовів можливий після перевиконання дохідної частини.

Також прокурором був надісланий на адресу Петро-Михайлівської сільської ради лист від 25.05.2026 № 54-3866ВИХ-26 (арк.с. 91-92), за змістом якого, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор просив позивача, як суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого відносяться спірні правовідносини, надати інформацію про вжитті або заплановані ним заходи з метою поновлення інтересів держави та про відповідні причини, якщо вжиття таких заходів не планується. Крім того, просив також надати позицію сільської ради щодо втручання у спірні правовідносини прокурора, зокрема, щодо звернення в інтересах територіальної громади до суду з відповідними позовами та позицію щодо стягнення несплаченої орендної плати, наявності підстав для розірвання договорів та повернення земельних ділянок.

На зазначене вище звернення прокурора, листом від 26.05.2026 № 02-01-26/784 Петро-Михайлівська сільська рада, зокрема, повідомила, що з урахуванням положень пункту «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 651 Цивільного кодексу України, Петро-Михайлівська сільська рада вважає наявну у ТОВ «ГЕОДЕЗІС» заборгованість за договорами зі сплати орендної плати, в тому числі за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2321581300:01:001:0076 площею 2,8377 га, істотним порушенням договору зі сторони орендаря, оскільки зазначені порушення тривають понад 5 років. Зазначено, що систематична несплата орендної плати суперечить публічним інтересам територіальної громади, оскільки за таких обставин сільська рада фактично позбавлена можливості реалізувати своє право розпорядження земельною ділянкою на економічно вигідних умовах або передати її в користування іншим суб`єктам, які б належним чином виконували договірні та фінансові зобов`язання. Також повідомлено, що Петро-Михайлівська сільська рада до суду з відповідними позовами не зверталась. У листі наведені причини, що унеможливили подання таких позовів. Вказано, що сільська рада підтримує втручання органів прокуратури у спірні правовідносини та вважає обґрунтованим звернення прокурора до суду в інтересах територіальної громади з позовами про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договорів оренди землі та повернення земельних ділянок у розпорядження територіальної громади.

Відділом фінансів Петро-Михайлівської сільської ради в листі від 29.05.2026 № 01-23/124 на запит Запорізької окружної прокуратури Запорізької області № 54-4011ВИХ-26 від 28.05.2026 надано інформацію про реквізити розрахункового рахунку сільської ради для стягнення з ТОВ «ГЕОДЕЗІС» несплаченої орендної плати, починаючи з 2021 року (арк.с.95).

Запорізька окружна прокуратура Запорізької області, керуючись ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» направила Петро-Михайлівській сільській раді лист від 19.06.2026 № 54-4585ВИХ-26 з повідомленням про звернення до Господарського суду Запорізької області з відповідним позовом (арк.с. 99).

Вищенаведене свідчить про нездійснення позивачем, як органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у спірних правовідносинах, заходів, спрямованих на захист інтересів держави та підтвердження прокурором наявності законних підстав для вжиття заходів під час виконання повноважень, передбачених ст.23 Закону України «Про прокуратуру», для представництва інтересів держави в суді в особі позивача Петро-Михайлівської сільської ради.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

За змістом статті 13 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 80 Земельного кодексу України передбачено, що суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право

безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону України «Про оренду землі»).

За приписами статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

В силу положень статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зі змісту ст.ст. 13, 14, 526 ЦК України слідує, що цивільні права і обов`язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.ст. 610, 611 ЦК України).

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: - об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); - строк дії договору оренди; - орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

В частині 2 ст. 25 Закону України «Про оренду землі» встановлений обов`язок орендаря земельної ділянки своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 265 розділу XII Податкового кодексу України визначено, що плата за землю є складовою податку на майно.

Плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування земельна ділянка, надана в оренду (п.п. 288.1, 288.2 ст. 288 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України зокрема визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, який виникає у платника за кожним податком і збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України).

Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України).

За змістом п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, орендна плата вноситься орендарем щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З аналізу вищезазначених норм слідує, що своєчасне внесення орендної плати за користування земельною ділянкою є законодавчою вимогою та обов`язком передбаченим договором.

Умовами Договору оренди землі від 30.07.2009 щодо оренди земельної ділянки площею 2,8377 га кадастровий номер 2321581300:01:003:0076, який укладено строком на 49 років, передбачено, що земельна ділянка передається орендарю ТОВ «ГЕОДЕЗІС» у строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В п.п. 9, 10, 12 Договору, зокрема, визначено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 272,64 грн за 1 га на рік. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ч. 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»).

Враховуючи положення п. 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 289.2 ст. 289 ПК України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: К і =І:100, де І індекс споживчих цін за попередній рік.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

В листі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 6-28-0.222-600/2-24 від 12.01.2004 (арк.с. 96) на виконання ст. 289 Податкового кодексу України повідомлено інформацію про відповідні щорічні коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель.

Зі змісту п.п. 27, 28 Договору оренди землі слідує, що Орендодавець має право вимагати від Орендаря своєчасного внесення орендної плати. Орендодавець зобов`язаний здійснювати контроль за цільовим використання земельної ділянки.

В пунктах 11, 30 Договору, зокрема, визначено, що орендна плата вноситься рівними частинами щомісячно, не пізніше тридцятого числа наступного місяця. Орендар земельної ділянки зобов`язаний виконувати обов`язки відповідно до умов Договору оренди і Земельного кодексу України; отримуватись вимог природоохоронного законодавства та нормативних документів; своєчасно вносити орендну плату.

Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви і не спростовано відповідачем, останнім, починаючи з 2021 року, орендна плата за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2321581300:01:003:0076 не сплачується, податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021-2025 роки не подавались (інформація надана листами Головного управління ДПС у Запорізькій області № 4630/5/08-01-04-01-05 від 02.04.2026, №6276/5/08-01-04-01-05 від 08.05.2026).

