Постанова № 140696391, 19.10.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 19.10.2026Справа № 554/14617/26Провадження № 3/554/1716/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року місто Полтава

Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Лизенко А. В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено, протягом року притягався до адміністративної відповідальності 05 жовтня 2026 року згідно з постановою серії ЕНА № 8001893 за ч. 2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн,

за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

05 жовтня 2026 року, приблизно о 23:24 год, в м. Полтаві по вул. Харківське шосе, 29 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився на місці зупинки та в медичному закладі, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи завчасно та належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення судової повістки про виклик за адресою місця проживання, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення, причини неявки не суду не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надав.

Також під час оформлення матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 останньому під відеозапис працівники поліції повідомили про дату, час та місце розгляду справи в Шевченківському районному суді міста Полтави. Крім того, на сайті Шевченківського районного суду міста Полтави завчасно розміщуються списки розгляду справ.

За таких обставин, суддя вважає, що неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду цієї справи.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суддя дійшов до таких висновків.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Згідно з пунктом 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з пунктами 6, 7 вищевказаного розділу Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я) .

За наявними матеріалами справи слідує, що водій ОСОБА_1 не дотримався вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Виходячи з положень ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, поза розумним сумнівом, підтверджується такими доказами:

- даними протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 789648 від 05 жовтня 2026 року (далі - Протокол) відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а. с. 1), що відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, складений уповноваженими на те посадовими особами, та яким зафіксовано дату, місце, суть та обставини вчинення правопорушення; від ознайомлення, підписання та отримання копії цього протоколу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 відмовився; у графі протоколу для пояснень ОСОБА_1 зазначив, що відмовився від надання пояснень на підставі ст. 63 Конституції України, водночас йому роз`яснені права та обов`язки та повідомлено про дату, час і місце розгляду справи в Шевченківському районному суді міста Полтави, під відеозапис (хронометраж: о 23:17 год); суддя констатує, що фактичні обставини події правопорушення у Протоколі конкретизовано, викладено у належній процесуальній формі, вказано необхідну та вичерпну інформацію, а під час складання такого Протоколу істотних порушень, що тягли б за собою визнання доказів недопустимими, працівниками поліції допущено не було;

- доданою до протоколу від 05 жовтня 2026 року відповідною карткою обліку адміністративного правопорушення (витяг з підсистеми Адмінпрактика ІКС ІПНП) а. с. 2;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що складене відносно ОСОБА_1 о 23:35 год 05 жовтня 2026 року, відповідно до якого у результаті огляду, проведеного уповноваженою особою патрульної служби, у водія ОСОБА_1 виявлені такі ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці; огляд за допомогою спеціального технічного засобу не проводився у зв`язку з відмовою особи від проходження такого огляду (а. с. 3);

- дослідженими в судовому засіданні даними відеозаписів з нагрудних камер патрульних поліцейських № 469264, а також відеореєстратора службового автомобіля поліції у їх сукупності, що зафіксовані на технічному носії інформації та долучені до матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення (а. с. 6), а також матеріалами справи у їх сукупності.

Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суддя дослідив увесь обсяг відеозаписів з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції та службового автомобіля поліції.

Згідно із вказаними відеозаписами об`єктивно підтверджуються, зокрема, момент зупинки транспортного засобу марки ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та факт його відмови як водія, яка керував вищевказаним транспортним засобом, від проходження процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку як на місці зупинки, так і в лікаря-нарколога в медичному закладі КП Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради (хронометраж: о 23:31 год).

Так, в ході спілкування із ОСОБА_1 у поліцейських виникли підозри щодо перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння, про ознаки якого (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці) водія було повідомлено на місці зупинки транспортного засобу.

Також поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки з використанням газоаналізатора, так і в найближчому закладі охорони здоров`я, роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду, однак ОСОБА_1 від такого огляду свідомо відмовився.

У зв`язку з цим працівники поліції склали відносно ОСОБА_1 вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Як зазначалося вище, диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає також у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів що, що знижують увагу та швидкість реакції.

Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду.

Саме з підстав відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння складено протокол про адміністративне правопорушення, з посиланням на порушення нею як водієм вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

При цьому об`єктивних причин для відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння з боку ОСОБА_1 суддя протягом розгляду цієї справи не встановив. На відеозаписах зафіксовано, що ОСОБА_1 в категоричній формі, добровільно та свідомо висловив таку відмову від проходження огляду.

