Рішення № 140697645, 12.10.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 701/815/26

Провадження № 2/712/5579/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі

головуючого - судді Пономаря В.О.,

за участю секретаря судового засідання Рясик Д.Д.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Описова частина

1.1. Короткий виклад позиції позивача та відповідача

У червні 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 14 692,50 грн, із яких: 5 000,00 грн основний борг, 4 322,50 грн проценти, 5 370,00 грн неустойка, а також судових витрат, зокрема 2 662,40 грн судового збору.

Позов обґрунтовано тим, що 15.07.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір кредитної лінії № 8141942, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором. За твердженням позивача, відповідач не виконав зобов`язань щодо повернення позики та сплати процентів, унаслідок чого утворилася зазначена заборгованість.

На підставі договору факторингу № 18/03/26 від 18.03.2026 та реєстру боржників позивач набув право вимоги до відповідача. Після відступлення права вимоги відповідач заборгованості не погашав, що стало підставою для звернення до суду.

У відзиві ОСОБА_1 позов визнала лише в частині стягнення основного боргу, просила відмовити у стягненні процентів та неустойки.

Посилаючись на практику Великої Палати Верховного Суду, зазначила, що право кредитора нараховувати договірні проценти припиняється після закінчення строку кредитування. Водночас наданий позивачем розрахунок не містить помісячного та поденного обґрунтування нарахувань у межах погодженого строку. Також послалася на законодавче звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання кредитних зобов`язань у період воєнного стану та необхідність списання нарахованої за цей період неустойки.

У відповіді на відзив ТОВ «ФК «ЄАПБ» підтримало позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи заперечення відповідача необґрунтованими.

Представник позивача Канак М.С. зазначила, що нарахування неустойки передбачено договором та є правомірним, оскільки після змін, внесених Законом № 3498-IX, звільнення від її сплати не поширюється на договори споживчого кредиту, укладені з 24.01.2024, тоді як спірний договір укладено 15.07.2025.

1.2. Рух справи в суді та процесуальні рішення

Позовна заява 10.06.2026 надійшла до Маньківського районного суду Черкаської області.

Ухвалою судді Маньківського районного суду Черкаської області від 26.06.2026 справу направлено за підсудністю до Соснівського районного суду м. Черкаси.

Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.08.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано десятиденний строк для усунення недоліків.

Представником позивача ОСОБА_2 19.08.2026 подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою судді від 20.08.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач ОСОБА_1 28.08.2026 подав відзив.

Представник позивача ОСОБА_2 08.09.2026 подала відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 12.10.2026 відмовлено у прийнятті визнання відповідачкою позову в частині стягнення 5 000,00 грн.

1.3. Позиція сторін у судовому засіданні

Представник позивача в судове засідання не з`явився, зазначивши у відповіді на відзив про те, що просить проводити судові засідання без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою, в судове засідання не з`явилася. Подала заяву щодо розгляду справи за її відсутності.

ІІ. Мотивувальна частина рішення

2.1. Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Суд встановив, що 15.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії «Надійний» № 8141942.

Договір укладено дистанційно, в електронній формі, із використанням мобільного застосунку «ClickCredit онлайн кредит». У наданому примірнику договору міститься електронний підпис позичальниці одноразовим ідентифікатором 716751, електронний підпис кредитодавця та відомості про накладення кваліфікованого електронного підпису уповноваженого працівника кредитодавця 15.07.2025.

Відповідно до пункту 2.1, підпунктів 2.2.1, 2.2.2 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальниці кредит у розмірі 5 000,00 грн строком на 360 днів, із датою повернення 09.07.2026, а позичальниця - повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та комісію за його надання. Тип кредиту - невідновлювальна кредитна лінія.

Договором визначено фіксовану процентну ставку в розмірі 0,95 % на день. Згідно з підпунктом 2.2.8 договору комісія за надання кредиту становить 17,25 % від його суми, що у грошовому виразі складає 862,50 грн. Підпунктом 2.2.9 договору передбачено можливість застосування зниженої процентної ставки 0,665 % на день протягом перших 30 календарних днів за умови внесення першого платежу в розмірі та строки, визначені цим підпунктом.

За підпунктами 2.2.3-2.2.5 договору перший обов`язковий платіж становить 2 287,50 грн і підлягає сплаті 13.08.2025. Період сплати наступних мінімальних обов`язкових платежів становить 30 календарних днів. Відповідно до пункту 2.8 договору проценти нараховуються щоденно на залишок кредиту, починаючи з першого дня користування ним.

