Рішення № 140695891, 15.10.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/3603/26

381/4787/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участю секретаря: Омельчук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Фастові Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Фастівського міськрайонного суду Київської області з використанням системи «Електронний суд» надійшла позовна заява, подана ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 592343513 від 28.12.2019 року в сумі 13 483,21 грн.

Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

За змістом заявлених позовних вимог стверджується про те, що 28.12.2019 року між Акціонерним товариством «Альфа-Банк», як первісним кредитором, та ОСОБА_1 , як позичальником, було укладено кредитний договір № 592343513.

Відповідно до умов укладеного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 14 364,54 грн, а позичальник зобов`язалася повернути кредит у строк до 03.01.2022 року, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 0,01 % річних та інші платежі, передбачені договором.

Позивач зазначає, що первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання та надав відповідачу кредитні кошти, проте відповідач належним чином своїх зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконала.

17.05.2021 року між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС» було укладено договір факторингу № 2 від 17.05.2021 року, відповідно до якого АТ «АЛЬФА-БАНК» відступило на користь ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 500827714 від 20.02.2020 року.

У подальшому 18.05.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021 року, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 500827714 від 20.02.2020 року перейшло до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».

10.01.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги до відповідача за договором № 500827714 від 20.02.2020 року.

Позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» зазначає, що відповідач належним чином не виконала своїх зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим загальний розмір заборгованості станом на 21.07.2026 року заборгованість відповідача становить 13 483,21 грн, з яких 12 486,07 грн заборгованості за тілом кредиту, 579,09 грн заборгованості за процентами, 53,36 грн трьох процентів річних та 364,69 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 серпня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та витребувано від АТ «Сенс Банк» докази щодо надання відповідачу кредитних коштів та виконання кредитного договору № 592343513 від 28.12.2019 року.

18.09.2026 року на адресу суду з АТ «Сенс Банк» надійшли витребувані докази. Листом № 15904-БТ-32.3/2026 від 11.09.2026 року банк повідомив, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є клієнтом банку, та надав виписки по рахунках за період з 28.12.2019 по 17.05.2021, детальний розрахунок заборгованості станом на 17.05.2021 року та меморіальні ордери щодо надання кредиту.

Учасникам справи було роз`яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Представник позивача в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, належним чином повідомлявся судом про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення.

Проте, відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази у їх сукупності, встановив наступне.

Зокрема, судом встановлено, що 28.12.2019 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

Того ж дня ОСОБА_1 підписала оферту на укладання угоди про надання кредиту № 592343513, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Відповідно до умов оферти сума споживчого кредиту становить 14 364,54 грн, процентна ставка є фіксованою та становить 0,01 % річних, строк кредиту - 24 місяці, дата повернення кредиту - 03.01.2022 року.

Пунктом 3 оферти передбачено надання кредиту для власних потреб позичальника у сумі 13 424,80 грн. У підписаному відповідачем графіку платежів, який є додатком № 1 до угоди про надання кредиту, визначено одноразову комісію за надання кредиту у сумі 939,74 грн, яка включена до загальної суми кредиту.

Підпунктом «б» пункту 1 оферти передбачено комісійну винагороду за обслуговування кредиту, яка за період з 1-го по 20-й місяць користування кредитом складається з фіксованої частини у сумі 40,00 грн щомісяця, а з 21-го місяця - з 3 % від суми кредиту та фіксованої частини у сумі 40,00 грн.

Також 28.12.2019 року ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту та графік платежів і розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки.

Факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується виписками по рахунках та меморіальним ордером № 4208799 від 03.01.2020 року на суму 13 424,80 грн з призначенням платежу «Надання кредиту за кредитним договором № 592343513 від 28.12.2019». Меморіальним ордером № 4208802 від 03.01.2020 року підтверджується фінансування одноразової комісійної винагороди за надання кредиту у сумі 939,74 грн.

З наданих АТ «Сенс Банк» виписок та детального розрахунку вбачається, що відповідач здійснила платежі в загальній сумі 1 960,00 грн, які банк зарахував у рахунок погашення тіла кредиту в сумі 1 878,47 грн, процентів у сумі 1,53 грн та комісії за обслуговування кредиту у сумі 80,00 грн.

За детальним розрахунком первісного кредитора станом на 17.05.2021 року заборгованість ОСОБА_1 становила 13 064,38 грн, з яких 12 486,07 грн заборгованості за тілом кредиту, 0,25 грн заборгованості за процентами та 578,06 грн заборгованості за комісією.

Судом також було встановлено, що 17.05.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» було укладено договір факторингу № 2, за яким банк передав товариству за плату належні йому права вимоги до відповідача за кредитним договором № 592343513.

