Рішення № 140697358, 29.09.2026, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/516/26 провадження № 2/694/874/26 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.09.2026 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Т.М.,

з участю секретаря судового засідання Литвин Н.М.,

представника відповідача адвоката Павленка С.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» по підсистемі «Електронний суд» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 28.05.2025-100001866 від 28.05.2025 року у розмірі 53100 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 28.05.2025 року укладено Кредитний договір (оферти) № 28.05.2025-100001866. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 15000 грн. строком на 184 дні. Дата повернення (виплати) кредиту - 27.11.2025 року. Процентна ставка "Стандарт" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту та дорівнює 3000 грн. Неустойка: 150 грн., що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до умов Договору від 28.05.2025 року та квитанції про перерахунок коштів Кредитором надано Позичальнику кредит у розмірі 15000 грн. строком на 184 дні. ОСОБА_1 28.05.2025 року отримано кредитні кошти у розмірі 15000 грн. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 53100 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 15000 грн., по процентам в розмірі 27600 грн., комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 3000 грн. та неустойки в розмірі 7500 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Ухвалою суду від 11.03.2026 року було відкрите провадження у справі та призначений судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

19.03.2026 року надійшло клопотання представника відповідача адвоката Павленко С.І. про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.03.2026 року було здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін на розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Причини неявки суду не повідомив. Про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. В позовній заяві та заяві просив суд розглядати справі за відсутності представника.

Представник відповідача адвокат Павленко С.І. у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову повністю. Пояснив, що відповідач ОСОБА_1 є колишнім військовослужбовцем та отримав інвалідність 3 групи у зв`язку із проходженням

військової служби та захистом Батьківщини. Відповідач категорично заперечує отримання ним кредитних коштів за вказаним договором. Представник зазначив, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази того, що ОСОБА_1 дійсно отримував кредитні кошти у безготівковій формі. Зокрема, позивачем не надано доказів, що картка, на яку за твердженням фінансової компанії було здійснено переказ, дійсно належить відповідачу, відкрита на його ім`я та прив`язана до його реєстраційного номера облікової картки платника податків. Сама лише наявність підписаного електронним ідентифікатором договору за відсутності офіційного банківського підтвердження належності рахунку та успішного зарахування безготівкових коштів особі відповідача не доводить виникнення боргових зобов`язань.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач порушив спір з приводу договірних правовідносин у сфері кредитування. В обґрунтування позовних вимог позивачем подано копію Кредитного договору (оферти) № 28.05.2025-100001866 від 28.05.2025 року, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е937, копію Паспорту споживчого кредиту, підписаного одноразовим ідентифікатором А937, інформацію з Системи BankID НБУ отриману на електронний запит на ідентифікацію з даними користувача, повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні системи» про перерахунок коштів в сумі 15000 грн. на платіжну картку НОМЕР_1 , довідку-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором, копію договору про надання послуг з переказу коштів від 04.01.2024 року.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Згідно з вказаною нормою Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з долученої в якості доказу до позовної заяви копії кредитного договору від 28.05.2025 року, останій підписаний позичальником за допомогою одноразового

ідентифікатора (електронного підпису Е937).

Відомості про те, що відповідач пройшов ідентифікацію та верифікацію особи підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику, здійснив акцептування кредитного договору, шляхом надсилання електронного повідомлення підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором та підписав договір одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України "Про електронну комерцію", Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та Закону України "Про платіжні послуги", належними, допустимими та достатніми доказами не доведено.

Будь-який формуляр заяви на отримання кредиту, який би мав бути складеним і підписаним електронним підписом відповідача, електронна ідентифікація (автентифікація) якої здійснена з дотриманням вимог Закону, та який би був підтверджений і сумнівів у суду не викликав, в матеріалах справи відсутній.

Документи, що підтверджують особу позичальника в матеріалах справи відсутні.

Крім того, згідно наданої копії кредитного договору позичальнику надано кредит на умовах строковості, зворотності, платності в розмірі 15000 грн. строком строком на 184 дні з процентною ставкою у розмірі 1% за один день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Комісія, пов`язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту та дорівнює 3000 грн.

Однак належних доказів на підтвердження факту надання кредиту (перерахування коштів) відповідачу матеріали справи не містять. Повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні системи» № 1-0502 від 05.02.2026 року про успішну транзакцію не є належним доказом перерахування коштів відповідачу, оскільки не відображає відомостей про особу, одержувача коштів. Клопотань про витребування судом належних доказів про надходження коштів на картковий рахунок відповідача та вжиття заходів самостійного їх отримання позивачем не заявлялося.

Крім того, жодних первинних бухгалтерських документів на підтвердження здійснення нарахувань по вказаному кредитному Договору, можливого погашення, чи внесення відповідачем сум на його погашення, дат такого внесення, їх перодичності тощо позивачем не надано.

Позивачем на підтвердження заборгованості за кредитним договором подано лише довідку-розрахунок про стан заборгованості, згідно якої загальна заборгованість позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором від 28.05.2025 року становить 53100 грн. Разом з тим, відсутній розрахунок з відповідним алгоритмом нарахування простроченої заборгованості як за простроченою сумою кредиту, так і за процентами.

Відсутність обгрунтованого розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також первинних бухгалтерських документів позбавляє суд можливості з`ясувати дійсний розмір заборгованості за кредитним договором, що є обов`язковим при вирішенні питання про стягнення боргу.

Суд звертає увагу, що в силу п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити, зокрема, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін (ст. 12 ЦПК України), в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. При цьому кожна сторона в силу статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимогами ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Позивач ТОВ «Споживчий центр» не надано належних та допустимих доказів, первинних бухгалтерських документів на підтвердження факту укладення договору

споживачем із відповідним ідентифікатором підпису особи, а, отже, дійсності кредитних відносин, розрахунку заборгованості відповідача перед кредитором, здійснення нарахувань по вказаному кредитному Договору.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, що викладений в постанові від 21.07.2021 року в справі 287/363/16, при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування є важливим елементом змагальності судового процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про недоведеність.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд має право винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі (правова позиція Верховного Суду в постанові від 29 вересня 2022 року в справі 857/7/22).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність кредитних відносин з відповідачем та не надав обгрунтованого розрахунку заборгованості, що заявлена до стягнення, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості належним чином перевірити видачу відповідачу кредитних коштів, користування ним кредитними коштами, проведення споживачем оплати (за наявності платежів) на погашення кредитної заборгованості, а також правильності проведеного позивачем розрахунку боргу, а тому в задоволенні вказаного позову слід відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю.

Оскільки в задоволені позову відмовлено, відповідно до п.2 ч.2ст. 141 ЦПК Українисудові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 263-265, 274-279, 354,355 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 08.10.2026 року.

Суддя Т.М. Кравченко