Рішення № 140695709, 07.10.2026, Макарівський районний суд Київської області

"07" жовтня 2026 р. Справа № 370/914/26

Провадження № 2/370/525/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рік с-ще Макарів

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бізяєвої Н.О.

за участю секретаря судового засідання Мінасян Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему «Електронний суд» звернулось до суду із вищезазначеним позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Договором про надання кредиту №1378-1017 від 09.04.2024 року у розмірі 22 500,00 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом 4 500,00 грн., простроченої заборгованотсі за нарахованими відсотками 18 000,00 грн. та сплачену суму судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Вимоги позову обґрунтованні тим, що 09.04.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний договір про відкриття надання кредиту №1378-1017. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит в розмірі 4 500,00 грн., дата надання/видачі кредиту: 09.04.2024 року; строк кредитування 300 днів; базовий період 30 днів; знижена % ставка 2,50 % в день; стандартна -ставка 2,50%. Товариство свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. В свою чергу відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 01.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні без повідомлення (виклику) учасників справи.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі у передбаченому законом порядку надсилалася відповідачу на адресу його місця реєстрації. Проте поштове відправлення було повернуто на адресу суду неврчучене, а тому, з огляду на положення п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, оскільки документи надсилилася за зареєстрованим місцем проживання відповідача та відповідач не повідомив суду іншої адреси, вважається, що відповідачу належним чином вручено вказані документи.

Проте у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач не надав відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснювався судом за відсутності учасників справи, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов слід задоволити частково, виходячи з наступних підстав.

На офіційному веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: договір кредиту (примірний договір на момент укладення); правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); згода на обробку персональних даних; публічна інформація; положення про конфіденційність. Крім того, на веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.

09.04.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_2 за допомогою веб-сайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1378-1017.

Зазначений кредитний договір, як вбачається із його змісту, разом із правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) та таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором №1363-3700 (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений, у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними у Законі України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію" та підписаний одноразовим ідентифікатором С7849.

Відповідно до умов договору про відкриття кредитної лінії №1378-1017 від 09.04.2024 року, згідно з яким кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на умовах: сума кредиту 4 500,00 грн.; строк кредитування 300 днів (дата повернення 02.02.2025 року); базовий період 30 днів, знижена % ставка 2,50 % в день; стандартна % ставка 2,50% в день.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.

Пунктом 2.4. Договору визначено, що метою отримання кредиту є задоволення особистих потреб.

Відповідно до пункту 4.1. договору позичальнику надано кредит у розмірі 4 500,00 грн.

Відповідно до пункту 4.10 кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою:

- стандартна процентна ставка становить 2.50% (три цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за промоставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою);

Відповідно до п. 4.12 кредитного договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі строк кредитування). Надання додаткових грошових коштів позичальнику у рахунок кредиту на підставі додаткової угоди не змінює строк кредитування. Дата повернення (виплати) кредиту 02.02.2025. Строк дії договору є рівним строку кредитування. У будь-якому випадку договір діє до 24 (двадцять четвертої) години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Продовження строку кредитування або строку дії договору або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає: 38 250,00 грн та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом (п. 4.14 кредитного договору).

Пунктом 6.5 Кредитного договору передбачено, що якщо позичальник несвоєчасно виконує зобов`язання щодо сплати процентів за користування кредитом або зобов`язання щодо повернення кредиту, кредитодавець має право ініціювати договірне списання грошових коштів з банківського рахунку, пов`язаного з електронним платіжним засобом, реквізити якого були надані позичальником при укладенні даного договору, у розмірі, що не перевищує фактичної суми заборгованості позичальника перед кредитором за даним договором. Списання грошових коштів здійснюється відповідно до порядку повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом у вигляді графіка платежів із визначеною кількістю платежів, їх розміром та періодичністю сплати, що вказаний у даному договорі (додаток 3). У разі здійснення договірного списання грошових коштів з банківського рахунку, пов`язаного з електронним платіжним засобом, реквізити якого були надані позичальником при укладенні даного договору, кредитодавець повідомляє позичальника про факт такого списання у спосіб надсилання повідомлень позичальнику за цим договором, який узгоджений сторонами у цьому договорі.

Згідно з пунктом 11.1 Кредитного договору, цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватися договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

На підтвердження факту отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів позивачем надано квитанцію LiqPay про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay (ID операції: 2447554683, на банківську картку НОМЕР_1 .

У матеріалах справи міститься копія правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) з викладеними умовами та положеннями, що підписані позичальником 09.04.2024 електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1378-1017 від 09.04.2024 загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 38 250,00 грн, що складається з: простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 4 500,00 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 33 750,00 грн.

Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ ««Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 15 750,00 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором у розмірі 22 500,00 грн.

Враховуючи зазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 4 500,00 грн, прострочену заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 18 000,00 грн, що разом становить 22 500,00 грн.