Пунктом 9.7 договору передбачено нарахування неустойки в разі несплати або неповної сплати першого чи мінімального обов`язкового платежу. Її розмір згідно з таблицею пункту 2.2 договору становить 250,00 грн за день прострочення.

ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в розмірі 5 000,00 грн, що вона підтвердила у відзиві на позовну заяву, визнавши позов у частині стягнення цієї суми основного боргу.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за період із 15 серпня до 29 грудня 2025 року відповідачкою здійснено дев`ять платежів на загальну суму 11 192,50 грн. Із зазначених коштів кредитодавець зарахував 5 700,00 грн на погашення процентів, 4 630,00 грн - неустойки, 862,50 грн - комісії за надання кредиту. На погашення основної суми кредиту кошти за цим розрахунком не зараховувалися.

У розрахунку відображено щоденне нарахування процентів у розмірі 47,50 грн за період із 15.07.2025 до 10.02.2026 включно на загальну суму 10 022,50 грн. Загальна сума нарахованої неустойки становить 10 000,00 грн. З урахуванням відображеного кредитодавцем розподілу платежів заборгованість станом на 18.03.2026 визначено в розмірі 14 692,50 грн, із яких: 5 000,00 грн - основний борг, 4 322,50 грн - проценти, 5 370,00 грн - неустойка. Заборгованість зі сплати комісії відсутня.

Пунктами 6.13, 6.13.1 договору передбачено право кредитодавця вимагати дострокового повного погашення заборгованості в разі прострочення сплати обов`язкового платежу на шістдесят другий календарний день. Така вимога надсилається на електронну адресу позичальника та/або до його особистого кабінету, а строк її виконання становить 30 календарних днів із дня отримання. Надані додатки до позовної заяви не містять такої вимоги та доказів її направлення відповідачці.

Між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» як клієнтом та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» як фактором 18.03.2026 укладено договір факторингу № 18/03/26. За його умовами клієнт відступає фактору права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах, а фактор зобов`язується прийняти ці права та сплатити їх ціну.

Відповідно до пункту 1.2 договору факторингу перехід права вимоги відбувається в момент підписання сторонами акта приймання-передачі відповідного реєстру боржників. Такий акт щодо реєстру боржників № 1 підписано сторонами 18.03.2026.

У реєстрі боржників № 1 за порядковим номером 1958 зазначено ОСОБА_1 , договір № 8141942 від 15.07.2025 та заборгованість у загальному розмірі 14 692,50 грн, яка складається з 5 000,00 грн основного боргу, 4 322,50 грн процентів і 5 370,00 грн неустойки.

На підтвердження оплати за договором факторингу позивач надав платіжну інструкцію № 23967 від 23.03.2026 з відміткою банку про виконання.

2.2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, із договорів та інших правочинів.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини за договором кредитної лінії. Факт укладення договору, отримання відповідачем кредитних коштів і часткового виконання ним зобов`язань підтверджується дослідженими судом доказами.

Водночас з приводу стягнення з відповідача заявленої позивачем суми боргу суд дійшов таких висновків.

Щодо стягнення основної заборгованості та переходу права вимоги до позивача

Відповідно до ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги. До нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, які існували на момент їх переходу.

Договір факторингу № 18/03/26 від 18.03.2026, акт приймання-передачі реєстру боржників № 1, витяг із цього реєстру та платіжна інструкція підтверджують укладення і виконання сторонами правочину щодо відступлення грошових вимог, до переліку яких включено вимогу до ОСОБА_1 за договором № 8141942.

Водночас зазначення певної суми в реєстрі боржників саме не підтверджує правильності її визначення. Відступлення права вимоги не створює для боржника нового зобов`язання та не відновлює зобов`язання, яке вже припинилося виконанням. Тому для вирішення спору необхідно перевірити наявність заборгованості з урахуванням усіх платежів відповідачки та правомірності їх зарахування первісним кредитором.

Щодо нарахування неустойки

Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачає звільнення позичальника від відповідальності за ст. 625 цього Кодексу та від сплати неустойки за прострочення кредитних зобов`язань у період дії воєнного, надзвичайного стану й протягом тридцяти днів після його припинення або скасування.

Уся неустойка за спірним договором нарахована за прострочення, яке мало місце у період дії воєнного стану. Отже, відповідачка звільнена від обов`язку її сплати, а наявність у договорі умови про нарахування 250,00 грн за кожний день прострочення не усуває застосування цієї законодавчої гарантії.