Крім того, відповідно до Акту обстеження земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 2321581300:01:003:0076, яка розташована на території Дніпровського старостинського округу Петро-Михайлівської сільської ради, складеного комісією у складі сільського голови, старости Дніпровського старостинського округу, голови постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою, спеціаліста-землевпорядника сільської ради та затвердженого сільським головою Петро-Михайлівської сільської ради 29.04.2026, в ході обстеження вказаної земельної ділянки, зокрема, встановлено, що вона не обробляється, заросла чагарниками, подекуди вже дерева.

Згідно з розрахунком недоотриманої орендної плати за землю від ТОВ «ГЕОДЕЗІС» в рамках Договору оренди землі б/н від 30.07.2009, зареєстрованого у ЗРФ Центр ДЗК 08.09.2009 за № 040926000042, за період з 2021 по 2025 рік включно, який (розрахунок) здійснений Петро-Михайлівською сільською радою з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації (арк.с. 94), сума нарахованої та несплаченої ТОВ «ГЕОДЕЗІС» орендної плати складає 5396,76 грн, в тому числі: за 2021 рік 1 227,99 грн; за 2022 рік 204,67 грн; за 2023 рік 1 227,99 грн; за 2024 рік 1 290,62 грн; за 2025 рік 1 445,49 грн.

З наведеного слідує, що ТОВ «ГЕОДЕЗІС» протягом тривалого часу не виконує свої обов`язки за Договором оренди землі, внаслідок чого у відповідача за період: 2021 2025 роки виникла заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2321581300:01:003:0076, в загальному розмірі 5396,76 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, позовні вимоги в цій частині не спростував, доказів належного виконання зобов`язань зі сплати орендної плати згідно з умовами Договору оренди землі, за заявлений спірний період, суду не надав.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором оренди землі у розмірі 5396,76 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В п. 35 Договору оренди землі сторони погодили, що дія Договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 38 Договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору.

У разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором (ч. 1 ст. 36 Закону України «Про оренду землі).

З положень ч. 3 ст. 31 Закону України «Про оренду землі», зокрема, слідує, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою припинення права користування земельною ділянкою.

Верховний Суд у постанові від 20.12.2022 у справі № 914/1688/21 зазначив, що систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору. При цьому сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 313/780/19, від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18, від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19, від 23.11.2022 у справі № 130/1039/20.

За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі №918/391/23, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини як «систематичність» та «несплату», зокрема, орендної плати.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі №277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня 2024 року у справі № 629/2698/23; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі №922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).

Щодо поняття «несплата», вжите у пункті «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України, то його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати.

Отже підставою для розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати.

Враховуючи встановлений вище факт систематичної тривалої несплати відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 2321581300:01:003:0076, суд вважає позовні вимоги про розірвання Договору оренди землі б/н від 30.07.2009 законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 782 та ч. 1 ст. 785 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору оренди землі, отже правовим наслідком розірвання договору оренди землі є обов`язок орендаря повернути земельну ділянку.

В пункті 20 Договору сторони визначили, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Розірвання договорів та повернення у власність територіальної громади земельних ділянок у випадку встановлення протиправної поведінки самого орендаря здійснюється на підставі закону та укладеного з ним договору, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до суспільних інтересів у тому, щоб така передача в оренду землі сприяла досягненню максимального економічного ефекту від оренди об`єктів комунальної власності, оскільки ненадходження до бюджету плати за оренду землі створює перешкоди для утворення та використання фінансових ресурсів, потрібних для забезпечення функцій та повноважень органів місцевого самоврядування. Також задоволення позовних вимог не порушуватиме принцип пропорційності втручання у право на мирне володіння майном, оскільки таке втручання є прогнозованим наслідком недобросовісних дій самого орендаря, який свідомо допустив систематичне неналежне виконання договірних зобов`язань у повному обсязі… (п. 162 постанови Великої Палати Верховного Суду № 918/391/23 від 20.11.2024).

На підставі викладеного, позовні вимоги про зобов`язання ТОВ «ГЕОДЕЗІС» повернути Петро-Михайлівській сільській раді земельну ділянку є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору згідно з положеннями ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОДЕЗІС», код ЄДРПОУ 35763879 (01113, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26) на користь Петро-Михайлівської сільської ради, код ЄДРПОУ 04353296 (70015, Запорізька область, Запорізький район, с.Петро-Михайлівка, вул. Миру, буд. 70; рахунок UA138999980314020544000008423, отримувач ГУК у Зап.обл./ТГ с. П-Михайл/24060300, ЄДРПОУ 37941997, банк отримувача Держказначейська служба України, м. Київ) несплачену орендну плату за Договором оренди землі б/н від 30.07.2009 в розмірі 5396 грн 76 коп.

Розірвати Договір оренди землі б/н від 30.07.2009, кадастровий номер 2321581300:01:003:0076, площею 2,8377 га, укладений між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕОДЕЗІС».

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕОДЕЗІС», код ЄДРПОУ 35763879 (01113, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26) повернути Петро-Михайлівській сільській раді, код ЄДРПОУ 04353296 (70015, Запорізька область, Запорізький район, с.Петро-Михайлівка, вул. Миру, буд. 70) земельну ділянку площею 2,8377 га, кадастровий номер 2321581300:01:003:0076, розташовану на території Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОДЕЗІС», код ЄДРПОУ 35763879 (01113, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Запорізької окружної прокуратури Запорізької області (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 17, рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету 2800) суму 7987 грн 20 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 19.10.2026.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва