Рішення № 140692218, 19.10.2026, Зміївський районний суд Харківської області

621/1830/26

2/621/1861/26

РІШЕННЯ

іменем України

19 жовтня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Кришталь А. А.,

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів",

представники позивача - Грибанов Д. В., Миколаєнко В. М.,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення суми,

у с т а н о в и в:

28.05.2026 від ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" через систему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява до ОСОБА_1 , з наступними вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики № 103552714 в загальному розмірі 27 655 грн 24 коп., з яких: 10 000 грн 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 995 грн 24 коп. - сума заборгованості за процентами за користування кредитом; 6 660 грн 00 коп. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 5 000 грн 00 коп. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня); стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у справі.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25 вересня 2025 року між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 103552714.

Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 Кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації Позичальника.

Відповідно до п.2.1. Кредитного договору, кредитні кошти надаються ТОВ "МІЛОАН" позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

Згідно з п. 1.1. Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ "МІЛОАН" грошових коштів у сумі, визначеній у п.1.2. Кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у п.2.1. Кредитного договору.

Підписанням Кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами. Приймаючи умови Кредитного Договору, відповідач також підтверджує, що умови договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану, а інформація надана йому кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

24 лютого 2026 року між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" укладено Договір факторингу № 24022026, у відповідності до умов якого ТОВ "МІЛОАН" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "МІЛОАН" Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 2 від 24 лютого 2026 року до Договору факторингу № 24022026 від 24.02.2026, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 27 655 грн 24 коп.

Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК "ЄАПБ", ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 24 лютого 2026 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК "ЄАПБ" за кредитним договором № 103552714 в загальному розмірі 27 655 грн 24 коп., з яких: 10 000 грн 00 коп. - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 5 995 грн 24 коп. - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 0 грн 00 коп. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 6 660 грн 00 коп. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 5 000 грн 00 коп. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Невиконання відповідачем умов кредитного договору стало підставою для пред`явлення в суді даного позову.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 15.06.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 03.07.2026.

26.06.2026 відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування якого вказав, що він не заперечую, що 25.09.2025 між ним та первісним кредитором ТОВ "МІЛОАН" був укладений кредитний договір № 103552714 на строк 360 днів, де сума кредиту становила 10 000 грн 00 коп. Також, вказав, що визнає, що отримав в кредит кошти в розмірі основного боргу (тіла кредиту) за договором в сумі 10 000 грн 00 коп., які має повернути та суму заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 5 995 грн 24 коп.

Однак зазначив, що не визнає вимогу в частині стягнення заборгованості по сплаті комісії в розмірі 6 660 грн 00 коп., з наступних підстав: Відповідно до частин 1-2, 5, 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положеннями договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Не чіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача. Відповідно ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі, комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, вказаним законом безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію пов`язану з наданням кредиту.

Водночас, наявність такої комісії вимагає зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням/поверненням кредиту, що надаються позичальнику, адже, само по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку/фінансової установи, й виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Отже, умови договору про сплату комісії саме за обслуговування кредитної заборгованості, тобто за дії, які кредитор здійснює на власну користь, є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, та мають наслідком істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків та погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Отже, суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку кредитодавця надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти. Тобто, надання кредитних коштів позичальнику є виконанням кредитодавцем зобов`язання, яке він взяв на себе, уклавши кредитний договір, і яке складає зміст договору кредиту. Умовами договору чітко не визначено, за яку саме послугу справляється комісія, в чому вона полягає та яким чином обраховується. До того ж, така послуга фактично за своїм змістом становить проценти, що не притаманно та не характерно для такого платежу, як комісія.

Щодо вимоги в частині стягнення неустойки у розмірі 5 000 грн 00 коп. відповідач вказав, що згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Відповідно до ч. 1 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновизнаним є факт, що Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.

Таким чином, оскільки договір був укладений сторонами в період дії в Україні воєнного стану, то нарахована позивачем неустойка (штраф, пеня) не може бути стягнута з нього, як відповідача, оскільки відповідач нормою закону звільнений від обов`язку такої сплати. Нарахована сума неустойки (штрафу, пені) підлягає списанню позивачем.

Оскільки заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) нарахована відповідачу, у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, вважав, що позов в частині стягнення з нього, як відповідача на користь позивача за кредитним договором заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) не може бути задоволений.

Крім того, вказав, що не визнає вимоги в частині покладення на нього судових витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката враховуючи складність справи, яка, є справою незначної складності, фактично шаблонною для позивача, внаслідок чого не потребувала значних витрат часу та зусиль, виходячи з принципів розумності та співмірності, вважав, що заявлені до стягнення з нього витрати на професійну правничу допомогу адвоката є не співмірними, а тому просив зменшити їх до 5 % відсотків, при цьому, вважав, що максимальний їх розмір не може перевищувати 500 грн 00 коп.