Згідно з вимогами ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В ч. 1 ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з вимогами ст. 6, ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Зазначений висновок відповідає правовій позиції висловленій Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожний правочин укладений в електронній формі вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

За встановленими у цій справі обставинами оспорюваний договір між сторонами укладено в електронній формі, із застосуванням електронного підпису. При цьому через особистий кабінет на вебсайті позивача подано заявку на отримання кредиту від імені відповідачки та підтверджено умови отримання кредиту шляхом акцепту. Доступ до особистого кабінету здійснюється позичальником після авторизації шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який надсилається кредитодавцем позичальнику в СМС-повідомлення або надається шляхом дзвінку на номер телефону, який вказаний позичальником на веб-сайті кредитодавця і який має юридичне значення ідентифікації позичальника у розумінні положень ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Отже, надісланий у зазначений спосіб одноразовий ідентифікатор було використано для підтвердження підписання кредитного договору.

Крім того кредитний договір містить інформацію про місце проживання відповідача, реквізити паспорту, РНОКПП, що також дає підстави вважати, що без зазначення таких відомостей, які є інформацією з обмеженим доступом, неможливо ідентифікувати особу позичальника. Будь-яких доказів, які б вказували на укладення кредитного договору іншими особами від імені відповідача, суду не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що договір про відкриття кредитної лінії № 1378-1017 від 09.04.2024 підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, що підтверджує укладання між сторонами правочину.

Матеріалами справи підтверджується, що переказ коштів, виданих в рамках кредитного договору, здійснено у відповідності до п. 4.2 договору шляхом перерахування на банківську картку відповідача, номер якої вказано у розділі 12 «Реквізити сторін» у рядку «Позичальник» договору про відкриття кредитної лінії № 1378-1017 від 09.04.2024, що підтверджується квитанцією LIQPAY.

Процесуальним обов`язком суду є належним чином дослідити розрахунок заборгованості за кредитним договором, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з випискою з особового рахунку позичальника, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок (див. постанови Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 404/251/17, від 05.12.2018 у справі № 346/5603/17, від 20.07.2022 року у справі № 343/557/15-ц, від 14.09.2022 у справі № 369/7147/15-ц).

Вирішуючи питання щодо законності нарахування відсотків, суд враховує наступне.

На момент укладення кредитного договору № 1378-1017 від 09.04.2024 стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Нікчемний правочин (ч. 2 ст. 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio) і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає.

Так, пунктом 5 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17 такого змісту: тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Тобто максимальний розмір денної процентної ставки з 24 грудня 2023 року не повинен перевищувати: з 24 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року включно - 2,5 %; з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року - 1,5 %; з 21 серпня 2024 року - 1%.

Водночас, пунктом 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Договір між сторонами укладений 23 січня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», а тому п. 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» до нього не може бути застосованим.

Вищенаведені висновки щодо максимального розміру денної процентної ставки (1%) у договорах, що укладені після 24 грудня 2023 року, узгоджуються з правовими висновками, викладеними в постанові Сумського апеляційного суду від 04 червня 2026 року в справі № 573/1564/25, у постанові Сумського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року в справі № 583/5318/24, у постанові Сумського апеляційного суду від 29 січня 2026 року в справі № 592/12173/25, у постанові Сумського апеляційного суду від 05 лютого 2026 року в справі № 587/3806/25.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу, що в постанові Сумського апеляційного суду в справі № 592/2028/25 (провадження № 22-ц/816/397/26), аналогічній даній справі, викладено правовий висновок щодо неможливості нарахування відсотків за процентною ставкою, що перевищує 1% у день, після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (у даній справі, що переглядалася Сумським апеляційним судом, кредитний договір укладено з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 07 січня 2024 року, судом апеляційної інстанції застосовано саме процентну ставку 1% у день).

За таких обставин підлягає перерахуванню розмір нарахованих позивачем відсотків за користування відповідачем кредитними коштами з урахуванням указаних вище положень закону, виходячи із максимального розміру денної процентної ставки, що становить 1 %.

Як встановлено вище, позивачем було здійснено безпідставне нарахування відсотків за період з 09.04.2024 по 02.02.2025 (300 календарних днів) процентною ставкою 2,50%, що перевищує 1% від тіла кредиту.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором № 1378-1017 від 09.04.2024, суд дійшов висновку, що нараховані позивачем відсотки за період з 09.04.2024 по 02.02.2025 (у межах передбаченого п. 4.12 кредитного договору 300-денного строку кредитування) підлягають перерахуванню із застосуванням законодавчих обмежень щодо максимального розміру денної процентної ставки 1%. Таким чином, розмір відсотків, які підлягають стягненню з відповідача, становить 13 500,00 грн (4 500,00 грн (тіло кредиту) х 1,00% х 300 днів).

Підсумовуючи вищевикладене, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 1378-1017 від 09.04.2024, яка підлягає стягненню на користь позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс», становить 18 000,00 грн, з яких: 4 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 13 500,00 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Таким чином, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, за наявності доказів, наданих позивачем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на підтвердження своїх вимог та відсутності заперечень відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позову (80%), відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача в рахунок відшкодування судових витрат 2 129,92 грн (2662,40 грн*18 000,00 грн./22 500,00 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1378-1017 від 09.04.2024 у розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, яка складається з такого: заборгованість за кредитом 4 500,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами 13 500,00 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 2129,92 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 16 жовтня 2026 року.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, ЄДРПОУ: 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: Н.О. Бізяєва