Оплату за договором факторингу № 2 від 17.05.2021 року підтверджено платіжним дорученням № 253 від 17.05.2021 року. У реєстрі боржників містяться відомості про ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та кредитний договір № 592343513 із загальною сумою заборгованості 13 064,38 грн.

18.05.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 18-05/21. Перехід права вимоги підтверджено актом приймання-передачі реєстру боржників від 18.05.2021 року та реєстром боржників, у якому під № 2494 зазначено ОСОБА_1 , кредитний договір № 592343513, заборгованість за основною сумою кредиту 12 486,07 грн та заборгованість за процентами і комісією разом у сумі 578,31 грн.

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023. На підтвердження переходу права вимоги позивачем надано акти прийому-передачі реєстру боржників у паперовому та електронному вигляді від 10.01.2023 року, акт зарахування зустрічних вимог та реєстр боржників.

04.02.2025 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено додаткову угоду № 10/16 до договору № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, якою у зв`язку з виявленням технічної помилки внесено зміни до реєстру боржників.

Відповідно до витягу з реєстру до додаткової угоди № 10/16 від 04.02.2025 року під №71311 зазначено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , кредитний договір № 592343513, заборгованість за основним зобов`язанням 12 486,07 грн, заборгованість, позначену як проценти, 579,09 грн та відповідальність за порушення грошового зобов`язання за ст. 625 ЦК України у сумі 418,05 грн. Загальна сума зазначеної у реєстрі заборгованості становить 13 483,21 грн.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, право вимоги за кредитним договором № 592343513 від 28.12.2019 року, укладеним ОСОБА_1 із первісним кредитором, перейшло до ТОВ «Коллект Центр».

Разом з тим відступлення права вимоги не змінює змісту зобов`язання відповідача та правової природи окремих платежів. Зазначення у реєстрі боржників комісії як процентів саме по собі не створює у нового кредитора права на стягнення такої суми як процентів за користування кредитом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона має довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази у їх сукупності, перевіряючи їх належність, допустимість, достовірність та взаємний зв`язок. Жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили.

Суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком у частині визначення заборгованості за процентами в сумі 579,09 грн.

З розрахунку ТОВ «Вердикт Капітал» вбачається, що до цієї суми включено 578,31 грн заборгованості на дату відступлення права вимоги та 0,78 грн процентів, нарахованих за період з 18.05.2021 по 02.01.2022 за ставкою 0,01 % річних.

Натомість детальний розрахунок АТ «Сенс Банк» підтверджує, що сума 578,31 грн складається з 0,25 грн процентів та 578,06 грн комісії за обслуговування кредиту. Отже, включення всієї суми 578,31 грн до заборгованості за процентами не відповідає первинним документам та умовам договору щодо розміру процентної ставки.

Вирішуючи питання про можливість стягнення комісії за обслуговування кредиту, суд враховує, що кредитний договір укладено 28.12.2019 року, тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України «Про споживче кредитування».

Частинами першою та другою ст. 11 цього Закону передбачено право споживача безоплатно отримувати від кредитодавця інформацію про стан кредитної заборгованості та її погашення у встановленому законом обсязі й з визначеною законом періодичністю. Умови договору, які обмежують передбачені цим Законом права споживача, є нікчемними відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 зазначила, що закон допускає встановлення комісій, однак плата за інформацію, яку споживач має право отримувати безоплатно один раз на місяць, не підлягає стягненню. Для оцінки такої умови необхідно з`ясувати, які саме послуги кредитодавець зобов`язався надавати за щомісячну плату.

У наданій суду оферті передбачено щомісячну комісію за обслуговування кредиту, проте не визначено конкретного переліку та обсягу додаткових послуг, за які вона справляється. Позивач не надав погоджених із відповідачем умов, які б підтверджували надання за цю плату послуг, відмінних від дій із ведення обліку кредиту, прийняття платежів та повідомлення про стан заборгованості, а також доказів фактичного надання окремих платних послуг.

Саме зазначення в оферті розрахунково-касового обслуговування без розкриття змісту послуг не є достатньою підставою для покладення на відповідача обов`язку сплачувати таку щомісячну комісію. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про нікчемність умови підпункту «б» пункту 1 оферти щодо плати за обслуговування кредиту у наведених обставинах.

Відповідно до статей 215, 216 ЦК України нікчемна умова не створює обов`язку сплачувати передбачений нею платіж. При визначенні дійсного розміру заборгованості суд має врахувати кошти, вже сплачені на виконання такої умови.

Таким чином, 578,06 грн комісії за обслуговування кредиту, включені позивачем до заборгованості за процентами, стягненню не підлягають. Сплачені відповідачем та зараховані банком у рахунок цієї комісії 80,00 грн підлягають врахуванню в погашення тіла кредиту.