В умовах воєнного стану, погіршення його майнового становища який має низький дохід, враховуючи постійне подорожчання цін на забезпечення базових потреб людини, стягнення витрат на правову допомогу з фізичної особи на користь суб`єкта підприємницької діяльності взагалі є несправедливим.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

03.07.2026 у зв`язку з надходженням 26.06.2026 до суду відзиву, та його направленням позивачу 25.06.2026, з метою надання часу позивачу ознайомитись з відзивом та реалізувати право на подання відповіді на відзив, судовий розгляд відкладено на 25.08.2026.

06.07.2026 представник позивача надіслала відповідь на відзив. На обґрунтування відповіді вказала, що ТОВ "ФК "ЄАПБ" детально ознайомившись з відзивом відповідача, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

У відповідності до умов укладеного договору передбачено умови та строки нарахування відсотків.

Отже, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв`язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Заборгованість нараховано відповідно до умов Договору та додатків до нього.

Відповідачем при підписанні кредитного договору не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо умов та порядку нарахування відсотків, що свідчить про погодження ним всіх умов нарахування відсотків зазначених договорів.

Відповідно до Кредитного договору, підписаного відповідачем, прямо зазначено, що відповідач підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайті Кредитодавця, а також отримав від Кредитодавця до укладення цього Договору інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Відповідачем умови вищевказаного договору не виконувались відповідно до ст. 526, ст. 1046, ст. 1054 ЦК України, а тому нарахування відсотків за користування кредитними коштами відповідно до умов вищевказаного договору є правомірним і відповідач жодним чином не позбавляється від виконання умов договору та погашення заборгованості в повному обсязі.

Щодо твердження Відповідача про порушення ЗУ "Про захист прав споживачів":

Зі змісту Кредитного договору вбачається, що жодної з перелічених умов, які законом визнаються несправедливими, до договору внесене не було.

Жодних заперечень з приводу того, що відповідач не погодився з Правилами надання коштів, відповідачем при укладенні Кредитного договору висловлено не було.

За приписами ч. 2 ст. 11 Закону перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 1) особу та місцезнаходження кредитодавця; 2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов`язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов`язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Вказана інформація була доведена до відома відповідача, що підтверджується тим, зокрема що відповідач підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Закон України "Про захист прав споживачів" застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

Інформація, яка надана Первісним кредитором з дотриманням всіх вимог законодавства, викладена їх в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме Відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті Первісного кредитора.

Підписавши договір, відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.

Отже, укладений Кредитний договір було підписано сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору. Сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Під час укладення договору не було порушено ЗУ "Про захист прав споживачів".

Також, представник позивача вказала, що на підставі змін, за договорами укладеними з 24.01.2024, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань.

Доводи щодо нібито порушенні первісним кредитором норми законодавства зводяться виключно до цитування статей та власних припущень без жодної аргументації та відсутності доказової бази. Посилаючись на вищевикладені факти, враховуючи повну цивільну дієздатність відповідача, відсутність жодних підтверджень доводам позичальника, позиція є неаргументованою та невмотивованою.

Також, зазначила, що відповідачем факт укладення Кредитного договору у відзиві не спростовується. До того ж, відповідачем безпосередньо визнається укладення ним Кредитного договору з Первісним кредитором, а відповідно, він визнає отримання за даними договорами коштів та визнає свою обізнаність щодо умов Кредитних договорів.

Визнання обставин позову стороною відповідача звільняє позивача від їх доведення перед судом.

Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань та які б спростовували суму заборгованості, Кредитний договір є дійсним та ніким не скасованим.

Укладення Кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики та кредитів за електронним договором є обов`язковим.

Отже, позивачем доведено факт укладання відповідачем Кредитного договору в електронній формі, а тому позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими.

Щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу вказала наступне: позивач не звертався до суду з позовними вимогами щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу. Позивач просить стягнути з відповідача судові витрати позивача лише на сплату мінімальної ставки сплати судового збору, що передбачено законодавством України.

"Вартість послуг з правничої допомоги" у розмірі 0 грн 00 коп. не може вважатися "вочевидь завищеною".

Таким чином, вважала, що все вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог - є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, ряду правових позицій викладених в Постановах ВСУ, а отже є такими, що не підлягають задоволенню та не повинні братися судом до уваги.

25.08.2026 у зв`язку з перебуванням судді Овдієнка В. В. у відпустці, судовий розгляд відкладено на 19.10.2026.

19.10.2026 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися повторно.

Представник позивача Миколаєнко В. М. у відповіді на відзив просила проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Відповідач ОСОБА_1 у відзиві просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи на підставі наявних у суду матеріалів.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши доводи заяв по суті спору, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Повноваження позивача щодо надання послуг кредитування підтверджуються свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, розпорядженням № 691 від 23.03.2017, статутом ТОВ "ФК "ЄАПБ" від 20.08.2025 в новій редакції (а. с. 19-23).

