Рішення № 140696343, 19.10.2026, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3529/26

Провадження № 2/542/1112/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Шарової-Айдаєвої О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Карась В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

20 липня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» (надалі також позивач, ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс») через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» звернулось до Полтавського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі також відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 94459825 від 11 березня 2025 року в загальному розмірі 21666 грн 84 коп.

Відповідно до ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 21 серпня 2026 року справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передана за підсудністю до Новосанжарського районного суду Полтавської області (а.с. 13-14).

10 вересня 2026 року цивільна справа № 545/3529/26 надійшла до Новосанжарського районного суду Полтавської області. Внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 545/3529/26 надійшла до провадження судді Шарової-Айдаєвої О.О.

Ухвалою суду від 14 вересня 2026 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 52).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 11 березня 2025 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № 94459825, за умовами якого відповідач отримала кредит в сумі 4300 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів на умовах, передбачених договором.

Договір про споживчий кредит укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень Закону України «Про електронну комерцію», а кредитні кошти були надані шляхом безготівкового переказу на картковий рахунок відповідача.

ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» повністю виконано свої зобов`язання за кредитним договором, надано відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Однак, відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, не повернула своєчасно позичальнику грошові кошти для погашення заборгованості, відповідно до умов договору, не сплатила заборгованість за відсотками, комісією та штрафами, у зв`язку з цим виникла заборгованість, яка становить: 21666 грн 84 коп., що складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4300 грн 00 коп., простроченої заборгованості за сумою відсотків в розмірі 14571 грн 84 коп., простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту в розмірі 645 грн 00 коп. та простроченої заборгованості за штрафами в розмірі 2150 грн 00 коп.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач в письмовій формі звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості, однак заборгованість залишилася не погашеною.

На даний час, відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань щодо погашення кредитної заборгованості, з огляду на що, позивач звернувся до суду з відповідним позовом та просив стягнути вказану заборгованість та судові витрати.

Позивач у судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 55), у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи здійснювати за відсутності його представника (а.с. 8).

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення судового засідання не надсилала, відзиву на позов не надала.

Відповідно до інформації, наданої Виконавчим комітетом Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області № 165/02.14.3-38, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 51).

Судова повістка на 19 жовтня 2026 року разом із ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 14 вересня 2026 року, якою встановлювався відповідачу п`ятнадцятиденний строк із дня отримання її копії для надання до суду відзиву на позов, направлялись на зареєстровану адресу відповідача, однак повернулись до суду із відміткою поштового відділення - «адресат відсутній» від 23 вересня 2026 року (а.с. 56-59).

З огляду на положення пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою відповідачу, отже суд дійшов висновку про те, що відповідач є такою, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до змісту пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України, ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 14 вересня 2026 року вважається такою, що вручена відповідачу.

В ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 14 вересня 2026 року суд встановлював відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для надання до суду відзиву на позов разом із усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Правом подати до суду відзив на позовну заяву у встановлений в ухвалі строк відповідач не скористалась.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладені норми цивільно-процесуального законодавства, судове засідання проведено за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 11 березня 2025 року між ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит № 94459825 (надалі також договір) (а.с. 21-31).

Відповідно до пункту 1.1. договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до графіку платежів, сплатити комісію (за наявності) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Згідно з пунктом 1.2. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 4300 грн 00 коп.

Відповідно до умов пункту 1.3. договору, кредит надається/видається 2025 року загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 11.03.2025. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється графіком платежів. Дата надання кредиту: 11.03.2025.

Згідно з пунктом 1.4. договору, повернення кредиту сплата процентів за користування кредитом та сплата комісії, має здійснюватися позичальником відповідно до графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії (за умови дотримання графіку платежів): 06.03.2026. Позичальник зобов`язаний здійснити оплату комісії до 10.04.2025 та повернути суму кредиту в останній день строку кредитування, яка є датою остаточного повернення кредиту, а саме: 06.03.2026.

За умовами підпункту 1.5.2. пункту 1.5. договору визначено, що кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 15% від суми кредиту, що складає: 645 грн 00 коп., яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 1.4.1. цього договору.

Відповідно до пункту 2.1. договору, кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .

Згідно з пунктами 2.2.1.-2.2.3. пункту 2.2. договору, позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом та комісію у розмірах, зазначених в п.п. 1.5.1., 1.5.2., 1.6. договору відповідно. База для нарахування процентів: 4300 грн 00 коп. За користуванням кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: пільгова процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,8% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду користування кредитом. Після закінчення строку пільгового періоду нараховується стандартна процентна ставка. Стандартна процента ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,96% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується з першого дня стандартного періоду.