Також на відеозаписах з нагрудних відеореєстраторів та відеореєстратора службового автомобіля, наданих до суду, зафіксовано, що в день події ОСОБА_1 керував як водій транспортним засобом (хронометраж: о 23:24:29 - 23:24:58 год), а після того, як працівники поліції продемонстрували ОСОБА_1 відеозаписи (хронометраж: о 23:30:10 23:30:35 год) останній не висловлював заперечень з цього приводу під час оформлення відповідних матеріалів. Зокрема, ОСОБА_1 засвідчив власним підписом відповідну постанову про накладення адміністративного штрафу за порушення вимог п. 2.1а, п. 2.1ґ ПДР України та ст. 15 Закону України Про дорожній рух тобто за те, що ОСОБА_1 керував ТЗ, не маючи права керування таким ТЗ, а саме не набув такого права після закінчення терміну позбавлення, а також керував ТЗ, не маючи чинного полісу загальнообов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Натомість, ОСОБА_1 відмовився від підписання та отримання копії складеного відносно нього Протоколу.

Слід звернути увагу, що встановлення ознак сп`яніння, що є підставою для направлення особи для проходження огляду на стан сп`яніння, відповідно до чинного законодавства належить саме до компетенції поліцейського, а не суду.

Пунктом 2 розділу І Інструкції визначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Саме ці дискреційні повноваження поліцейського дають йому право самостійно визначати наявність чи відсутність підстав для проведення огляду водія на стан сп`яніння.

Таким чином, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення та зафіксовані відеозйомкою обставини повністю узгоджуються з фактичними обставинами, встановленими суддею, а саме щодо факту відмови особи, яка керує транспортним засобом - ОСОБА_1 , пройти у встановленому порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Будь-які фактичні дані, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність наданих відеозаписів, в матеріалах справи відсутні. Не встановлено таких і під час розгляду справи.

Відомості наведених відеозаписів дозволяють судді констатувати відсутність істотних процесуальних порушень під час проведення огляду та відповідних процесуальних дій під час оформлення матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення.

Водночас суддя вважає, що незначні процесуальні порушення не впливають на наявність вини особи у вчиненні інкримінованого їй правопорушення, оскільки з відеозапису фіксації є очевидним, що рівень суттєвості таких порушень є недостатнім для спростування висновку про наявність свідомої відмови особи від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі в лікаря-нарколога у встановленому чинним законодавством порядку.

Вищезазначені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суддя визнає належними, допустимими, і такими, що поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 789648 від 05 жовтня 2026 року.

Такий висновок відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми та взаємозв`язаними доказами.

Відповідно до довідки відділу АП УПП в Полтавській області від 06 жовтня 2026 року, за даними Єдиного державного реєстру МВС України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення водія не отримував (а. с. 5).

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у свої постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20 зробила висновок про те, що правова природа покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної статті, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

Крім того, приписи статті 30 КУпАП не перешкоджають застосуванню судами стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобами щодо осіб, які позбавлені права керування транспортним засобом.

Таким чином, вирішуючи питання щодо накладення додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, суддя враховує положення ст. 30 КУпАП, а також правовий висновок Верховного Суду від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, відповідно до якого особі, яку визнано винуватою у вчиненні правопорушення суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Суддя наголошує на тому, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб`єктивного права), так і покладенням на особу у зв`язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов`язків, а також роз`яснення особі наслідків невиконання покладених обов`язків та ухилення від відбування додаткового покарання. Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання (аналогічна думка викладена в постанові Верховного Суду від 04 вересня 2023 року № 702/301/20).

За цих обставин, суддя вважає можливим застосувати до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 додаткове адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Більше того, ОСОБА_1 , як водій, безперечно обізнаний про категоричну заборону керування транспортним засобом у стані алкогольного чи іншого сп`яніння та відповідно й вживання попередньо алкоголю чи препаратів, що його містять, у будь-якому вигляді, та які призводять до виникнення вказаного стану.

Керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким і надзвичайно серйозним порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки такого діяння. Зокрема, водій у стані алкогольного сп`яніння становить загрозу для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху, а також безпосередньо для себе особисто, та власності третіх осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Тому, враховуючи безальтернативність санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є необхідним накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України Про судовий збір у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день винесення постанови становить 665,60 грн.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 належить до категорії осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, так само будь-яких відомостей про те, що вона звільнена від сплати судового збору, а відтак, з неї необхідно стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 40-1, 276-280, 283-285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. в дохід держави (стягувач: Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України; місцезнаходження: вул. Кременчуцька, 2В, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751) з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено, судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок за наступними реквізитами:

Стягувач: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795.

Реквізити для зарахування судового збору до державного бюджету:

Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106; Призначення платежу: *;101; Судовий збір, стягнутий на користь держави, за рішенням №».

Строк пред`явлення постанови до виконання в частині стягнення судового збору: протягом трьох місяців.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 (п`ятнадцяти) днів з дня отримання постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, у разі несплати добровільно штрафу протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А. В. Лизенко