Рішення № 140695757, 16.10.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/917/26

Провадження 2-1266/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Висоцької Г.В., за участю секретаря судових засідань Куник О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося в суд з позовом, в якому просить: стягнути з відповідача заборгованість за договором №85568 від 30.09.2021 в розмірі 9935,64 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн. та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 30.09.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та позичальником ОСОБА_2 , укладено Договір №85568. Відповідно до умов Договору, типом кредиту є кредитна лінія. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника, окремими траншами. Перший транш в сумі 8000,00 грн надається не пізніше наступного дня після укладення кредитного договору шляхом перерахування на рахунок_карту Позичальника та шляхом погашення заборгованості Позичальника, згідно п. 2.5 індивідуальної частини. Проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 286.00 % річних. Загальний строк кредитування за цим Договором складає 168 днів.

Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому кредитодавцем було перераховано грошові кошти. Підписанням Договору Відповідач, також підтвердив, що він повністю ознайомився з усіма його умовами, в тому числі з Правилами та йому було надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

28.01.2025 було укладено договір № 28012025, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №85568. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Відповідач взятих на себе зобов`язань за цим кредитним договором не виконав та має перед позивачем прострочену заборгованість на загальну суму 9935,64 грн., з яких: 6074,03 грн. заборгованості за тілом кредиту, 3261,61 грн. заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги, 600,00 грн заборгованості за комісіями, а тому змушені звернутись до суду з даним позовом.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у вищевказаному розмірі, а також понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 27.02.2026 року відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

27.05.2026 представник відповідача подав до суду відзив, в якому щодо позовних вимог заперечив. Зазначив, що договір між відповідачем та фінансовою компанією був укладений 30 вересня 2021 року, позивач отримав право вимоги 28 січня 2025 року, поза строки позовної давності. Про переуступку боргу позивач не повідомив відповідача. Виходячи з вищевказаного відповідач просить відмовити з застосуванням строку позовної давності. Позивач просить також стягнути з відповідача витрати на правову допомогу, розмір якої завищеним. Просячи відмовити в задоволенні позову вважаємо за необхідне просити суду відмовити також і в задоволенні даної вимоги.

Учасники в судове засідання не з`явились.

Представник позивача у позові просив розглядати справу без його участі. Проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечив.

Представник відповідача і судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.09.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та позичальником, яким є ОСОБА_1 , укладено Договір №85568. Відповідно до умов Договору, типом кредиту є кредитна лінія. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника, окремими траншами. Перший транш в сумі 8000,00 грн надається не пізніше наступного дня після укладення кредитного договору шляхом перерахування на рахунок/карту Позичальника та шляхом погашення заборгованості Позичальника, згідно п. 2.5 індивідуальної частини. Проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 286.00 % річних. Загальний строк кредитування за цим Договором складає 168 днів.

Підписанням Договору про споживчий кредит відповідач також підтвердив, що повністю ознайомився з усіма його умовами, в тому числі з Правилами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

28.01.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» було укладено договір № 28012025, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права грошової вимоги до позичальників, у т.ч. за Договором №85568. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Станом на день формування позовної заяви відповідач ОСОБА_1 має існуючу перед позивачем прострочену заборгованість за кредитним Договором №85568 від 30.09.2021 на загальну суму 9935,64 грн., з яких: 6074,03 грн. заборгованості за тілом кредиту та 3261,61 грн. заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги, 600,00 грн. заборгованість за комісіями.

Щодо комісії за видачу кредиту у розмірі 600,00 грн., то, суд вважає за необхідне зазначити, що загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування», який набув чинності 10 червня 2017 року.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо). До загальних витрат за споживчим кредитом не включаються: 1) платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов`язків, передбачених договором про споживчий кредит; 2) платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов`язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено з оплатою за рахунок власних коштів споживача чи за рахунок споживчого кредиту.

З положення ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» вбачається, що комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо включаються до реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки.

Окреме стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення є порушенням закону, в зв`язку з чим умова Договору яка передбачає таке стягнення є нікчемною на підставі ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином заявлена позивачем до стягнення сума комісії не підлягає стягненню.

На підставі наведеного, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту та за відсотками у загальному розмірі 9335,64 грн.

Щодо застосування строків позовної даності, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст.256-257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За правилами ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Крім цього, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього (наприклад, постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (Розділ доповнено п. 12 згідно із Законом № 540-ІХ від 30.03.2020 року).

Тлумачення зазначених норм свідчить про те, що запровадження на всій території карантину є безумовною правовою підставою для продовження строків, визначених ст. 257 Цивільного кодексу України.

При цьому вирішувати питання поважності пропуску такого строку не потрібно. Схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2023 року у справі № 947/8885/21.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19» визначено, що з 12.03.2020 року на всій території України встановлено карантин. Надалі постановами Кабінету Міністрів України цей карантин на території України продовжувався та був відмінений з 30.06.2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року № 651.

Таким чином, в період з 12.03.2020 року по 01.07.2023 року було зупинено всі строки позовної давності на підставі п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

Також, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

При цьому здійснена законодавцем прив`язка продовження строків позовної давності та зупинення їх перебігу до строку дії карантину та воєнного стану є безумовною, а тому наявності жодних додаткових обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, доказувати та оцінювати не потрібно (тобто суди не повинні оцінювати, чи вплинув карантин на особу, чи мала вона реальну можливість подати позов навіть попри карантин тощо).

За таких обставин, строк позовної давності позивачем не пропущений.

А отже, позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених відносно них позовних вимог.

Оскільки судом позов задоволено частково в сумі 9335,64 грн., що становить 97,03%, тому з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених щодо нього вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2502,65 грн.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 9000,00 грн., суд виходить з наступного.

Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір здійснених позивачем витрат на правничу допомогу підтверджується належними доказами. Однак суд вважає їх не співмірними з розглядом даної справи, яка розглянута у спрощеному провадженні, та зважаючи на вимоги розумності і справедливості вважає за доцільне стягнути з відповідача 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

На підставі вищевикладеного та керуючись 4, 12, 13, 23, 76-78, 81, 89, 141, 263-268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Договором № 85568 від 30.09.2021 у розмірі 9335,64 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2502,65 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн., а всього 5502,65 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В.Висоцька