Тому залишок заборгованості за тілом кредиту складає 12 406,07 грн, а саме 12 486,07 грн - 80,00 грн. Загальний розмір заборгованості за процентами становить 1,03 грн, з яких 0,25 грн процентів, підтверджених розрахунком первісного кредитора, та 0,78 грн процентів за період з 18.05.2021 по 02.01.2022.

Наведений висновок стосується щомісячної плати за обслуговування кредиту. Одноразова комісія за надання кредиту у сумі 939,74 грн окремо визначена підписаним відповідачем графіком платежів, її фінансування підтверджене меморіальним ордером, а підстав для виключення цієї суми із погодженої сторонами суми кредиту за наданими матеріалами судом не встановлено.

Також суд зазначає, що за ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошового зобов`язання, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України.

За розрахунком позивача три проценти річних у сумі 53,36 грн нараховано за період з 03.01.2022 по 23.02.2022, а інфляційні втрати у сумі 364,69 грн - за січень та лютий 2022 року, виходячи із суми боргу 12 486,07 грн.

Разом з тим визначений договором день повернення кредиту 03.01.2022 року припав на вихідний день, перенесений у зв`язку зі збігом святкового дня 1 січня з суботою за правилами ст. 67 КЗпП України у редакції, чинній на той час.

За ч. 5 ст. 254 ЦК України, коли останній день строку є визначеним законом неробочим днем, строк закінчується в наступний робочий день. Отже, відповідач мала право виконати зобов`язання 04.01.2022 року, а прострочення повернення всієї непогашеної суми кредиту почалось 05.01.2022 року.

Виходячи із встановленого судом розміру основного боргу 12 406,07 грн, три проценти річних за період з 05.01.2022 по 23.02.2022 включно, тобто за 50 днів, становлять 50,98 грн, а саме 12 406,07 грн х 3 % х 50 / 365.

Інфляційні втрати за січень та лютий 2022 року, з урахуванням застосованих позивачем індексів інфляції 101,3 % та 101,6 %, на встановлену судом суму основного боргу становлять 362,36 грн, а саме 12 406,07 грн х 1,013 х 1,016 - 12 406,07 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 592343513 від 28.12.2019 року в загальному розмірі 12 820,44 грн, з яких 12 406,07 грн заборгованості за тілом кредиту, 1,03 грн заборгованості за процентами, 50,98 грн трьох процентів річних та 362,36 грн інфляційних втрат.

В іншій частині позовних вимог про стягнення заборгованості суд відмовляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Суд встановив, що понесені ТОВ «Коллект центр» витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 9000 грн. підтверджуються матеріалами справи: договором про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року з переліком видів послуг, заявкою на надання юридичної допомоги №729, витягом з акту №23 про надання юридичної допомоги яким визначено вартість юридичних послуг, наданих адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», в загальній сумі 9000 грн., а також кількість часу витраченого на надану правову допомогу з детальним переліком проведеної роботи.

При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція була викладена неодноразово Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11 листопада 2021 року по справі № 922/449/21 та від 3 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19.

Натомість, суд вважає, що при визначенні витрат на правничу допомогу по даній справі не було дотримано розумність їх розміру, враховуючи незначну складність справи.

Таким чином послуги адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс» на складання позовної заяви на суму 9000 грн. на переконання суду, як суттєво завищенні, тому підлягають зменшенню, до розміру саме 2500 грн.

При цьому судом було враховано однотипність складених в інтересах ТОВ «Коллект центр» адвокатським об`єднанням позовних заяв, що не зумовлює витрачання значного обсягу часу та зусиль такого правника.

Отже, виходячи з визначеного судом розміру витрат на правничу допомогу по даній справі, зважаючи на критерій розумності їх розміру та приймаючи до уваги конкретні обставини справи, суд дійшов до висновку, що витрати на правничу допомогу позивача підлягають зменшенню у даному випадку до 2500 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір розподіляється пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 531,53 грн судового збору, а саме 2 662,40 грн х 12 820,44 грн / 13 483,21 грн.

Враховуючи наведене вище, керуючись статтями 215, 216, 254, 512, 514, 526, 530, 610, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, заборгованість за кредитним договором № 592343513 від 28.12.2019 року в сумі 12820 (дванадцять тисяч вісімсот двадцять) гривень 44 копійки, з яких 12406,07 грн заборгованості за тілом кредиту, 1,03 грн заборгованості за процентами, 50,98 грн трьох процентів річних та 362,36 грн інфляційних втрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 2500 гривень, як компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 2531,53 гривню як компенсацію витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позовних вимог про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М.Ковалевська