Рішення № 140692719, 12.10.2026, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/3728/24 Провадження 2/636/1447/26ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Буніна Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Андрєєвої В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 7063330070 від 27.11.2018, укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та відповідачем в розмірі 29168,76 гривень, а також судовий збір у розмірі 3028,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» посилалось на те, що 27.11.2018 між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладено кредитним договором № 7063330070. 30.07.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення прав вимоги № 20200730, у відповідності до умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» і боржниками.

Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення прав № 20200730 від 30.07.2020, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 31352,40 гривень, з яких: 13139,32 гривень заборгованість за основною сумою боргу; 2056,78 гривень заборгованість за відсотками, 8587,47 гривень заборгованість за щомісячними процентами, 7568,83 гривень заборгованість за пенею. 17.02.2022 з відповідача було стягнуто грошові кошти в розмірі 2183,64 гривень для погашення кредитної заборгованості. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором 3 7063330070 від 27.11.2018 в розмірі 29168,76 гривень, яких 13139,32 гривень заборгованість за основною сумою боргу; 0,00 гривень заборгованість за відсотками, 8460,61 гривень заборгованість за щомісячними процентами, 7568,83 гривень заборгованість за пенею.

Відповідачем заборгованість не погашена, тому позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість за вказаними договором, а також понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору.

Представник позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» - адвокат Грибанов Д.В. у позовній заяві просив позов задовольнити та розглядати справу за відсутності сторони позивача, проти винесення судом заочного рішення по справі на заперечував.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, причини неявки до суду не повідомила, про час та місце розгляду справи згідно із ст. 128 ЦПК України, повідомлялася своєчасно та належним чином, шляхом направлення на адресу її зареєстрованого місця проживання судових повісток про виклик до суду, а також, розміщення на офіційному веб-сайті судової влади України оголошення про виклик до суду ОСОБА_1 , як відповідача по справі, відзив із зазначенням заперечень проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються, не надала, заяв про розгляд справи в її відсутності не надходило.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Таким чином, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін за доказами, що містяться в матеріалах справи, без фіксації судового провадження за допомогою технічних засобів.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

27.11.2018 між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладено кредитним договором № 7063330070, на підставі чого відповідачу було видано грошові кошти у розмірі 17206,45 гривень на строк 24 дні, безготівковим шляхом, процентна ставка при наданні кредиту 2,00%, щомісячні проценти 3,19%, реальна річна процентна ставка 93,84%, орієнтовна загальна вартість кредиту 32696,48 гривень.

30.07.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення прав вимоги № 20200730, у відповідності до умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» і боржниками Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення прав № 20200730 від 30.07.2020, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в розмірі 31352,40 гривень, з яких: 13139,32 гривень заборгованість за основною сумою боргу; 2056,78 гривень заборгованість за відсотками, 8587,47 гривень заборгованість за щомісячними процентами, 7568,83 гривень заборгованість за пенею.

За розрахунком заборгованості за кредитним договором № 7063330070 від 27.11.2020, станом на 30.07.2020, ОСОБА_1 має заборгованість перед позивачем у розмірі 31352,40 гривень, з яких: 13139,32 гривень заборгованість за основною сумою боргу; 2056,78 гривень заборгованість за відсотками, 8587,47 гривень заборгованість за щомісячними процентами, 7568,83 гривень заборгованість за пенею. 17.02.2022 з відповідача було стягнуто грошові кошти в розмірі 2183,64 гривень для погашення кредитної заборгованості. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 7063330070 від 27.11.2018 в розмірі 29168,76 гривень, яких 13139,32 гривень заборгованість за основною сумою боргу; 0,00 гривень заборгованість за відсотками, 8460,61 гривень заборгованість за щомісячними процентами, 7568,83 гривень заборгованість за пенею.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 цього Кодексу передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

У ст. 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові і відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 914/868/17 чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. В той же час недійсним може бути визначений лише укладений договір, а встановивши факт неукладеності оспорюваного договору, суд мав відмовити в позові (визнання недійсним договору про відступлення права вимоги), тому що неукладеність договору виключає визнання його недійсним, оскільки він не є таким, що відбувся.

Позивачем доведено правомірне набуття прав грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому законодавство визначає різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (ст.ст. 530, 631 ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), постановах Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 754/16771/17 (провадження № 61-12636св21), від 01 вересня 2022 року у справі № 225/3427/15-ц (провадження № 61-18053св21) зазначено:

«право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Щодо сплати відповідачем заборгованості за штрафом, штрафними санкціями, пенею на користь позивача за надання позики за вказаним договорам, то суд зазначає наступне

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX (набрав чинності 17 березня 2022 року) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Враховуючи вищевикладене, підстави для стягнення неустойки, нарахованої після 24 лютого 2022 року, відсутні, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафів, штрафних санкцій, пені за кредитним договором № 7063330070 від 27.11.2018 у розмірі 7568,86 гривень, задоволенню не підлягають.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Позивач довів, що відповідачем дійсно були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

Виходячи з викладеного з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за № 7063330070 від 27.11.2018 у розмірі 21599,93 гривень, з яких: 13139,32 гривень заборгованість за основною сумою боргу; 8460,61 гривень заборгованість за щомісячними процентами.

Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування вимог позивача та доказів того, що спірні кредитні договори визнані недійсними в судовому порядку, суду не надано.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено частково, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2242,28 гривень (21599,93х3028,00/29168,76).

Керуючись ст.ст. 4-5, 10-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 274-279, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «Таскомбанк»), заборгованість за кредитним договором № 7063330070 від 27.11.2018 у розмірі 21599,93 (двадцять одна тисяча п`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 93 (дев`яносто три) копійки, з яких: 13139,32 гривень заборгованість за основною сумою боргу; 8460,61 гривень заборгованість за щомісячними процентами, а також сплачений судовий збір у розмірі 2242,28 (дві тисячі двісті сорок дві) гривні 28 (двадцять вісім) копійок.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Є.О. Бунін