Даними копій договору про споживчий кредит № 103552714 (індивідуальна частина) від 25.09.2025, графіку платежів, заяви на отримання кредиту № 103552714 від 25.09.2025, паспорта споживчого кредиту № 103552714, графіку платежів до паспорту споживчого кредиту, анкети-заяви на кредит № 103552714 від 25.09.2025, платіжне доручення № 109762338, підтверджується, що 25.09.2025 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 10 000 грн 00 коп. на строк 360 днів. Процентна ставка: протягом першого розрахункового періоду: 90,00 % відсотків річних. Протягом решти строку кредитування: 180,00 % відсотків річних. База для нарахування процентів: фактична кількість днів в місяці, 365 днів в році. Комісія за надання кредиту: 2 250 грн 00 коп., яка нараховується за ставкою 22,50 відсотків від суми кредиту одноразово. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості): сума комісії за весь строк користування кредитом: 16 280 грн 00 коп., яка нараховується за ставкою 7,40 відсотків від суми кредиту за кожний розрахунковий період, що встановлені графіком платежів. Загальні витрати за кредитом - 35 373 грн 20 коп. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом - 45 373 грн 20 коп. Реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 2663,10 % річних (а. с. 7-13).

Право вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 щодо повернення заборгованості за договором про споживчий кредит № 103552714 (індивідуальна частина) від 25.09.2025, підтверджується: договором факторингу № 24022026, укладеним 24.02.2026 між ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" та ТОВ "Мілоан", актом прийому-передачі Реєстру Боржників № 2 від 24.02.2026, платіжної інструкції № 45 від 26.02.2026, реєстром боржників № 2 від 24.02.2026 (а. с. 14 зворот - 18 зворот).

З реєстру боржників № 2 від 24.02.2026 вбачається що за відповідачем ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 27 655 грн 24 коп., з яких: 10 000 грн 00 коп. - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 5 995 грн 24 коп. - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 0 грн 00 коп. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 6 660 грн 00 коп. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 5 000 грн 00 коп. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) (а. с. 18 зворот).

У відповідності з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За загальними правилами, що випливають з положень статей 11-14, 202, 509, 525, 526, 546, 549, 550, 610, 614, 622-625 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки, виникають, зокрема, з договорів, і повинні належно виконуватися; позичальник зобов`язаний повернути кредитору усе заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор управі вимагати виконання порушеного зобов`язання, стягнення неустойки; особа здійснює свої права та виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, зловживання правом не допускається; особа діє у цивільних відносинах вільно, на власний ризик і повинна діяти, в тому числі, вчиняючи правочин, добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки.

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку укладанням 25.09.2025 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 договору про споживчий кредит № 103552714, та подальшим укладанням 24.02.2026 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" договору факторингу № 24022026, у результаті чого ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" набуло право вимоги до ОСОБА_1 та наявності з боку відповідача невиконаних зобов`язань за цим договором.

Відповідач ОСОБА_1 не заперечував факту укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору, однак вказав на те, що він заперечує щодо нарахування позивачем неустойки та комісії за кредитним договором.

З розрахунку заборгованості, вбачається, що ОСОБА_1 було нараховано - 5 000 грн 00 коп., як неустойки, під час дії воєнного стану на території України.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22(61-14740св23) зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи, що вимагається до стягнення: 5 000 грн 00 коп. - неустойки, щодо якої позичальника ОСОБА_1 під час дії воєнного стану звільнено від відповідальності, належить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" в частині стягнення вказаної суми.

Щодо посилань відповідача ОСОБА_1 про стягнення нарахованої комісії за обслуговування кредиту, суд зазначає наступне:

Згідно пункту 1.5.2. розділу 1 кредитного договору, комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 16 280 грн 00 коп., що нараховується за ставкою 7.40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

З реєстру боржників № 2 від 24 лютого 2026 року вбачається, що позивачем відповідачу було нараховано 6 660 грн 00 коп. заборгованості по комісії за обслуговування кредиту (а. с. 18 зворот).

Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції станом на 01.01.2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України Про споживче кредитування), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

10.06.2017 року набрав чинності Закон України "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері. У зв`язку з чим у Законі України Про захист прав споживачів текст статті 11 викладено в такій редакції: Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України Про споживче кредитування.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування", після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування", умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно частини другої статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10.06.2017) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною, відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України Про споживче кредитування.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19, провадження № 14-44цс21.

Пунктом 1.5.2. розділу 1 кредитного договору встановлено комісію за обслуговування кредиту, яка на час подання позовної заяви склала 6 660 грн 00 коп., тобто, фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування", отже ці положення договору є нікчемними.

Враховуючи, що вимагається до стягнення 6 660 грн 00 коп. - заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, щодо якої встановлено нікчемність, належить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів" в частині стягнення заборгованості за комісією.

За таких обставин, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 103552714 в загальному розмірі 15 995 грн 24 коп., з яких: 10 000 грн 00 коп. - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 5 995 грн 24 коп. - сума заборгованості по процентам за користування кредитом.

У задоволенні решти позову належить відмовити.

Таким чином, згідно зі ст. 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 211, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" 15 995 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн 24 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" 1 539 (одну тисячу п`ятсот тридцять дев`ять) грн 87 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", місцезнаходження: вул. Лісова 2, м. Бровари, Київська область, 07400, код ЄДРПОУ: 35625014.

Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Повне рішення складене 19.10.2026.

Головуючий: В. В. Овдієнко