Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 643/2485/24
Провадження № 1-кп/643/219/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.2026 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у судовому засіданні в м. Харкові клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у виділеному кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за №12019220000001744 від 04.12.2019 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Азербайджан, громадянина Азербайджану, раніше не судимого, із середньою технічною освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Салтівського районного суду міста Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
На даний момент кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 зупинене у зв`язку із оголошенням його в міжнародний розшук.
15.10.2026 прокурор звернулася до Салтівського районного суду міста Харкова з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для забезпечення його участі у розгляді вказаного кримінального провадження.
Клопотання прокурора обґрунтовано тим, що внаслідок неодноразових ухилень обвинуваченого ОСОБА_5 від явки до суду, останнього було оголошено у міжнародний розшук. Вказує, що з урахуванням наведеного, тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення та існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, наявні підстави для обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у порядку, передбаченому ч. 6 ст.193 КПК України.
Заслухавши прокурора, яка підтримала подане клопотання, дослідивши клопотання та матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 2 КПК України, основним завданням кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування й судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини і щоб до кожного була застосована належна правова процедура.
Частиною 2 ст. 314 КПК України визначено, що підготовче судове засідання відбувається за участю зокрема обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснюється за обов`язкової участі обвинуваченого відповідно до вимог ст.318 КПК України.
15.03.2024 Ухвалою Московського районного суду м. Харкова задоволено клопотання прокурора ОСОБА_6 . Обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено у міжнародний розшук.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати чи обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Запобіжні заходи відносяться до заходів забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 2 ст. 131 цього кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
З наведеної норми вбачається, що у разі встановлення оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук та доведення прокурором підстав, передбачених ст. 177 КПК України, суд може застосувати так звану попередню процедуру застосування до обвинуваченого запобіжного заходу - обрання запобіжного заходу. Наступним етапом після затримання особи (не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження) - є забезпечення розгляду за участю обвинуваченого клопотання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.
Отже, для оцінки необхідності обрання запобіжного заходу обвинуваченому достатньо встановлення судом обставини оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук.
Додатковою умовою для такого висновку є наявність підстав, передбачених ст. 177 КПК України. Частина перша статті 177 КПК України передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім цього, на відміну від процедури застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при вирішенні питання про його обрання не досліджується можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки тримання під вартою це єдиний запобіжний захід, передбачений в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Крім того, п.1 ч.2 ст.575 КПК України визначено, що видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали суду про тримання особи під вартою.
Підставою для оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук стали відомості з витягу наданого Державною прикордонною службою України від 22.02.2024, про те, що громадянин Азербайджану ОСОБА_7 перетнув державний кордон 09.03.2022 (пункт пропуску Смільниця).
Станом на 01.09.2026, інформація щодо повернення ОСОБА_5 до України відсутня.
Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.
Приймаючи рішення за клопотанням прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
Суд вважає, що у поведінці обвинуваченого наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме ризик його переховування від суду. На підтвердження цього свідчить те, що обвинувачений залишив постійне місце проживання, на виклики суду не реагує, у судові засідання не з`являється, перетнув державний кордон України 09.03.2022, ухвалою суду від 15.03.2024 оголошений у міжнародний розшук. Наведена поведінка обвинуваченого у своїй сукупності дає достатні підстави вважати, що він може переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Крім того, суд вважає, що у поведінці обвинуваченого наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків. З огляду на те, що під час подальшого судового розгляду може виникнути необхідність у їх безпосередньому допиті судом, обвинувачений, будучи обізнаним зі змістом наданих ними показань, може вжити заходів для впливу на них з метою зміни або спотворення наданої ними інформації шляхом умовляння, підкупу, погроз або іншим способом.
Разом з тим, прокурором не доведено наявність ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, який передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Суд також виходить з того, що інкримінування особі тяжкого злочину само по собі може бути значним і вагомим мотивом для обвинуваченого переховуватися від суду, адже суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти, на що наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії».
З урахуванням викладених обставини в сукупності, беручи до уваги тяжкість пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення, суворість передбаченого законом покарання, його поведінку після вчинення кримінального правопорушення, факт залишення ним постійного місця проживання, виїзд за межі України, суд приходить до висновку про наявність реальних та достатньо обґрунтованих ризиків, передбачених п. п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
При цьому, суд, враховує те, що ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу у порядку передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України фактично є заходом забезпечення кримінального провадження який застосовується для забезпечення присутності обвинуваченого під час розгляду клопотання про застосування по відношенню до нього запобіжного заходу, що є процесуальною гарантією забезпечення доступу до правосуддя, зокрема безпосередньої участі у розгляді питання яке стосується особи, а також гарантією реалізації права на захист.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, розмір застави не визначається.
Враховуючи вищевикладені обставини, доведеність заявлених прокурором ризиків, оголошення обвинуваченого ОСОБА_5 у міжнародний розшук, потреба в обранні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є виправданою та необхідною, а тому клопотання прокурора підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого на підставі ч 6 ст.193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.
Керуючись ст.ст.177, 193, 194, 331 КПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Республіки Азербайджан, громадянину Азербайджана, раніше не судимому, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Після затримання і не пізніше як через 48 годин з часу доставки ОСОБА_5 до місця кримінального провадження розглянути за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід у встановленому законом порядку.
Організацію виконання цієї ухвали та контроль за її виконанням покласти на ГУ НП в Харківській області та прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , який підтримує державне обвинувачення в даному провадженні.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 140692445, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова) було прийнято 19.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 643/2485/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: