Рішення № 140693039, 15.10.2026, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/1621/26

Провадження № 2/588/861/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Огієнка О.О., за участю секретаря судових засідань Гаврилович Я.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Представниця позивача Ткаченко Ю.О. у серпні 2026 року звернулася до суду з указаним позовом, який мотивувала тим, що 28.01.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 45832489, відповідно до якого відповідачці було надано кредит у розмірі 1000 грн на строк 16 днів (по 12.02.2026) з умовою сплати: процентів за фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,154% на день, які нараховуються на залишок заборгованості за тілом кредиту; комісії за надання кредиту в розмірі 10,5% від суми кредиту, що у грошовому виразі складає 105 грн; пені за понадстрокове користування позикою, яка нараховується у розмірі 4% на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожний день понадстрокового користування.

Також 28.01.2026 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 6862532, відповідно до якого відповідачці було надано кредит у розмірі 2000 грн на строк 360 днів (по 22.01.2027) з умовою сплати: процентів за фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95% на день, які нараховуються на залишок заборгованості за тілом кредиту; комісії за надання кредиту в розмірі 17,25% від суми кредиту, що у грошовому виразі складає 345 грн; неустойки у разі порушення строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) у розмірі 100 грн за кожний день понадстрокового користування.

Відповідачка свої зобов`язання за кредитними договорами не виконала у зв`язку з чим виникла заборгованість: 1) за кредитним договором № 45832489 від 28.01.2026 у розмірі 3129,64 грн, із яких: 1000 грн заборгованість за основною сумою боргу; 24,64 грн заборгованість за відсотками; 105 грн заборгованість за комісією; 2000 грн заборгованість за пенею/неустойкою; 2) за кредитним договором № 6862532 від 28.01.2026 у розмірі 7789 грн, із яких: 2000 грн заборгованість за основною сумою боргу; 1444 грн заборгованість за відсотками; 345 грн заборгованість за комісією; 4000 грн заборгованість за пенею/неустойкою.

25.02.2026 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» був укладений договір факторингу № 25/02/26, відповідно до якого та реєстрів прав вимоги № 5 та № 6 від 20.05.2026, ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 45832489 від 28.01.2026 у розмірі 3129,64 грн та кредитним договором № 6862532 від 28.01.2026 у розмірі 7789 грн.

У зв`язку з наведеним, представниця позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 10918,64 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 6500 грн.

Ухвалою суду від 21.08.2026 було відкрито провадження у даній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, а також за клопотанням представниці позивача витребувано докази.

Представниця позивача у судове засідання не з`явилася, але подала заяву в якій зазначила, що просить суд розглянути справу без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка також не з`явилася у судове засідання, але подала заяву в якій зазначила, що позовні вимоги визнає частково, зокрема визнає заборгованість за тілом кредиту, однак не визнає заборгованість за пенею та заперечує проти стягнення з неї коштів на правову допомогу. Розгляд справи відповідачка просила провести без її участі.

Враховуючи подані сторонами заяви суд визнав можливим провести розгляд справи без участі сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов`язані зі спорами про виконання зобов`язань, які виникли за кредитним договором, позов частково обґрунтований і підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судом установлено, що 28.01.2026 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 45832489, відповідно до якого відповідачці було надано кредит у розмірі 1000 грн на строк 16 днів (по 12.02.2026) з умовою сплати: процентів за фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,154% на день, які нараховуються на залишок заборгованості за тілом кредиту; комісії за надання кредиту в розмірі 10,5% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 105 грн; пені за понадстрокове користування позикою у розмірі 4% за кожний день понадстрокового користування. Також сторонами було погоджено відповідальність за невиконання умов договору, таблицю обчислення загальної вартості кредиту та інші умови кредитування (а.с. 7-15, 17).

Крім того, 28.01.2026 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 6862532, відповідно до якого відповідачці було надано кредит у розмірі 2000 грн на строк 360 днів (по 22.01.2027) з умовою сплати: процентів за фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95% на день, які нараховуються на залишок заборгованості за тілом кредиту; комісії за надання кредиту в розмірі 17,25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 345 грн; неустойки у разі порушення строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) у розмірі 100 грн за кожний день понадстрокового користування. Також сторонами було погоджено відповідальність за невиконання умов договору та інші умови кредитування (а.с. 21-30).

Зазначені договори були укладені між сторонами у формі електронного документа з відповідними електронними підписами позичальниці за допомогою одноразового ідентифікатора.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

З урахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. В силу ст. 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Отже, зі змісту кредитних договорів вбачається, що у них визначені основні істотні умови, характерні для таких видів договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальниця ОСОБА_1 погодилася на укладення договорів саме такого змісту, про що свідчить підписання цих договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

На виконання умов кредитних договорів ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» 28.01.2026 на картковий рахунок ОСОБА_1 було перераховано кредитні кошти у розмірі 1000 грн та 2000 грн (а.с. 18, 19, 31, 32, 77-81).