Доводи позивача щодо змін, внесених Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX, суд відхиляє. Цим Законом змінено пункт 6 та виключено пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування». Проте пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України не скасовано, а передбачене ним звільнення від неустойки не обмежено датою укладення кредитного договору.

Непоширення на певний договір гарантії, встановленої пунктом 6 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування», не припиняє дії самостійної гарантії, закріпленої ЦК України. Тому укладення спірного договору 15.07.2025 не є підставою для стягнення неустойки за прострочення в період воєнного стану.

У постанові від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23 Верховний Суд зазначив, що дія цієї норми поширюється на зобов`язання за договорами позики та кредитними договорами, зокрема договорами споживчого кредиту, і передбачає звільнення позичальника від відповідальності, встановленої ч. 2 ст. 625 ЦК України, за відповідний період.

Отьже, заявлені до стягнення 5 370,00 грн неустойки стягненню не підлягають. Крім того, підлягає перевірці зарахування первісним кредитором 4 630,00 грн із фактично отриманих від відповідачки коштів на погашення неустойки, від сплати якої вона була звільнена законом.

Щодо врахування платежів відповідачки та розміру заборгованості

Відповідно до ст. 534 ЦК України черговість погашення грошового зобов`язання визначається з урахуванням умов договору та спеціальних приписів закону. Частина 4 ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» виключає застосування ст. 19 цього Закону до договорів, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати на день їх укладення. Сума спірного кредиту 5 000,00 грн була меншою від установленої на 2025 рік мінімальної заробітної плати в розмірі 8 000,00 грн. Тому черговість, передбачена статтею 19 цього Закону, до спірного договору не застосовується.

Стаття 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачає право споживача достроково повністю або частково повернути кредит, зокрема шляхом збільшення суми періодичних платежів, зі сплатою процентів за період фактичного користування кредитом.

За пунктами 6.12, 6.12.1, 6.12.2 договору відповідачка мала право в будь-який час здійснити часткове дострокове повернення кредиту. При цьому після сплати процентів за фактичний період користування кредитом та комісії залишок платежу підлягав зарахуванню на погашення основного боргу. Таке погашення зменшує залишок основної заборгованості та не потребує укладення додаткової угоди. Відповідно до пункту 2.8 договору подальші проценти нараховуються на залишок кредиту.

Зазначені умови договору не давали кредитодавцю права залишати незмінною основну суму боргу після отримання платежів, які перевищували належні до сплати проценти та комісію. Умова пункту 6.7 договору про черговість погашення не могла бути підставою для спрямування коштів на неустойку всупереч пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

У постанові від 18.01.2023 у справі № 642/548/21 Верховний Суд указав на необхідність самостійного перерахунку судом кредитної заборгованості в межах розгляду позову про її стягнення з урахуванням установлених законом пільг позичальника.

Перевіряючи розрахунок заборгованості, суд виключив нараховану неустойку та врахував усі платежі відповідачки в хронологічній послідовності. Відповідно до пунктів 6.12.1, 6.12.2 договору після погашення нарахованих процентів і комісії залишок кожного платежу спрямовано на зменшення основного боргу. Подальші проценти обчислено за ставкою 0,95 % на день на зменшений залишок кредиту, включаючи день платежу, з округленням щоденних нарахувань до копійок.

За таким перерахунком перед внесенням останнього платежу 29.12.2025 залишок зобов`язання становив 1 338,59 грн, із яких 1 203,79 грн - основний борг, 134,80 грн - проценти. Сплачений цього дня платіж у розмірі 1 500,00 грн повністю покривав зазначену суму.

Загальний розмір процентів за фактичний період користування кредитом становить 5 168,59 грн, а разом з основним боргом 5 000,00 грн і комісією 862,50 грн - 11 031,09 грн. Водночас відповідачка сплатила 11 192,50 грн.

Отже, зобов`язання було повністю виконане 29.12.2025. Визначена позивачем заборгованість виникла внаслідок неправомірного зарахування платежів на неустойку та подальшого нарахування процентів без урахування зменшення основного боргу, тому підстав для її стягнення немає.

2.3. Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позову судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та інші понесені позивачем судові витрати залишаються за ним. Підстав для їх стягнення з відповідачки немає.

Керуючись ст. 12, 13, 7682, 89, 141, 206, 258, 259, 263265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 8141942 від 15 липня 2025 року - відмовити повністю.

Судові витрати, понесені позивачем, залишити за ним.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 12.10.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул. Лісова, 2, м. Бровари, Броварський р-н, Київська обл.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя В.О. Пономар