Зокрема зазначено: пільговий період 30 календарних днів, із 11.03.2025 по 10.04.2025 пільгова процентна ставка 0,8% та стандартний період 330 календарних днів, із 11.04.2025 по 06.03.2026 стандартна (базова) процентна ставка 0,96%.

Відповідно до пункту 4.7. договору у разі прострочення строку повернення кредиту передбаченого п. 1.4. кредитного договору на один (один) календарний день, позичальник зобов`язується сплатити на користь кредитодавця штрафні санкції (штраф), у розмірі 10% від суми отриманого кредиту (п. 1.2. договору). У разі прострочення строку повернення кредиту передбаченого п. 1.4. кредитного договору на 10 (десять) календарних днів, позичальник зобов`язується сплатити на користь кредитодавця штрафні санкції (штраф), у розмірі 40% від суми отриманого кредиту (п. 1.2. договору).

Згідно з довідкою ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» № 24293288/1 від 28 травня 2026 року підтверджено, що відповідач під час укладення кредитного договору використовувала електронний підпис у формі одноразового ідентифікатора, який був відправлений їй на номер мобільного телефону (а.с. 35).

Договір про споживчий кредит № 94459825 від 11 березня 2025 року містить електронний підпис від імені ОСОБА_1 (а.с. 31-зі звороту).

У такий же спосіб підписано графік платежів за договором про споживчий кредит № 94459825 від 11 березня 2025 року, що є додатком № 1 до договору про споживчий кредит (а.с. 32).

Також, електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідач підписала паспорт споживчого кредиту продукту «94459825» (а.с. 33-34).

Дослідивши зміст паспорту споживчого кредиту, суд встановив, що у вказаному паспорті визначені умови надання кредиту, реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту, умови нарахування відсотків, встановлені наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором.

Підписавши 11 березня 2025 року договір про споживчий кредит № 94459825 ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання одержати та повернути кошти кредиту, сплатити відсотки за користування ним, комісію за видачу кредиту та штраф у разі прострочення строку повернення кредиту.

ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу в користування кредит в розмірі 4300 грн 00 коп., шляхом зарахування 11 березня 2025 року грошових коштів на карту № НОМЕР_2 , що підтверджується інформацією, наданою ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 20 квітня 2026 року № 305463-1571535241-20042026 (а.с. 35-зі звороту).

Згідно з відомістю про отримання грошових коштів вбачається, що ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» здійснювалось нарахування відсотків за кредитним договором № 94459825 з 11 березня 2025 року по 05 березня 2026 року, тобто в межах строк договору (а.с. 36-38).

Із наданої відомості вбачається, що ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» було здійснено нарахування комісії по кредиту та штрафів за прострочку.

Отже, позивач свої зобов`язання відповідно до договору про споживчий кредит виконав у повному обсязі.

В свою чергу, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, не сплатила своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією та штрафом, у зв`язку з чим має непогашену заборгованість по кредиту.

Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що в порушення умов договору про споживчий кредит № 94459825 від 11 березня 2025 року, за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 21666 грн 84 коп., що складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4300 грн 00 коп., простроченої заборгованості за сумою відсотків в розмірі 14571 грн 84 коп., простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту в розмірі 645 грн 00 коп. та простроченої заборгованості за штрафами в розмірі 2150 грн 00 коп.

Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону№ 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина 12статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі статтею 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з частинами 1, 2 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Висновки щодо правозастосування

Судом установлено, що між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 11 березня 2025 року укладений договір про споживчий кредит № 94459825, відповідно до якого відповідач отримала кредит в сумі 4300 грн 00 коп. строком на 360 днів, із 11 березня 2025 року по 06 березня 2026 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом за пільговою процентною ставкою 0,8% в день і стандартною (базовою) процентною ставкою 0,96% в день та комісії за надання кредиту.

Відповідно до інформації наданої ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 20 квітня 2026 року № 305463-1571535241-20042026, грошові кошти за кредитним договором перераховані на картковий рахунок відповідача (а.с. 35-зі звороту).

Факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не спростований.