25.02.2026 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» був укладений договір факторингу № 25/02/26, відповідно до якого та реєстрів прав вимоги № 5 та № 6 від 20.05.2026, ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 45832489 від 28.01.2026 у розмірі 3129,64 грн, із яких: 1000 грн заборгованість за тілом кредиту; 24,64 грн заборгованість за відсотками; 105 грн заборгованість за комісією; 2000 грн заборгованість за пенею/неустойкою, а також за кредитним договором № 6862532 від 28.01.2026 у розмірі 7789 грн, із яких: 2000 грн заборгованість за тілом кредиту; 1444 грн заборгованість за відсотками; 345 грн заборгованість за комісією; 4000 грн заборгованість за пенею/неустойкою (а.с. 34-43).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, враховуючи досліджені докази, а також встановлені обставини, суд вважає доведеним, що ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачкою, відповідно до умов кредитних договорів, що були укладені 28.01.2026 між ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Частиною першою ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Всупереч умов кредитних договорів відповідачка не виконала свої зобов`язання, внаслідок чого, виникла заборгованість, яка станом на 22.06.2026 складає:

- за кредитним договором № 45832489 від 28.01.2026 у розмірі 3129,64 грн, із яких: 1000 грн заборгованість за тілом кредиту; 24,64 грн заборгованість за відсотками; 105 грн заборгованість за комісією; 2000 грн заборгованість за пенею/неустойкою;

- за кредитним договором № 6862532 від 28.01.2026 у розмірі 7789 грн, із яких: 2000 грн заборгованість за тілом кредиту; 1444 грн заборгованість за відсотками; 345 грн заборгованість за комісією; 4000 грн заборгованість за пенею/неустойкою (а.с. 16, 20, 52, 60).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів, які б спростовували установлені судом обставини на підставі доказів наданих стороною позивача, відповідачкою не надано.

Враховуючи установлені судом обставини та вимоги вищевикладеного чинного законодавства, зважаючи на те, що відповідачкою належним чином не виконано зобов`язання за кредитними договорами внаслідок чого утворилась заборгованість, суд вважає, що вимога позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками у загальному розмірі 4468,64 грн, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Разом із тим, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за комісією пов`язаною з наданням кредиту в загальному розмірі 450 грн зважаючи на таке.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку та виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Отже умова договору щодо сплати винагороди за надання фінансового інструменту фактично є нікчемною.

Такі висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15, від 21 квітня 2021 року в справі №677/1535/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15-ц.

Також не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідачки неустойки/пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за кредитним договором у загальному розмірі 6000 грн зважаючи на таке.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Таким чином, нарахована первісним кредитором неустойка/пеня за кредитним договором у розмірі 6000 грн підлягає списанню позивачем, як правонаступником кредитодавця.

Отже, позовні вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн (а.с. 6, 67).

Оскільки позовні вимоги судом задоволені частково, на 40,93%, тому витрати позивача на оплату судового збору мають бути стягнуті з відповідачки пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що враховуючи сплачену суму судового збору становить 1089,72 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки понесених позивачем судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6500 грн, суд враховує таке.

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представницею позивача у обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подано: договір про надання правничої допомоги № 11-05/26/ФП від 11.05.2026; ордер на надання правничої допомоги адвокатом Ткаченко Ю.О. від 11.05.2026; витяг з акту № 2-ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги від 12.06.2026 по боржниці ОСОБА_1 на суму 4500 грн; акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги до договору № 11-05/26/ФП від 11.05.2026; платіжну інструкцію кредитового переказу № 850022336.1 від 12.06.2026 про сплату ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на користь адвоката Ткаченко Ю.О. коштів за договором про надання правничої допомоги № 11-05/26/ФП від 11.05.2026 згідно акту № 2-ФП від 12.06.2026 у розмірі 264000 грн (а.с. 43-50).

Указані докази підтверджують факт понесення ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір в сумі 4500 грн, а не в розмірі 6500 грн, як було заявлено представницею позивача у позовній заяві.

Зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціну позову, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі підтвердженому доказами, є співмірним зі складністю справи та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Таким чином, оскільки позов підлягає частковому задоволенню, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог (40,93%), що становить 1841,85 грн.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за кредитними договорами № 45832489 від 28.01.2026 та № 6862532 від 28.01.2026 у загальному розмірі 4468 (чотири тисячі чотириста шістдесят вісім) грн 64 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» кошти на відшкодування судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 1089 (одна тисяча вісімдесят дев`ять) грн 72 коп. та кошти на відшкодування витрат на отримання професійної правничої допомоги у розмірі 1841 (одна тисяча вісімсот сорок одна) грн 85 коп.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», адреса місцезнаходження: вул. Садова, буд. 31/33, м. Ірпінь, 08205, код ЄДРПОУ 43311346;

відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення суду складено 19.10.2026.

Суддя О. О. Огієнко