Рішення № 140693905, 19.10.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 177/1493/26

Провадження № 2/211/4987/26

РІШЕННЯ

іменем України

19 жовтня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ніколенко Д.М.,

за участю секретаря судового засідання Медведєвої А.Д.,

представника позивача - Рури Н.В. (ВКЗ), представника відповідача - Зайцева О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

позивач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернувся до суду з позовом, який в подальшому був уточнений, до відповідача ОСОБА_1 та просив стягнути з відповідача заборгованість за укладеним кредитним договором № б/н від 17.05.2021 в сумі 121 967,29 грн, яка виникла через неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором. В обгрунтування позову зазначено, що заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг Відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України. На підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку, яка неодноразово перевипускалася номер останньої - НОМЕР_1 , строк дії -05/25 тип - Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку. Відповідач користувався кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняв операції, таким чином, відповідач є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком. В процесі підготовки позовної заяви, було встановлено, що Відповідач перестав вносити кошти посилаючись на "спірні" операції яка була проведена по його картці НОМЕР_1 20.08.2024 р. В ході перевірки зазначеної інформації не встановлено, вини співробітників банку, оскільки здійснити переказ можливо лише за наявності доступу до Приват24 або за фізичної наявності картки. Клієнт при зверненні зазначив, що перейшов за наданим невідомими особами за гіперпосиланням на фішинговий сайт, та заповнив там необхідні ідентифікуючі дані тим самим, надв доступ невідомим особам до свого акаунту. Це такаож підтверджується і витягом з ЄРДР від 21.08.2024 р. Також, з витягу з ЄРДР вбачається , що заявниця під вливом невідомих осіб надала ідентифікуючу інформацію , що призвело до входу в її Приват24. Отже, є всі підстави вважати, що, операції здійснювалися саме з вини відповідача. В даному випадку, Відповідачем не надано будь-яких доказів постановлення вироку або іншого судового рішення, яке набрало законної сили, щодо незаконного заволодіння вказаними грошовими коштами та здійснення інших незаконних операцій, на які вона посилається. Більш того, за результатами розгляду кримінальної справи та у разі винесення судом вироку, Відповідач має право відшкодувати кошти шляхом стягнення з винної особи, якщо така буде встановлена. Враховуючи викладене просить задовольнити позов.

Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2026 року позовну заяву передано за підсудністю до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. Справа надійшла до суду 02.06.2026 року.

Ухвалою суду від 03 червня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

16 липня 2026 року представником відповідача адвокатом Зайцевим О.В. скеровано до суду додаткові пояснення, в яких зазначено, що відповідач заперечує факт ознайомлення та погодження з умовами, які містяться в паспорті споживчого кредиту та заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг, копії яких долучені до позовної заяви. Окрім того також звертаємо увагу на аркуш справи №53, на якому міститься копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12024041720001020, яке розпочате 22.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.190 КК України на підставі повідомлення відповідача. Відповідно до інформації, яка міститься у витязі, ОСОБА_1 з письмовою заявою щодо вчинення відносно нього злочину звернувся 21.08.2024 року. У подальшому згадані матеріали долучені до кримінального провадження №12024141360000772, яке 23.02.2024 року внесене до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27 ч.4, ст.28 ч.5 ст.190, ч.5, ст.27 ч.2 ст.361 КК України. 13.03.2025 року прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури в рамках останнього кримінального провадження пред`явлено обвинувачення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . У вказаному кримінальному провадженні відповідач визнаний потерпілим. Наразі обвинувальний акт разом із зібраними матеріалами кримінального провадження перебуває на розгляді Галицького районного суду м. Львова (справа №461/2074/25). 15.07.2026 року о 11:00 годин у згаданому суді відбулось чергове судове засідання під час якого ОСОБА_1 був допитаний в якості потерпілого в ході якого останній підтвердив обставини вчиненого відносного нього кримінального правопорушення. Відомості, які містяться в долучених стороною відповідача документах, щодо руху грошових коштів по банківських картках ОСОБА_1 повністю співпадають з обставинами викладеними у сформованому обвинувальному акт та підтверджують факт безпідставного та противоправного переведення особистих грошових коштів останнього та кредитних грошових коштів, які належать позивачу на банківські рахунки третіх осіб. ОСОБА_1 є неналежним відповідачем у справі №177/1493/26, оскільки непричетний до списання кредитних коштів з власних банківських карток, у зв`язку із чим обов`язок, щодо відшкодування спричинених позивачу збитків повинен бути перекладений на осіб, які обвинувачуються у цьому кримінальному правопорушенні, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 . Тому просить відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 надала пояснення, аналогічні викладеним в позові та наполягала на задоволенні уточнених позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доходить таких висновків.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як встановлено судом, 17.05.2021 відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту.

17.05.2021 відповідач підписав Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови: Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 75 000.00 грн. (п.1.2. Договору); Тип кредитної карти: Картка «Універсальна GOLD». Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору); Процентна ставка, відсотків річних: 40.8% (п.1.3 Договору); Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору); Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору); Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 81.6% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору) (а.с. 29).

Позивач свої зобов`язання виконав, надавши відповідачу кредит.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Анкета-заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, становить між ним і банком договір про надання банківських послуг, він ознайомлений та погоджується з ними, що були надані йому для ознайомлення, про що свідчить підпис відповідача у заяві та Паспорті споживчого кредиту.

Невід`ємною частиною договору банківського обслуговування є Умови і правила надання банківських послуг (далі Умови), розміщені на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/ у мережі Інтернет, які були підписані Відповідачем 17.05.2021 р.

Відповідно до 1.1.10.10.1. Клієнт несе повну відповідальність за всі платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу та/або за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, якщо його дії чи бездіяльність призвели до втрати платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації, розголошення ПІНу/ індивідуальної облікової інформації або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжну операцію з використанням Платіжного інструменту.

Згідно із п.1.1.10.10.3. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на Платіжній картці даних, до моменту звернення Клієнта в Банк та блокування Платіжної картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Платіжної картки в Стоп-лист Платіжною системою.

Відповідно до п.1.1.10.10.9. зазначено Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на Картці даних.

За положеннями статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за укладеним договором, відповідач ОСОБА_1 станом на 28.04.2026 року, має заборгованість в сумі 121 967,29 грн, яка складається з наступного: 94 832,60 грн - заборгованість за тілом кредита; 27 134,69 грн заборгованість за простроченими відсотками.

Під час розгляду судом вказаної справи також встановлено, що 21.08.2024 ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до ВП № 1 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, за фактом того, що невстановлена особа заволоділа грошовими коштами останнього у розмірі 129 298 грн під приводом оголошення від АТ КБ «Приват Банк», по котрому ОСОБА_1 перейшов в соціальній мережі «Фейсбук», з банківського рахунку НОМЕР_2 (а.с. 53- копія витягу з ЄРДР).

В провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження №12024141360000772 від 23.02.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27 ч.4, ст.28 ч.5 ст.190, ч.5, ст.27 ч.2 ст.361 КК України (а.с. 87-124 копія обвинувального акта, а.с. 137-139 копія журналу судового засідання).

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 визнаний потерпілим.

Відповідно до обвинувального акта встановлено, зокрема щодо потерпілого ОСОБА_1 наступне:

« ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що невідомі особи, які є учасниками групи у месенджері телеграм «Monka Odessa» у невстановлений час, але не пізніше серпня 2024 року здійснили розсилання поп-ап реклами в соціальній мережі «Facebook» із пропозицією отримання грошової допомоги з посиланнями на веб-ресурс, який схожий на веб-сайт банку «Приватбанк» та створений ними, яке містило в собі посилання на автовстановлення шкідливого програмного забезпечення, що давало змогу отримати контроль над мобільним пристроєм потерпілого та доступ до його банківських рахунків через встановлений додаток відповідного банку, виконуючи роль організатора злочинів та керівника злочинної організації, у невстановлений час, але не пізніше 21 год. 54 хв. 20.08.2024, перебуваючи у невстановленому місці, надав вказівку ОСОБА_4 , який виконував роль виконавця, надавати реквізити підкронтрольних йому банківських карток невстановленій особі на прізвисько «Privat24» в чаті групи месенджера телеграм «Monka Odessa» з метою заволодіння грошовими коштами потерпілих. Так, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приблизно о 21 год. 30 хв., переглядаючи стрічку новин в соціальній мережі «Facebook» побачив рекламу із пропозицією отримання різного роду виплати та грошової допомоги від банку «Приватбанк» з посиланнями на веб-ресурс банку «Приватбанк», будучи введеним в оману, не ставлячи під сумнів зміст побаченого оголошення, здійснив перехід на вебсайт банку «Приватбанк», на якому йому було запропоновано ввести свої особисті дані у вигляді номеру мобільного телефону та паролю від онлайн-банкінгу «Приватбанк». Після того, ОСОБА_1 , не ставлячи під сумнів можливість отримання грошової допомоги від банку «Приватбанк», виконуючи умови, які йому було запропоновано, ввів на вказаному веб-сайті свою особисту інформацію, а саме: особистий номер телефону, пароль від онлайн банкінгу «Приватбанк» та натиснув кнопку «Увійти», в наслідок чого на його телефон встановилось вказане шкідливе програмне забезпечення. В подальшому, невідома особа, отримавши дану інформацію, зателефонувала до ОСОБА_1 , представившись працівником банку «Приватбанк» на ім`я « ОСОБА_8 », запитала у нього його анкетні дані та запевнила, що йому буде нараховано грошову допомогу, але для того попередньо потрібно встановити месенджер «Telegram», виконуючи умови, які йому були запропоновані, нестановлена особа, яка представилась працівником «Приватбанк» повідомила ОСОБА_1 , що для отримання грошової допомги, останньому потрібно здійснити вхід у свій додаток «Приват24» та чекати на виплату, на що останній погодився та виконав дані умови. В свою чергу, вказана невстановлена особа, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20.08.2024, приблизно о 21 год. 52 хв. за допомогою шкідливого програмного забезпечення здійснила вхід в додаток «Приват24» та отримала доступ до банківського рахунку потерпілого. Після того, 20.08.2024 o 21 год. 54 хв. ОСОБА_4 , на виконання вказівки ОСОБА_5 перебуваючи у невстановленому місці, надав невстановленій особі, яка у месенджері «Telegam» використовувала нік-нейм «Privat24» номери банківських карток, серед яких були: № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 . В подальшому, невстановлена особа в період часу з 21 год 52 хв. по 21 год. 56 хв. год 20.08.2024 року, точний час не встановлено, здійснила вхід в додаток «Приват24» та отримала доступ до банківських рахунків, які належать ОСОБА_1 та здійснила переказ коштів з банківської картки АТ КБ «Приват банк» № НОМЕР_7 (банківський рахунок НОМЕР_8 ): 1) 20.08.2024 о 21 год. 56 хв. в сумі 24 500 гривень, на банківську картку № НОМЕР_9 ) 20.08.2024 о 21 год. 58 хв. в сумі 24 500 гривень, на банківську картку № НОМЕР_10 ) 20.08.2024, о 22 год. 00 хв. в сумі 24 500 гривень, на банківську картку № НОМЕР_11 ) 20.08.2024, о 22 год. 02 хв. в сумі 24 500 гривень, на банківську картку № НОМЕР_12 ) 20.08.2024 о 22 год. 03 хв. в сумі 24 500 гривень, на банківську картку № НОМЕР_13 ) 20.08.2024 о 22 год. 04 хв. в сумі 3 950 гривень, на банківську картку № НОМЕР_14 свою чергу, ОСОБА_4 на виконання вказівок ОСОБА_5 , 21 год. 57 хв. ІНФОРМАЦІЯ_1 , у групі месенджеру «Telegam» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » повідомив ОСОБА_9 (матеріали виділено в окреме провадження), який виконував роль пособника, що потрібно здійснювати зняття та вивід грошових коштів, отриманих злочинним шляхом через здійснення р2р транзакцій у спеціалізованому криптоботі у месенджері «Telegram» під назвою «Crypto Bot». В подальшому, ОСОБА_9 (матеріали виділено в окреме провадження), в чаті групи месенджеру «Talegram» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » надавав реквізити банківських карток покупців та суму транзакції, а ОСОБА_4 перерахував на вказі реквізити здобуті злочинним шляхом грошві кошти в підконтрольних їм банківських карток. Після того, за вказівкою ОСОБА_5 , ОСОБА_9 (матеріали виділено в окреме провадження) надавав чеки із QR-кодами, з посиланням на гаманці з криптовалютою, придбаною за кошти потерпілого та які активувалися у спеціалізованому криптоботі у месенджерi «Telegram» під назвою «Crypto Bot». Своїми протиправними діями ОСОБА_5 , у складі злочинної організації спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , заподіяли потерпілому ОСОБА_1 матеріальної шкоди на суму 126 450 грн.».

Відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.

Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Відповідно до пунктів 136, 139, 140, 146, 147 розділу VIІ Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року №164, користувач зобов`язаний зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень; емітент у разі невиконання ним обов`язку з інформування користувача про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від виконання таких операцій. Обов`язок емітента щодо повідомлення користувача про виконані операції з використанням платіжного інструменту користувача є виконаним у разі: інформування емітентом користувача про кожну виконану операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем; відмови користувача від отримання повідомлень емітента про виконані операції з використанням платіжного інструменту користувача, про що зазначено в договорі з користувачем. Користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом. Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Власник рахунку має право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг унаслідок помилкової, неналежної платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених законодавством України строків.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Таких висновків дійшов Дніпровський апеляційний суд у постанові від 19.08.2026 у справі № 207/4280/25, провадження № 22-ц/803/1944/26.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.05.2021 ОСОБА_1 підписано анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови.

Згідно виписки про рух коштів по картці від 27 січня 2026 року та копії обвинувального акта, з картки ОСОБА_1 20.08.2024 у період часу з 21 год. 56 хв. по 22 год. 04 хв. було здійснено 6 грошових переказів на загальну суму 126 450 грн.

З копії витягу з ЄРДР вбачається, що 21.08.2024 ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до ВП № 1 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, за фактом того, що невстановлена особа заволоділа грошовими коштами останнього у розмірі 129 298 грн. під приводом оголошення від АТ КБ «Приват Банк», по котрому ОСОБА_1 перейшов в соціальній мережі «Фейсбук», з банківського рахунку НОМЕР_2 .

Як зазначено в копії обвинувального акта, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приблизно о 21 год. 30 хв., переглядаючи стрічку новин в соціальній мережі «Facebook» побачив рекламу із пропозицією отримання різного роду виплати та грошової допомоги від банку «Приватбанк» з посиланнями на веб-ресурс банку «Приватбанк», будучи введеним в оману, не ставлячи під сумнів зміст побаченого оголошення, здійснив перехід на вебсайт банку «Приватбанк», на якому йому було запропоновано ввести свої особисті дані у вигляді номеру мобільного телефону та паролю від онлайн-банкінгу «Приватбанк». Після того, ОСОБА_1 , не ставлячи під сумнів можливість отримання грошової допомоги від банку «Приватбанк», виконуючи умови, які йому було запропоновано, ввів на вказаному веб-сайті свою особисту інформацію, а саме: особистий номер телефону, пароль від онлайн банкінгу «Приватбанк» та натиснув кнопку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в наслідок чого на його телефон встановилось вказане шкідливе програмне забезпечення.

При цьому, відповідач не заперечує факту укладення Договору про надання банківських послуг, не оспорюває достовірність свого підпису в анкеті-заяві та не оспорює факт ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг. Відповідач не зазначав, що умови договору йому були незрозумілими або що він не мав можливості з ними ознайомитися. Також не заперечував факт користування своїм рахунком, що підтверджує його активне використання банківських послуг та погодження з умовами обслуговування.

З наданих суду доказів вбачається, що сам відповідач у своїх поясненнях повідомив, що самостійно перейшов за посиланням, отриманим нібито для надання допомоги, та ввів необхідні дані, після чого відбулися спірні перекази. Тобто, фактично відповідач власними діями ініціював ситуацію, що призвела до несанкціонованого доступу третіх осіб.

Таким чином, вказані обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ризик настання наслідків несанкціонованого використання рахунку виник у результаті дій самого відповідача, який підтвердив доступ до нового пристрою та передав свої персональні дані стороннім особам.

Встановивши, що відповідач, як володілець та користувач картки, своїми діями сприяв (здійснив) ініціювання платіжних операції, за якими було списано грошові кошти з встановленого Банком кредитного ліміту, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог банку щодо стягнення з відповідача кредитних коштів (тіла кредиту та відсотків за користування) згідно наданого позивачем розрахунку, який не спростовано стороною відповідача

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Згідно зі статтею 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2 662,40 грн, сплачений ним при подачі позову, тому оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд з урахуванням положень статті 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_15 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д), заборгованість за договором №б/н від 17.05.2021 в сумі 121 967 (сто двадцять одну тисячу дев`ятсот шістдесят сім) гривень 29 копійок, та в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 19 жовтня 2026 року.

Суддя Д.М.Ніколенко