Рішення № 140695655, 19.10.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5789/25

Провадження № 2/369/3558/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

cудді Лапченко О.М.,

за участі секретаря Дубицької М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10 квітня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 79855683, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язався надати відповідачу грошові кошти, а відповідач повернути отриману позику та сплатити проценти за користування нею у строки та на умовах, визначених договором. Позивач вказує, що зазначений договір укладено в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями та підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». 14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого первісний кредитор передає фактору права грошової вимоги до боржників, а фактор набуває відповідних прав кредитора. Позивач зазначає, що відповідно до реєстру боржників № 32 від 25 вересня 2024 року до зазначеного договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 79855683 у розмірі 16 719,30 грн. Згідно з доводами позивача, відповідач належним чином не виконав узятих на себе договірних зобов`язань, у встановлений договором строк позику не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив, унаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 16 719,30 грн, з яких: 5 500,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 527,30 грн заборгованість за відсотками, 0,00 грн заборгованість за процентами за понадстрокове користування позикою, 10 692,00 грн заборгованість за пенею. Позивач стверджує, що після набуття ним права грошової вимоги відповідач не здійснив жодного платежу на погашення заборгованості ні на рахунки первісного кредитора, ні на рахунки нового кредитора. При цьому позивач зазначає, що ним не здійснювалося нарахування додаткових штрафних санкцій. Посилаючись на положення статей 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 626, 628, 638, 639, 1049 ЦК України та положення Закону України «Про електронну комерцію», позивач вважає, що відповідач порушив умови договору позики, у зв`язку із чим наявні правові підстави для стягнення з нього заборгованості в судовому порядку. У зв`язку з викладеним позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 79855683 у загальному розмірі 16 719,30 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.11.2025 року справа була прийнята до провадження, призначене судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив справу розглянути без його участі, позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення судового засідання від нього на адресу суду не надходило. У встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву відповідачем також не поданий.

Оскільки відповідач був належним чином повідомленим про судове засідання, але причин неявки суду не повідомив, суд вважає можливим у відповідності до пункту 1 частини 3 статті 223 ЦПК України провести судове засідання без його участі.

При цьому, за наявності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення по справі.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до такого висновку.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За приписами частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що 10 квітня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 79855683.

За умовами вказаного договору позикодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти, а позичальник повернути отриману суму позики у встановлений договором строк та сплатити проценти за користування позикою.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. За змістом частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформленою в електронній формі.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України та іншими актами законодавства. Частиною дванадцятою статті 11 зазначеного Закону встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису або електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, законодавство допускає укладення договору позики в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, а такий договір за умови дотримання передбаченої законом процедури має такі самі правові наслідки, як договір, укладений у письмовій формі.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач належним чином зобов`язання не виконав, у зв`язку із чим позивачем визначено заборгованість у загальному розмірі 16 719,30 грн, з яких 5 500,00 грн основна сума боргу, 527,30 грн проценти та 10 692,00 грн пеня.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21.

Відповідно до умов цього договору клієнт відступає фактору права грошової вимоги до боржників, а фактор набуває такі права за плату.

За змістом частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Отже, сама по собі обставина укладення договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року до виникнення права вимоги за договором позики № 79855683 від 10 квітня 2024 року не свідчить про неможливість переходу такого права вимоги до позивача.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до реєстру боржників № 32 від 25 вересня 2024 року до договору факторингу № 14/06/21 позивачу передано право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 79855683 у загальному розмірі 16 719,30 грн.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що в зв`язку з доведеністю факту отримання відповідачем коштів, настання строку їх повернення та відсутності погашення заборгованості вимоги позивача про стягнення основної суми боргу в розмірі 5500,00 грн та процентів за користування позикою в розмірі 527,30 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Між тим, звертаючись до суду з позовом, представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 79855683 від 10 квітня 2024 року, зокрема пеню в розмірі 10 692,00 грн.

Разом з тим, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених положень законодавства викладена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22.

Судом встановлено, що договір позики № 79855683 укладений між первісним кредитором та відповідачем 10 квітня 2024 року, тобто в період дії на території України воєнного стану, який на час виникнення спірних правовідносин не було припинено чи скасовано.

Отже, нарахована позивачем пеня в розмірі 10 692,00 грн є неустойкою за порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання за договором позики.

З огляду на викладене, враховуючи положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд доходить висновку, що відповідач звільняється від обов`язку сплати пені за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором позики, а тому заявлена позивачем до стягнення пеня в розмірі 10692,00 грн не підлягає стягненню. Відтак у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Таким чином, з урахуванням наведеного суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики № 79855683 від 10 квітня 2024 року в загальному розмірі 6027,30 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою позики в розмірі 5500,00 грн та процентів за користування позикою в розмірі 527,30 грн.

В іншій частині позовних вимог, а саме щодо стягнення пені в розмірі 10692,00 грн, слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 6027,30 грн із заявлених 16 719,30 грн, що становить приблизно 36,05 % від ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1091,54 грн (3 028,00 грн ? 6 027,30 грн / 16 719,30 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст. 525-526, 530, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. 3, 12, 13, 81, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 30, поштова адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, будинок 2, поверх 4, IBAN НОМЕР_2 в АТ «Таскомбанк») заборгованість за договором позики № 79855683 від 10 квітня 2024 року в розмірі 6027 (шість тисяч двадцять сім) гривень 30 копійок, з яких 5500,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 527,30 грн заборгованість за процентами, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1091 (одна тисяча дев`яносто одна) гривня 54 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня вручення повного заочного рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя - Лапченко О.М.

19.10.2026 року