Згідно з відомістю про отримання грошових коштів вбачається, що ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» було здійснено нарахування відсотків за кредитним договором № 94459825 від 11 березня 2025 року в межах строк договору та комісії (а.с. 36-38).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконала належним чином умови договору щодо повернення отриманої суми кредиту за договором про споживчий кредит № 94459825 від 11 березня 2025 року.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку позивачу відповідачем не повернуті, а також, що відповідачем добровільно не сплачені проценти за користування кредитом та комісія за надання кредиту, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 94459825 від 11 березня 2025 року, що складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4300 грн 00 коп., простроченої заборгованості за сумою відсотків в розмірі 14571 грн 84 коп. та простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту в розмірі 645 грн 00 коп.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за штрафом, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд зазначає, що відповідні положення процитованої норми стосуються звільнення від обов`язків сплачувати на користь кредитодавця неустойку, штраф, пеню та інших платежів за прострочення виконання договору у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

З огляду на викладене, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, позовна вимога про стягнення заборгованості за штрафом у сумі 2150 грн 00 коп. за договором про споживчий кредит № 94459825 від 11 березня 2025 року, задоволенню не підлягає, оскільки вона нарахована у період дії воєнного стану.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 та статті 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач заперечень щодо правильності наданого позивачем розрахунку сум заборгованості не заявляв, належних та допустимих доказів того, що заборгованість розрахована невірно та має інших розмір, ніж зазначено позивачем, не надавав.

Зважаючи вищевикладене, враховуючи наявність у ОСОБА_1 непогашеної заборгованості за кредитним договором, суд вважає за необхідне частково задовольнити вимоги позивача, а саме: стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит № 94459825 від 11 березня 2025 року у загальному розмірі 19516 грн 84 коп., що складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4300 грн 00 коп., простроченої заборгованості за сумою відсотків в розмірі 14571 грн 84 коп. та простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту в розмірі 645 грн 00 коп., оскільки зазначені суми підтверджені наданим позивачем розрахунком й відповідачем не спростовані.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2662 грн 40 коп. (а.с. 5).

Із відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволені на 90,08% з розрахунку: 19516 грн 84 коп. (сума задоволених позовних вимог) х 100% : 21666 грн 84 коп. (сума заявлених позовних вимог) = 90,08% (відсоток задоволених позовних вимог).

Отже, сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 2398 грн 29 коп. із розрахунку: 2662 грн 40 коп. (сума сплаченого судового збору) х 90,08% (відсоток задоволених позовних вимог).

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 8000 грн 00 коп.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частина 4 статті 137 ЦПК України передбачає, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Позивачем на підтвердження витрат на правову допомогу у сумі 8000 грн 00 коп., надані наступні документи: копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2093 адвоката Усенка М.І. від 29 вересня 2012 року (а.с. 40-зі звороту), договір про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02 липня 2025 року (а.с. 42), копію ордеру на надання правничої допомоги серії ВС № 1412829 від 04 листопада 2025 року адвокатом Усенком М.І. (а.с. 42-зі звороту), акт № 2727 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 28 травня 2026 року на загальну суму 8000 грн по боржнику ОСОБА_1 (а.с. 43), детальний опис наданих послуг до акту № 2727 від 28 травня 2026 року за договором про надання правої (правничої) допомоги № 0207 від 02 липня 2025 року, а саме: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 0 год 30 хв, ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год 00 хв, погодження правової позиції клієнта у справі - 0 год 30 хв, складення позовної заяви з урахування правової позиції клієнта - 3 год 30 хв, подання заяви до суду від імені клієнта - 1 шт. Усього: 6 год 30 хв. (а.с. 43-зі звороту).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 серпня 2019 року в справі № 915/237/18, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Так, у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З урахуванням вищенаведеного, виходячи з вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку про те, що обсяг наданої позивачу правничої допомоги, є неспівмірним з вартістю послуг, оплачених позивачем.

Надана представником позивача правнича допомога оцінена на 8000 грн, що не відповідає рівню складності даної справи та критерію розумності.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зменшити розмір правової допомоги до 4000 грн.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс», з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 3603 грн 20 коп., із розрахунку: 4000 грн 00 коп. (сума зменшеної правової допомоги) х 90,08% (відсоток задоволений позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 268 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» (код ЄДРПОУ 43561909, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, Львівська область) суму заборгованості за договором про споживчий кредит № 94459825 від 11 березня 2025 року у загальному розмірі 19516 грн 84 коп. (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот шістнадцять гривень вісімдесят чотири копійки), що складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4300 грн 00 коп. (чотири тисячі триста гривень), простроченої заборгованості за сумою відсотків в розмірі 14571 грн 84 коп. (чотирнадцять тисяч п`ятсот сімдесят одна гривня вісімдесят чотири копійки) та простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту в розмірі 645 грн 00 коп. (шістсот сорок п`ять гривень).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» (код ЄДРПОУ 43561909, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, Львівська область) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2398 грн 29 коп. (дві тисячі триста дев`яносто вісім гривень двадцять дев`ять копійок) та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 3603 грн 20 коп. (три тисячі шістсот три гривні двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс», код ЄДРПОУ 43561909, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, Львівська область;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва